Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за зверненням Лапідуса В.Й. стосовно суддів Вищого господарського суду України Львова Богдана Юрійовича, Кота Олександра Васильовича, Кочерової Ніни Олександрівни, Саранюка Василя Івановича,
встановила:
до Вищої ради юстиції 14 листопада 2014 року за вхідним № Л-1631/1/7-14 надійшло звернення громадянина Лапідуса Володимира Йосиповича стосовно неправомірної поведінки суддів Вищого господарського суду України Львова Богдана Юрійовича, Кота Олександра Васильовича, Кочерової Ніни Олександрівни, Саранюка Василя Івановича.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 13 жовтня 2015 року зазначене звернення передано на розгляд члену Вищої ради юстиції
За результатами перевірки член Вищої ради юстиції дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Львова Богдана Юрійовича, Кочерової Ніни Олександрівни і Саранюка Василя Івановича та залишити без розгляду звернення Лапідуса В.Й. в частині дій судді цього суду Кота Олександра Васильовича.
На засіданні 19 квітня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Львова Б.Ю., Кочерової Н.О., Саранюка В.І. та залишення без розгляду звернення Лапідуса В.Й. в частині дій судді Вищого господарського суду України Кота О.В.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції вважає, що слід прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Львова Б.Ю., Кочерової Н.О. і Саранюка В.І. та залишити без розгляду звернення Лапідуса В.Й. в частині дій судді Вищого господарського суду України Кота О.В. з таких підстав.
У зверненні Лапідуса В.Й. зазначено, що рішеннями господарського суду Харківської області від 26 серпня 2014 року та Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року позовні вимоги автора звернення до ОСОБА_1 були задоволені, засновниками ОСОБА_1 були визнані ОСОБА_2 (50% статутного фонду), ОСОБА_3 (50% статутного фонду), а статутний фонд став 2 млн гривень. Проте, як зазначає автор звернення, 22 жовтня 2014 року Вищим господарським судом України винесена ухвала, якою призупинено виконання рішень судів першої та другої інстанцій до закінчення перегляду справи у касаційному порядку. На думку Лапідуса В.Й., вказана ухвала та рішення у справі є незаконними, такими, що прийняті за безпосередньої участі голови Вищого господарського суду України (далі – ВГС України).
Перевіркою матеріалів звернення встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 26 серпня 2014 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року, частково задоволено позов Лапідуса В.Й. до ОСОБА_1: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ОСОБА_1, яким до складу засновників ОСОБА_1 прийнято ОСОБА_4 визнано недійсними всі рішення загальних зборів ОСОБА_1, якими змінювався склад засновників (учасників) товариства та/або розмір їхніх часток у статутному капіталі та/або керівний склад органів управління; визнано недійсними додаткові угоди до Установчого договору та зміни до Статуту ОСОБА_1, які приймались рішеннями його загальних зборів; повернуто становище, яке існувало до порушення закону, шляхом визнання права власності на частку статутного капіталу ОСОБА_1 у розмірі: 50 % – за учасником ОСОБА_2, 50 % – за учасником ОСОБА_3; припинено провадження у справі в частині визнання недійсними та скасування реєстраційних записів, виконаних Управлінням реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців виконкому Харківської міської ради. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами в частині задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 звернулось до ВГС України з касаційною скаргою про скасування рішень першої та другої інстанцій та просило прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 7, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», статті 159 Цивільного кодексу України, статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.
22 жовтня 2014 року ВГС України у складі колегії суддів Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І. виніс ухвалу, якою зупинив виконання рішення господарського суду Харківської області від 26 серпня 2014 року у, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Відповідно до статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.
30 жовтня 2014 року ВГС України (головуючий – суддя Кот О.В., судді: Кочерова Н.О., Саранюк В.І.) винесена постанова, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 922/2402/14 задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 26 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
У постанові ВГС України зазначено, що резолютивна частина рішення господарського суду Харківської області від 26 серпня 2014 року не відповідає положенням статті 84 ГПК України, оскільки, визнаючи рішення загальних зборів товариства недійсними, господарський суд повинен був зазначити конкретне рішення (наприклад, протокол), його дату та номер (за наявності); якщо таких рішень кілька, суду потрібно було прийняти рішення щодо кожного та кожне рішення індивідуалізувати. Апеляційний господарський суд на вказані порушення норм процесуального права не звернув уваги та не виправив їх.
З огляду на викладене ВГС України вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 26 серпня 2014 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року не відповідають вказаним вимогам процесуального законодавства, тому не можуть бути визнані законними.
За результатами перевірки даних про наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, з огляду на викладені факти та обставини, виявлені у ході перевірки, дисциплінарна секція Вищої ради юстиції вважає, що в діях суддів ВГС України Кота О.В., Кочерової Н.О. та Саранюка В.І. відсутні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону від 7 липня 2010 року), а саме звернення Лапідуса В.Й. зводиться фактично до незгоди із рішенням суду.
Поряд із цим Лапідус В.Й. у своєму зверненні зазначає про безпосередній вплив голови ВГС України Львова Б.Ю. на прийняття відповідного рішення у справі.
Викладена автором звернення інформація не містить фактів, які Вища рада юстиції може перевірити в межах своїх повноважень, а на факти, що свідчили б про наявність у діях судді ВГС України Львова Б.Ю. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 7 липня 2010 року), заявник не вказує.
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді.
Під час перевірки дій суддів Вищого господарського суду України за зверненням Лапідуса В.Й. встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 788-VIII Кота О.В. звільнено з посади судді зазначеного суду у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.
Тому відповідно до пункту 54 Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 30 липня 2015 року, звернення в частині дій судді Вищого господарського суду України Кота О.В. підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на зазначене Вища рада юстиції погоджується з висновком дисциплінарної секції та вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Львова Б.Ю., Кочерової Н.О. і Саранюка В.І. немає, а звернення в частині дій судді цього суду Кота О.В. підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Львова Богдана Юрійовича, Кочерової Ніни Олександрівни, Саранюка Василя Івановича та залишити без розгляду звернення Лапідуса В.Й. в частині дій судді Вищого господарського суду України Кота Олександра Васильовича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
