Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Мірошниченка А.М., Худика М.П., залученого члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою адвоката Корєнькова Ігоря Анатолійовича стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 9 червня 2017 року (вх. К-3063/0/7-17) надійшла скарга адвоката Корєнькова Ігоря Анатолійовича про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової І.Л. у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строгу, встановленого законом (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В обґрунтування скарги Корєньков І.А. зазначив, що суддею Курбатовою І.Л. під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судові засідання відкладалися 10 травня та 8 червня 2017 року без належної процедури судового розгляду, передбаченої частиною першою статті 342 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), – відкриття судового засідання. Також суддя призначала судові засідання з великим інтервалом між ними та не відреагувала на клопотання адвоката від 31 травня 2017 року щодо призначення розгляду справи у більш коротші строки.
На думку скаржника, такі дії судді є порушенням розумних строків проведення судового розгляду справи, а систематичне відкладення судових засідань свідчить про низький рівень організації судочинства і безвідповідальне ставлення судді до виконання своїх обов’язків. У зв’язку з цим просить притягнути суддю Курбатову І.Л. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2018 року скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківським П.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено висновок від 15 березня 2018 року.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2018 року № 1007/3дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової І.Л.
Суддя Курбатова І.Л. та скаржник – адвокат Корєньков І.А. про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання повідомлення на адресу суду та розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
На засідання Третьої Дисциплінарної палати з’явилась суддя Курбатова І.Л., скаржник – адвокат Корєньков І.А. не з’явився.
На підставі частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, пояснення судді, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Курбатової І.Л. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Курбатова Ірина Леонідівна Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 призначена строком на п’ять років на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області.
4 квітня 2017 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 152, частиною другою статті 153, частиною першою статті 146, частиною першою статті 129 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено 22 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ________________.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової І.Л. від 6 квітня 2017 року призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні (справа № 127/7321/17) на 10 травня 2017 року.
Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення судового засідання через його зайнятість в іншому судовому процесі.
Судова повістка з викликом потерпілої ОСОБА_3 повернулась з відміткою про закінчення терміну зберігання, а також відміткою про те, що особа не проживає за вказаною адресою (адреса зазначена в обвинувальному акті).
Представник потерпілої – адвокат ОСОБА_4 про вказане засідання судом не повідомлявся через відсутність відомостей щодо нього як представника потерпілої та його даних в обвинувальному акті.
10 травня 2017 року підготовче судове засідання було відкладено на 8 червня 2017 року у зв’язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі. Фіксування технічними засобами судового засідання не проводилось на підставі частини четвертої статті 107 КПК України.
8 червня 2017 року кримінальне провадження знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Курбатової І.Л. у нарадчій кімнаті в іншому кримінальному провадженні № 138/37/5/16-к.
19 липня 2017 року розпочато підготовче судове засідання, у якому брали участь обвинувачений ОСОБА_1, його захисники, прокурор та представник потерпілої – адвокат ОСОБА_4.
У вказаному судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, виклик свідків та оголосив скарги на дії та бездіяльність слідчих та прокурора.
Представник потерпілої – адвокат ОСОБА_4 надав суду клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке не було вручено ОСОБА_1
Також прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв’язку з тим, що він не отримував клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та йому потрібен час на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження для висловлення думки щодо скарг, поданих захисником ОСОБА_1
Суд ухвалив задовольнити клопотання прокурора та відкласти підготовче судове засідання на 2 серпня 2017 року.
2 серпня 2017 року провадження було знято з розгляду та призначено на 23 серпня 2017 року у зв’язку із перебуванням судді Курбатової І.Л. у нарадчій кімнаті в іншому кримінальному провадженні № 127/4931/17.
Станом на вказану дату у судді Курбатової І.Л. закінчився п’ятирічний строк, на який вона була обрана суддею Вінницького міського суду Вінницької області.
Кримінальне провадження 1 вересня 2017 року на підставі повторного автоматизованого розподілу передано іншому судді Вінницького міського суду Вінницької області.
