Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк Алли Миколаївни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 9 березня 2021 року надійшла скарга судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. від 2 березня 2021 року на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі також – Дисциплінарна палата) від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 9 березня 2021 року вказану скаргу судді передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Прудивусу О.В.
Скарга судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. подана з дотриманням вимог та строків, встановлених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Суддю Коренюк А.М. та скаржника у дисциплінарному провадженні повідомлено про дату, час і місце засідання Вищої ради правосуддя в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Також з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав судді та скаржника, визначених пунктом 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя, їм запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.
У засідання Вищої ради правосуддя 15 квітня 2021 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. не з’явилася, надіслала заяву про розгляд скарги без її участі.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Прудивуса О.В., дійшла висновку, що скарга судді Коренюк А.М. на рішення Дисциплінарної палати від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності не підлягає задоволенню з огляду на викладене.
З оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати та матеріалів дисциплінарної справи вбачається таке.
Коренюк Алла Миколаївна Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 призначена на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 452-VII обрана на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва безстроково.
Як убачається з матеріалів дисциплінарної перевірки та оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати, до Вищої ради правосуддя 23 липня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Шурла Р.П. в інтересах Процька О.В. та Смаль М.В. на дії судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. під час розгляду справи № 753/11161/20.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що 13 березня 2020 року Шурло Р.П. в інтересах ОСОБА1 та ОСОБА2 звернувся до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із заявою про кримінальне правопорушення щодо наявності в діях громадянина ОСОБА3 ознак злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
Відомості про вчинення правопорушення щодо ОСОБА1 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2020 року за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України.
Постановою слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 1 червня 2020 року закрито кримінальне провадження № ____ від 13 березня 2020 року.
Адвокат Шурло Р.П. звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва в інтересах ОСОБА1 та ОСОБА2 зі скаргою на рішення та бездіяльність слідчого, в якій просив:
скасувати постанову слідчого від 1 червня 2020 року про закриття кримінального провадження № ____ від 13 березня 2020 року;
зобов’язати слідчого розглянути клопотання адвоката Шурла Р.П. від 2 липня 2020 року про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № ____ в порядку та строки, що визначені статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України;
витребувати у слідчого матеріали кримінального провадження № ____ для дослідження їх судом.
Адвокат Шурло Р.П. у дисциплінарній скарзі зазначав, що слідчий суддя Коренюк А.М. ухвалою від 13 липня 2020 року незаконно відмовила в задоволенні скарги, та вважав, що розгляд скарги відбувся без належного повідомлення його, ОСОБА1 та ОСОБА2 про дату і час розгляду скарги.
Крім того, як наголошував скаржник, суддя розглянула скаргу з порушенням вимог частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України, а саме без участі скаржника.
У дисциплінарній скарзі адвокат Шурло Р.П. повідомляв, що о 15:15 13 липня 2020 року на його мобільний номер телефону зателефонувала секретар судового засідання щодо участі у судовому засіданні під час розгляду скарги на рішення та бездіяльність слідчого, яке призначено на 13 липня 2020 року.
У телефонній розмові адвокат Шурло Р.П. зауважив, що він, ОСОБА1, ОСОБА2 не отримували судових повісток, просив не розглядати скаргу без його участі та участі ОСОБА1, ОСОБА2, запропонував перенести розгляд скарги на іншу дату.
Разом із тим ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката Шурла Р.П. на постанову слідчого від 1 червня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 13 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України.
В ухвалі слідчого судді Коренюк А.М. від 13 липня 2020 року зазначено, що в судове засідання скаржник не з’явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Адвокат Шурло Р.П. в інтересах потерпілих ОСОБА1 та ОСОБА2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2020 року у справі № 753/11161/20.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 2 вересня 2020 року апеляційну скаргу адвоката Шурла Р.П. в інтересах потерпілих ОСОБА1 та ОСОБА2 задоволено частково, ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2020 року скасовано та призначено новий розгляд скарги представника потерпілих слідчим суддею.
В ухвалі Київського апеляційного суду від 2 вересня 2020 року вказано, що матеріали справи не містять даних про здійснення в порядку статті 135 Кримінального процесуального кодексу України своєчасного виклику в судове засідання потерпілих та їхнього представника як осіб, участь яких у розгляді скарги є обов’язковою.
На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, всупереч вимогам статей 21, 27, 135, 136, 306 Кримінального процесуального кодексу України суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. розглянула справу № 753/11161/20 із порушенням порядку її розгляду, без повідомлення про дату, час та місце розгляду справи адвоката Шурла Р.П., ОСОБА1 та ОСОБА2 та без їхньої участі, а отже, не забезпечила дотримання процесуального права скаржника бути повідомленим про дату, час та місце розгляду поданої ним до суду скарги, бути присутнім під час судового розгляду кримінального провадження та заслуханим у судовому засіданні.
