Вища рада правосуддя, розглянувши подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією про звільнення Зоркіної Юлії Володимирівни з посади судді Харківського окружного адміністративного суду,
встановила:
9 листопада 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) від 9 листопада 2018 року № 21-6866/18 з рекомендацією від 7 жовтня 2018 року № 1825/ко-18 про звільнення Зоркіної Ю.В. з посади судді Харківського окружного адміністративного суду на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Зоркіна Юлія Володимирівна, громадянка України, ____ року народження, Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 320/2009 призначена на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду строком на п’ять років, Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 350/2017 призначена на посаду судді цього суду безстроково.
У листопаді 2018 року Зоркіна Ю.В. звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, в якому просила скасувати рішення Комісії від 7 жовтня 2018 року № 1825/ко-18 про звільнення Зоркіної Ю.В. з посади судді Харківського окружного адміністративного суду на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 листопада 2018 року відкрито провадження у вказаній справі (№ П/9901/897/18), розгляд якої не завершено.
При цьому згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, неведеною, зокрема, в постанові від 18 листопада 2020 року (справа № 9901/578/18, провадження № 11-319заі20), оскарження рішення Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у Вищій раді правосуддя, оскільки вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції цього органу після розгляду на його засіданні подання Комісії про звільнення судді. За результатами такого розгляду Вища рада правосуддя приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар’єри судді, є обов’язковим для виконання, викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку. Рішення Комісії про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення, оскільки Вища рада правосуддя може не погодитися з висновком Комісії. Звільнення судді з посади є конституційною функцією Вищої ради правосуддя, яка вправі перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення Комісії та у разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об’єктивність оцінювання, має не лише право, а й обовʼязок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб Вища рада правосуддя забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою яких є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.
З огляду на зазначене, відсутні перешкоди для розгляду Вищою радою правосуддя подання Комісії з рекомендацією про звільнення Зоркіної Ю.В. з посади судді Харківського окружного адміністративного суду.
Вища рада правосуддя своєчасно та належним чином повідомила суддю Зоркіну Ю.В. про дату і час засідання Вищої ради правосуддя з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмового запрошення судді для участі у засіданні Вищої ради правосуддя на поштову та електронну адреси суду, де вона працює, та оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., її представник – адвокат Цвєткова К.В. взяли участь у засіданні Вищої ради правосуддя 19 січня 2021 року в режимі відеоконференції.
Вивчивши матеріали подання з рекомендацією Комісії, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Худика М.П., суддю Зоркіну Ю.В., адвоката Цвєткову К.В., Вища рада правосуддя дійшла висновку про відмову у задоволенні подання про звільнення Зоркіної Ю.В. з посади судді Харківського окружного адміністративного суду на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з огляду на таке.
Згідно з пунктом 12 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою встановлено загальні умови звільнення судді з посади, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Водночас згідно з пунктом 40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Згідно з пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Комісії в порядку, визначеному цим Законом.
Для реалізації цих приписів відповідно до вимог частини п’ятої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісією рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В.
На першому етапі кваліфікаційного оцінювання Зоркіна Ю.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 87,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання Зоркіна Ю.В. набрала 71,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 159,25 бала та була допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 7 вересня 2018 року № 193/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 17 квітня 2018 року, зокрема судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В., яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Зоркіна Ю.В. успішно пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, за висновком про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей загальний рівень її особистої компетентності визнано високим, соціальної – дуже високим, професійної етики – дуже високим, доброчесності – високим.
Комісією 17 жовтня 2018 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, надані суддею Зоркіною Ю.В. на запитання членів Комісії пояснення, за результатами співбесіди Комісія дійшла таких висновків:
за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 384,25 бала (із максимально можливих 500 балів);
за критерієм професійної етики – 134 бали (із максимально можливих 250 балів);
за критерієм доброчесності – 105 балів (із максимально можливих 250 балів).
Таким чином, за результатами кваліфікаційного оцінювання за висновком Комісії суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В. набрала 649,25 бала, що становить менше ніж 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв (1000 балів).
