Вища ради юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Олійник Аллою Сергіївною за заявою голови громадської спілки «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В. стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельника Олега Олександровича,
встановила:
Мельник Олег Олександрович _____ року народження. Верховною Радою України 6 квітня 2000 року обраний суддею безстроково.
Зі змісту характеристики, наданої головою Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюком С.М., убачається, що Мельник О.О. з 16 травня 1995 року працював суддею Бориспільського районного суду Київської області, з 19 березня 2004 року – суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Загальний стаж роботи Мельника О.О. становить 32 роки 5 місяців, стаж роботи суддею – 20 років 10 місяців.
За час роботи суддею Мельник О.О. зарекомендував себе принциповим, сумлінним, вимогливим працівником, має глибокі знання чинного законодавства та судової практики, постійно підвищує свій професійний рівень, відповідально ставиться до виконання своїх службових обов’язків. У роботі проявляє терпіння, тактовність і ввічливість у ставленні до учасників судового процесу та інших осіб. За характером врівноважений, у спілкуванні з колегами та підлеглими ввічливий. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 16 грудня 2014 року надійшла заява голови громадської спілки «Українська спілка Автомайдан» (далі – ГС «Українська спілка Автомайдан») Михайловського А.В. про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельника Олега Олександровича відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У заяві голова ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловський А.В. зазначив, що суддя Мельник О.О., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБИ_1 за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення на особу, яка була учасником масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на три місяці.
Автор звернення зазначив, що при розгляді вказаної справи суддею Мельником О.О. не було дотримано вимог статей 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, а тому він повинен пройти перевірку відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Для реалізації цього Закону було утворено Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК).
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону. Заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення.
У газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року опубліковано повідомлення, у якому вказано, що ТСК оголошує про своє створення і початок прийому заяв від фізичних та юридичних осіб про проведення перевірки індивідуально визначеного судді.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.
За приписами частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
Листом секретаря ТСК Соловйової М.М. від 7 квітня 2016 року № 4787/0/9-16 та відповідно до акта прийому-передачі матеріалів справ ТСК від 7 квітня 2016 року заява голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловський А.В. про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельника О.О. передана для розгляду до Вищої ради юстиції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між членами Вищої ради юстиції 20 травня 2016 року матеріали за вказаною заявою передано члену Ради Олійник А.С.
За результатами перевірки відомостей, викладених у заяві голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В., член Вищої ради юстиції Олійник А.С. дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельника О.О. (висновок від 1 липня 2016 року).
На засіданні 5 липня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельника О.О.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Олійник А.С., врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельника О.О. з огляду на таке.
Під час перевірки встановлено, що до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал за статтею 122-2 КУпАП стосовно ОСОБИ_2.
Справі було присвоєно реєстраційний номер 359/121/14-п (провадження № 3/359/71/2014), в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями її передано на розгляд судді Криворучкові І.В.
Судом установлено, що ОСОБА_2 29 грудня 2013 року о 12 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак _________, на 20-му кілометрі автомобільної дороги Київ – Овруч (Вишгородський район Київської області), не виконав вимогу працівника міліції про зупинку транспортного засобу, що подавалась за допомогою жезла регулювальника та свистка, чим порушив пункт 2.4 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР).
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 29 грудня 2013 року о 12 годині 30 хвилин він дійсно знаходився в автомобілі «Шкода», державний номерний знак _________, на 20-му кілометрі автомобільної дороги Київ – Овруч (Вишгородський район Київської області), але не керував автомобілем, перебував на задньому сидінні, працівників міліції не бачив, за кермом автомобіля був його син ОСОБА_1.
Допитаний як свідок ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 29 грудня 2013 року з 10 години до 23 години він керував автомобілем «Шкода», державний номерний знак _________. Його батько ОСОБА_2 у вказаний проміжок часу автомобілем не керував.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в суді пояснили, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБИ_2 складався за його відсутності. Протокол було складено на нього як на власника транспортного засобу. Перевірити, хто саме керував транспортним засобом 29 грудня 2013 року, не було можливим.
Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що 29 грудня 2013 року він ніс службу згідно з дислокацією у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Він подав сигнал про зупинку автомобіля за допомогою жезла та свистка, але автомобіль не зупинився та продовжив рух. Наступного дня він склав рапорт про подію. Транспортний засіб він не переслідував, оскільки не мав такої можливості. Хто саме перебував за кермом, він не пам’ятає.
За таких обставин, на підставі статті 278 КУпАП постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2014 року (суддя Криворучко І.В.) матеріали адміністративного провадження стосовно ОСОБИ_2 про вчинення ним правопорушення за статтею 122-2 КУпАП повернуто до ВДАІ Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області для проведення додаткової перевірки з метою усунення розбіжностей у протоколі.
Після проведення додаткової перевірки матеріали адміністративного провадження було повернуто до Бориспільського міськрайонного суду Київської області, присвоєно реєстраційний номер 359/804/14-п (провадження № 3/359/284/2014) та передано на розгляд судді Мельнику О.О.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 29 грудня 2013 року о 12 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Шкода», державний номерний знак _______, на 20-му кілометрі автомобільної дороги Київ – Овруч (Вишгородський район, Київська область), не виконав вимогу працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу, яка подавалась завчасно за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 ПДР. Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене статтею 122-2 КУпАП.
За результатами розгляду вказаної справи суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельник О.О. 18 лютого 2014 року прийняв постанову про визнання ОСОБИ_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та наклав на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці. Суд виходив з того, що вина правопорушника підтверджується письмовими доказами у справі в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 30 січня 2014 року, серія АГ2 № 141985, даними рапортів працівників ДАІ, витягом з інформаційної системи ДАІ.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2014 року (суддя Мельник О.О.) ОСОБУ_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII. Провадження у справі про притягнення ОСОБИ_1 до адміністративної відповідальності закрито.
Постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року була оскаржена ОСОБОЮ_1 в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що матеріали справи не містять жодних доказів порушення ним вимог пункту 2.4 ПДР, зокрема й факту, що співробітник міліції вимагав зупинки автомобіля. Протокол про адміністративне правопорушення складений із грубими порушеннями статей 254, 256 КУпАП. Складання протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності особи правопорушника не передбачено КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення було складено не у зв’язку із порушеннями ПДР, а у зв’язку із участю у діяльності громадської організації «Автомайдан».
Постановою апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБИ_1 задоволено, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2014 року скасовано, провадження у справі закрито.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не було дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП, не надано належної оцінки доказам у справі, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБИ_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП.
У своїх письмових поясненнях суддя Мельник О.О. зазначив, що ним за результатами розгляду справи стосовно ОСОБИ_1 за статтею 122-2 КУпАП було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, проте в судове засідання не з’явився, письмові пояснення чи заперечення до суду не подав.
На час розгляду адміністративного матеріалу та прийняття відповідного судового рішення в ньому були наявні належні та допустимі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які підтверджували вину ОСОБИ_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Докази, які б спростовували вину ОСОБИ_1, в матеріалах справи були відсутні. З огляду на викладене, за відсутності пояснень з боку ОСОБИ_1, станом на 18 лютого 2014 року були відсутні підстави для закриття справи судом чи звільнення ОСОБИ_1 від відповідальності або її пом’якшення.
Суддя Мельник О.О. стверджував, що розгляд справи та прийняття судового рішення від 18 лютого 2014 року було здійснено ним відповідно до вимог чинного законодавства, будь-якого умисного порушення норм права або неналежного ставлення до службових обов’язків допущено не було, в його діях відсутні ознаки порушення присяги судді.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 122-2 КУпАП (в редакції на час вчинення правопорушення) невиконання водіями вимог працівника міліції, а водіями військових транспортних засобів – вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом статті 246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в судах визначено цим Кодексом та законами України.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельником О.О. не було вчинено дій, які сприяють виконанню завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме: не було дотримано вимог щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Так, вичерпний перелік випадків, у яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, визначений статтею 258 КУпАП. Адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122-2 КУпАП, ураховуючи, що його не зафіксовано відповідними технічними засобами, до цього переліку не включено.
У разі виявлення правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122-2 КУпАП, уповноважена особа органів внутрішніх справ відповідно до статті 255 КУпАП зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, що притягається до адміністративної відповідальності.