Таким чином, за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., відкритої за скаргою адвоката Шурла Р.П. в інтересах Процька О.В. та Смаль М.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у поведінці вказаної судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків), що є підставою для притягнення судді Коренюк А.М. до дисциплінарної відповідальності та накладення на неї дисциплінарного стягнення.
Не погоджуючись із зазначеними висновками дисциплінарного органу, суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. у скарзі на рішення Дисциплінарної палати наводить такі доводи і аргументи щодо рішення, прийнятого у дисциплінарній справі стосовно неї:
- Дисциплінарною палатою порушено (проігноровано) право на заявлене клопотання про оголошення перерви в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що, як вказує суддя Коренюк А.М., позбавило її права на надання додаткових доказів і аргументів на підтвердження позиції про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- доповідач у дисциплінарній справі проігноровав пояснення судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., не надав оцінки поясненням, наданим матеріалам, проігнорував доводи та аргументи Коренюк А.М., не надав їм оцінки, не врахував характеристику судді, кількісні та якісні показники її роботи, рівень навантаження, всупереч пункту 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя розгляд скарги у засіданні Дисциплінарної палати доповідач не розпочав з доповіді, прийняття рішення відбувалося з порушенням пункту 12.36 Регламенту Вищої ради правосуддя – з виходом доповідача до нарадчої кімнати;
- під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата не врахувала практику Вищої ради правосуддя, що ґрунтується на положеннях закону, зокрема щодо того, що дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Розглянувши доводи і аргументи, викладені у скарзі судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, належним чином завірену копію матеріалів справи № 753/11161/20, Вища рада правосуддя вважає за потрібне зазначити таке.
- Доводи судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. стосовно того, що Дисциплінарною палатою порушено (проігноровано) право на подання клопотання про оголошення перерви в засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, спростовуються звукозаписом засідання Дисциплінарного органу, з якого встановлено, що суддя Коренюк А.М. поставила запитання: «Чи можу я клопотати оголосити перерву в цьому засіданні? Я принесу всі матеріали…», на що доповідач у дисциплінарній справі надав відповідь, що суддя має на це право і за потреби Дисциплінарна палата розгляне таке питання.
Проте таке клопотання від судді Дарницького районного судуміста Києва Коренюк А.М. не надійшло, в засіданні дисциплінарного органу продовжено розгляд дисциплінарної справи, під час якого, зокрема, суддею Коренюк А.М. надано відповіді на запитання членів Третьої Дисциплінарної палати та надані усні пояснення.
- Із протоколу та аудіозапису вказаного засідання Дисциплінарної палати вбачається, що головуючий у засіданні – Секретар Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецова Л.А. розпочала розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., перевірила присутність учасників дисциплінарного провадження у засіданні Дисциплінарної палати, з’ясувала інформацію про права та обов’язки учасників дисциплінарного провадження, наявність чи відсутність відводів / самовідводів, клопотань учасників дисциплінарного провадження.
Суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. заявила клопотання про долучення до матеріалів дисциплінарної справи додаткових пояснень та матеріалів цивільної справи, яке було задоволено Третьою Дисциплінарною палати Вищої ради правосуддя.
Після цього, як вбачається із протоколу та аудіозапису засідання Дисциплінарної палати від 24 лютого 2021 року, головуючий у засіданні – Секретар Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецова Л.А. надала слово для доповіді члену Третьої Дисциплінарної палати Говорусі В.І.
Отже, вказаним вище спростовуються твердження судді Коренюк А.М. стосовно того, що всупереч пункту 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя розгляд скарги у засіданні Дисциплінарної палати доповідач не розпочав з доповіді.
Важливо наголосити, що відповідно до пунктів 5.23, 12.29 Регламенту Вищої ради правосуддя у разі розгляду питання за відсутності учасника дисциплінарної справи, судді або його представника доповідач оголошує його письмові пояснення (за наявності) або стислий виклад змісту цих пояснень. У зв’язку з тим, що суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. була присутня у засіданні Дисциплінарного органу, їй було надано право надати усні пояснення, що також підтверджується протоколом та аудіозаписом засідання Дисциплінарної палати від 24 лютого 2021 року.
За результатами аналізу рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21 також спростовуються доводи судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. щодо ненадання оцінки її поясненням та аргументам.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Доводи судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. стосовно неврахування її характеристики, кількісних та якісних показників її роботи, рівня навантаження спростовуються рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21, з якого вбачається, що дисциплінарним органом враховано позитивну характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень та ступінь вини судді.
Врахування дисциплінарним органом кількісних та якісних показників роботи судді, рівня навантаження не є обов’язковою вимогою для вирішення питання щодо наявності дисциплінарного проступку у діях судді, оскільки під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне, протиправне невиконання ним службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або в перешкоджанні в доступі до правосуддя, в порушенні суддівських обмежень і так само загальновизнаних моральних вимог, а отже, кількісні та якісні показники роботи судді чи надмірне навантаження не може бути єдиним виправданням дій судді під час розгляду справ.
