Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за зверненням директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ерін» Сергеєва Р.В. стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Логвиненка Андрія Олександровича, Мороза Валентина Федоровича, Донця Олександра Євгеновича,
встановила:
до Вищої ради юстиції 23 січня 2015 року за вхідним № 30/0/13-15 надійшло звернення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ерін» Сергеєва Р.В. від 20 січня 2015 року щодо неправомірних дій суддів Вищого адміністративного суду України Логвиненка А.О., Мороза В.Ф. та Донця О.Є. при здійсненні правосуддя.
Автор звернення стверджує, що колегією суддів Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) 30 вересня 2014 року була винесена ухвала № К/800/29187/13 (№ К/800/29258/13) з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права. Зокрема, директор товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Ерін» Сергеєв Р.В. вказує на невжиття суддями заходів щодо розгляду скарги протягом строку, встановленого законом, а також на порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 8 жовтня 2015 року зазначене звернення передано члену Вищої ради юстиції для здійснення перевірки.
За наслідками перевірки член Вищої ради юстиції запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Логвиненка А.О., Мороза В.Ф., Донця О.Є.
На засіданні 11 травня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Логвиненка А.О., Мороза В.Ф., Донця О.Є.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції вважає, що слід відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Логвиненка А.О., Мороза В.Ф., Донця О.Є. з огляду на таке.
ОСОБА_1 та ТОВ «Ерін» звернулися до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя з позовом до державного реєстратора виконкому Запорізької міської ради, Жовтневого відділу державної виконавчої служби у Жовтневому районі міста Запоріжжя про визнання незаконними дій, визнання незаконними та недійсними свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи та зобов’язання вчинити певні дії. Позивачі зазначили про те, що вони є засновниками ТОВ «Тарас», а неправомірні дії сторонніх осіб, які полягали у підробці документів, призвели до перереєстрації підприємства на інших осіб.
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 27 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 та ТОВ «Ерін» відмовлено.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивачі звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржники зазначили, що судами зроблено помилковий висновок про необґрунтованість позовних вимог.
Ухвалою ВАСУ від 30 вересня 2014 року у складі колегії суддів Логвиненка А.О. (доповідач), Донця О.Є., Мороза В.Ф. касаційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «Ерін» залишено без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 27 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року – без змін.
Судом касаційної інстанції в ухвалі зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що при здійсненні реєстраційних дій державний реєстратор діяв на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», у межах своїх повноважень, з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням усіх інших принципів, зазначених у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що унеможливлює задоволення адміністративного позову. Також, указано на те, що виконавчою службою було здійснено виконання ухвали суду у повній відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження». Тому колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову, а доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.
У грудні 2014 року ОСОБА_1 та ТОВ «Ерін» звернулись із заявами про допуск адміністративної справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2014 року та її скасування.
Ухвалами ВАСУ від 9 лютого 2015 року заяви ОСОБА_1 та ТОВ «Ерін» про допуск до провадження Верховного Суду України адміністративної справи для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2014 року повернуті заявникам. Заявникам було надано строк для усунення недоліків, оскільки вони не надали копій судових рішень, що підтверджують неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Заявниками були надіслані уточнені заяви про перегляд ухвали ВАСУ, проте копій судових рішень, що підтверджують неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, суду надано не було.
Відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
З огляду на цей конституційний принцип при вирішенні питання про наявність (відсутність) підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності слід виходити з кваліфікації дій, визначених як дисциплінарні порушення судді на час вчинення суддею дій, щодо яких проводилась перевірка.
Згідно зі статтею 2141 КАС України касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.
Адміністративна справа надійшла до Вищого адміністративного суду України 26 червня 2014 року, а розглянута судом касаційної інстанції 30 вересня 2014 року, тобто строк розгляду касаційної скарги, встановлений статтею 2141 КАС України, колегією суддів порушено.
Проте під час перевірки дій суддів ВАСУ Логвиненка А.О., Донця О.Є. та Мороза В.Ф. не встановлено умисних дій чи бездіяльності, які можна було б кваліфікувати як невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на час розгляду касаційних скарг суддями ВАСУ).
Крім того, не знайшли підтвердження відомості щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права суддями касаційної інстанції, а викладені у зверненні обставини вказують на незгоду автора звернення із винесеними не на його користь судовими рішеннями.
У своїх поясненнях, наданих Вищій раді юстиції, судді ВАСУ Логвиненко А.О., Донець О.Є. та Мороз В.Ф. зазначили, що при розгляді справи колегія суддів діяла відповідно до вимог чинного на той час законодавства та керувалась виключно метою прийняти законне та обґрунтоване судове рішення. Крім того, судді наголосили, що розгляд касаційних скарг було здійснено у строк, що не перевищує звичайного строку касаційного перегляду справ, який склався у ВАСУ через надмірне завантаження суддів, а тому вони вважають безпідставними звинувачення у затягуванні розгляду касаційних справ.
За результатами перевірки підстав для притягнення суддів ВАСУ Логвиненка А.О., Донця О.Є. та Мороза В.Ф. до дисциплінарної відповідальності, визначених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на час надходження звернення директора ТОВ «Ерін» Сергеєва Р.В. до Вищої ради юстиції), не встановлено.
Частиною дев’ятою статті 95 цього Закону передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді.
Під час проведення перевірки встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 19 квітня 2016 року № 1120-VIII суддю Вищого адміністративного суду України Логвиненка Андрія Олександровича звільнено у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до пункту 54 Регламенту Вищої ради юстиції, якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Радою суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, заява (висновок, подання) залишається без розгляду.
З огляду на зазначене Вища рада юстиції погоджується з висновком дисциплінарної секції та вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Мороза В.Ф. і Донця О.Є. немає, а звернення в частині дій судді Вищого адміністративного суду України Логвиненка А.О. підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Мороза Валентина Федоровича і Донця Олександра Євгеновича та залишити без розгляду звернення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ерін» Сергеєва Р.В. у частині дій судді Вищого адміністративного суду України Логвиненка Андрія Олександровича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
