Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Волковицькою Наталею Олександрівною за заявами Середи Максима Леонідовича від 30 липня 2014 року, народного депутата України Продан Оксани Петрівни від 22 серпня 2014 року, заступника прокурора Полтавської області А.Ковальчука від 11 грудня 2014 року стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновського Івана Григоровича,
встановила:
до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції надійшли заяви Середи Максима Леонідовича від 30 липня 2014 року, народного депутата України Продан Оксани Петрівни від 22 серпня 2014 року, Заступника прокурора Полтавської області А.Ковальчука від 11 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновського Івана Григоровича відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У своїх заявах автори зазначили, що суддя Ясиновський І.Г. підлягає перевірці на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», оскільки постановою від 23 листопада 2013 року повністю задовольнив адміністративний позов виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області і встановив обмеження права на мирні зібрання громадській організації «Правова ініціатива» (вул. Радянська, 13/9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) та іншим особам шляхом заборони проведення масових заходів з 9 години 24 листопада 2013 року по 20 годину 8 грудня 2013 року на площі Незалежності у м. Кременчуці, біля пам’ятника жертвам сталінських репресій по вул. Леніна у м. Кременчуці та на площі Перемоги перед адміністративною будівлею виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за адресою: площа Перемоги, 2 у м. Кременчуці та шляхом заборони вказаним особам використовувати при проведенні мирних зібрань звукопідсилювальну техніку, гучномовці та мегафони, світлове обладнання, відеообладнання, автономне енергозабезпечення (генератор електричного живлення), а також встановлювати малі архітектурні форми (намети, палатки, кіоски, навіси), у тому числі тимчасові та пересувні.
Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VІІ визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Для реалізації цього Закону була утворена Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК, Комісія).
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, а заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення. Відповідне повідомлення опубліковане у газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
Листом секретаря Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції ОСОБА_1 від 25 березня 2016 року № 4161/0/9-16 заява Середи Максима Леонідовича, заява народного депутата України Продан Оксани Петрівни, заява заступника прокурора Полтавської області А.Ковальчука стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновського І.Г. із додатками направлені для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції, оскільки Комісія не встигла прийняти рішення щодо них до закінчення своїх повноважень.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 16 травня 2016 року вказані заяви передано члену Вищої ради юстиції Волковицькій Н.О. для здійснення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради юстиції Волковицька Н.О. запропонувала відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновського І.Г. (висновок від 29 червня 2016 року).
На засіданні 5 липня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновського І.Г.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Волковицьку Н.О., врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновського І.Г. з огляду на таке.
Ясиновський Іван Григорович Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 призначений строком на п’ять років на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду.
Зі змісту характеристики від 28 січня 2015 року, наданої в.о. голови Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченком С.О., вбачається, що Ясиновський І.Г. зарекомендував себе як висококваліфікований суддя з високими діловими та моральними якостями. Володіє фаховими знаннями, має достатній рівень теоретичної підготовки, досконало знає чинне законодавство і правильно застосовує його на практиці. Відповідально ставиться до своїх службових обов’язків, здійснює судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законодавством. Велику увагу приділяє дотриманню строків розгляду судових справ у поєднанні із всебічним, повним та глибоким з’ясуванням всіх обставин, які мають значення для їх правильного та об’єктивного вирішення. Неухильно додержується етики судді, уникає ситуацій, які могли б поставити під сумнів його безсторонність і незалежність. Скарг на дії судді Ясиновського І.Г. до Полтавського окружного адміністративного суду, а також до органів суддівського самоврядування не надходило. Дисциплінарних стягнень не має, подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності не вносилося.
У своїх письмових поясненнях суддя Ясиновський І.Г. зазначив, що підставами для ініціювання проведення спеціальної перевірки є виключно суб’єктивно-оціночні судження заявників без викладення будь-яких фактів та доказів, які вказували б на вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів. Крім того, у своїй заяві Середа М.Л. фактично висловив незгоду із судовим рішенням, що могло б бути підставою для подання ним апеляційної скарги про перегляд такого рішення, однак постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2013 року ніким не оскаржувалась. Наведені вищевказаними заявниками вмотивування порушення присяги судді не відповідають дійсності та є необґрунтованими, адже у мотивувальній частині постанови судом на виконання вимог статей 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено як встановлені в ході судового розгляду обставини із посиланням на правові норми та докази, так і мотиви, з яких суд виходив при прийнятті рішення.
