Вища рада юстиції, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, матеріали про призначення Чернушенка Дмитра Антоновича на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області вперше, висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад,
встановила:
Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – Комісія) на підставі рішення від 5 березня 2014 року № 65/пп-14 внесла до Вищої ради юстиції 19 березня 2014 року рекомендацію про призначення Чернушенка Дмитра Антоновича на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області вперше.
Чернушенко Дмитро Антонович, громадянин України, _______ року народження. У 2008 році закінчив Одеську національну юридичну академію за спеціальністю «Правознавство», а у 2010 році – Інститут підготовки професійних суддів при Одеській національній юридичній академії. Понад 10 років проживає в Україні, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.
Як вбачається з рішення Комісії, Чернушенко Д.А. звернувся до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше 13 квітня 2012 року, а рішенням Комісії від 30 травня 2012 року він допущений до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складення анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.
Однак, виходячи з вимог статей 64–67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон, тут і далі посилання на Закон у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII), Чернушенко Д.А. на час звернення до Комісії із заявою про участь у доборі, а також на час прийняття Комісією рішення про допущення його до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складення анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права від 30 травня 2012 року № 182/пп-12 не мав 3-річного стажу роботи у галузі права після здобуття вищої юридичної освіти з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 127 Конституції України та частини першої статті 64 Закону на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
У пункті 2 частини четвертої статті 64 Закону зазначено, що стажем роботи у галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.
Згідно з частиною третьою статті 65 Закону кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 66 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів здійснює перевірку відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організовує проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному Законом.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина Суботи Артема Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень частини п’ятої статті 127 Конституції України у системному зв’язку з частиною третьою цієї статті, статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12 червня 2013 року № 4-рп/2013 (пункт 3 мотивувальної частини) зазначив, що положення статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у системному зв’язку з частиною четвертою статті 68 цього Закону (згідно з якою особи, які відповідають установленим вимогам до кандидата, допускаються до складення іспиту) слід розуміти так, що для звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів перелік вимог, визначений частиною третьою статті 127 Конституції України та частинами першою, другою статті 64 вказаного Закону, є вичерпним. Це означає, що кожен, хто відповідає вимогам до кандидата, передбаченим частиною третьою статті 127 Конституції України, частинами першою, другою статті 64 Закону, може звернутися до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів.
Таким чином, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що стаж роботи кандидата у галузі права має становити не менше як три роки саме на дату звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.
З документів Чернушенка Д.А. вбачається, що на час звернення до Комісії (13 квітня 2012 року) із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді після здобуття вищої юридичної освіти (диплом від 15 липня 2008 року) його стаж роботи у галузі права складався із періодів роботи на посаді провідного спеціаліста відділу правового аналізу конституційних подань та конституційних звернень управління правової експертизи Секретаріату Конституційного Суду України з 20 листопада 2009 року до 23 березня 2011 року та з 23 березня 2011 року до 13 квітня 2012 року – старшого консультанта відділу опрацювання конституційних звернень управління правової експертизи Секретаріату Конституційного Суду України, тобто становив 2 роки 4 місяці та 24 дні.
При цьому період роботи Чернушенка Д.А. на посаді референта Служби забезпечення діяльності Голови Конституційного Суду України та його заступників з 13 жовтня 2008 року до 20 листопада 2009 року не враховується до стажу роботи у галузі права, оскільки згідно з Тимчасовими службовими обов’язками референта заступника Голови Конституційного Суду України, затвердженими заступником Голови Конституційного Суду України Головіним А.С. 10 жовтня 2008 року, на референта – Чернушенка Д.А. було покладено ряд обов’язків, а саме: ведення діловодства, збереження документів, опрацювання вхідної та вихідної кореспонденції, забезпечення постійного оперативного телефонного зв’язку тощо, характер яких не потребує такої кваліфікаційної вимоги, як наявність вищої юридичної освіти, а відтак не може вважатися роботою в галузі права за спеціальністю «Правознавство».
Викладені обставини свідчать про порушення передбаченого Законом порядку призначення Чернушенка Д.А. на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області вперше.
Крім того, в ході підготовки до розгляду питання про призначення Чернушенка Д.А. на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області вперше Вищою радою юстиції було отримано від Генеральної прокуратури України лист від 7 жовтня 2015 року № 17/1/5-288226-15, яким Раду повідомлено про те, що слідчим відділом прокуратури Чернігівської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001111 від 10 червня 2015 року за підозрою Чернушенка A.B. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 375 та частиною другою статті 376-1 Кримінального кодексу України, та Чернушенка Д.А. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 375, частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України.
3 липня 2015 року Чернушенку Д.А. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 375, частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України.
4 липня 2015 року ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова до Чернушенка Д.А. застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 6 000 000 грн.
Також у загальному доступі, а саме в мережі Інтернет за посиланнями http://www.segodnya.ua/ukraine/cyn-hlavy-apelljatsionnoho-cuda-kieva-uct... та http://rian.com.ua/video/20150624/369487258.html, розміщено інформацію про те, що у 2011 році (тобто під час роботи на посадах у Конституційному Суді України та незадовго до звернення до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді) Чернушенко Д.А. брав участь у бійці з охороною одного із нічних клубів міста Одеси.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній на момент звернення Чернушенка Д.А. до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше, призначення на посаду судді здійснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, який включає таку стадію, як атестування особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді (кваліфікаційний іспит).