За таких обставин Комісія рішенням від 17 жовтня 2018 року № 1825/ко-18 визнала суддю Харківського окружного адміністративного суду Зоркіну Ю.В. такою, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала Вищій раді правосуддя розглянути питання про її звільнення з посади судді.
Згідно з абзацом другим пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Комісії.
Відповідно до рішення від 17 жовтня 2018 року № 1825/ко-18 Комісія внесла до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення Зоркіної Ю.В. з посади судді Харківського окружного адміністративного суду.
За результатами розгляду вказаного подання з рекомендацією Комісії Вища рада правосуддя встановила також таке.
Згідно з Основним Законом України незалежність судді забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» саме Вища рада правосуддя наділена повноваженнями ухвалювати рішення про звільнення судді з посади.
Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції» (справа про повноваження державних органів у сфері судоустрою) від 21 червня 2011 року № 7-рп/2011 зазначив, що надходження до Вищої ради юстиції рекомендації Комісії не є безумовною підставою для прийняття Вищою радою юстиції рішення про внесення подання про призначення суддею відповідного кандидата на посаду судді. Вища рада юстиції здійснює перевірку даних, які встановлюються під час складення кандидатом на посаду судді кваліфікаційного іспиту. За результатами перевірки, незважаючи на наявність рекомендації Комісії, Вища рада юстиції може і не погодитися з таким рішенням.
Комісія при наданні рекомендацій як про призначення суддею відповідного кандидата на посаду судді за результатами конкурсу, так і про звільнення судді з посади у зв’язку з визнанням його таким, що не відповідає займаній посаді, спирається на результати проведеного кваліфікаційного оцінювання. У цьому аспекті правовідносини щодо надання Комісією рекомендацій про звільнення подібні до правовідносин щодо надання рекомендацій про призначення.
Згідно із частиною першою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Згідно із частиною другою цієї статті критеріями кваліфікаційного оцінювання є компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність. Частиною п’ятою вказаної статті цього Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Як вбачається з Положення, кваліфікаційне оцінювання як в частині визначення здатності кандидата на посаду судді (судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, так і в частині визначення відповідності судді займаній посаді здійснюється за однаковими визначеними законом критеріями, до яких у всіх випадках відносяться компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика, доброчесність, та складається з двох етапів: 1) складення іспиту на рівень знань у сфері права, що визначається на підставі результатів складення анонімного письмового тестування, та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, що визначається на підставі результатів виконання практичного завдання; 2) дослідження досьє судді, кандидата на посаду судді та проведення співбесіди. Відповідність судді, кандидата на посаду судді критеріям особистої та соціальної компетентності визначаються за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), а також за результатами дослідження інформації, яка міститься у досьє, і співбесіди. Показники відповідності судді, кандидата на посаду судді критеріям професійної етики, доброчесності та частково професійної компетентності (окрім результатів іспиту) оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у досьє.
Головним завданням кваліфікаційного оцінювання є формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя. Отже, правовий висновок, що міститься у наведеному вище рішенні Конституційного Суду України, з урахуванням наведених положень Конституції України, законів України «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів» є прийнятним і при визначенні повноважень Вищої ради правосуддя у процедурах звільнення судді на підставі рекомендації Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Частиною другою статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом, а відповідно до частини першої статті 88 цього Закону ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Вимога зазначати у рішенні Комісії мотиви його прийняття міститься також у частині п’ятій статті 101 цього Закону, згідно з якою рішення Комісії, її палат та колегій викладаються у письмовій формі; у рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення.
Отже, імперативні приписи частини першої статті 88, частини п’ятої статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вимагають наявності у рішеннях, ухвалених за результатами кваліфікаційного оцінювання, мотивів як обов’язкової складової таких рішень і гарантій дотримання прав особи, щодо якої воно проводиться.
Комісія як суб’єкт владних повноважень, її посадові особи мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Водночас про дотримання членами Комісії визначеної законом та Положенням про кваліфікаційне оцінювання процедури може свідчити зміст ухваленого ними рішення та обґрунтування зроблених висновків: встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення питання, віднесеного до їх компетенції; посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення; оцінка доказів та доводів особи, щодо якої застосовується процедура оцінювання; норми права, що були застосовані чи не застосовані, з викладенням відповідних мотивів тощо.