З матеріалів адміністративної справи № 816/6726/13-а вбачається, що 22 листопада 2013 року до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшла заява за підписом голови громадської організації «Правова ініціатива» Нємченка Тимофія Михайловича про проведення зібрання з 9 години 24 листопада 2013 року по 20 годину 8 грудня 2013 року на площі Незалежності у м. Кременчуці, біля пам’ятника жертвам сталінських репресій по вул. Леніна у м. Кременчуці та на площі Перемоги перед адміністративною будівлею виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за адресою: площа Перемоги, 2 у м. Кременчуці.
23 листопада 2013 року виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадської організації «Правова ініціатива» про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони громадській організації «Правова ініціатива» (вул. Радянська, 13/9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) та іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів з 9 години 24 листопада 2013 року по 20 годину 8 грудня 2013 року на площі Незалежності у м. Кременчуці, біля пам’ятника жертвам сталінських репресій по вул. Леніна у м. Кременчуці, а також на площі Перемоги перед адміністративною будівлею виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за адресою: площа Перемоги, 2 у м. Кременчуці та шляхом заборони вказаному суб’єкту – громадській організації «Правова ініціатива» (вул. Радянська, 13/9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) та іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, використовувати при проведенні мирних зібрань звукопідсилювальну техніку, гучномовці та мегафони, світлове обладнання, відеообладнання, автономне енергозабезпечення (генератор електричного живлення), а також встановлювати малі архітектурні форми (намети, палатки, кіоски, навіси), у тому числі тимчасові та пересувні.
Постановою від 23 листопада 2013 року Полтавський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю, встановивши обмеження права на мирні зібрання громадській організації «Правова ініціатива» (вул. Радянська, 13/9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) та іншим суб’єктам шляхом заборони проведення масових заходів з 9 години 24 листопада 2013 року по 20 годину 8 грудня 2013 року на площі Незалежності у м. Кременчуці, біля пам’ятника жертвам сталінських репресій по вул. Леніна у м. Кременчуці та на площі Перемоги перед адміністративною будівлею виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за адресою: площа Перемоги, 2 у м. Кременчуці та шляхом заборони вказаним особам використовувати при проведенні мирних зібрань звукопідсилювальну техніку, гучномовці та мегафони, світлове обладнання, відеообладнання, автономне енергозабезпечення (генератор електричного живлення), а також встановлювати малі архітектурні форми (намети, палатки, кіоски, навіси), у тому числі тимчасові та пересувні.
При цьому суд зазначив, що позовні вимоги виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про обмеження права на мирні зібрання є обґрунтованими, оскільки позов подано в інтересах громадського порядку, для запобігання загрозі пересічним громадянам (мешканцям прилеглих будинків) та безпеки дітей. Проведення вказаного заходу у заявленому місці могло створити реальну небезпеку порушення громадського порядку, яке виявляється в порушенні нормального руху транспортних засобів, ймовірності створення загрози здоров’ю людей, перешкоджанні вільному доступу громадян та працівників до державної установи, перешкоджанні нормальному функціонуванню державної установи, створенні несприятливих умов праці та реалізації конституційних прав і свобод інших громадян.
Організатори повідомили виконавчий комітет Кременчуцької міської ради про проведення мирного зібрання за день до запланованої дати, тобто у строк, який унеможливлює організацію належної охорони громадського порядку.
Обмеження встановлювалось з метою забезпечення правопорядку, запобігання вчиненню злочинів, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод мешканців Кременчука та гостей міста.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «Є-Кременчук» на постанову від 23 листопада 2013 року.
Таким чином, з матеріалів перевірки вбачається, що постанова від 23 листопада 2013 року, прийнята суддею Ясиновським І.Г., стосується права громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Вказане право гарантоване статтею 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою визначено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 39 Конституції України передбачено, що про проведення вказаних заходів завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Частиною 5 статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Згідно з частиною третьою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Всупереч вищевказаним вимогам законодавства суддя Ясиновський І.Г. за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів про реальність небезпеки виникнення заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров’ю населення або правам і свободам людей обмежив право на мирні зібрання, крім осіб, які сповіщали про такі мирні заходи, іншим суб’єктам (невизначеному колу осіб).
