Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Беляневичем Вадимом Едуардовичем за заявами Середи М.Л. та заступника прокурора Черкаської області В.Семенова стосовно судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни,
встановила:
Бабич Анжеліка Миколаївна Указом Президента України від призначена на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду строком на п’ять років.
До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 31 липня 2014 року (вх. № С-2284/0/7-14) надійшло звернення Середи Максима Леонідовича від 30 липня 2014 року про проведення перевірки стосовно судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У своїй заяві Середа М.Л. зазначив, що суддя Бабич А.М. 29 листопада 2013 року, вирішуючи справу за позовом виконавчого комітету Уманської міської ради до Уманського міського комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України про встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, постановою заборонила проведення запланованих заходів з 27 листопада 2013 року до 7 січня 2014 року.
Середа М.Л. зазначив, що суддею порушено статтю 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим просив провести перевірку судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
15 грудня 2014 року (вх. № 2955/1/8-14) до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції надійшла заява заступника прокурора Черкаської області В.Семенова від 12 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У своїй заяві заступник прокурора Черкаської області В.Семенов зазначив, що суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. постановою у справі № 823/3774/13-а встановила обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, демонстрацій, мітингів, зборів тощо) шляхом заборони проведення таких заходів, у тому числі з використанням гучномовців, наметів, автотехніки, плакатів на період з 2 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року Уманському міському комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманській міськрайонній організації товариства Червоного Хреста України на площі Леніна в місті Умань Черкаської області.
У зв’язку з цим заступник прокурора Черкаської області В.Семенов просить провести перевірку судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Заступник прокурора Черкаської області В.Семенов звертає увагу на нехтування закріпленим у статті 39 Конституції України правом громадян на мирні зібрання, ігнорування вимог норм матеріального права, прийняття рішення без з’ясування фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Для реалізації цього Закону була утворена Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК).
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, а заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення.
У газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року опубліковане повідомлення, у якому зазначено, що Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції оголошує про своє створення і початок прийому заяв від фізичних та юридичних осіб про проведення перевірки індивідуально визначеного судді.
Згідно із частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
Листом секретаря Тимчасової спеціальної комісії Соловйової М.М. від 16 березня 2016 року № 3636/0/9-16 заява Середи М.Л. від 30 липня 2014 року та заява заступника прокурора Черкаської області В.Семенова від 12 грудня 2014 року стосовно судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. та пов’язані з їх розглядом документи направлені для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції, оскільки Тимчасова спеціальна комісія не встигла прийняти рішення щодо неї до закінчення своїх повноважень.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 17 травня 2016 року вказані заяви передані члену Вищої ради юстиції Беляневичу В.Е. для проведення перевірки.
Постановою судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. від 29 листопада 2013 року у справі № 823/3774/13-а адміністративний позов виконавчого комітету Уманської міської ради до Уманського міського комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманської міськрайонної організації товариства Червоного Хреста України про встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, демонстрацій, мітингів, зборів тощо) шляхом заборони проведення таких заходів, використання гучномовців, наметів, автотехніки, плакатів на період з 2 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року Уманському міському комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманській міськрайонній організації товариства Червоного Хреста України, іншим особам та іншим об’єднанням громадян на площі Леніна в місті Умань Черкаської області задоволено частково. Встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, демонстрацій, мітингів, зборів тощо) шляхом заборони проведення таких заходів, у тому числі з використанням гучномовців, наметів, автотехніки, плакатів на період з 2 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року Уманському міському комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманській міськрайонній організації товариства Червоного Хреста України на площі Леніна в місті Умань Черкаської області. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова обґрунтована неможливістю забезпечення належного рівня охорони громадського порядку органами внутрішніх справ, планування проведення заходів з одночасною участю осіб, кількість яких суттєво перевищує об’єктивно допустиму кількість, виходячи з площі місця, запланованого для проведення цих заходів.
У постанові суд, зокрема, зазначив таке.
З метою недопущення порушень громадського порядку та створення реальної загрози здоров’ю громадян суд вважає за необхідне застосувати обмеження у праві на мирні зібрання відповідачів щодо місця проведення запланованих ними заходів та часу, не позбавляючи загального права відповідачів на проведення мирних зібрань.
