X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
07.08.2018
2537/0/15-18
Про надання консультативного висновку до законопроекту № 8607

Вища ради правосуддя розглянула проект  Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстраційний номер 8607 від 13 липня 2018 року), внесений на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

1. Затвердити консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстраційний номер 8607 від 13 липня 2018 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

 2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                                              І.М. Бенедисюк

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

«7» серпня 2018 року № 2537/0/15-18

 

       

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроекту № 8607

 

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 13 липня 2018 року, реєстраційний № 8607 (далі – законопроект № 8607), внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

Законопроект № 8607 відповідно до пояснювальної записки до ньогорозроблено суб’єктом законодавчої ініціативи на виконання вимог абзацу чотирнадцятого розділу 1 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», а також з метою реалізації підпункту 2 пункту 6 § 2 розділу IV Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі – Закон № 2147-VIII) щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом.

 Метою прийняття законопроекту № 8607 є приведення низки законодавчих актів України у відповідність із Законом № 2147-VIII.

 

2. Оновлене процесуальне законодавство містить багато важливих положень, покликаних не лише врегулювати порядок здійснення правосуддя в умовах нової системи судоустрою, але й спростити доступ до суду, а також забезпечити найвищі стандарти ведення судового процесу.

Крім того, одним із завдань нових процесуальних кодексів є визначення чітких критеріїв та механізмів розмежування судових юрисдикцій адміністративних, господарських і загальних (цивільних і кримінальних) судів. Зокрема, з метою подолання поширених у минулі роки юрисдикційних колізій нині в основу розмежування юрисдикції між судами покладено єдиний критерій – предмет (характер) спору.

Таким чином, протягом останніх років за активного сприяння міжнародних експертів в Україні проводиться надзвичайно масштабна законотворча робота, метою якої є нормативне забезпечення діяльності судової системи України та суміжних правових інститутів відповідно до стандартів Ради Європи та передових практик Європейського Союзу.

Отже, для запобігання виникненню у законодавстві окремих недосконалих положень існує нагальна потреба в узгодженні на законодавчому рівні низки законодавчих актів.

Запропоновані законопроектом № 8607 зміни до інших законів спрямовані на забезпечення ефективної дії нових процесуальних законів, уніфікацію відповідних норм права та узгодження положень, що стосуються, зокрема:

застосування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;

провадження у справі про банкрутство;

органів, які здійснюють заходи забезпечення безпеки суддів, працівників апарату суду та їхніх близьких родичів;

підвідомчості справ та оскарження рішень третейських судів;

врегулювання питання умов матеріально-побутового забезпечення, медичного, санаторно-курортного та транспортного обслуговування членів Вищої ради правосуддя та інших працівників секретаріату Вищої ради правосуддя;

приведення термінології зазначених законів у відповідність із Законом № 2147-VIII.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів. Розгляд інших питань, порушених у законопроекті № 8607, зокрема тих, які мають на меті внесення змін і доповнень до процесуальних норм і не стосуються судоустрою і статусу суддів, не належать до повноважень Вищої ради правосуддя, а отже, в цьому висновку не розглядаються.

 

3. Законом України «Про Вищу раду правосуддя» закріплено на законодавчому рівні, зокрема, її юридичний статус, порядок  формування та здійснення діяльності, а також деталізовано конституційні повноваження Вищої ради правосуддя.

Водночас питання матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного забезпечення членів Вищої ради правосуддя наразі цим Законом та іншими законодавчими актами не врегульовані, що створює певну правову невизначеність.

Таким чином, зміни, які вносяться до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» законопроектом № 8607 в частині матеріально-побутового та іншого забезпечення членів Вищої ради правосуддя, є необхідними для належного виконання ними своїх повноважень.

 

4. Вищою радою правосуддя під час опрацювання цього законопроекту, зокрема на стадії його погодження заінтересованими органами, надано Міністерству юстиції України низку пропозицій, які не були враховані (листи Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2018 року № 6475/0/9-18 та від 3 липня 2018 року № 22152/0/9-18).

Однак з метою охоплення більш широкого кола проблемних питань, які виникають при виконанні Вищою радою правосуддя покладених на неї законодавством повноважень, Вища рада правосуддя наголошує на необхідності включення їх до законопроекту № 8607 з огляду на таке.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Особливим статусом судді обумовлена необхідність участі Генерального прокурора у кримінальному провадженні проти судді.