У разі неможливості скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, за умови, що його складення є обов’язковим, стаття 259 КУпАП передбачає право уповноваженої особи доставити порушника до міліції для складання такого протоколу.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 359/804/14-п (провадження № 3/359/284/2014) містяться такі рапорти працівників міліції:
- рапорт інспектора ДПС взводу № 3 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Міяль О.Ю. від 30 грудня 2013 року, відповідно до якого 29 грудня 2013 року він ніс службу на 20-му кілометрі автомобільної дороги Київ – Овруч в селі Нові Петрівці. Близько 12 години 30 хвилин автомобіль «Шкода», державний номерний знак ________, не виконав його вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 ПДР;
- рапорт інспектора ДПС взводу № 2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Рогач О.А. від 1 січня 2014 року, відповідно до якого 29 грудня 2013 року він ніс службу згідно з дислокацією на 21-му кілометрі автомобільної дороги Київ – Овруч в селі Нові Петрівці. Близько 12 години 55 хвилин рухалась колона автомобілів із символікою Євромайдану. З метою припинення порушень ПДР водіями він за допомогою жезла та свистка подав вимогу про зупинку водію автомобіля «Шкода», державний номерний знак _________. Проте водій вказаного автомобіля вимогу про зупинку не виконав та продовжив рух у складі колони в напрямку вулиці І. Франка.
Протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 141985 складено 30 грудня 2014 року на підставі даних вказаних вище рапортів та за відсутності особи, яка вчинила правопорушення. Фіксування правопорушення у такій спосіб не відповідає встановленій законом процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Крім того, у рапортах не вказано, що саме ОСОБА_1. 29 грудня 2013 року не виконав вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу.
Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП. Зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду справи суддя Мельник О.О. зазначених вимог закону не дотримався, визнав ОСОБУ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 122-2 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення, не маючи безспірних доказів, які б підтверджували його вину.
Суддею Мельником О.О. не вмотивовано, чому суд дійшов висновку, що інший вид адміністративного стягнення не може бути застосований до ОСОБИ_1. Визначаючи вид адміністративного стягнення, у постанові суддя обмежився лише загальними фразами щодо обставин вчиненого правопорушення, ступеня вини та особи правопорушника.
Невмотивоване притягнення ОСОБИ_1 до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення порушує його право на справедливий судовий розгляд в аспекті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наведені обставини вказують, що суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельник О.О. ухвалив рішення у справі про притягнення ОСОБИ_1 до адміністративної відповідальності з порушенням норм процесуального права, принципів верховенства права, законності, неупередженого розгляду справ. Доводи, наведені суддею Мельником О.О. у його письмових поясненнях, не спростовують встановлені у справі обставини.
Суддя повинен додержуватись присяги, зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (частина четверта статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, що діяла на час прийняття постанови; частини четверта, п’ята статті 55 чинної редакції цього Закону).
Присяга судді вимагає від нього об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкорюючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (в редакції на час прийняття постанови) порушенням суддею присяги визнавалося, в тому числі, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості, у чесності та непідкупності судових органів, порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Чинна редакція частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» передбачає, що провадження щодо звільнення судді за порушення присяги провадиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.
За змістом частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги може бути внесено, зокрема, у разі, якщо суддя вчинив дії, що порочать звання судді і підривають авторитет правосуддя.
Отже, підстави для притягнення судді до відповідальності за порушення присяги в цій частині із внесенням змін до законодавства не змінились.
Допущені суддею Мельником О.О. грубі порушення законодавства свідчать про необ’єктивний та упереджений розгляд справи та можуть свідчити про наявність в його діях ознак порушення присяги судді.
За змістом норм Законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції» в редакції, що була чинна на момент вчинення суддею дій, законодавцем не були встановлені строки для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з підстав порушення присяги.
Чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що такий строк не може бути більшим ніж три роки з дня вчинення проступку (частина четверта статті 96 Закону). Запровадження такого строку є заходом, який пом’якшує відповідальність судді, а тому згідно зі статтею 58 Конституції України підлягає застосуванню. Виходячи із установлених обставин, зазначений строк застосування дисциплінарного стягнення не сплинув.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мельника Олега Олександровича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