Сіракузькі принципи тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначають, що обмеження, встановлені законом, можуть бути обумовлені необхідністю забезпечити захист громадського порядку. Вони не можуть використовуватися як підстави для введення невизначених або довільних обмежень, і на них можна посилатися лише за наявності адекватних гарантій і ефективних засобів правового захисту від порушень.
Під час розгляду справи № 816/6726/13-а враховано лише гіпотетичну (ймовірну) можливість виникнення загрози життю і здоров’ю людей під час проведення мирних зібрань та не наведено будь-яких допустимих доказів на підтвердження реальної можливості настання таких негативних наслідків.
Посилання судді на можливі перешкоди у русі транспортних засобів і пішоходів, а також перешкоджання доступу громадян до Кременчуцької міської ради і нормальному її функціонуванню не відповідає загальноприйнятому розумінню такої загрози громадському порядку, яка є співрозмірною із втручанням у гарантоване Конституцією та міжнародними нормами право на мирні зібрання.
Згідно з Керівними принципами зі свободи мирних зібрань, опублікованими Бюро демократичних інститутів і прав людини та Венеціанською комісією Ради Європи в 2010 році, держава завжди повинна сприяти проведенню та захисту мирних зібрань у тих місцях, в яких це хочуть зробити організатори, а також забезпечити відсутність перешкод під час поширення серед населення інформації про заплановані зібрання. Зібрання проводять для вираження спільних поглядів учасників та доведення до громадськості певних ідей та повідомлень. Необхідно встановити високу планку для введення обмежень щодо візуального або звукового змісту такого повідомлення. При цьому обмеження слід застосовувати лише у разі існування неминучої загрози насильства. Громадські зібрання проводяться з метою доведення до відома конкретної особи, групи або організації певного повідомлення. Тому загальне правило полягає в тому, що слід сприяти проведенню зібрань «в полі зору та слуху» цільової аудиторії.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Сергій Кузнєцов проти Росії» від 23 жовтня 2008 суд повторив, з посиланням на попередню практику («Галстян проти Вірменії», «Букта та інші проти Угорщини», «Ойя Атаман проти Туреччини»), що будь-яка демонстрація в громадському місці неминуче порушує звичайний плин життя, включно з порушенням руху громадського транспорту, і органам влади важливо продемонструвати певний рівень терпимості щодо мирних зібрань, оскільки це право, гарантоване статтею 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не повинно втрачати своєї суті.
З наведеного вбачається, що суддя Ясиновський І.Г. при прийнятті постанови від 23 листопада 2013 року діяв не з метою встановлення найменш обтяжливого обмеження права на мирні зібрання з дотриманням балансу між інтересом держави та гарантованим правом, а з метою заборони права громадян на мирні зібрання, що є порушенням права громадян, передбаченого статтею 39 Конституції України та статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане може свідчити про те, що Ясиновський І.Г. знехтував обов’язком судді щодо здійснення правосуддя у чіткій відповідності із законом та на засадах верховенства права, тобто вчинив дії, які суперечать вимогам пункту 1 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час прийняття постанови від 23 листопада 2013 року), згідно з яким суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
За нормами статті 55 вказаного Закону присяга судді вимагає від нього об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Порушенням присяги у розумінні частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (в редакції, чинній на момент прийняття постанови від 23 листопада 2013 року) визнавалося, в тому числі, вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Відсутність у постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2013 року, винесеній суддею Ясиновським І.Г., обґрунтування необхідності заборони мирних зібрань невизначеному колу осіб та доказів того, що така заборона відповідає нагальній державній та соціальній потребі і пропорційна легітимній меті, викликає сумнів у об’єктивності та неупередженості судді.
За змістом норм законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції» в редакції, яка була чинною на момент вчинення суддею дій, законодавцем не були встановлені строки давності притягнення судді з підстав порушення присяги.
Частина четверта статті 96 чинної редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що такий строк не може бути більшим ніж три роки із дня вчинення проступку.
Запровадження такого строку є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли строк законодавством визначений не був, а тому в силу положень статті 58 Конституції України повинен бути застосований.
Виходячи зі встановлених обставин, зазначений строк застосування дисциплінарного стягнення не сплинув. Таким чином, перешкод для розгляду питання про притягнення судді Ясиновського І.Г. до відповідальності за порушення присяги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновського Івана Григоровича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