Враховуючи, що метою кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді є формування якісного суддівського корпусу, якому довіряє суспільство, рішення щодо відповідності судді займаній посаді ще й із цієї причини повинно бути не лише мотивованим та обґрунтованим, але й зрозумілим для можливості надання такому рішенню відповідної оцінки.
Наведення належної мотивації дає можливість перевірити дотримання Комісією процедури кваліфікаційного оцінювання судді та ухвалення відповідного рішення за його результатами. Обсяг і ступінь відображення такої мотивації залежать від конкретних обставин, які були предметом перевірки та обговорення, але у будь-якому випадку має бути зрозуміло, чим керувалася Комісія при оцінюванні судді, виставленні певної кількості балів за кожним із критеріїв оцінювання, які пояснення були надані суддею, чи взято їх до уваги або відхилено та з яких причин. Обґрунтованість та вмотивованість рішення особливо важливі, коли йдеться про невідповідність судді займаній посаді, з огляду на наслідки, які це матиме для особи.
Рішення Комісії щодо результатів оцінювання судді можна вважати вмотивованим, якщо воно містить: обставини, що мають значення для правильного вирішення кожного з питань, наведених у главі 2 розділу ІІ Положення, з урахуванням розділу V цього Положення; посилання на докази, на підставі яких ці обставини встановлено, з тих, що наявні у суддівському досьє і вплинули на ухвалення рішення; вмотивовану оцінку наданих суддею пояснень та доказів тощо. Таке рішення обов’язково повинно містити судження Комісії щодо професійної, особистої, соціальної компетентності судді, його доброчесності та професійної етики, а отже, його відповідності займаній посаді.
У рішенні Комісії від 17 жовтня 2018 року № 1825/ко-18, яким суддю Зоркіну Ю.В. визнано такою, що не відповідає займаній посаді, вказано лише кількість балів, якими оцінено суддю за кожним із критеріїв (компетентність, професійна етика та доброчесність), однак відсутні будь-які доводи та аргументи Комісії з посиланням на конкретні обставини, документи, на підставі яких визначено, що вказана суддя не в повній мірі відповідає цим критеріям, показникам їх визначення та, як наслідок, не відповідає займаній посаді.
Замість зазначення мотивів ухвалення рішення вказано лише, що суддю Зоркіну Ю.В. оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та співбесіди.
Оцінюючи у сукупності зміст вказаного рішення Комісії, копії запису співбесіди із суддею Зоркіною Ю.В. та суддівського досьє, Вища рада правосуддя вважає, що виражена Комісією в балах оцінка судді за критеріями кваліфікаційного оцінювання, особливо професійної етики та доброчесності, за відсутності фактичних даних та мотивів такої оцінки, посилання на відповідні докази, не є вмотивованою, оскільки не відображає повною мірою рівень цих характеристик судді Зоркіної Ю.В. та не дає змоги встановити дійсні мотиви, з яких виходила Комісія під час ухвалення зазначеного рішення.
Слід зауважити, що за результатами письмового тестування та виконання практичного завдання, а також за висновком про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, що містяться у досьє судді, Зоркіна Ю.В. оцінена як така, що має достатній рівень знань, умінь, здібностей, якостей та характеристик (високий та дуже високий рівень).
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0 (пункт 11). Отже, очевидно, що вирішальними у визнанні судді Зоркіної Ю.В. такою, що не відповідає займаній посаді, стали відомості, що містяться в її суддівському досьє, та оцінка членами Комісії результатів проведеної з нею співбесіди. На цьому етапі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддя може отримати майже до 80 % з усіх можливих балів (до 790 балів), оскільки на етапі «Іспит» максимально можлива кількість балів становить лише 210, з яких Зоркіна Ю.В. отримала 159,25 бала (більше 75 %). Водночас у рішенні відсутня будь-яка інформація, яка давала б можливість зрозуміти, що саме було враховано Комісією при виставленні балів за критеріями кваліфікаційного оцінювання, зокрема за критеріями доброчесності, професійної етики і частково компетентності, та стало підставою для висновку Комісії про невідповідність судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. займаній посаді.