Суддя Курбатова І.Л. у своїх письмових поясненнях від 17 травня 2018 року вказала, що дотрималась встановленого законом строку (п’ять днів) щодо призначення підготовчого судового засідання. Вивчивши обвинувальний акт з додатками, вона з’ясувала, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовано запобіжного заходу, а тому не вбачала підстав для невідкладного призначення провадження до розгляду.
Крім того, суддею було визначено коло осіб, які підлягали виклику до суду. Проте з обвинувального акта вбачалось, що прокурор вказав анкетні дані лише обвинуваченого та потерпілої.
Відомостей про інших учасників процесу в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано не було. Зокрема, були відсутні дані щодо захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2. Інформацію щодо захисника обвинуваченого суддя дізналась із розписки ОСОБА_1 про отримання обвинувального акта. Після призначення підготовчого засідання нею 6 квітня 2017 року отримано інформацію з профайла адвоката ОСОБА_2 щодо адреси його місця роботи з метою направлення судової повістки.
Дата, на яку призначено підготовче судове засідання, була обрана з урахуванням наявних вільних дат та часу, необхідного для отримання захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА_2 судової повістки, оскільки його місце роботи знаходилось у м. ______________.
При цьому суддя Курбатова І.Л. вказала, що судове засідання 10 травня 2017 року було відкладено через неявку представників обвинуваченого та потерпілої. Хоч представник потерпілої – адвокат ОСОБА_4 судом не повідомлявся через відсутність даних в обвинувальному акті, проте йому було відомо про дату судового засідання.
Про те, що захист інтересів потерпілої здійснює адвокат ОСОБА_4, судді стало відомо 16 травня 2017 року після отримання матеріалів із Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо розгляду клопотання потерпілої ОСОБА_3 та її представника – адвоката ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 для судового розгляду з Вінницького міського суду Вінницької області до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області за місцем проживання потерпілої.
Суддя Курбатова І.Л. зазначила, що із доданого до вказаних матеріалів клопотання вбачалось, що адвокат ОСОБА_4 знав про дату розгляду кримінального провадження – 10 травня 2017 року у Вінницькому міському суді Вінницької області, оскільки він сам зазначив про це у своєму клопотанні.
Крім того, пояснила, що намагалась встигнути завершити розгляд провадження 19 липня 2017 року, проте захисником обвинуваченого було подано шістнадцять скарг на дії та бездіяльність слідчого та прокурора, клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, про виклик свідків, розгляд справи у закритому судовому засіданні, скасування арешту на майно та клопотання представника потерпілої – адвоката Корєнькова І.А. про виклик свідків та обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також суддя вказала, що не могла відкрити судові засідання 8 червня та 2 серпня 2017 року, оскільки розгляд інших проваджень під час перебування судді у нарадчій кімнаті є порушенням таємниці нарадчої кімнати, тому справа була знята з розгляду.
Призначення наступного судового засідання на 23 серпня 2017 року (дату закінчення її повноважень) було обумовлено вимогами програми «Д-3» з метою подальшого проведення повторного автоматизованого розподілу кримінального провадження. Оскільки системою діловодства «Д-3» передбачено обов’язкове визначення дати наступного судового засідання у статистичній картці кожної справи при її відкладенні, тому для забезпечення функціонування цієї системи була обрана вказана дата.
Суддя також відзначила, що статтею 28 КПК України регламентовано право сторони та потерпілого звертатися із клопотанням про необхідність здійснення кримінального провадження у більш коротші строки ніж ті, що передбачені КПК України. Проте законом не встановлено конкретного строку, протягом якого має бути проведено підготовче судове засідання та вирішено питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду.
Суддя Курбатова І.Л. зазначила, що розгляд клопотання адвоката з проханням призначити та проводити судові засідання з інтервалом часу у 10 днів, на її думку, можливий з прийняттям процесуального рішення лише за результатами підготовчого судового засідання і у разі призначення кримінальної справи до судового розгляду. Оскільки до прийняття вказаного рішення суд не може планувати наступні судові засідання через те, що може наперед виказати думку про необхідність призначення справи, що буде вважатись упередженістю суду для однієї із сторін. Крім того, відкладення судового засідання з інтервалом у 41 день було зумовлено виключно відсутністю вільних дат та навантаженням на суддю.
