Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Маловацьким Олексієм Володимировичем за заявою заступника прокурора Харківської області Стратюка О.М. від 12 грудня 2014 року щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Московського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни,
встановила:
До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції надійшла заява заступника прокурора Харківської області Стратюка О.М. від 12 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Московського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У своїй заяві заступник прокурора Харківської області Стратюк О.М. зазначив, що суддя Задорожна А.М. 20 січня 2014 року винесла постанову про притягнення особи, яка брала участь у проведенні мирного пікетування резиденції «Межигір’я» у складі так званого «Автомайдану» в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). У зв’язку із чим суддя підлягає перевірці на підставі пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Для реалізації цього Закону була утворена Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК).
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, а заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно зі статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення.
У газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року опубліковане повідомлення, у якому зазначено, що Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції оголошує про своє створення і початок прийому заяв від фізичних та юридичних осіб про проведення перевірки індивідуально визначеного судді.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
Листом секретаря ТСК Соловйової М.М. від 15 березня 2016 року заява заступника прокурора Харківської області Стратюка О.М. від 12 грудня 2014 року стосовно судді Московського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни та пов’язані з її розглядом документи направлені для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції, оскільки ТСК не встигла прийняти рішення за ними до закінчення терміну своїх повноважень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 14 квітня 2016 року № 2975/5/8-14 вказану заяву передано члену ВРЮ Маловацькому О.В. для здійснення перевірки.
За результатами розгляду зазначеної заяви член Вищої ради юстиції Маловацький О.В. запропонував направити заяву заступника прокурора Харківської області Стратюка С.М. від 12 грудня 2014 року стосовно судді Московського районного суду міста Харкова Задорожної А.М. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (висновок від 7 червня 2016 року).
На засіданні 14 червня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Московського районного суду міста Харкова Задорожної А.М.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Маловацького О.В., врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Московського районного суду міста Харкова Задорожної А.М. з огляду на таке.
Задорожна Алевтина Миколаївна Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 призначена строком на п’ять років на посаду судді Московського районного суду міста Харкова.
Зі змісту характеристики, наданої до ТСК головою Московського районного суду міста Харкова Малихіним О.Р. 15 січня 2015 року, видно, що суддя Задорожна А.М. за час роботи на посаді судді зарекомендувала себе кваліфікованим спеціалістом, володіє фаховими знаннями та достатнім рівнем теоретичної підготовки, добре знає чинне законодавство і правильно застосовує його на практиці, а також враховує практику Європейського суду з прав людини.
До Московського районного суду міста Харкова 14 січня 2014 року надійшов адміністративний матеріал начальника відділу ДАІ Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБУ_1 за статтею 1222 КУпАП (далі – справа № 643/196/14-п), який був переданий на розгляд судді Задорожній А.М.
Зі справи № 643/196/14-п видно, що 9 січня 2014 року старшим інспектором ВДАІ Московського РВ ГУ МВС України в Харківській області Михайловим Р.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 117157 про вчинення ОСОБОЮ_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1222 КУпАП. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 29 грудня 2013 року о 12 годині 30 хвилин на 20 км автошляху Київ-Овруч в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, керуючи автомобілем марки KIA CERATO (реєстраційний номер ______), не виконав вимогу працівників ДАІ про зупинку транспортного засобу, що подавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).
До протоколу було додано:
- рапорти командира взводу № 3 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гусева О.Г. та інспектора ДПС взводу № 2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Рогача О.А. від 30 грудня 2013 року на ім’я начальника УДАІ ГУ МВС України в Київській області Деревʼянкіна С.О., у яких зазначено, що 29 грудня 2013 року на 20 км автошляху Київ-Овруч в с. Нові Петрівці близько 12 години 30 хвилин автомобіль KIA CERATO (реєстраційний номер _____) не виконав вимогу працівників ДАІ про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 ПДР України;
- лист заступника начальника УДАІ ГУ МВС в Київській області Дудника О.В. на ім’я начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Єршова О.О. від 3 січня 2014 року щодо надіслання інформації про скоєння водіями транспортних засобів, зокрема KIA CERATO (реєстраційний номер ______), порушень ПДР України;
- рапорт т.в.о. начальника ВДАІ Московського РВ ГУ МВС України в Харківській області Дінця М.В. на ім’я т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф. від 3 січня 2014 року, у якому зазначено, що в ході проведеної перевірки за рапортами командира взводу № 3 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гусева О.Г. та інспектора ДПС взводу № 2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Рогача О.А. встановлено, що автомобілем KIA CERATO (реєстраційний номер ________) керує його власник ОСОБА_1, який у телефонній розмові пояснив, що з’являтися для будь-яких пояснень відмовляється та у разі необхідності може з’явитись до суду у встановленому законом порядку;
