Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Гусаком Миколою Борисовичем за скаргою Удода Віктора Тимофійовича щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеника Дмитра Дмитровича, Лесько Алли Олексіївни, Хопти Сергія Федоровича, Червинської Марини Євгеніївни та Черненко Віри Анатоліївни,
встановила:
До Вищої ради юстиції 26 грудня 2014 року надійшла скарга Удода Віктора Тимофійовича щодо порушення вимог норм матеріального та процесуального права суддями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) Луспеником Д.Д., Лесько А.О., Хоптою С.Ф., Червинською М.Є. та Черненко В.А. під час розгляду справи № 6-19560св14 та постановлення в ній ухвали від 1 жовтня 2014 року.
На підставі пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебували у цьому органі за посадою, припинені.
Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано 4 червня 2015 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 1 жовтня 2015 року скаргу Удода В.Т. за унікальним номером У-3473/0/7-14 передано члену Вищої ради юстиції Гусаку М.Б. для здійснення перевірки.
За результатами перевірки скарги Удода В.Т. член Вищої ради юстиції Гусак М.Б. запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно зазначених вище суддів ВССУ (висновок від 6 квітня 2016 року).
На засіданні 11 травня 2016 року дисциплінарна секція підтримала його та рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів ВССУ Луспеника Д.Д., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є. та Черненко В.А.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача, врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів немає з огляду на таке.
ОСОБА_1 є позивачем у справі за позовом до Київської міської ради, третя особа – товариство з обмежено відповідальністю «Планета-Капітал» (далі – ТОВ), про визнання незаконним та скасування рішення.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1, в якому згідно з пунктом 1.2 розпорядження Печерської районної в місті Києві ради від 30 вересня 2010 року № 316-р ТОВ передано в орендне користування підвальне приміщення. 28 грудня 2010 року ТОВ без відповідних дозволів та проектної документації почало проводити реконструкцію підвалу в зазначеному будинку, внаслідок чого відбулась руйнація стін підвалу та фундаменту будинку. ОСОБА_1 також указував на те, що ці приміщення є допоміжними, а тому він згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» як власник квартири в цьому будинку є співвласником відповідних приміщень і питання про передачу зазначеного приміщення в оренду повинно вирішуватися з ним та іншими співвласниками відповідно до законодавства.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 9 липня 2013 року позовні вимоги залишені без задоволення.
Рішенням апеляційного суду міста Києва від 15 квітня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою ВССУ від 1 жовтня 2014 року касаційну скаргу ТОВ задоволено, рішення апеляційного суду міста Києва від 15 квітня 2014 року скасовано, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 9 липня 2013 року залишено в силі.
Зі змісту викладених у скарзі доводів вбачається, що заявник фактично не погоджується з прийнятим у зазначеній справі рішенням суду касаційної інстанції. Він посилається, зокрема, на те, що суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення апеляційного суду, надав неправильну оцінку обставинам справи, що призвело до ухвалення оспорюваного рішення ВССУ. Заявником зазначено, що, незважаючи на всі наявні у справі докази, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що підвальні приміщення відповідного будинку не є допоміжними. Такий висновок, як стверджує заявник, ВССУ зроблено на підставі певних документів, які не були надані суду першої інстанції на час прийняття ним рішення у справі.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що судом касаційної інстанції помилково зроблено висновок про те, що у власність ТОВ були передані не всі приміщення, які знаходяться у підвалі будинку, а лише їх окрема частина, яка не віднесена до допоміжних приміщень та у якій не розташовані загальнобудинкові мережі.
При цьому ОСОБА_1 наголосив, що відповідно до статті 335 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
У частині чотирнадцятій статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначено, що Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».
За результатами проведеної перевірки у діях суддів ВССУ Луспеника Д.Д., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є. та Черненко В.А. не виявлено ознак дисциплінарного проступку. Незгода з постановленою судом касаційної інстанції ухвалою не може бути підставою для притягнення зазначених суддів до дисциплінарної відповідальності.
Дії суддів Луспеника Д.Д., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є. та Черненко В.А., які, на думку заявника Удода В.Т., є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, не містять складу дисциплінарного правопорушення.
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 24, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статтями 83, 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеника Дмитра Дмитровича, Лесько Алли Олексіївни, Хопти Сергія Федоровича, Червинської Марини Євгеніївни та Черненко Віри Анатоліївни.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