З огляду на заплановані заходи підготовки, організації святкування новорічних свят суд дійшов висновку про необхідність обмеження відповідачів у реалізації права на мирні зібрання з 2 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року саме в центральній частині – площі імені Леніна м. Умань. Зокрема, в рішенні зазначено, що організаторами масових заходів планується розміщення малих архітектурних форм з порушенням встановленого законом та рішеннями органів місцевого самоврядування порядку. Всупереч нормам законодавства організатори масових заходів не погоджували розміщення малих архітектурних форм на об’єктах благоустрою з органами місцевого самоврядування.
Крім того, при прийнятті рішення суд врахував, що проведення масових заходів передбачається на центральній площі міста з активним рухом громадського транспорту за участю значної кількості осіб, а до участі у вказаних заходах можуть приєднатися інші громадяни: як ті, які розділяють погляди учасників акції, так і навпаки. Використання та встановлення для забезпечення мітингів автотехніки, звукопідсилювального обладнання перешкодить нормальній життєдіяльності міста та громадян. Отже, існує загроза порушення громадського порядку, охорони прав і свобод інших людей, зокрема, у святкові дні.
Суд взяв до уваги, що позивач не надав належних, достовірних та допустимих доказів надходження повідомлень від представників інших осіб, партій, громадських організацій чи інших об’єднань громадян про наміри проводити мирні зібрання у визначений період, у зв’язку з чим суд переконаний в тому, що через їх відсутність звернення із зазначеними позовними вимогами є передчасним та не може бути вирішено судом на майбутнє. Кодекс адміністративного судочинства України в контексті статті 2 передбачає відновлення порушеного права, а не його захист на майбутнє. Заборона іншим особам та об’єднанням громадян проводити мирні зібрання матиме наслідком заборону проведення організації та святкування особами державних та новорічних свят, необхідністю забезпечення проведення яких позивач мотивував позов. Крім того, судове рішення не може визначати обов’язки осіб, які не брали участі у справі. Тому в задоволенні позовних вимог в цій частині суд підстав не вбачає.
19 вересня 2014 року Київський апеляційний адміністративний суд (суддя Глущенко Я.Б.), перевіривши матеріали апеляційної скарги Уманської міської ради Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області до Уманського міського комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України про встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, ухвалив визнати неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та відмовити у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року суддя Олендер І.Я., перевіривши дотримання статей 17, 20, 210, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної скарги Уманської міської ради Черкаської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року у справі за позовом виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області до Уманського міського комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України про встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України. В ухвалі Вищого адміністративного суду України міститься посилання на те, що з оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що при його ухваленні суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування чи зміни ухваленого судового рішення, відсутні такі підстави і в обґрунтуваннях касаційної скарги; з наведеного вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Статтею 39 Конституції України гарантовано право громадянам збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
У Рішенні Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) роз’яснено, що положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
Частиною другою статті 39 Конституції України встановлено, що обмеження щодо реалізації цього права (права на мирні зібрання) може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Згідно з частиною п’ятою статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Всупереч вказаним вище вимогам законодавства суддя Бабич А.М. за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів про реальність небезпеки виникнення заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров’ю населення або правам і свободам людей, обмежила право на зібрання відповідачів.
Крім того, суд встановив, що до Уманської міської ради 27 листопада 2013 року надійшло повідомлення голови Уманського міського комітету комуністичної партії робітників і селян Черкаського обласного комітету Комуністичної партії України Шабанова Є.Г. щодо проведення цим комітетом 2 грудня 2013 року мітингу «Євроінтеграція – шлях в нікуди» з приблизною кількістю учасників 200–500 осіб на площі імені Леніна в м. Умань з 10:00 до 12:00, під час якого будуть встановлені намети та використовуватиметься звукова апаратура. Того самого дня на адресу позивача надійшло повідомлення Уманської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста про проведення 2 грудня 2013 року на площі імені Леніна з 9:00 до 13:00 акції-мітингу, приуроченої до Всесвітнього дня боротьби із захворюванням на ВІЛ/СНІД, із орієнтовною кількістю учасників 200 осіб, для чого планується встановити два намети та використати гучномовці. Тобто заплановані заходи передбачалось проводити нетривалий час – не більш 4 годин протягом одного дня.