- рапорт старшого інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП, УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Сліпченка В.В. від 6 січня 2014 року на імя т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф., у якому зазначено, що, зокрема, автомобіль KIA CERATO (реєстраційний номер ______) був внесений 3 січня 2014 року до АІС «ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж» та здійснюється контроль за фіксацією вказаного автомобіля;
- лист т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф. на ім’я т.в.о. начальника ВДАІ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області Липчанського В.В. щодо встановлення осіб водіїв автомобілів, зокрема KIA CERATO (реєстраційний номер _____), та складання відносно нього адміністративного протоколу про порушення вимог ПДР України щодо невиконання вимог працівників міліції про зупинку транспортного засобу;
- рапорт старшого інспектора ОД ВАП УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Обода А.В. на ім’я т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф. від 7 січня 2014 року, в якому вказано, що стосовно автомобіля KIA CERATO (реєстраційний номер _____) порушень ПДР України за останні 2 роки зафіксовано не було;
- рапорт інспектора ВОРЕР УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Афанасьєва В.В. на імʼя т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф. від 7 січня 2014 року про те, що згідно з базою даних автомобіль KIA CERATO (реєстраційний номер________) зареєстрований за ОСОБОЮ_1, про надання права керування іншим громадянам не зазначено;
- рапорт старшого інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП, УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Сліпченка В.В. від 7 січня 2014 року на імʼя т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф., в якому зазначено, що відповідно до відомостей АІС «ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж» автомобіль KIA CERATO (реєстраційний номер __________) перетинав 1 раз пост ДПС «Богатирська» (м. Київ). До рапорту додано відповідну роздруківку на 1 арк.;
- рапорт від 8 січня 2014 року (у рапорті неможливо розібрати прізвище особи, яка його скала) на ім’я т.в.о. начальника ВДАІ Московського РВ ГУ МВС України в Харківській області Дінця М.В. У рапорті зазначено, що співробітниками ВДАІ Московського РВ ГУ МВС України в Харківській області був здійснений виїзд за місцем проживання ОСОБИ_1, проте останній за місцем проживання був відсутній;
- повідомлення про запрошення ОСОБИ_1 до ВДАІ Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області від 8 січня 2014 року.
За результатами розгляду справи № 643/196/14-п суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М. 20 січня 2014 року винесла постанову про визнання винним ОСОБУ_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 1222 КУпАП, та наклала на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Ухвалюючи зазначене рішення, суддя вказала, що вина ОСОБИ_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 117157 від 9 січня 2014 року; даними рапортів працівників УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 30 грудня 2013 року, відповідно до яких ОСОБА_1 не виконав вимогу про зупинку; даними рапорту старшого інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП, УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Сліпченка В.В. на ім’я тимчасово виконуючого обов’язки начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф., відповідно до якого згідно з відомостями «ВІДЕОКОНТРОЛЬ – Рубіж» автомобіль KIA CERATO (реєстраційний номер ______) перетинав пост ДАІ «Богатирська» УДАІ в міста Києві 29 грудня 2013 року; даними з роздруківки з центрального сервісу «ВІДЕОКОНТРОЛЬ – Рубіж».
Поряд з цим, постанова суду не містить жодних належних та допустимих доказів про вчинення правопорушення саме ОСОБОЮ_1. У постанові також відсутня будь-яка оцінка особи правопорушника, не досліджено ступінь його вини, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 оскаржив постанову в апеляційному порядку. За наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд Харківської області 19 березня 2014 року скасував постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд Харківської області у постанові зазначив, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП повинен належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, однак суд першої інстанції не виконав вказані вимоги закону в повному обсязі, належним чином не дослідив усі обставини.
Зокрема вказав, що рапорти інспектора ДПС взводу № 2 РДПС із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Рогача О.А. та командира взводу № 3 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гусєва О.Г. не можуть бути належними доказами на підтвердження порушення водієм ОСОБОЮ_1 пункту 2.4 ПДР України. Вони не містять резолюції керівника начальника УДАІ ГУ МВС України в Київській області, якому вони адресовані, та даних про їх реєстрацію відповідно до вимог Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23 серпня 2012 року № 247. Також до них не долучено докази на підтвердження несення служби 29 грудня 2013 року інспектором Рогачем О.А. та командиром взводу РДПС Гусєвим О.Г. відповідно до затвердженої дислокації маршрутів патрулювання та постів підрозділів ДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області по охороні громадського порядку та забезпечення дорожнього руху на автошляху Київ-Овруч в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Оцінюючи інші докази у справі, суд апеляційної інстанції вказав, що жодним чином не підтверджується факт порушення ОСОБОЮ_1 вимог ПДР України. Видно лише, що ОСОБА_1 є власником автомобіля KIA CERATO (реєстраційний номер ______), проте жодних належних доказів на підтвердження того факту, що саме ОСОБА_1 за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин 29 грудня 2013 року керував автомобілем та порушив вимогу працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу, матеріали, долучені до протоколу серії АБ2 № 117157 від 9 січня 2014 року, не містять.
