Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Маловацьким Олексієм Володимировичем за заявою голови Громадської спілки «Українська спілка автомайдан» Михайловського А.В. щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Борівського районного суду Харківської області Федченка Володимира Миколайовича,
встановила:
До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 15 грудня 2014 року надійшла заява голови Громадської спілки «Українська спілка автомайдан» Михайловського А.В. про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Борівського районного суду Харківської області Федченка Володимира Миколайовича відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У своїй заяві голова ГС «Українська спілка автомайдан» Михайловський А.В. зазначив, що суддя Федченко В.М. 23 січня 2014 року виніс постанову про притягнення особи, яка була учасником масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). У зв’язку із цим суддя підлягає перевірці на підставі пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Для реалізації цього Закону була утворена Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК).
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, а заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно зі статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення.
У газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року опубліковане повідомлення, у якому зазначено, що Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції оголошує про своє створення і початок прийому заяв від фізичних та юридичних осіб про проведення перевірки індивідуально визначеного судді.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.
За приписами частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
Листом секретаря ТСК Соловйової М.М. від 29 лютого 2016 року заява голови ГС «Українська спілка автомайдан» Михайловського А.В. стосовно судді Борівського районного суду Харківської області Федченка Володимира Миколайовича та пов’язані з її розглядом документи направлені для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції, оскільки ТСК не встигла прийняти рішення щодо закінчення своїх повноважень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 12 травня 2016 року № 533/15/13-14 вказану заяву передано члену ВРЮ Маловацькому О.В. для здійснення перевірки.
За результатами розгляду вказаної заяви член Вищої ради юстиції Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Борівського районного суду Харківської області Федченка Володимира Миколайовича (висновок від 14 червня 2016 року).
На засіданні 21 червня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Борівського районного суду Харківської області Федченка В.М.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Маловацького О.В., врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Борівського районного суду Харківської області Федченка В.М. з огляду на таке.
Федченко Володимир Миколайович Постановою Верховної Ради України від 23 березня 2000 року № 1570-ІІІ обраний на посаду судді Борівського районного суду Харківської області безстроково.
До Борівського районного суду Харківської області 13 січня 2014 року надійшов адміністративний матеріал від ВДАІ Борівського РВ ГУ МВС України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБИ_1 за статтею 1222 КУпАП (далі – справа № 614/28/14-п), який переданий на розгляд судді Федченку В.М.
Зі справи № 614/28/14-п вбачається, що 9 січня 2014 року старшим інспектором ВДАІ Борівського РВ ГУ МВС України в Харківській області Галяном Г.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 340104 про вчинення ОСОБОЮ_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1222 КУпАП. У протоколі зазначено, що 29 грудня 2013 року о 12 годині 30 хвилин на 20-му кілометрі автошляху Київ–Овруч у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, керуючи автомобілем марки Nissan (реєстраційний номер – _____), не виконав вимогу працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу, що подавалася за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України). За запрошенням № 155 від 8 січня 2014 року до ВДАІ Борівського РВ 9 січня 2014 року на 10 годину 00 хвилин не з’явився.
До протоколу було додано, зокрема:
- рапорт старшого інспектора ДПС взводу № 3 РДПС ДАІ із ЗС УДАІ ГУ МВС України в Київській області Прохорчука О.В. від 30 грудня 2013 року на ім’я начальника УДАІ ГУ МВС України в Київській області Деревʼянкіна С.О., у якому зазначено, що 29 грудня 2013 року на 20-му кілометрі автошляху Київ–Овруч у селі Нові Петрівці приблизно о 12 годині 30 хвилин автомобіль Nissan (реєстраційний номер – _______) не виконав вимогу Прохорчука О.В. про зупинку, що надавалася за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 ПДР України;
- лист заступника начальника УДАІ ГУ МВС в Київській області Дудника О.В. на ім’я начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Єршова О.О. від 3 січня 2014 року щодо надіслання інформації про скоєння водіями транспортних засобів, зокрема Nissan (реєстраційний номер – _________), порушень ПДР України;
- рапорт старшого інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП, УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Сліпченка В.В. від 6 січня 2014 року на імя т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф., у якому зазначено, що, зокрема, автомобіль Nissan (реєстраційний номер – ____________) був внесений 3 січня 2014 року до АІС «ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж» і здійснюється контроль за фіксацією вказаного автомобіля;
