Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами попередньої перевірки скарги Рожманова Івана Володимировича стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мураново-Лесів Ілони Віталіївни,
встановила:
До Вищої ради правосуддя 4 жовтня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Рожманова І.В. від 2 жовтня 2017 року з проханням притягнути суддю Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранову-Лесів І.В. до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені під час розгляду клопотань слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Хворостяної О.М. про обшук у зв’язку з проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженню № _______ (справи №№ 359/7623/17, 359/7621/17).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 4 жовтня 2017 року скаргу Рожманова І.В. передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Малашенковій Т.М.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенковою Т.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно зазначеної судді на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранової-Лесів І.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Малашенкову Т.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Муранова-Лесів Ілона Віталіївна Постановою Верховної Ради України від 15 грудня 2005 року № 3218-IV обрана суддею Бориспільського міськрайонного суду безстроково.
Як убачається зі змісту скарги та матеріалів доданих до неї, 28 вересня 2017 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшли два клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Хворостяної О.М. про обшук у зв’язку з проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженню № _______.
Клопотання обґрунтовані тим, що 27 вересня 2017 року приблизно о 18:48, під час проведення будівельних робіт на п’ятому поверсі недобудованої високоповерхівки ЖК «Сім’я» за адресою: ________________________________________________________________, внаслідок порушення правил безпеки на виробництві особою, яка зобов’язана їх дотримуватися, Особа_1, впав з вказаної висоти, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.
Також зазначено, що згідно з рапортом СКП Бориспільсокго ВП ГУ НП в Київській області від 28 вересня 2017 року, замовником вказаного будівництва є Особа_2, спів замовник – Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Доміра – 1», генеральна підрядна організація –ТОВ «Доміра-Девелопмент».
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року у справі № 359/7623/17 задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Хворостяної О.М. про обшук та надано дозвіл на проведення обшуку на земельній ділянці, та розташованих на ній житловому будинку, надвірних будівлях та спорудах, самовільно побудованих приміщеннях за адресою: ____________________________________________, земельна ділянка ____, що належить на праві приватної власності Особа_3.
Мета обшуку – виявлення та вилучення речей та документів, які мають важливе значення для досудового слідства, а саме – первинний інструктаж, відмітка в журналі проведення інструктажів з відміткою про проходження стажування та підписами членів комісії, наказ про проведення стажування (із зазначенням «керівників стажування»), наказ про призначення комісії про перевірку знань не менше трьох навчених людей, інших речей та документів, які мають значення для досудового розслідування.
Крім того, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року у справі № 359/7621/17 (суддя Муранова-Лесів І.В.) задоволено друге клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Хворостяної О.М. про обшук та надано дозвіл на проведення обшуку: 1) на земельній ділянці та розташованих на ній об’єктах будівництва за адресою: _________________________________________________________, що належить на праві приватної спільної часткової власності Особа_4 та іншим, землекористувачі: Особа_2, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Доміра – 1»; 2) на земельній ділянці за адресою: _____________________________________________________, що належить на праві приватної спільної сумісної власності Особа_5 та іншим, праовкористувач: Особа_2, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Доміра – 1».
Мета обшуку – виявлення та вилучення речей та документів, які мають важливе значення для досудового слідства, а саме – первинний інструктаж, відмітка в журналі проведення інструктажів з відміткою про проходження стажування та підписами членів комісії, наказ про проведення стажування (із зазначенням «керівників стажування»), наказ про призначення комісії про перевірку знань не менше трьох навчених людей, інших речей та документів, які мають значення для досудового розслідування.
На думку скаржника Рожманова І.В., суддя Муранова-Лесів І.В. умисно або у зв’язку з очевидною недбалістю допустила порушення його прав, як прав людини і основоположних свобод, а саме статті 12 Загальної декларації прав людини, статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Не вдаючись до оцінки судових рішень, зміст ухвал Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року у справах №№ 359/7623/17, 359/7621/17 свідчить, що ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи відповідно до статті 235 Кримінального процесуального кодексу України відповідають загальним вимогам до судових рішень, передбачених Кодексом, а також містять відомості про: строк дії ухвали; прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Як зазначено в ухвалах Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року у справах №№ 359/7623/17, 359/7621/17, слідчий стверджує, що зазначена в клопотаннях документація щодо забезпечення технічної безпеки може знаходитись за адресами місцезнаходження замовника будівництва Особа_2, генеральної підрядної організації ТОВ «Доміра-Девелопмент».
Крім того в ухвалах про надання дозволу на проведення обшуку суддею Мурановою-Лесів І.В. вказано, що з доданих до клопотань матеріалів вбачається, що за місцем проведення будівельних робіт, де була отримана травма потерпілим Особа_1, можуть знаходитися зазначені в клопотання документи, які мають суттєве значення для кримінального провадження, встановлення події злочину та можуть бути визнанні новими доказами у кримінальному провадженні.
Тобто зі змісту скарги вбачається, що Рожманов І.В. фактично не погоджується з оцінкою доводів і фактів, викладених в ухвалах Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року №№ 359/7623/17, 359/7621/17 та мотивами прийняття цих рішень.
Згідно зі статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У пункті 18 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
За змістом частин п’ятої вказаної вище статті Кодексу слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Факти стосовно дій судді Муранової-Лесів І.В., які, на переконання Рожманова І.В., є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, не підтвердилися під час проведення попередньої перевірки, а доводи скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доводів і фактів, викладених в ухвалах Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року та мотивами прийняття цих рішень.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Таким чином, враховуючи, що суть скарги Рожманова І.В. від 2 жовтня 2017 року зводиться лише до незгоди із ухвалами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2017 року у справах №№ 359/7623/17, 359/7621/17, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранову-Лесів І.В.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мураново-Лесів Ілони Віталіївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