Твердження скаржника про те, що кримінальне провадження з моменту вчинення злочину не призначено до розгляду протягом 14 місяців, не свідчить про затягування розгляду саме суддею Курбатовою І.Л., у провадженні якої справа перебувала з 4 квітня 2017 року до 23 серпня 2017 року.
Тривалий розгляд вказаного кримінального провадження зумовлений тим, що обвинувальний акт ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2016 року вже повертався прокурору (за клопотанням адвоката Корєнькова І.А.) та вдруге надійшов до цього суду.
Відповідно до приписів статті 314 КПК України (у редакції, чинній на момент розгляду кримінального провадження) після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими зазначеним вище Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342–345 КПК України, головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їхню думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Статтею 316 КПК встановлено, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суддею Курбатовою І.Л. дотримано передбачені Законом строки призначення підготовчого судового засідання, а також вжито заходів щодо належного повідомлення учасників судового провадження.
При цьому процесуальним законом не встановлено чітких строків, протягом яких повинно бути проведено підготовче судове засідання.
Враховуючи викладене, у діях судді Курбатової І.Л. не вбачається безпідставного затягування або невжиття заходів щодо проведення підготовчого судового засідання, суддя вживала можливих процесуальних заходів для розгляду зазначеного кримінального провадження та вирішення питання щодо можливості призначення його до судового розгляду.
Відкладення судових засідань з великим інтервалом зумовлені об’єктивними причинами, великим навантаженням на суддю, а також поданням захисниками обвинуваченого та представником потерпілої клопотань, які потребували певних процесуальних дій для їх вирішення. Крім того, необхідна була явка всіх учасників процесу для з’ясування їхньої думки щодо можливості призначення справи до судового розгляду.
Водночас слід зазначити, що сам факт порушення строку розгляду справи не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такою підставою є безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви чи справи. Проте такі строки мають бути встановлені процесуальним законом.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і мають певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Доводи судді з приводу того, що тривалий розгляд зумовлений об’єктивними причинами, а саме неодноразовими викликами у судові засідання потерпілої, захисника обвинуваченого та представника потерпілої, які не з’являлись до суду, з метою з’ясування думки усіх учасників процесу щодо можливості призначення провадження до судового розгляду, як того вимагає процесуальний закон, узгоджуються із встановленими Третьою Дисциплінарною палатою обставинами під час дослідження копій матеріалів кримінального провадження в частині, що розглядалась суддею Курбатовою І.Л.
Крім того, згідно з інформацією, зазначеною у довідці голови Вінницького міського суду Вінницької області, до закінчення повноважень судді Курбатової І.Л. розгляд кримінальних справ фактично здійснювався п’ятьма суддями, тому в 2017 році навантаження на суддю Курбатову І.Л. становило 74,8 %, що порівняно із середнім навантаженням у суді було більшим ніж у 2,5 раза.
З приводу доводів скарги адвоката Корєнькова І.А. щодо неналежної процедури відкладення судових засідань Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до вимог частини першої та другої статті 342 КПК України у призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.
Згідно зі статтею 343 КПК України секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Отже, твердження скаржника в частині недотримання суддею Курбатовою І.Л. вимог вказаних статей та порушення процесуального закону є безпідставними.
Матеріали перевірки не містять даних, які б свідчили про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, умисне порушення норм процесуального права чи неналежне ставлення до службових обов’язків вказаною суддею під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Таким чином, оцінюючи зібрані під час проведення перевірки матеріали та враховуючи встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової І.Л. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відмову у притягненні її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 12.37 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється (пункт 12.38 Регламенту Вищої ради правосуддя).
З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.37, 12.38 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни.
Припинити дисциплінарне провадження стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Мірошниченко
М.П. Худик
Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
