Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Нежурою Вадимом Анатолійовичем за скаргою Караваєвої Галини Борисівни від 17 березня 2014 року стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчука Віктора Миколайовича, Ткачука Олега Степановича, Висоцької Валентини Степанівни, Умнової Олени Володимирівни та Фаловської Ірини Миколаївни,
встановила:
Колодійчук Віктор Миколайович з 19 грудня 1983 року працював на посаді народного судді Білогорського районного народного суду відділу юстиції Кримського облвиконкому, з 17 липня 1991 року – Ленінського районного народного суду міста Вінниця, а з 11 травня 1993 року – судді Вінницького обласного суду. Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2003 року № 1018-ІV обраний суддею апеляційного суду Вінницької області безстроково. Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2871-VІ обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ткачук Олег Степанович Постановою Верховної Ради України від 2 березня 2000 року № 1496-IІІ обраний на посаду судді військового суду Вінницького гарнізону безстроково. Постановою Верховної Ради України від 23 вересня 2004 року № 2039-IV обраний на посаду судді військового апеляційного суду Центрального регіону. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2639-VI обраний на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Висоцька Валентина Степанівна Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1997 року № 398/97-ВР обрана суддею Шахтарського міського суду Донецької області безстроково. Указом Президента України від 29 жовтня 2004 року № 358/2004 переведена на посаду судді новоутвореного Шахтарського міськрайонного суду Донецької області. Постановою Верховної Ради України від 23 вересня 2004 року № 2039-ІV обрана на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково. Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2011 року № 3399-VI обрана суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Умнова Олена Володимирівна Указом Президента України від 25 червня 1997 року № 583/97 призначена строком на п’ять років суддею Печерського районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 107-ІV обрана суддею цього суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 19 березня 2009 року № 1170-VІ обрана на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2011 року № 2989-VІ обрана на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Фаловська Ірина Миколаївна Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 712/2002 призначена на посаду судді господарського суду Київської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 31 січня 2006 року № 79/2006 призначена на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду в межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2007 року № 1035-V обрана на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2011 року № 2989-VІ обрана на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
До Вищої ради юстиції 27 березня 2014 року надійшла скарга Караваєвої Г.Б. від 17 березня 2014 року щодо порушення норм матеріального та процесуального права суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Фаловською Іриною Миколаївною, а 23 червня 2014 року – скарга Караваєвої Г.Б. від 18 червня 2014 року щодо порушення норм матеріального та процесуального права суддями цього суду Колодійчуком В.М., Ткачуком О.С., Висоцькою В.С., Умновою О.В. та Фаловською І.М. при розгляді касаційної скарги приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі – ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА») на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 15 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», Міністерства доходів та зборів України, Державної податкової адміністрації у Львівській області про стягнення суми страхового відшкодування.
Автор скарг вважає, що суддя Фаловська І.М. порушила норми процесуального права, оскільки безпідставно поновила ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» строк на касаційне оскарження, чим порушила конституційні права заявниці. У подальшому колегія суддів у складі Колодійчука В.М., Ткачука О.С., Висоцької В.С., Умнової О.В. та Фаловської І.М. скасувала рішення суду першої інстанції та направила справу на новий розгляд. На думку Караваєвої Г.Б., вказані судді порушили конституційні засади судочинства та норми процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 24 вересня 2015 року вказані скарги передані члену Вищої ради юстиції Нежурі В.А. для проведення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради юстиції Нежура В.А. дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчука В.М., Ткачука О.С., Висоцької В.С., Умнової О.В. та Фаловської І.М. (висновок від 10 травня 2016 року).
На засіданні 31 травня 2016 року дисциплінарна секція дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчука В.М., Ткачука О.С., Висоцької В.С., Умнової О.В. та Фаловської І.М.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Нежуру В.А., врахувавши висновок дисциплінарної секції, взявши до уваги пояснення суддів, Вища рада юстиції вважає, що є підстави прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчука В.М., Ткачука О.С., Висоцької В.С., Умнової О.В. та Фаловської І.М. з огляду на таке.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 15 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», Міністерства доходів та зборів України, Державної податкової адміністрації у Львівській області про стягнення суми страхового відшкодування задоволено частково. Стягнуто із ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» страхову суму в розмірі 85 327, 20 грн.
ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» оскаржило вказане рішення до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2013 року апеляційну скаргу ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» відхилено, рішення Сихівського районного суду міста Львова від 15 квітня 2013 року залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» оскаржило їх до суду касаційної інстанції. Одночасно було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 лютого 2014 року (суддя Фаловська І.М.) поновлено ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року (колегія суддів у складі Колодійчука В.М., Ткачука О.С., Висоцької В.С., Умнової О.В. та Фаловської І.М.) касаційну скаргу ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» задоволено частково. Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 15 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ухвалі зазначено, що всупереч вимогам статей 212–214 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд першої інстанції не взяв до уваги доводи ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відсутність його вини у невиплаті страхової суми позивачу через відсутність коштів, не перевірив докази, надані відповідачем на підтвердження цих доводів. Отже, суд першої інстанції не з’ясував всі обставини справи, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки.
Також колегія суддів вказала, що судами попередніх інстанцій були допущені порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому на підставі статті 338 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
У своїх письмових поясненнях, наданих Вищій раді юстиції, судді Колодійчук В.М., Ткачук О.С., Висоцька В.С., Умнова О.В., Фаловська І.М. зазначили, що фактично заява Караваєвої Г.Б. зводиться до її незгоди з ухвалою судді про відкриття касаційного провадження у справі та з постановленим касаційним судом судовим рішенням і спрямована на його оскарження у спосіб, не передбачений законом. Підставою для ухвалення судового рішення про скасування рішень судів попередніх інстанцій було порушення останніми вимог статей 212–215, 315 ЦПК України. Зокрема, суди не з’ясували всі фактичні обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті позовних вимог, не дослідили всі докази та не дали їм належної правової оцінки. Вважають, що при постановленні ухвали колегія суддів оцінила докази і вирішила справу відповідно до закону, не виходячи за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, при цьому права сторін у справі порушені не були.
Суддя Фаловська І.М. також пояснила, що, вирішуючи питання про поновлення ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, вона, керуючись нормою статті 325 ЦПК України, виходила з того, що поважною причиною пропущення процесуального строку є отримання заявником копії повного тексту оскаржуваного судового рішення після закінчення строку на касаційне оскарження. Так, у заяві про поновлення строку ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» зазначило, що після неодноразових звернень до судів першої та апеляційної інстанцій лише 5 лютого 2014 року на адресу страхової компанії надійшло поштове відправлення із копією ухвали апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2013 року. Таким чином, під час вирішення питання про поновлення процесуального строку, суддею дотримано вимоги, визначені процесуальним законом.
Також суддя Фаловська І.М. зазначила, що суди попередніх інстанцій, стягуючи на користь позивача суму страхового відшкодування, тобто фактично визнаючи захворювання та інвалідність позивача страховим випадком, не звернули увагу на норми Закону України «Про державну податкову службу України» та всупереч вимогам статей 60 (обов’язок доказування та подання доказів), 212 (оцінка доказів) ЦПК України не з’ясували питання, чи є інвалідність позивача такою, що настала саме у зв’язку із виконанням нею службових обов’язків, та якими доказами це підтверджується. Колегія суддів касаційної інстанції при ухваленні судового рішення мотивувала свої висновки та дала оцінку всім доводам сторін.
Відповідно до частини першої статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З огляду на встановлені при проведенні перевірки обставини та факти в діях суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчука Віктора Миколайовича, Ткачука Олега Степановича, Висоцької Валентини Степанівни, Умнової Олени Володимирівни та Фаловської Ірини Миколаївни не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги).
Крім того, Вищою радою юстиції встановлено, що заявник фактично не погоджується із прийнятим судом касаційної інстанції рішенням, що не може бути підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ) передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
На підставі викладеного, керуючись статтею 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчука Віктора Миколайовича, Ткачука Олега Степановича, Висоцької Валентини Степанівни, Умнової Олени Володимирівни та Фаловської Ірини Миколаївни.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
