Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Бойка А.М., Нежури В.А. та залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами перевірки скарг представника товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрохім» Шая А.С. стосовно суддів Вищого господарського суду України Акулової Ніни Володимирівни, Владимиренко Світлани Вячеславівни, Запорощенка Михайла Дмитровича та доданих до них матеріалів,
встановила:
до Вищої ради юстиції 28 липня 2014 року надійшли скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрохім» (далі – ТОВ «Украгрохім») Шая А.С. від 24 липня 2014 року (вхідні №№ 68/2/13-14, 68/3/13-14 та 68/4/13-14) на дії суддів Вищого господарського суду України Акулової Н.В., Владимиренко С.В., Запорощенка М.Д. під час вирішення питання про прийняття до розгляду касаційних скарг ТОВ «Украгрохім» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року у справі № 904/2426/13.
Як вказував автор у скаргах, Вищий господарський суд України двічі повернув касаційні скарги ТОВ «Украгрохім» у справі № 904/2426/13, зазначивши, що касаційні скарги містять лише доводи, які зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питання про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів перед іншими та їх достовірності, і стосуються виключно питань, пов’язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням зазначених приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
При цьому підставою для повернення касаційних скарг суд вказав пункт 6 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Автор скарг відзначав, що у касаційних скаргах ТОВ «Украгрохім» чітко вказано, які норми матеріального й процесуального права порушено судом апеляційної інстанції та зазначено суть таких порушень.
З огляду на мотиви відмови у прийнятті касаційних скарг представник ТОВ «Украгрохім» Шай А.С. вважав, що на стадії вирішення питання про прийняття касаційної скарги суд здійснював не оцінку відповідності скарги вимогам статей 111, 111-3 Господарського процесуального кодексу України, а вирішував питання про встановлення обставин справи та оцінку доказів у ній, фактично розглядаючи касаційні скарги по суті, оскільки робив висновки щодо доводів ТОВ «Украгрохім», викладених у касаційних скаргах.
Також зазначав, що втретє подану ТОВ «Украгрохім» касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалою від 16 січня 2014 року (колегія суддів у складі: головуючого – Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідача), Владимиренко С.В.) касаційний суд повернув без розгляду у зв’язку з відхиленням клопотання про поновлення пропущеного строку.
На думку автора скарг, під час розподілу касаційних скарг ТОВ «Украгрохім» порушено порядок визначення судді для розгляду справи, оскільки питання про прийняття касаційних скарг двічі вирішувалось колегією суддів в однаковому складі, головуючим у якій був суддя Запорощенко М.Д., а доповідачем у складі колегії суддів при вирішенні питання про прийняття касаційних скарг ТОВ «Украгрохім» тричі була суддя Акулова Н.В.
У зв’язку із цим автор скарг вказував, що судді Вищого господарського суду України Акулова Н.В., Владимиренко С.В. та Запорощенко М.Д. допустили істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані з відмовою у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом, чим порушили гарантоване Конституцією України право ТОВ «Украгрохім» на касаційне оскарження судового рішення, а також порушили вимоги щодо розподілу та реєстрації справ у суді, тому просив здійснити щодо них дисциплінарне провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції та протоколів передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради юстиції від 2 жовтня 2015 року скарги представника ТОВ «Украгрохім» Шая А.С. об’єднані в одне провадження та передані для розгляду члену Вищої ради юстиції Волковицькій Н.О.
За наслідками перевірки член Вищої ради юстиції Волковицька Н.О. 13 травня 2016 року склала висновок про наявність у діях суддів Вищого господарського суду України Акулової Н.В., Владимиренко С.В. та Запорощенка М.Д. ознак дисциплінарного проступку, однак у зв’язку з тим, що з моменту вчинення ними дисциплінарного проступку сплив строк давності притягнення до дисциплінарної відповідальності, запропонувала відмовити у відкритті дисциплінарної справи.
