Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана .В., членів Гусака М.Б., Говорухи В.І., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача ‒ члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Демик Миколи Петровича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Підпалого В’ячеслава Валерійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 07 лютого 2018 року за вхідним № Д-1023/0/7-18 надійшла скарга Демика Миколи Петровича стосовно судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В. В.
У скарзі скаржник вказує на те, що слідчий суддя Підпалий В.В. у справі №757/2287/18-к ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального закону, чим порушив кримінальне процесуальне законодавство щодо вимог мотивування та обґрунтування рішення, задовольнивши клопотання про надання дозволу на проведення обшуку своїми діями порушив його право на приватне життя, недоторканість житла та право власності.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції скарга передана для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Комкову В.К.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Комков В.К. вніс пропозицію про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Печерського районного суду м.Києва Підпалого В.В.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача - члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду м.Києва Підпалого В.В. з огляду на таке.
Автор дисциплінарної скарги вважає, що слідчий суддя Підпалий В.В. під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку належним чином не оцінив і не дослідив докази щодо обґрунтованості проведення обшуку в його житлі, в результаті чого було вилучено особисті, приватні речі, які слідчі навіть не перевірили на предмет того, чи мають вони відношення до кримінального провадження, слідчим суддею здійснено формальний підхід до розгляду як самого клопотання так і до виконання своєї основної функції - нагляду за додержанням прав і свобод людини під час досудового розслідування, умисно порушив вимоги кримінально процесуального законодавства щодо мотивування та обґрунтованості рішення, здійснив порушення його прав на приватне життя, недоторканість житла та право власності, чим істотно порушив встановлені КПК України завдання кримінального провадження; не з’ясував яке він має відношення до кримінального провадження № ___________ від 9 липня 2015 року, таким чином, узаконивши втручання в його особисте приватне життя, житло та право власності і тому має бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності на підставі підпункту "б" пункту 1, пункту 4 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України (далі ‒ КПК) обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення,а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Як вбачається із попередньої перевірки вказаної вище дисциплінарної скарги та доданих до неї матеріалів, до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчої групи третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України Хіміча С.В., за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення обшуку квартири у рамках розслідування у кримінальному провадженні № ___________ від 9 липня 2015 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. у справі № 757/2287/18-к 16 січня 2018 року постановлено ухвалу, якою частково задоволено клопотання, надано дозвіл слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів по кримінальному провадженню на проведення обшуку об’єкту нерухомості, розташованого за адресою: ________________, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та фактично використовується ОСОБА_1, а також іншими учасниками вчинення злочину для прикриття незаконної діяльності, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення інших осіб, причетних до кримінального правопорушення можливістю вилучення документів (з зазначенням переліку документів), фінансово-господарських документі, які відображають проведення розрахунків, рух коштів та інших документів за період з 1 січня 2015 року по 16 січня 2018 року, а саме страхової компанії ТОВ «СК «ЮНІТІ», електронних носіїв інформації (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, оптичних дисків, серверів, засобів зв’язку), які використовувалися під час незаконної діяльності та зіпсованих документів, чистих аркушів паперу або бланків документів з відбитками печаток підприємств та підписів фізичних осіб, печаток та штампів,кліше з підписами службових і фізичних осіб, чорнових записів, блокнотів, робочих зошитів, документів з вільними зразками почерку та підписів зазначених осіб.
Щодо посилань скаржника про не зазначення суддею Підпалим В.В. в судовому рішенні будь-якого мотивування необхідності задоволення клопотання слідчого, відношення скаржника до кримінального провадження чи порушення суддею його права на приватне життя, недоторканість житла та права власності, у скарзі відсутні посилання на фактичні дані, якими б такі відомості підтвердились.
Попередньою перевіркою встановлено, що мотивуючи в ухвалі від 18 січня 2018 року своє рішення суддя виходив із встановлених ним обставин справи і при постановленні ухвали за межі наданих йому повноважень не вийшов.
Вища рада правосуддя, як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не вправі встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріоні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, що встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Незгода автора скарги із постановленим суддею рішенням не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи зміст скарги, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суть дисциплінарної скарги Демика М.П. зводиться лише до незгоди з ухвалою від 16 січня 2018 року слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. у справі № 757/2287/18-к про задоволення клопотання слідчого про проведення обшуку, а обставини, які зазначені у скарзі, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді.
Пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтями 45, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В’ячеслава Валерійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.І. Говоруха
О.В. Маловацький