Доводи судді Коренюк А.М. про прийняття рішення з порушенням пункту 12.36 Регламенту Вищої ради правосуддя у зв’язку з виходом доповідача до нарадчої кімнати також спростовуються протоколом та аудіозаписом засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року, з яких встановлено, що члени Дисциплінарної палати, зокрема доповідач Говоруха В.І., вийшли для обговорення після надання суддею Коренюк А.М. відповідей на запитання, після цього доповідач продовжив доповідь щодо матеріалів дисциплінарної справи.
3. Стосовно твердження судді, що під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою не врахована практика Вищої ради правосуддя, яка ґрунтується на положеннях закону, зокрема щодо того, що дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень, важливо наголосити, що зазначене твердження судді спростовується рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21.
Як вказано в оскаржуваному рішенні Дисциплінарного органу, оскільки відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків, у випадку розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. встановленню підлягає, чи було постановлення суддею Коренюк А.М. ухвали від 13 липня 2020 року у справі № 753/11161/20 наслідком умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Крім того, не заслуговує на увагу порівняння практики Вищої ради правосуддя щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності з аналогічних підстав, зокрема, як вказано у скарзі судді Коренюк А.М., закриття дисциплінарного провадження стосовно суддів, оскільки дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають кожну дисциплінарну справу окремо, з урахуванням тих обставин та фактів, які були встановлені під час їх розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 21 Кримінального процесуального кодексу України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом (частина перша статті 27 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно із частиною третьою статті 306 Кримінального процесуального кодексу України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Частиною другою статті 134 Кримінального процесуального кодексу України передбачено здійснення судом судового виклику учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
Згідно із частинами першою, восьмою статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом.
Статтею 136 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Із належним чином завіреної копії матеріалів справи № 753/11161/20 убачається, що 10 липня 2020 року адвокат Шурло Р.П. в інтересах ОСОБА1 та ОСОБА2 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва зі скаргою на постанову слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 1 червня 2020 року про закриття кримінального провадження № ____ від 13 березня 2020 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 10 липня 2020 року зазначеній вище скарзі адвоката Шурла Р.П. присвоєно єдиний унікальний номер 753/11161/20 та передано до провадження судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. від 13 липня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката Шурла Р.П. на постанову слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 1 червня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 13 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України.
Важливо зазначити, що в ухвалі слідчого судді Коренюк А.М. від 13 липня 2020 року у справі № 753/11161/20 вказано, що в судове засідання скаржник не з’явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Як убачається з належним чином завіреної копії матеріалів справи № 753/11161/20, повістки про виклик до суду ОСОБА1 та ОСОБА2 на 14:30 13 липня 2020 року датовані (складені) 13 липня 2020 року.
Крім того, важливо наголосити, що вказані вище судові повістки про виклик до суду не містять реєстраційних вихідних даних щодо їх надсилання учасникам справи чи іншого підтвердження повідомлення осіб належним чином про засідання у справі № 753/11161/20.
Також у копіях матеріалів справи міститься судова повістка від 10 липня 2020 року, адресована Київській місцевій прокуратурі № 2, слідчому та адвокату Шурлу Р.П.
Вказані судові повістки містять реєстраційні вихідні дані, проте відсутнє підтвердження надсилання та вручення, зокрема адвокату Шурлу Р.П., повістки про виклик до суду від 10 липня 2020 року.
Отже, необхідно погодитись із висновками Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що матеріали справи № 753/11161/20 не містять доказів, що ОСОБА1, ОСОБА2 та їхній представник були належним чином повідомлені про судове засідання.
Як убачається з рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21 та встановлено з матеріалів дисциплінарної справи, на запит члена Вищої ради правосуддя керівник апарату Дарницького районного суду міста Києва листом від 21 січня 2021 року № 1/18/2021 повідомив, що у суді відсутнє підтвердження надсилання будь-якими засобами зв’язку судової повістки від 10 липня 2020 року, адресованої адвокату Шурлу Р.П. у справі № 753/11161/20.
Керівником апарату Дарницького районного суду міста Києва надіслано до Вищої ради правосуддя лише довідку про доставлення sms-повідомлення, яким надсилалася повістка про виклик до суду на 14:30 13 липня 2020 року.
Зазначене sms-повідомлення ОСОБА2 було сформоване 13 липня 2020 року о 14:23, доставлено їй 13 липня 2020 року о 14:55, ОСОБА1 – сформовано 13 липня 2020 року о 14:18 та о 14:22, доставлено йому 13 липня 2020 року о 14:55 та о 14:56.
