Вища ради юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Бойком Андрієм Михайловичем за відомостями, викладеними у заяві Івангородського Володимира Ілліча стосовно судді Вищого адміністративного суду України Кравцова Олега Вікторовича,
встановила:
Кравцов Олег Вікторович Указом Президента України від 15 жовтня 2001 року № 975/2001 призначений строком на п’ять років на посаду судді Пролетарського районного суду міста Донецька. Указом Президента України від 6 березня 2006 року № 199/2006 призначений на посаду судді апеляційного суду Донецької області у межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної ради України від 20 березня 2008 року № 236-VI обраний на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково. Постановою Верховної ради України від 9 лютого 2012 року № 4376-VI обраний на посаду судді Вищого адміністративного суду України.
До Вищої ради юстиції 16 жовтня 2014 року за вхідним № І-2844/0/7-14 надійшла заява Івангородського Володимира Ілліча від 11 вересня 2014 року (скерована Міністерством юстиції України 10 жовтня 2014 року за вихідним № І-17793/9/1) щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) Кравцова Олега Вікторовича за порушення, допущені під час розгляду касаційної скарги ОСОБА-1.
Автор заяви зазначає, що суддею Вищого адміністративного суду України Кравцовим О.В. було порушено норми чинного законодавства України під час постановлення ухвали від 14 серпня 2014 року за касаційною скаргою ОСОБА-1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА-1 до Управління пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про перерахунок пенсії (касаційне провадження № К/800/44263/14).
Івангородський В.І. вважає, що вказана ухвала викликає сумнів в об’єктивності судді, оскільки постановлена з грубим порушенням норм Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
На підставі пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, припинені.
Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано 4 червня 2015 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 4 вересня 2015 року заяву Івангородського В.І. передано для проведення перевірки члену Вищої ради юстиції Бойку А.М.
За результатами перевірки відомостей, викладених у заяві Івангородського В.І., член Вищої ради юстиції Бойко А.М. запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді ВАСУ Кравцова О.В. (висновок від 19 січня 2015 року).
На засіданні 26 січня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді ВАСУ Кравцова О.В.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Бойка А.М., врахувавши письмові пояснення судді Кравцова О.В., висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ВАСУ Кравцова О.В. немає, виходячи з такого.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2011 року адміністративний позов ОСОБА-1 до Управління пенсійного фонду України в Одеській області задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Управління пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області подало апеляційну скаргу на вказане рішення до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області задоволено частково. Постанову Балтського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2011 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА-1 у задоволенні адміністративного позову до Управління пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, як учаснику бойових дій за період з 16.03.2011 року по 08.06.2011 року. Залишено без розгляду позовні вимоги за період з 01.07.2006 року по 15.03.2011 року включно.
Не погодившись із рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА-1 подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Кравцова О.В. від 14 серпня 2014 року ОСОБА-1 відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року.
Ухвала мотивована тим, що касаційна скарга подана на рішення суду апеляційної інстанції, яке відповідно до частини десятої статті 1832 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради юстиції 30 грудня 2015 року за вхідним № 1149/0/6-15, суддя Кравцов О.В. зазначив, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2014 року (К/800/44263/14) постановлена відповідно до норм чинного законодавства, оскільки рішення апеляційної інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, не підлягає перегляду судом касаційної інстанції за правилами КАС України.
Відповідно до пункту восьмого частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. У частині першій статті 211 КАС України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Розділ 6 КАС України містить норми статей, які визначають особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.
Так, адміністративні справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг розглядаються судами в порядку скороченого провадження відповідно до вимог статті 1832 КАС України.
Згідно з частиною дев’ятою та десятою статті 1832 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції у такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Аналіз зазначених норм КАС України свідчить про те, що судові рішення апеляційної інстанції, постановлені за результатами розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, прийнятої у скороченому провадженні, є остаточними та оскарженню не підлягають.
Таким чином, за наведених підстав постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року є остаточною та не підлягає перегляду в касаційному порядку.
Процесуальні дії судді-доповідача при прийнятті касаційної скарги судом касаційної інстанції визначені статтею 214 КАС України.
Так, частиною п’ятою статті 214 КАС України передбачено випадки, коли суддя-доповідач повинен відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.
Зокрема, відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В. діяв у межах повноважень, передбачених КАС України, а доводи, наведені у заяві Івангородського В.І. про вчинення суддею Вищого адміністративного суду України Кравцовим О.В. неправомірних дій, пов’язаних з грубим порушенням норм Конституції України та КАС України, у ході перевірки не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Як зазначалося вище, заява Івангородського В.І. надійшла до Вищої ради юстиції 16 жовтня 2014 року.
У частині чотирнадцятій статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі заяви Івангородським В.І., зазначено, що Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».
Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема:
- істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
- невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
- розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
- неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Отже, за результатами проведеної перевірки у діях судді ВАСУ Кравцова О.В. не вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.
Незгода з постановленою суддею касаційної інстанції ухвалою не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у чинній редакції, передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, закінчення строку давності притягнення або виявлення обставин, передбачених частиною п’ятою статті 93 цього Закону, орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
Дії судді Кравцова О.В., які, на думку автора заяви, є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не знайшли свого підтвердження під час проведення перевірки.
З огляду на зазначене Вища рада юстиції погоджується з висновком дисциплінарної секції та вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ВАСУ Кравцова О.В. немає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Кравцова Олега Вікторовича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