Згідно з частиною другою статті 70 Закону кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особистих і моральних якостей кандидата.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина Суботи Артема Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень частини п’ятої статті 127 Конституції України у системному зв’язку з частиною третьою цієї статті, статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12 червня 2013 року № 4-рп/2013, (пункт 4.1 мотивувальної частини) зазначив: «Аналіз частини другої статті 70 Закону в системному зв’язку зі статтями 66, 68, 71, 91 цього закону дає підстави для висновку, що закон пов’язує виявлення особистих і моральних якостей кандидатів з проведенням добору та їх призначенням на посаду судді вперше. Конституційний Суд України вважає, що ці повноваження Комісії не обмежені строками чи стадіями проходження кандидатом процедури добору і призначення на посаду судді, тобто Комісія повноважна виявляти особисті й моральні якості кандидата як під час складення ним кваліфікаційного іспиту, так і протягом строку перебування кандидата в резерві на заміщення вакантних посад суддів, у тому числі й під час вирішення питання про рекомендацію кандидата – переможця конкурсу – на зайняття посади судді. Таким чином, правовий механізм добору кандидатів, установлений Законом, забезпечує об’єктивне оцінювання не лише їх професійних, а й особистих і моральних якостей».
Таке регулювання відповідає положенням міжнародних актів. Зокрема, в Європейській хартії «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року зазначено, що «закон встановлює обставини, за яких попередня діяльність кандидата або ж діяльність його близьких родичів з причин законних об’єктивних сумнівів, породжуваних такою діяльністю, щодо неупередженості та незалежності цього кандидата, може бути перешкодою для призначення його на посаду судді» (пункт 3.2). У пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну добору кваліфікацію в галузі права. У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
З огляду на викладене вище кандидат Чернушенко Д.А. за своїми особистими і моральними якостями не відповідає вимогам, встановленим до особи, яку може бути рекомендовано для призначення на посаду судді.
Секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад на засіданні 30 листопада 2015 року дійшла висновку рекомендувати прийняти рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення Чернушенка Дмитра Антоновича на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області вперше.
На засіданні Вищої ради юстиції 17 березня 2016 року Чернушенко Д.А. не погодився з висновком секції та пояснив, що під час роботи на посаді референта Служби забезпечення діяльності Голови Конституційного Суду України та його заступників на нього разом з іншими працівниками покладалися обов’язки, в тому числі, щодо складання проектів процесуальних документів, зокрема рішень та ін., однак яких саме рішень і з яких питань, вказати не зміг. Ці твердження спростовуються Тимчасовими службовими обов’язками референта заступника Голови Конституційного Суду України, затвердженими заступником Голови Конституційного Суду України Головіним А.С. 10 жовтня 2008 року, оскільки таких функцій на Чернушенка Д.А. зазначеними обов’язками не було покладено.
Щодо інформації, наданої Генеральною прокуратурою України, про проведення кримінального розслідування щодо Чернушенка Д.А., то останній не заперечив факт його існування, проте вказав, що справа розслідується кволо і жодних процесуальний дій не проводиться. Вказану інформацію до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не надав. Факт бійки з охоронцями в одному з нічних клубів міста Одеси не заперечив, але зазначив, що суд визнав його потерпілим та притягнув охоронців до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене Вища рада юстиції вважає, що доводи, які містяться в поясненнях кандидата на посаду судді Чернушенка Д.А., і наведені ним посилання не спростовують доводів, викладених у висновку секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 30 листопада 2015 року.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції» у разі встановлення порушень порядку, які призвели або могли призвести до неправильних результатів добору, Вища рада юстиції приймає вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата (кандидатів) на посаду судді.
Як зазначено у пункті 3.5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції» (справа про повноваження державних органів у сфері судоустрою) від 21 червня 2011 року № 7-рп/2011, зі змісту статті 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції» вбачається, що надходження до Вищої ради юстиції рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не є безумовною підставою для прийняття Вищою радою юстиції рішення про внесення подання про призначення суддею відповідного кандидата на посаду судді. За результатами перевірки, незважаючи на наявність рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища рада юстиції може і не погодитися з таким рішенням.
Виявлене порушення порядку призначення на посаду судді вперше призвело до неправильних результатів добору, виходячи з того, що відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до добору кандидатів на посаду судді допускаються особи, які подали всі необхідні документи. Крім того, допуск особи, яка не відповідала встановленим вимогам, до участі у подальших стадіях процедури призначення міг вплинути на визначення рейтингу кандидатів згідно з частиною восьмою статті 70 цього ж Закону.
У зв’язку з цим Вищій кваліфікаційній комісії суддів України належить вжити заходів щодо неухильного виконання вимог частини першої статті 65, пункту 4 частини першої статті 66 та частини третьої статті 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII), допускаючи до добору кандидатів на посаду судді лише осіб, які відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на момент подання ними заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 131 Конституції України, статтями 64–66, 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII), статтями 3, 24, 27, 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у внесенні подання Президентові України про призначення Чернушенка Дмитра Антоновича на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