Визначені Положенням про кваліфікаційне оцінювання показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та чіткий алгоритм дій Комісії під час проведення кваліфікаційного оцінювання, дотримання яких покликано виключити будь-які сумніви щодо об’єктивності його результатів, втрачають свою цінність у разі, коли зміст мотивувальної частини рішення Комісії за результатами оцінювання судді на відповідність займаній посаді зводиться виключно до зазначення (констатації) балів з оцінювання відповідних критеріїв, загальної кількості балів за результатами кваліфікаційного оцінювання без зазначення підстав та мотивів, з яких Комісія дійшла таких висновків.
Відсутність у рішенні мотивів, незазначення конкретних фактів, обставин, за яких суддя Зоркіна Ю.В. за висновком Комісії не відповідає займаній посаді, не дає підстав для задоволення подання про звільнення судді з посади на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Наявність у Комісії дискреційних повноважень та виключної компетенції щодо проведення кваліфікаційного оцінювання не може вважатися достатньою для обґрунтування відсутності належних мотивів прийнятого нею рішення з огляду на значимість такого рішення, наслідком якого може бути звільнення судді із займаної посади, що стосується гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права людини на повагу до приватного життя. Отже, обсяг такої дискреції Комісії не може бути необмеженим і повинен підлягати зовнішньому / публічному контролю.
Виходячи із практики Європейського суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним із принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення з урахуванням законної мети такого заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (наприклад, пункт 49 рішення від 2 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», пункт 67 рішення від 2 серпня 1984 року у справі «Malone v. United Kindom»).
Процес та результат кваліфікаційного оцінювання повинні бути зрозумілими як безпосереднім учасникам цих відносин, зокрема судді, так і суспільству загалом, адже коли йдеться про необхідність сформувати якісний суддівський корпус, якому довіряло б суспільство, то обґрунтованість / умотивованість та зрозумілість рішення щодо відповідності судді займаній посаді є необхідною для цього умовою та гарантією. Лише у разі наведення Комісією обґрунтованих мотивів можливо перевірити правомірність процедури та ухваленого рішення (як форми зовнішнього вираження дискреційних повноважень державного органу). Саме у такий спосіб може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб’єкта владних повноважень.
Європейський суд з прав людини також неодноразово наголошував, що орган державної влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивованість рішень державних органів є запобіжником, необхідним для захисту особи від сваволі. Вмотивоване рішення також демонструє особі, чи була вона почута, дає можливість у подальшому висувати заперечення проти нього.
Отже, рішення Комісії повинно бути об’єктивним та повною мірою висвітлювати інформацію та висновки щодо професійної, особистої, соціальної компетентності судді, дотримання / недотримання ним вимог професійної етики та доброчесності.
Відповідно до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів, з метою сприяння ефективному здійсненню правосуддя та постійному підвищенню його якості відповідно до параграфа 58 держави-члени мають впроваджувати системи оцінювання суддів органами судової влади (параграф 42). Як зазначено у параграфі 58 вказаних Рекомендацій, якщо органи судової влади встановлюють системи для оцінювання роботи суддів, такі системи мають ґрунтуватись на об’єктивних критеріях.
Згідно з Основними принципами незалежності судових органів, які були схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, що лягли в основу вказаних вище Рекомендацій, судді, яких призначають чи обирають, мають гарантований термін повноважень до обов’язкового виходу на пенсію чи завершення строку повноважень там, де це встановлено. Судді можуть бути тимчасово усунуті від посади або звільнені тільки з причин їх нездатності виконувати свої обов’язки чи поведінки, невідповідної до посади, яку вони займають. Усі процедури покарання, усунення від посади і звільнення мусять визначатися відповідно до встановлених правил судової поведінки. Рішення про дисциплінарне покарання, усунення від посади чи звільнення повинні бути предметом незалежної перевірки.