- лист т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф. на ім’я начальна ВДАІ Борівського РВ ГУ МВС України в Харківській області Колюги С.М. від 8 січня 2014 року щодо встановлення осіб водіїв автомобіля, зокрема Нісаан-Кашкай (реєстраційний номер – __________), та складання відносно нього адміністративного протоколу за порушення вимог ПДР України щодо невиконання вимог працівника міліції про зупинку транспортних засобів;
- рапорт старшого інспектора ОД ВАП УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Обода А.В. на ім’я начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Єршова О.О. від 7 січня 2014 року, у якому вказано, що на автомобілі Nissan (реєстраційний номер ________) зафіксовано два порушення ПДР України, через що складено адміністративні протоколи відносно водія ОСОБИ_1;
- рапорт інспектора ВОРЕР УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Афанасьєва В.В. на імʼя т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф. від 8 січня 2014 року про те, що згідно з базою даних автомобіль Nissan (реєстраційний номер – __________) зареєстрований за ОСОБОЮ_1, право керування іншим громадянам не значиться;
- рапорт старшого інспектора відділу ОМ ДТП, дізнання та розшуку ТЗ, що зникли з місця ДТП, УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Сліпченка В.В. від 7 січня 2014 року на імʼя т.в.о. начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Бакумова М.Ф., в якому зазначено, що відповідно до відомостей АІС «ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж» автомобіль Nissan (реєстраційний номер – _________) перетинав тричі пост ДПС «Сосновий Бір» (м. Київ), двічі – пост ДПС «Богатирська» (м. Київ), двічі – пост ДПС «Опарипси» (Рівненська область), раз – пост ДПС «Корець» (Рівненська область), раз – пост ДПС «Кочерів» (Житомирська область), раз – пост ДПС «Бензоколонка» (м. Київ), раз – пост ДПС «Лубенський» (Полтавська область), раз – пост ДПС «Переяслав-Хмельницький» (Київська область). До рапорту додано відповідну роздруківку на 2 арк.;
- рапорт старшого інспектора ВДАІ Борівського ГУ МВС України в Харківській області Галяна Г.М. від 9 січня 2014 року на ім’я начальника УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Єршова О.О. У рапорті зазначено, що співробітниками ВДАІ Борівського РВ встановлено, що автомобілем Nissan (реєстраційний номер – _________), який 29 грудня 2013 року на 20-му кілометрі автошляху Київ–Овруч у селі Нові Петрівці приблизно о 12 годині 30 хвилин порушив пункт 2.4 ПДР України, не виконав вимогу працівника ДАІ про зупинку, керує ОСОБА_1. 9 січня 2014 року на запрошення від 8 січня № 55 ОСОБА_1 до ВДАІ Борівського РВ для складання стосовно нього адміністративного протоколу за статтею 1222 КУпАП не прибув, у телефонному режимі повідомив, що з порушеннями не погоджується і буде оскаржувати дії працівників ВДАІ Борівського РВ. Складений адміністративний матеріал стосовно ОСОБИ_1. 9 січня 2014 року було направлено до Борівського районного суду для розгляду та прийняття рішення, копію адміністративного протоколу направлено поштою ОСОБІ_1 за місцем його реєстрації;
- повідомлення про запрошення ОСОБИ_1 до ВДАІ Борівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 8 січня 2014 року;
- пояснення ОСОБИ_2 та ОСОБИ_3 від 9 січня 2014 року, у яких вони зазначили, що були присутні під час складання адміністративного протоколу за статтею 1222 КУпАП стосовно ОСОБИ_1 за невиконання вимог працівників ДАІ про зупинку, що подавалася за допомогою жезла та свистка. ОСОБА_1 на запрошення до ВДАІ Борівського РВ для складання адміністративного протоколу не з’явився;
- лист начальника Борівського РВ ГУМВС України в Харківській області Куропʼятника В.О. на ім’я ОСОБИ_1 від 10 січня 2014 року про направлення копії протоколу АВ2 № 340104 від 9 січня 2014 року про адміністративне правопорушення.
За результатами розгляду справи № 614/28/14-п суддя Борівського районного суду Харківської області Федченко В.М. 23 січня 2014 року виніс постанову про визнання винним ОСОБУ_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 1222 КУпАП, та наклав на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
У постанові вказав, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 24 грудня 2013 року за статтею 124 КУпАП та 10 грудня 2013 року за частиною першою статті 122 КУпАП.
Ухвалюючи зазначене рішення від 23 січня 2014 року, суд дійшов висновку, що вина ОСОБИ_1 підтверджується матеріалами адміністративної справи: протоколом про адміністративне правопорушення серія АВ2 № 340104 від 9 січня 2014 року; поясненням ОСОБИ_2 і ОСОБИ_3.
Поряд з цим постанова суду не містить належних і допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення безпосередньо ОСОБОЮ_1. У постанові також не має оцінки особи правопорушника, не досліджено ступінь його вини.
5 березня 2014 року до Борівського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Борівського району Харківської області про звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБУ_1 за статті 1222 КУпАП згідно зі статтею 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» (далі – справа № 614/220/14-п).
Суддя Федченко В.М. 6 березня 2014 року за результатами розгляду вказаного клопотання виніс постанову про його задоволення та звільнив від адміністративної відповідальності ОСОБУ_1 за статтею 1222 КУпАП на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року.
