Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кудиної Антоніни Василівни і Азімова Олександра Собіровича стосовно суддів Київського апеляційного господарського суду Калатай Надії Феліксівни, Жук Галини Андріївни, Сітайло Лесі Григорівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11 січня 2018 року за вхідним № К-311/0/7-18 надійшла скарга Кудиної Антоніни Василівни, Азімова Олександра Собіровича стосовно суддів Київського апеляційного господарського суду Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г.
В скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г. за дії, вчинені при ухваленні постанови у справі № 910/12262/17.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя скарга передана для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Комкову В.К.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комков В.К. вніс пропозицію про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів Київського апеляційного господарського суду Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Київського апеляційного господарського суду Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г. з огляду на таке.
30 жовтня 2017 року господарський суд міста Києва під головуванням судді Зеленіної Н.І. ухвалив по справі № 910/12262/17 рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Більярдний клуб «Шар» про визнання недійсним рішень загальних зборів.
11 грудня 2017 року Київський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г. ухвалив у справі № 910/12262/17 постанову, якою задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції, скасував рішення суду першої інстанції, позов задовольнив частково, позовні вимоги до ТОВ «Більярдний клуб «Шар» задовольнив, визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Більярдний клуб «Шар», оформлені протоколом загальних зборів від 9 червня 2017 року, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовив.
Автори дисциплінарної скарги вважають, що внаслідок зазначених дій судді Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г. мають бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
З постанови від 11 грудня 2017 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/12262/17 вбачається, що постанова містить фактичне та правове обґрунтування прийнятого судом процесуального рішення. При цьому суд не вийшов за межі наданих йому повноважень і керувався відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Мотивуючи своє рішення, колегія суддів апеляційного суду в постанові зазначила, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм матеріального права, а тому, рішення господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року у справі № 910/12262/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов відносно відповідача 3 – Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» задовольняється, визнається недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар», оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» від 9 червня 2017 року; в задоволенні позовних вимог відносно відповідача 1 та відповідача 2 відмовляється.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (Рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Посилання скаржників на те, що обставини, за якими колегія суддів апеляційного суду ухвалила у справі постанову, незгода з якою висловлена у дисциплінарній скарзі, свідчать про умисне порушення суддями норм процесуального права є безпідставними, оскільки не може вважатись умисним порушенням норм права чи неналежним ставленням судді до службових обов’язків позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) зазначено: до уваги Комітету Міністрів Ради Європи є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів, та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено грубої недбалості чи навмисного порушення закону суддями Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г. під час ухвалення судового рішення, не виявлено ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на які посилаються скаржники, а мотиви скарги Кудиної А.В., Азімова О.С., зводяться лише до незгоди із постановою апеляційного суду, що не може бути підставою для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Калатай Н.Ф., Жук Г.А., Сітайло Л.Г.
Незгоду із згаданою постановою апеляційного суду автори дисциплінарної скарги висловили також в касаційній скарзі, яка мотивована тим, що постанова апеляційної інстанції прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та всупереч фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 березня 2018 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Більярдний клуб «Шар» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2017 року у справі №910/12262/17 – без змін.
Пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтями 45, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Київського апеляційного господарського суду Калатай Надії Феліксівни, Жук Галини Андріївни, Сітайло Лесі Григорівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
О.В. Маловацький
