Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М. та залученого з Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки колективної скарги Сокотнюк Тетяни Степанівни та Токарчука Володимира Мефодійовича стосовно судді Теплицького районного суду Вінницької області Германа Олександра Сергійовича та судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Сторчака Володимира Юрійовича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 11 вересня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Сокотнюк Тетяни Степанівни та Токарчука Володимира Мефодійовича стосовно судді Теплицького районного суду Вінницької області Германа О.С. та судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Сторчака В.Ю. під час розгляду адміністративної справи № 144/308/17 (вхідний № КО-5868/0/7-17).

У доводах скарги зазначено, що під час розгляду адміністративної справи зазначені судді допустили поведінку, передбачену підпунктами «а» - «г» пункту 1, пунктами 3, 6, 7, 11, 13 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на викладене скаржники просять притягнути суддю Теплицького районного суду Вінницької області Германа О.С. та суддю Вінницького апеляційного адміністративного суду Сторчака В.Ю. до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, що встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2017 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.

Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами перевірки дисциплінарної скарги в частині дій судді Германа О.С. під час розгляду адміністративної справи № 144/308/17 встановила таке.

В провадженні вказаного судді перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Теплицької районної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою судді від 29 березня 2017 року клопотання ОСОБА_1. про забезпечення позову задоволено, заборонено ОСОБА_2, як т.в.о. керівника Теплицької районної ради Вінницької області, вчиняти будь які дії до вирішення справи по суті заявлених вимог. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року вказану ухвалу скасовано та постановлено нову про відмову у задоволені зазначеного клопотання.

Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 5 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено. У мотивувальній частині вказаної постанови, ухваленої під головуванням судді Германа О.С., зазначено, що під час ухвалення рішення Теплицької районної ради від 14 березня 2017 року «Про скликання 18 позачергової сесії 7 скликання Теплицької районної ради», вказана рада не дотрималась процедури його прийняття, яка визначена Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом цієї районної ради. Крім того, рішення 18 позачергової сесії вказаної ради від 21 березня 2017 року № 18.1 «Про обрання головуючого пленарних засідань Теплицької районної ради» було прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки вказаними нормативними актами не передбачено можливості обрання тимчасового виконуючого обов’язки головуючого на пленарних засіданнях районної ради з повноваженнями голови районної ради, при цьому представником відповідача визнано адміністративний позов у повному обсязі.

У доводах дисциплінарної скарги зазначено, що під час постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суддею Германом О.С. грубо порушено вимоги процесуального законодавства, оскільки така ухвала була постановлена без урахування вимог статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення судового рішення) (далі – КАС України), з перевищенням наданих судді повноважень. Крім того, скаржників не було належним чином повідомлено про розгляд вказаного клопотання. Зазначені обставини, на їх думку, підтверджено ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції.

При цьому Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Під час перевірки не здобуто доказів того, що суддя Герман О.С. умисно порушив норми процесуального права чи неналежно ставився до службових обов’язків під час постановлення ухвали від 29 березня 2017 року, а незгода скаржника з висновками та мотивами суду, викладеними у вказаній ухвалі, не може бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаного судді, судова помилка виправлена судом апеляційної інстанції.

Дисциплінарна скарга не містить відомостей про протиправну відмову у допуску ОСОБА_2 та її представника до участі в розгляді справи, призначеної на 5 квітня 2017 року, оскільки недопуск вказаних осіб був вчинений на підставі чинної та не скасованої на той час ухвали Теплицького районного суду Вінницької області від 29 березня 2017 року про заборону ОСОБА_2 вчиняти певні дії.

Доводи дисциплінарної скарги про порушення суддею Германом О.С. таємниці нарадчої кімнати не підтверджені жодними доказами та такі не здобуто під час проведення перевірки.

Щодо доводів дисциплінарної скарги про грубе порушення суддею Германом О.С. вимог матеріального та процесуального права під час ухвалення постанови від 5 квітня 2017 року слід зазначити наступне.

Не погоджуючись із вказаною постановою, скаржник вказує на можливі допущені вказаним суддею помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права і намагається здійснити переоцінку доказів, якими керувався суддя при ухваленні судового рішення.

При цьому слід зазначити, що Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.

Зазначені доводи дисциплінарної скарги були перевірені Вінницьким апеляційним адміністративним судом у встановленому законом порядку та ухвалою вказаного суду від 14 грудня 2017 року за результатами апеляційного перегляду постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 5 квітня 2017 року залишено без змін.

Крім того, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, параграфи 29-30).

Зі змісту постанови від 5 квітня 2017 року вбачається, що така містить аналіз доводів позивача та представника відповідача, правову оцінку досліджених доказів, якими ці доводи обґрунтовані, а також містить достатній виклад мотивів необхідних для її ухвалення.