12 липня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Акулової Н.В., Владимиренко С.В., Запорощенка М.Д.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Владимиренко С.В. та Запорощенка М.Д. слід відмовити, а скаргу представника ТОВ «Украгрохім» Шая А.С. стосовно судді Акулової Н.В. залишити без розгляду з огляду на таке.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2013 року у справі № 904/2426/13 у первісному позові Дніпропетровського державного аграрного університету до ТОВ «Украгрохім» про стягнення заборгованості за договором про спільну діяльність у сумі 438 273,51 грн відмовлено повністю, зустрічний позов ТОВ «Украгрохім» до Дніпропетровського державного аграрного університету задоволено, визнано недійсним пункт 6.7 договору про спільну діяльність (договору простого товариства) № 144 від 28 квітня 2008 року, укладеного між ТОВ «Украгрохім» та Дніпропетровським державним аграрним університетом. Стягнуто з Дніпропетровського державного аграрного університету на користь ТОВ «Украгрохім» 1 631 232 грн та витрати на оплату судового збору за зустрічним позовом у сумі 33 198 грн 14 коп.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрного університету задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2013 року скасовано. Позов Дніпропетровського державного аграрного університету задоволено, стягнуто з ТОВ «Украгрохім» на користь Дніпропетровського державного аграрного університету 438 273,51 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Украгрохім» відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Украгрохім» на користь Дніпропетровського державного аграрного університету 8765,47 грн судового збору та 21 268,56 грн за перегляд справи за апеляційною скаргою.
Не погодившись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року, ТОВ «Украгрохім» оскаржило її до суду касаційної інстанції.
Касаційну скаргу ТОВ «Украгрохім» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року у справі № 904/2426/13 зареєстровано у Вищому господарському суді України 1 жовтня 2013 року. За результатами автоматичного розподілу судової справи № 904/2426/13 між суддями Вищого господарського суду України суддею-доповідачем призначено Акулову Н.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2013 року (колегія суддів у складі: головуючого – Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідача), Владимиренко С.В.) касаційну скаргу ТОВ «Украгрохім» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року повернуто скаржнику на підставі пункту 6 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування ухвали суд зазначив, що касаційна скарга ТОВ «Украгрохім» не відповідає вимогам розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить лише доводи, які зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів перед іншими та їх достовірність, і стосуються виключно питань, пов’язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
Вдруге касаційна скарга ТОВ «Украгрохім» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року у справі № 904/2426/13 з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження надійшла до Вищого господарського суду України 11 листопада 2013 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18 листопада 2013 року (колегія суддів у складі: головуючого – Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідача), Владимиренко С.В.) касаційну скаргу ТОВ «Украгрохім» знову повернуто скаржнику на підставі пункту 6 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначив, що повторно подана касаційна скарга ТОВ «Украгрохім» містить лише ідентичні попередній касаційній скарзі доводи, які зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів перед іншими та їх достовірність, і стосуються виключно питань, пов’язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
Втретє касаційна скарга ТОВ «Украгрохім» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження надійшли до Вищого господарського суду України 15 січня 2014 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16 січня 2014 року (колегія суддів у складі: головуючого – Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідача), Владимиренко С.В.) відмовлено ТОВ «Украгрохім» у відновленні пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, вказане клопотання відхилено, касаційну скаргу повернуто без розгляду ТОВ «Украгрохім» на підставі пункту 5 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що ТОВ «Украгрохім» не зазначило поважних причин неможливості подання належним чином оформленої касаційної скарги вчасно, а посилання ТОВ «Украгрохім» на усунення обставин, що були підставою для повернення попередньої касаційної скарги, судом не взяті до уваги, оскільки своєчасне оскарження судового акта в цьому випадку було суто організаційним питанням відповідної юридичної особи і залежало від його суб’єктивної волі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 7 серпня 2014 року (колегія суддів у складі: головуючого – Акулової Н.В., Владимиренко С.В., Самусенко С.С.) відмовлено ТОВ «Украгрохім» у прийнятті касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року у справі № 904/2426/13 на підставі статей 107, 111-3 Господарського процесуального кодексу України (оскільки частиною третьою статті 111-3 цього Кодексу не передбачено право повторного звернення з касаційною скаргою у разі її повернення на підставі пункту 5 частини першої статті 111-3 з відхиленням клопотання про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги).
У порядку проведення перевірки суддям Вищого господарського суду України Акуловій Н.В., Владимиренко С.В., Запорощенку М.Д. було запропоновано надати письмові пояснення з приводу обставин, наведених у скаргах представника ТОВ «Украгрохім» Шая А.С.
У своїх письмових поясненнях судді Акулова Н.В. та Владимиренко С.В. вказали, що відповідно до частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що її подає, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Пунктом 6 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено повернення касаційної скарги у разі незазначення у ній суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процессуального права.