Важливо наголосити, що наказом Державної судової адміністрації України від 1 червня 2013 року № 73 «Про реалізацію пілотного проекту щодо надсилання судами sms-повідомлень учасникам судового процесу (кримінального провадження)» затверджено Порядок надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді sms-повідомлень.
У розділі 1 «Загальні положення» вказаного Порядку визначено порядок формування та надсилання засобами автоматизованої системи документообігу суду учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток в електронному вигляді шляхом надсилання sms-повідомлень.
Частиною першою розділу 2 «Порядок надсилання текстів судових повісток» цього Порядку передбачено, що текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу sms-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення. Така заявка оформлюється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення учасником судового процесу форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Частиною третьою цього розділу визначено, що формування тексту судової повістки, облік та її надсилання у вигляді sms-повідомлення здійснюються в автоматизованій системі документообігу суду.
Отже, обов’язковими умовами надсилання учаснику судового провадження судової повістки у вигляді sms-повідомлення є подання ним до суду заявки про намір отримати судову повістку у такому вигляді, оформлення заявки безпосередньо в суді або шляхом роздрукування та заповнення форми, розміщеної на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляд sms-повідомлень за відсутності в матеріалах справи заяви особи про намір отримати судову повістку в електронному вигляді шляхом надсилання sms-повідомлення довідка про доставлення sms-повідомлення учаснику судового провадження про виклик у судове засідання не може вважатися доказом належного повідомлення особи про дату, час і місце судового засідання (зокрема, але не виключно, постанови Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17, від 16 грудня 2020 року у справі № 214/5587/17, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19).
Із належним чином завіреної копії матеріалів справи № 753/11161/20 убачається відсутність заяв ОСОБА2, ОСОБА1 про намір отримувати судові повістки у вигляді sms-повідомлень.
Як вказано в оскаржуваному рішенні Дисциплінарного органу, відповідно до скриншотів з екранів телефонів, доданих адвокатом Шурлом Р.П. до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2020 року, ОСОБА2 о 14:56 13 липня 2020 року отримала sms-повідомлення про виклик до суду на 14:30 того самого дня, ОСОБА1 о 14:56 та о 14:57 13 липня 2020 року також отримав sms-повідомлення про виклик до суду на 14:30 13 липня 2020 року.
Таким чином, необхідно погодитись із думкою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що наведені у письмових поясненнях твердження судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., що супровідним листом-повідомленням (судова повістка) від 10 липня 2020 року скаржнику завчасно та з урахуванням порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні, визначеному частинами першою, восьмою статті 135, статтею 136 Кримінального процесуального кодексу України, надіслано повідомлення про призначення розгляду скарги на 14:30 13 липня 2020 року та про його виклик до приміщення суду, не підтверджуються матеріалами справи № 753/11161/20 та листом керівника апарату Дарницького районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року № 1/18/2021.
Дійсно, статтею 73 Кримінального процесуального кодексу України обов’язок здійснювати судові виклики і повідомлення осіб про судові засідання покладено на секретаря судового засідання.
Разом із тим слідчий суддя за наявними у справі матеріалами повинен перевірити, чи здійснено повідомлення потерпілих та їхнього представника належним чином.
Важливо наголосити, що стаття 306 Кримінального процесуального кодексу України не передбачає альтернативи щодо можливості розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого за відсутності особи, яка подала скаргу, навіть за умови належного її повідомлення у порядку, визначеному статтею 135 Кримінального процесуального кодексу України.
Доводи скарги судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. не спростовують обставин, встановлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи.
З огляду на зазначене вище Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого та правильного висновку, що всупереч вимогам статей 21, 27, 135, 136, 306 Кримінального процесуального кодексу України, внаслідок грубої недбалості суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. розглянула справу № 753/11161/20 із порушенням порядку її розгляду, без повідомлення та без участі адвоката Шурла Р.П., ОСОБА1 та ОСОБА2, у такий спосіб не забезпечивши дотримання процесуального права скаржника бути повідомленим про дату, час та місце розгляду поданої ним до суду скарги, бути присутнім під час судового розгляду кримінального провадження та бути заслуханим у судовому засіданні.
Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. дійшла висновку, що її дії Дисциплінарною палатою кваліфіковано правильно, доводи скарги не спростовують встановлених та доведених Дисциплінарною палатою обставин, обраний з урахуванням принципу пропорційності вид дисциплінарного стягнення є таким, що повною мірою відповідає вчиненому суддею дисциплінарному проступку, тому на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2021 року № 450/3дп/15-21 про притягнення судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк Алли Миколаївни до дисциплінарної відповідальності.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська
С.М. Болотін
В.І. Данішевська
Н.С. Краснощокова
І.Б. Плахтій
О.В. Прудивус
Т.С. Розваляєва
В.В. Саліхов
В.Г. Суховий
С.Б. Шелест