У постанові суддя Бабич А.М. встановила обмеження відповідачам проводити масові заходи з 2 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року без будь-якого обґрунтування існування зазначених вище загроз протягом такого тривалого строку.
Отже, висновок суду про необхідність обмеження відповідачів у реалізації права на мирні зібрання з 2 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року на центральній частині м. Умань – площі імені Леніна з огляду на заплановані заходи підготовки, організації святкування новорічних свят не обґрунтований наявними у справі доказами.
Поряд з цим, суддя Бабич А.М. встановила обмеження прав на мирне зібрання лише відповідачів та відмовила у вимозі встановлення такого обмеження іншим особам, яка містилася в позовній заяві. В обґрунтування цієї відмови суддею покладені, зокрема, доводи про відсутність доказів надходження повідомлень представників інших осіб, партій, громадських організацій чи інших об’єднань громадян про наміри проводити мирні зібрання у визначений період, у зв'язку з чим суд переконаний в тому, що через їх відсутність звернення з вищезазначеними позовними вимогами є передчасним. Крім того, суддя Бабич А.М. послалась на те, що судове рішення не може визначати обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
З огляду на те, що постановою від 29 листопада 2013 року було обмежене право на мирне зібрання лише осіб, які були залучені до судового розгляду, та відмовлено у позові щодо «інших суб’єктів, що реалізують це право», тобто осіб, що ні безпосередньо, ні опосередковано не залучалися до участі у справі, відсутні підстави стверджувати про свавільність цього судового рішення.
Як зазначено у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
У Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішень, зазначених у частині першій цієї статті. Лише той факт, що суддя приймав рішення, перелічені у частині першій статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», не є підставою для притягнення його до відповідальності, якщо в діях судді відсутні ознаки порушення присяги або іншого дисциплінарного проступку, передбаченого частиною першою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на момент ухвалення судового рішення).
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
З огляду на зазначене встановлено, що суддею Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. було допущено порушення норм процесуального права при розгляді адміністративної справі № 823/3774/13-а, однак ці порушення не є такими, що свідчать про порушення суддею присяги, оскільки в матеріалах дисциплінарної справи відсутні встановлені факти, які б свідчили про грубу недбалість чи навмисне порушення закону вказаною суддею під час розгляду та прийняття судового рішення.
У поясненнях від 11 вересня 2014 року, наданих ТСК, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. зазначає, що основні мотиви прийняття вказаної постанови викладені у відповідній її частині.
Суддя зазначає, що центральна площа м. Умань має протяжність 170 м, ширину від 30 до 90 м. За встановленими в суді обставинами справи відповідачі планували провести мітинг «Євроінтеграція – шлях в нікуди». Проведення таких мітингів осередків комуністичної партії з вказаними вище антиєвропейськими закликами кількістю осіб 200–500 та осередком Товариства Червоного Хреста кількістю 200 осіб у проміжок часу, коли у всіх містах України проходили мітинги на підтримку Майдану, європейського вибору, а також завчасно заплановано проведення державних свят, з точки зору часу, концентрації людей з різними завданнями (прибирання, дозвілля, політичні заклики тощо) в одному місці несло реальну загрозу завдання шкоди здоров’ю чи життю членам партії (відповідачам у справі).
7 липня 2016 року на адресу Вищої ради юстиції надійшли додаткові пояснення судді Бабич А.М., в яких вона зазначила, що вважає скарги на її дії необґрунтованими, оскільки вони не містять посилань на конкретні порушення, які б пов’язувалися з ознаками порушення присяги судді, та подані особами, чиї права, обов’язки чи інтереси не зачіпалися вказаною постановою. Суддя пояснила, що під час прийняття згаданої постанови вона дійшла висновку про наявність серйозної загрози громадському порядку та здоров’ю як сторін спору, так і необмеженому колу осіб у визначений період часу підготовки та святкування державних свят та намагалася дотриматися принципу законності та пропорційності.
Відповідно до частини дев’ятої статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
На засіданні 12 липня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