24 жовтня 2014 року Консультативна рада європейських суддів (далі – КРЄС) відповідно до технічного завдання, переданого їй Комітетом міністрів, ухвалила Висновок № 17 (2014) щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади, який стосувався, зокрема, вироблення принципів індивідуального оцінювання суддів в умовах необхідності підвищення якості та ефективності правосуддя і дотримання принципу незалежності судової влади (далі – Висновок). У параграфі 29 Висновку зазначено, що хоча порушення етичних та професійних правил / стандартів суддею можуть розглядатися (враховуватися) в процесі оцінювання, держави-члени мають чітко відокремлювати оцінювання від дисциплінарних заходів та проваджень. Принципи гарантованого терміну повноважень (обіймання посади) та незмінюваності суддів є традиційними ключовими елементами незалежності судочинства, їх необхідно дотримуватись. Отже, призначення на постійну посаду не має бути перервано (припинено) лише через незадовільне оцінювання, окрім як у випадку серйозних порушень дисциплінарного або кримінального законодавства чи у разі, коли об’єктивні результати оцінювання прямо підтверджують нездатність або небажання судді виконувати свої суддівські обов’язки відповідно до мінімально прийнятного стандарту. У будь-якому випадку для судді, який проходить оцінювання, мають існувати належні процедурні гарантії, і це слід ретельно контролювати. Також зазначено, що коли застосовується система формального індивідуального оцінювання, її основа та основні елементи (критерії, процедура, наслідки оцінювання) мають бути чітко та вичерпно прописані в законодавстві, деталі можуть бути врегульовані підзаконними актами. Рада судової влади (де така існує) має відігравати важливу роль у формулюванні цих понять, особливо критеріїв. В основі формального індивідуального оцінювання суддів мають бути об’єктивні критерії, визначені компетентним суддівським органом. Об’єктивні стандарти необхідні не лише для виключення політичного впливу, але й з інших причин, таких як запобігання виникненню ризику можливого враження упередженості, консерватизму та протекції по знайомству, що може мати місце, коли призначення / оцінювання проводяться у довільному порядку або за особистими рекомендаціями. Ці об’єктивні стандарти мають ґрунтуватися на критеріях, враховуючи кваліфікацію, високі моральні якості, компетентність та ефективність. Оцінювання професійної діяльності суддів має бути всебічним, включати як кількісні, так і якісні показники задля проведення повного та глибокого аналізу професійної діяльності суддів (параграфи 30–32 Висновку).
Відповідно до параграфа 39 Висновку джерела інформації, які використовуються в процесі оцінювання, мають бути надійними, особливо це стосується інформації, на якій ґрунтуються незадовільні результати оцінювання. Також важливо, щоб оцінювання ґрунтувалося на достатній кількості доказів. Суддя, якого оцінюють, повинен мати доступ до будь-якого доказу, що може бути використаний при оцінюванні, з метою оскаржити його за потреби. Суддя також має мати змогу висловлювати свою думку стосовно власної діяльності і стосовно оцінки своєї діяльності (параграф 41).
У параграфі 42 Висновку КРЄС застерігає від оформлення результатів оцінювання лише у вигляді балів, чисел, процентних співвідношень або кількості винесених рішень. Всі подібні методи за умови застосування їх без подальшого пояснення чи оцінювання можуть створити хибне враження об’єктивності та достовірності.
Отже, з огляду на наведені правові норми, а також міжнародні стандарти та рекомендації щодо оцінювання суддів рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити обґрунтований висновок про те, за якими саме критеріями (компетентності, професійної етики або доброчесності) та на підставі яких доведених фактів, показників суддя не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню у зв’язку з нездатністю здійснювати правосуддя на «об’єктивно визначеному мінімально прийнятному рівні». Проте у рішенні Комісії стосовно судді Зоркіної Ю.В. щодо невідповідності її займаній посаді такий обґрунтований висновок відсутній.
Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що у задоволенні подання Комісії з рекомендацією про звільнення Зоркіної Ю.В. з посади судді Харківського окружного адміністративного суду за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді слід відмовити.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 56, пунктом 12 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
відмовити у задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Зоркіної Юлії Володимирівни з посади судді Харківського окружного адміністративного суду на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України
Голова
Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.І. Говоруха
П.М. Гречківський
Л.Б. Іванова
Н.С. Краснощокова
О.В. Прудивус
Т.С. Розваляєва
М.П. Худик
Л.А. Швецова
С.Б. Шелест