При цьому межі перегляду справи в касаційній інстанції визначено статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до цієї норми закону, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів перед іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судді зазначили, що касаційні скарги ТОВ «Украгрохім» містили доводи, які зводились до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів перед іншими та їх достовірність, і стосувались виключно питань, пов’язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів, тобто питань, розгляд і вирішення яких перебували поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
Тому Вищий господарський суд України ухвалами від 2 жовтня та 18 листопада 2013 року повернув касаційні скарги ТОВ «Украгрохім» на підставі пункту 6 частини першої статті 111-3 Господарського процессуального кодексу України. При поверненні касаційних скарг колегія суддів діяла відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики, що склалась у суді касаційної інстанції.
Доводи скарг представника ТОВ «Украгрохім» Шая А.С. судді вважають безпідставними.
Суддя Вищого господарського суду України Запорощенко М.Д. з приводу обставин, наведених у скаргах представника ТОВ «Украгрохім» Шая А.С., пояснень не надав. Як повідомив Голова Вищого господарського суду України Львов Б.Ю., вказаний суддя з 1 липня 2015 року відсутній на роботі з невідомих причин, у зв’язку із чим Вищий господарський суд України звернувся до Вищої ради юстиції з листом щодо наявності у діях судді Запорощенка М.Д. ознак порушення присяги судді та звільнення його із займаної посади (лист від 19 листопада 2015 року № 01-15/2153/15).
Під час проведення перевірки з Вищого господарського суду України витребувано інформацію щодо визначення складу колегії суддів Вищого господарського суду України для розгляду касаційних скарг представника ТОВ «Украгрохім» Шая А.С. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року у справі № 904/2426/13.
Як повідомив Вищий господарський суд України (лист від 11 лютого 2016 року № 01-15/449/222/16), за даними, отриманими з комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», касаційну скаргу ТОВ «Украгрохім» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року у справі № 904/2426/13 зареєстровано у Вищому господарському суді України 1 жовтня 2013 року. За результатами автоматичного розподілу судової справи № 904/2426/13 між суддями Вищого господарського суду України суддею-доповідачем призначено Акулову Н.В.
Касаційні скарги ТОВ «Украгрохім» у справі № 904/2426/13, які надходили вдруге та втретє, відповідно до абзацу першого підпункту 3.9.2 пункту 3.9 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі – Положення про автоматизовану систему документообігу суду), у редакції, що діяла на момент розподілу справи, були передані раніше визначеному судді-доповідачу в цій судовій справі – Акуловій Н.В.
Відповідно до статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов’язковому порядку вносяться: дата надходження документів, інформація про предмет спору та сторони у справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до абзацу першого підпункту 3.1.6 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (тут і далі у редакції, що діяла на момент розподілу справи № 904/2426/13 у Вищому господарському суді України), якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматичному розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді призначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій – суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить призначений автоматизованою системою головуючий суддя або суддя-доповідач. Засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду з унеможливленням впливу на формування осіб, зацікавлених у результатах судового розгляду справи.
1 жовтня 2013 року за результатами автоматичного розподілу судової справи № 904/2426/13 між суддями Вищого господарського суду України суддею-доповідачем у цій справі призначено Акулову Н.В.
Згідно з абзацом першим підпункту 3.9.2 пункту 3.9 Положення про автоматизовану систему документообігу суду касаційні скарги, що надійшли до суду касаційної інстанції після визначення судді-доповідача у судовій справі, передаються раніше визначеному судді-доповідачу в цій судовій справі.
Тому наступні касаційні скарги ТОВ «Украгрохім» у справі № 904/2426/13 були передані раніше визначеному судді-доповідачу в цій судовій справі – Акуловій Н.В.
Таким чином, доводи, наведені у скаргах представника ТОВ «Украгрохім» Шая А.С. про порушення суддями вимог щодо розподілу та реєстрації справи № 904/2426/13 у Вищому господарському суді України, під час перевірки не знайшли свого підтвердження.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення, крім випадків, встановлених законом, є однією з основних засад судочинства.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати касаційну скаргу.
Пунктом 6 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається судом і повертається без розгляду, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
В ухвалах про повернення касаційних скарг ТОВ «Украгрохім» Вищий господарський суд України вказав, що касаційні скарги не відповідають вимогам розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містять лише доводи, які зводяться до намагань повторного перегляду справи в повному обсязі та вирішення питань про додаткову перевірку доказів, перевагу одних доказів перед іншими та їх достовірність і стосуються виключно питань, пов’язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.
