Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Комкова В.К. та Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції на дії судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак Олесі Володимирівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла скарга управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції на дії судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. (унікальний номер 916/0/20-17), яка згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 28 липня 2017 року передана для розгляду члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б.
Скаржник зазначає, що в діях судді Лемак О.В. під час розгляду справи № 308/386/16-п наявні ознаки дисциплінарного правопорушення, що полягає у допущенні поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, у зв’язку з чим просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
За результатами перевірки наведених у скарзі відомостей член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусак М.Б. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В.
Заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., розглянувши дисциплінарну скаргу управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
4 лютого 2016 року суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. розглянула справу № 308/386/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, визнала його винним і водночас звільнила від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) з підстав малозначності, обмежившись усним зауваженням.
Постанова мотивована тим, що суд врахував характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, наявність обставин, які пом’якшують відповідальність за вчинене, а саме: притягнення до адміністративної відповідальності вперше, відсутність будь-яких наслідків та заподіяння шкоди іншим учасникам дорожнього руху, а також те, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні і приймав ліки. Отже, на підставі статті 22 КУпАП суддя визнала правопорушення малозначним.
Водночас у матеріалах справи № 308/386/16-п міститься протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано показання спеціального приладу для вимірювання рівня алкоголю в крові, що засвідчив наявність у крові ОСОБА_1 2,16 %о алкоголю. Відповідно до чинного законодавства України максимально допустимим рівнем алкоголю в крові є 0,2 %о.
Отже, допустиму межу було перевищено у більш ніж 10 разів. Такий рівень алкоголю в крові відповідає середньому ступеню алкогольного сп’яніння. При цьому експерти-наркологи вважають, що концентрація до 0,3 %о теоретично може бути обумовлена ендогенним (природним) рівнем алкоголю в організмі без жодного вживання алкогольних напоїв. Більша концентрація алкоголю в крові може бути викликана виключно шляхом вживання алкоголю.
Як вказує скаржник, суддя Лемак О.В. правильно встановила винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП. Водночас, звільнивши ОСОБА_1 від відповідальності за малозначністю, суддя прямо порушила закон.
Так, частиною другою статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, але крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі.
Суддя врахувала, зокрема, характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, наявність обставин, які пом’якшують відповідальність за вчинене, а саме притягнення до адміністративної відповідальності вперше, відсутність будь-яких наслідків та заподіяння шкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Крім того, серед підстав визнання правопорушення малозначним суддя вказала той факт, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні і приймав ліки. Водночас такі обставини охоплюються диспозицією частини першої статті 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте показання спеціального приладу для вимірювання рівня алкоголю в крові на рівні 2,16 %о алкоголю могли бути спричинені лише вживанням значної кількості алкоголю.
У скарзі також звернуто увагу на те, що у цій справі єдиним можливим суб’єктом, наділеним правом подання апеляційної скарги, є особа, що притягувалась до адміністративної відповідальності. Ні Національна поліція, ні Департамент патрульної поліції, ні управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції не наділені процесуальним правом подання апеляційної скарги у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, рішення в яких ухвалені на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, оформлені посадовими особами (поліцейськими) Департаменту патрульної поліції. Щодо справи № 308/386/16-п, то правом подання апеляційної скарги не наділені і органи прокуратури.
Суддею Лемак О.В. надано письмові пояснення з приводу викладених у скарзі обставин, з яких вбачається, що 4 лютого 2016 року нею прийнято постанову у справі № 308/386/16-п про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, та винесено усне зауваження, а справу закрито. Постанова мотивована тим, що на підставі частини другої статті 33 КУпАП суддя при накладенні стягнення з метою індивідуалізації відповідальності повинен враховувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність. Розуміння змісту цих обставин необхідне для призначення конкретного заходу адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушник в судовому засіданні 4 лютого 2016 року вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснивши, що він перебував на лікуванні та приймав ліки. Згідно з довідкою Ужгородської міської поліклініки від 12 січня 2016 року № 10 ОСОБА_1 з 12 січня 2016 року перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом «забій куприка, кокціодінія».
Таке поняття, як малозначність діяння, в КУпАП не визначено, а отже, фактично звільнення від адміністративної відповідальності відбувається за суб’єктивним переконанням судді, який уповноважений застосовувати адміністративне стягнення. Встановлені суддею обставини та чинне правове регулювання виключали звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначністю при визнанні її винною за частиною першою статті 130 КУпАП. Малозначність як ознака адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
У цьому випадку, визнання суддею Лемак О.В. діяння, передбаченого статтею 130 КУпАП, малозначним було можливе у випадку незначного перевищення вмісту алкоголю в крові та аж ніяк малозначним не можна визнати правопорушення зі значним перевищенням вмісту алкоголю в крові.
Відповідно до статті 58 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VII) питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики (затверджений V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 року, зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року) суддя повинен бути прикладом, зокрема, неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян.
Вказані дії судді на момент їх вчинення охоплювалися складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
Указані норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року кореспондують приписам пункту 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, згідно з якою суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Таким чином, за результатами попередньої перевірки скарги управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. дисциплінарного проступку і бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи зазначене, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак Олесі Володимирівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
В.К. Комков
О.В. Маловацький
