Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого –Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарг Гриценка Олександра Васильовича стосовно судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна Валентина Олександровича,
встановила:
12 січня 2017 року до Вищої ради юстиції надійшла скарга Гриценка О.В. від 10 січня 2017 року на дії судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна В.О. під час розгляду справи № 695/2242/16-ц за позовом Особа_1 до Особа_2 про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку.
18, 19, 20, 24 січня та 8 лютого 2017 року примірники цієї ж скарги Гриценка О.В. надійшли до Вищої ради правосуддя відповідно з Генеральної прокуратури України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України та Ради суддів України.
У скаргах Гриценко О.В. зазначає, що суддя Таратін В.О. розглянув справу без його участі, чим порушив засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також допустив істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, що унеможливило учасникам судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав. У зв’язку із викладеним скаржник просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із протоколами автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя скарги Гриценка О.В. розподілено члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна В.О. на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки суть скарги зводиться до незгоди із судовим рішенням.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку скарги, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Волковицьку Н.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
26 липня 2016 року Особа_1 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Особа_2 про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Савенка В.Г. від 23 серпня 2016 року відкрито провадження у справі.
У зв’язку зі звільненням судді Савенка В.Г. у відставку здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Таратіну В.О.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна В.О. від 28 вересня 2016 року прийнято справу до провадження. Призначено справу до судового розгляду на 26 жовтня 2016 року.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2016 року визнано причини повторної неявки в судове засідання відповідача Особа_2 та його представника Особа_3 неповажними. Судом вирішено розгляд справи провести без їх участі.
Як зазначено в ухвалі, відповідач Особа_2 у судові засідання, призначені на 26 жовтня 2016 року, 14 листопада 2016 року, 7 грудня 2016 року, 28 грудня 2016 року не з’явився, не надав суду будь-яких обґрунтувань причин неявки. Представник відповідача за довіреністю Особа_3 26 жовтня 2016 року в судове засідання не з’явився, але надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв’язку з його зайнятістю в розгляді іншої справи в апеляційному суді Черкаської області; 14 листопада 2016 року в судовому засіданні клопотав про відкладення розгляду справи та просив надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи; 7 грудня 2016 року в судовому засіданні просив відкласти розгляд справи через відсутність представника позивача; 28 грудня 2016 року в судове засідання не з’явився, але надіслав клопотання про відкладення розгляду у зв’язку з його хворобою. Однак представником відповідача не надано суду підтвердження його перебування 26 жовтня 2016 року в апеляційному суді (копії журналу судового засідання або судової повістки з відміткою про час перебування в суді), а також підтвердження перебування на лікарняному (копія відкритого листка непрацездатності).
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2016 року позов Особа_1 задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір дарування 43/100 частини житлового будинку Адреса_1, укладений 18 лютого 2015 року між Особа_1 та Особа_2, посвідчений Золотоніським міським державним нотаріусом за № 244 від 18 лютого 2015 року.
Скаржник вважає, що причини відсутності його представника в судовому засіданні були поважними, а тому суд зобов’язаний був відкласти розгляд справи. Крім того, Гриценко О.В. вважає, що висновки суду, викладені в ухвалі від 28 грудня 2016 року, не відповідають фактичним обставинам.
Згідно з частиною першою статті 157 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
Підстави відкладення розгляду справи встановлені статтею 169 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до частини першої цієї статті суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі: неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли у справі беруть участь їх представники.
Відповідно до частини другої статті 169 Цивільного процесуального кодексу України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.
Отже, оцінка поважності причин неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, здійснюється судом в межах його дискреційних повноважень.
З ухвали суду від 28 грудня 2016 року вбачається, що відповідач жодного разу не з’явився у судові засідання та не повідомляв про причини неявки. Крім того, судом неодноразово відкладався розгляд справи за клопотаннями представника відповідача, а 28 грудня 2016 року причини неявки представника відповідача в судове засідання визнано неповажними, оскільки ним не надано суду доказів перебування на лікарняному. За таких обставин суддею прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, про що постановлено ухвалу, а отже, відомості, викладені у скарзі, не свідчать про вчинення суддею Таратіним В.О. дисциплінарного проступку, а зводяться до незгоди із судовими рішеннями.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
Окрім того, з матеріалів перевірки вбачається, що 25 квітня 2017 року апеляційний суд Черкаської області розглянув апеляційну скаргу Гриценка О.В. на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 грудня 2016 року та залишив зазначене рішення місцевого суду без змін.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна Валентина Олександровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