Водночас обов’язок суду касаційної інстанції відкрити касаційне провадження Господарський процесуальний кодекс України пов’язує з наявністю посилань у касаційній скарзі на суть порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Обґрунтованість чи необґрунтованість доводів касаційної скарги є підставою для її задоволення чи відмови у задоволенні за результатами розгляду скарги по суті. Оцінка судом доводів касаційної скарги на предмет її обґрунтованості під час вирішення питання про прийняття касаційної скарги до розгляду суперечить принципам господарського судочинства.
Під час перевірки з господарського суду Дніпропетровської області було витребувано копії касаційних скарг ТОВ «Украгрохім» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2013 року у справі № 904/2426/13, які містяться в матеріалах судової справи.
Встановлено, що у касаційних скаргах до Вищого господарського суду України ТОВ «Украгрохім» зазначало про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (статей 267, 1134 Цивільного кодексу України), незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню (частини другої статті 215, статей 216, 217, 235, частини першої статті 236, частини третьої статті 261 та статті 1139 Цивільного кодексу України), застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню (статті 266 Цивільного кодексу України), та порушення норм Господарського процесуального кодексу України (статей 22, 33, 43, 84, 101, 104) та наводило відповідне обґрунтування.
Тому висновок суду касаційної інстанції про невідповідність касаційних скарг ТОВ «Украгрохім» вимогам, передбаченим пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у скарзі суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права спростовується змістом цих скарг.
Законодавством на суддю покладено низку обов’язків, які ним мають беззастережно виконуватися, зокрема:
статтею 33 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року визначено, що суддя вищого спеціалізованого суду здійснює судочинство у порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом;
статтею 54 цього Закону визначено, що суддя повинен: своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно з частиною першою статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відповідно до статті 8 Конституції в Україні діє принцип верховенства права. У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права – це панування права у суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року гарантується, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Право на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. United Kingdom)).
В ухвалі щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони мають відповідати законній меті, і тут повинен бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
У діях суддів Вищого господарського суду Акулової Н.В., Владимиренко С.В. та Запорощенка М.Д. вбачаються ознаки тривалого істотного порушення норм процесуального законодавства, яке непропорційно обмежило право ТОВ «Украгрохім» на касаційне оскарження судового рішення, що порушує саму суть такого права, чим допущено порушення права доступу до суду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час винесення суддями ухвал) суддя зобов’язаний, з-поміж іншого, дотримуватися правил суддівської етики та присяги судді.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Зазначене дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час винесення ухвал від 2 жовтня та 18 листопада 2013 року) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження у зв’язку з допущенням істотних порушень норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язаних, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
Згідно з положеннями частини шостої статті 109 цього Закону одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, що, відповідно до пункту 1 частини восьмої цієї ж статті, застосовується у разі вчинення суддею вказаних проступків, якими можуть бути визнанні, зокрема, факти допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, або суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду (пункт 1 частини дев’ятої статті 109 згаданого Закону).
Згідно з пунктом 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, а також дисциплінарні справи, порушенні Вищою радою юстиції до набрання чинності цим законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень.
12 січня 2017 року Вища рада юстиції прийняла рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя на підставі Закону України «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності 5 січня 2017 року.
Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, здійснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 вказаного Закону є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Як убачається з матеріалів перевірки, касаційні скарги ТОВ «Украгрохім» двічі повертались заявнику з істотним порушенням норм процесуального права, що може свідчити про систематичне нехтування обов’язками, яке не сумісне зі статусом судді, а отже, є істотним дисциплінарним проступком.
З огляду на ці обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України.
Водночас пунктом 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені.
Суддю Вищого господарського суду України Акулову Н.В. Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VIII звільнено з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
- відкрити дисциплінарну справу стосовно суддів Вищого господарського суду України Владимиренко Світлани Вячеславівни та Запорощенка Михайла Дмитровича;
- скаргу представника ТОВ «Украгрохім» Шая А.С. від 24 липня 2014 року на дії судді Вищого господарського суду України Акулової Ніни Володимирівни залишити без розгляду та повернути скаржнику. Копію ухвали надіслати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для приєднання до суддівського досьє.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя: А.М. Бойко
В.А. Нежура
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