У цій постанові суддя зазначив, що ОСОБА_1 є учасником «Автомайдану» та 29 грудня 2013 року о 12 годині 30 хвилин на 20-му кілометрі автошляху Київ–Овруч в у селі Нові Петрівці брав участь в акції протесту «Автомайдану», який проходив у складі шести автомобілів, що рухалися у зазначеному напрямку.
Суддя Федченко В.М. надав пояснення стосовно обставин, викладених у заяві щодо розгляду ним справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБИ_1 за статтею 1222 КУпАП, у яких вказав, що оскільки ОСОБА_1 10 грудня 2013 року притягувався до відповідальності за статтею 122 КУпАП та 24 грудня 2013 року за статтею 124 КУпАП, суддею було прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 1222 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на 6 (шість) місяців. У поясненнях суддя зазначив, що постанова від 23 січня 2014 року про позбавлення ОСОБИ_1 права керування транспортними засобами виконана не була, водійське посвідчення не вилучалось. Крім того, в матеріалах адміністративного провадження немає інформації про те, що ОСОБА_1 був учасником «Автомайдану».
Надаючи оцінку діям судді Борівського районного суді Харківської області Федченка В.М., вчиненим під час винесення постанови від 23 січня 2014 року у справі № 614/28/14-п, слід виходити з такого.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 вказаного Закону суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи згідно із законом з дотриманням засад і правил судочинства.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов’язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч положенням статті 278 КУпАП суддя Федченко В.М. під час підготовки до розгляду справ № 614/28/14-п не перевірив, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБИ_1, знехтувавши вимогами статті 2651 КУпАП, з аналізу положень якої вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення щодо недотримання правил дорожнього руху складається виключно у присутності порушника та на місці вчинення правопорушення.
Під час винесення постанови про адміністративне правопорушення суддя Федченко В.М. не виконав вимоги статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких суд повинен належним чином з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно із статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на допустимих та належних доказах.
У порушення положень статей 251–252 КУпАП суддя Федченко В.М. не оцінив пояснення ОСОБИ_2 та ОСОБИ_3 стосовно того, чи відповідно до вимог закону такі документи можуть бути доказом вчинення особою порушення Правил дорожнього руху.
Зокрема, в поясненнях ОСОБИ_2 та ОСОБИ_3 вказано, що зазначені особи були присутні під час складання адміністративного протоколу стосовно ОСОБИ_1, проте вони не були свідками вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 1222 КУпАП.
Крім того, суддя Федченко В.М. взагалі не оцінив рапорт старшого інспектора ДПС взводу № 3 РДПС ДАІ із ЗС УДАІ ГУМВС України в Київській області Прохорчука О.В. від 30 грудня 2013 року.
Пленум Верховного Суду України у Постанові від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Конституційний Суд України у пункті 4.2 рішення № 23-рп/2010 (справа за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення) наголосив, що статтями 245, 247, 249, 252, 280 КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб’єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. У сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.
З урахуванням викладеного Вища рада юстиції дійшла висновку, що під час розгляду адміністративних матеріалів щодо ОСОБИ_1 суддею Федченком В.М. допущено порушення низки положень норм процесуального права, знехтувано обов’язком судді щодо здійснення правосуддя у чіткій відповідності із законом та на засадах верховенства права, а також не було забезпечено ОСОБІ_1 права на справедливий суд, тобто вчинено дії, за які до судді може бути застосований захід відповідальності, який виходить за межі дисциплінарної, а саме – визнання в діях судді ознак порушення присяги.
Згідно із Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28 березня 2015 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Оскільки заява голови Громадської спілки «Українська спілка автомайдан» Михайловського А.В. була подана до ТСК до набрання чинності вказаним Законом, що підтверджується штампами Вищої ради юстиції про їх реєстрацію, дії судді Федченка В.М. підлягають кваліфікації на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України суддя може бути звільнений з посади за порушення присяги.
Частиною другою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на момент розгляду суддею Федченком В.М. вищевказаної справи про адміністративне правопорушення) визначено, що порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.
Відповідно до статей 54, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на час розгляду суддею Федченком В.М. вищевказаної справи) суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді.
Суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Вказані норми Закону співвідносяться зі статтями 55, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, якими передбачено, що суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді. Суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
За змістом частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги може бути внесено, зокрема, у разі, якщо суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Отже, після внесення змін до законодавства підстави для притягнення судді до відповідальності за порушення присяги у цій частині не змінилися.
Розгляд та вирішення питання про звільнення судді за порушення присяги згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року не було віднесено статтею 88 вказаного Закону до дисциплінарних стягнень, а отже, строк застосування подання про порушення присяги суддею не був обмежений.
Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на сьогодні, дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років з дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки на час розгляду суддею Федченком В.М. справи стосовно ОСОБИ_1 не було встановлено строку для вирішення питання про звільнення судді за порушення присяги, то для вирішення цього питання підлягає застосуванню строк, передбачений частиною четвертою статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, як такий, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи, тобто три роки. Наразі цей строк не сплинув.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно Борівського районного суду Харківської області Федченка Володимира Миколайовича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