Крім того, в постанові апеляційного суду Харківської області зазначено, що обґрунтованими є і доводи апеляційної скарги щодо порушень процесуального законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №117157 від 9 січня 2014 року. Зокрема, всупереч вимогам статтей 254, 256, 257 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складений за відсутності ОСОБИ_1, що позбавило особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені статею 268 КУпАП, в тому числі надавати пояснення та докази з приводу обставин, що зазначені у протоколі. Відомості про вручення або надсилання копії протоколу ОСОБІ_1 відповідно до вимог КУпАП відсутні. У розумінні статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного і обґрунтованого судового рішення.
Надаючи оцінку діям судді Московського районного суду міста Харкова Задорожної А.М., вчиненим під час прийняття 20 січня 2014 року рішення у справі № 643/196/14-п, слід виходити з такого.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 вказаного Закону суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Частиною другою статті 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов’язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати, з-поміж іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, тощо.
Всупереч положенням статті 278 КУпАП суддя Задорожна А.М. під час підготовки до розгляду справи № 643/196/14-п не перевірила, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБИ_1., знехтувавши вимогами статті 265-1 КУпАП, з аналізу положень якої вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення щодо недотримання правил дорожнього руху складається виключно у присутності порушника та на місці вчинення правопорушення. Складання протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБИ_1 позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені статею 268 КУпАП, в тому числі надавати пояснення та докази з приводу обставин, що зазначені у протоколі. Відомості про вручення або надсилання копії протоколу ОСОБІ_1 відповідно до вимог КУпАП відсутні.
Під час винесення постанови про адміністративне правопорушення суддя Задорожна А.М. не виконала вимоги статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких суд повинен належним чином з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на допустимих та належних доказах.
Всупереч положенням статей 251, 252 КУпАП суддя Задорожна А.М. не оцінила всі наявні докази у справі.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Конституційний Суд України у пункті 4.2 рішення № 23-рп/2010 (справа за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) наголосив, що статтями 245, 247, 249, 252, 280 КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб’єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. У сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.
З урахуванням викладеного Вища рада юстиції доходить висновку, що під час розгляду адміністративних матеріалів щодо ОСОБИ_1 суддею Задорожною А.М. допущено порушення низки положень норм процесуального права, знехтувано обов’язком судді щодо здійснення правосуддя у чіткій відповідності із законом та на засадах верховенства права, а також не було забезпечено ОСОБІ_1 права на справедливий суд, тобто вчинено дії, за які до судді може бути застосований захід відповідальності, який виходить за межі дисциплінарної, а саме – визнання в діях судді ознак порушення присяги.
Згідно із Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28 березня 2015 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Оскільки заява заступника прокурора Харківської області Стратюка О.М. від 12 грудня 2014 року була подана до ТСК до набрання чинності вказаним Законом, що підтверджується штампом Вищої ради юстиції про її реєстрацію, дії судді Задорожної А.М. підлягають кваліфікації на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України суддя може бути звільнений з посади за порушення присяги.
Частиною другою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на момент розгляду суддею Задорожною А.М. вказаної вище справи про адміністративне правопорушення) визначено, що порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.
Відповідно до статей 54, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на час розгляду суддею Задорожною А.М. вказаної справи) суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді.
Суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Вказані норми Закону кореспондуються зі статтями 55, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, якими передбачено, що суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді. Суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
За змістом частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги може бути внесено, зокрема, у разі, якщо суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Отже, після внесення змін до законодавства підстави для притягнення судді до відповідальності за порушення присяги у цій частині не змінилися.
Розгляд та вирішення питання про звільнення судді за порушення присяги згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року не було віднесено статтею 88 вказаного Закону до дисциплінарних стягнень, а отже, строк застосування подання про порушення присяги суддею не був обмежений.
Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на сьогодні, дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років з дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки на час розгляду суддею Задорожною А.М. справи стосовно ОСОБИ_1 не було встановлено строку для вирішення питання про звільнення судді за порушення присяги, то для вирішення цього питання підлягає застосуванню строк, передбачений частиною четвертою статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у нині чинній редакції як такий, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи, тобто три роки. На даний час цей строк не сплинув.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Московського районного суду міста Харкова Задорожної Алевтини Миколаївни.
Заступник Голови Вищої ради юстиції О.В. Муравйов