Вказані обставини у сукупності свідчать про відсутність у діях судді Теплицького районного суду Вінницької області Германа О.С. ознак дисциплінарних проступків суддею, передбачених підпунктами «а»–«г» пункту 1, пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За результатами перевірки дисциплінарної скарги про можливе допущення дисциплінарних проступків суддею Вінницького апеляційного адміністративного суду Сторчаком В.Ю. під час розгляду адміністративної справи № 144/308/17 встановлено таке.

10 квітня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшли апеляційні скарги Теплицької районної ради Вінницької області та ОСОБА_4 на постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 5 квітня 2017 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 27 квітня 2017 року визначено склад суду – головуючий суддя Сторчак В.Ю., судді Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюк Р.В.

У період з 1 червня 2017 року по 29 вересня 2017 року від представників апелянтів надійшло 5 заяв про відвід як всього складу суду, так і окремо головуючого у справі судді Сторчака В.Ю.

Ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2017 року, 10 серпня 2017 року, 18 та 29 вересня 2017 року у задоволенні вказаних заяв відмовлено.

Також протокольною ухвалою від 29 червня 2017 року одну із заяв було залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 30 КАС України.

Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року заяви головуючого судді Сторчака В.Ю. та суддів Мельник-Томенко Ж.М. і Ватаманюка Р.В. про самовідвід задоволено.

У доводах дисциплінарної скарги зазначено, що автоматизований розподіл вказаної справи у суді апеляційної інстанції відбувся з грубим порушенням вимог статті 15-1 КАС України, ухвали про відмову у задоволенні клопотань про відвід є невмотивованими та незаконними, суддя Сторчак В.Ю. здійснює опосередкований вплив на своїх колег з метою постановлення завідомо неправосудних рішень.

Перевіркою скарги встановлено, що автоматизований розподіл вказаної справи у суді апеляційної інстанції здійснено відповідно до положень КАС України, що підтверджується звітом про автоматизований розподіл судової справи між суддями за Інтернет-посиланням https://apladm.dn.court.gov.ua/log_documents/285602/9108.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини та змісту ухвал Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 і 29 червня 2017 року, 10 серпня 2017 року, 18 та 29 вересня 2017 року про відмову у задоволенні заяв про відвід, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що такі ухвали містять достатній аналіз доводів заявників апеляційних скарг та їх представників, правову оцінку досліджених доказів, якими ці доводи обґрунтовані, а також виклад мотивів, необхідних для постановлення судових рішень.

Також необґрунтованими є доводи дисциплінарної скарги про здійснення суддею Сторчаком В.В. опосередкованого впливу на суддів Мельник-Томенко Ж.М. і Ватаманюка Р.В. з метою постановлення завідомо неправосудних рішень, оскільки вони не підтверджені жодними доказами та такі не здобуто під час проведення перевірки.

З огляду на встановлені обставини Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Сторчака В.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а»–«г» пункту 1, пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час розгляду адміністративної справи № 144/308/17.

Крім того, у доводах дисциплінарної скарги зазначено про наявність у діях судді Теплицького районного суду Вінницької області Германа О.С. та судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Сторчака В.Ю. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 6, 7, 11, 13 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки, на думку скаржників, судді є давніми знайомими та приятелями, а тому вони були зобов’язані повідомити Раду суддів України про конфлікт інтересів. Крім того, як зазначено у скарзі, за допомогою приятельських стосунків Герман О.С. та Сторчак В.Ю. використовують статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ та інших вигод. Також, на думку скаржників, у кабінеті судді Сторчака В.Ю. 27 червня 2017 року невстановлена особа у позапроцесуальний спосіб намагалась вплинути на рішення у зазначеній справі, а тому вказаний суддя повинен був звернутись до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з повідомленням про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Дослідивши дисциплінарну скаргу, матеріли попередньої перевірки, письмові пояснення суддів, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає зазначені доводи необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені жодними доказами та такі не здобуто під час проведення перевірки.

Крім того, у письмових поясненнях суддя Сторчак В.Ю. вказує про відсутність будь-яких зв’язків із суддею Германом О.С., оскільки вони особисто не знайомі. Також суддя Сторчак В.Ю. зазначає, що жодних зустрічей чи розмов з будь-якими особами стосовно розгляду вказаної справи ним не проводилось. Вказані обставини свідчать про відсутність обов’язку повідомлення Ради суддів України щодо можливого конфлікту інтересів та обов’язку повідомлення Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Інших конкретних відомостей про наявність у поведінці суддів ознак дисциплінарного проступку та фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржниками відомості, як того вимагає Закон України «Про судоустрій і статус суддів», скарга не містить.

З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що доводи дисциплінарної скарги зводяться виключно до незгоди із судовими рішеннями, які постановлені суддею Теплицького районного суду Вінницької області Германом О.С. та суддею Вінницького апеляційного адміністративного суду Сторчаком В.Ю.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Теплицького районного суду Вінницької області Германа Олександра Сергійовича та судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Сторчака Володимира Юрійовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.