Так, згідно зі статтею 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником; суддя може бути відсторонений від здійснення правосуддя лише на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника; у разі проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, які потребують дозволу суду, відповідне клопотання має подати Генеральний прокурор або його заступник, керівник регіональної прокуратури або його заступник.

Водночас у Кримінальному процесуальному кодексі України не визначено спеціального суб’єкта для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про вчинення суддею кримінального правопорушення.

Пунктом 9 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

 Закони України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя»  визначають, що суддя зобов’язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відзначив, що непоодинокими є випадки, коли прокурор, отримавши заяву про кримінальне правопорушення, протягом 24 годин направляє таку заяву до іншого органу досудового розслідування для її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, що зумовлює винесення слідчими суддями ухвал про задоволення скарг на бездіяльність прокурора у таких випадках.

Варто зауважити, що такий підхід до вирішення порушеного перед прокурором процесуального питання не відповідає положенням частини сьомої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою для дотримання правил підслідності передання наявних у прокурора матеріалів провадження має здійснюватись ним після внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, а не до цього.

Водночас Генеральною прокуратурою України на порушення імперативних вимог кримінального процесуального закону не вносяться відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заяви суддів про вчинення щодо них кримінальних правопорушень пересилаються з одного правоохоронного органу до іншого, що істотно затримує початок досудового розслідування та знижує його ефективність.

Слід наголосити, що для забезпечення незалежності суддів в Україні правоохоронним органам необхідно приділяти належну увагу не лише гучним справам щодо виявлення недобросовісних суддів, а й покаранню осіб, винних у вчиненні злочинів щодо правосуддя.

Вважаємо, що відповідні приписи закону та особливий статус суддів зумовлюють необхідність внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень щодо втручання в діяльність суддів та здійснення контролю за швидким і ефективним розслідуванням відповідних кримінальних проваджень безпосередньо Генеральним прокурором.

З метою врегулювання норм законодавства, а також для забезпечення оперативного розгляду повідомлення судді про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя пропонуємо пункт 4 розділу І законопроекту № 8607 доповнити підпунктом такого змісту:

«у статті 214:

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

«Генеральний прокурор або його заступник невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання суддею повідомлення про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.»;

доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

«9. Відомості щодо злочинів, передбачених статтею 375 Кримінального кодексу України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором або його заступником.».

 

5. Щодо запропонованих змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в частині повноважень Вищої ради правосуддя щодо визначення Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень вважаємо за доцільне зазначити таке.

 Стаття 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Пункт 13 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначає, що Вища рада правосуддя затверджує, зокрема, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Частиною четвертою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що Порядок ведення Реєстру визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.                

З метою  попередження виникнення розбіжностей у законодавстві вважаємо за недоцільне вносити зміни до пункту 13 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пропонуємо підпункт 1 пункту 25 розділу І законопроекту № 8607 виключити.

Стосовно внесення змін до статті 32 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» пропонуємо у розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту № 8607 передбачити, що автоматизована система розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя – доповідача) діє до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

 

6. Законопроектом № 8607 вносяться зміни до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо врегулювання питання відкритості судових рішень. Однак ця стаття не врегульовує питання доступу до судових рішень, в яких наявна інформація, що містить державну таємницю. У зв’язку із цим вважаємо за доцільне узгодити положення Закону України «Про доступ до судових рішень» та Закону України «Про державну таємницю».

Також законопроект № 8607 доповнює статтю 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» новою частиною. Однак цю статтю вже доповнено аналогічною нормою відповідно до Закону № 2147-VIII, яка набере чинності з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Окрім цього, враховуючи, що законопроектом № 8607 запропоновано внести зміни до частини першої статті 15 та частини першої статті 24 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», зазначаємо, що до вказаних статейвже внесено зміни Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

З метою уникнення протиріч у нормах законодавства та запобігання їх дублюванню пропонуємо узгодити вказані зміни із нормами, що містяться у прийнятих законодавчих актах.

 

7. Стосовно внесення змін до статті 27 Закону України про «Вищу раду правосуддя» вважаємо за необхідне зазначити таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» передбачено посади працівників патронатних служб у системі правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23 березня 2017 року № 577/0/15-17 утворено патронатну службу Голови Вищої ради правосуддя та патронатну службу заступника Голови Вищої ради правосуддя.

З огляду на це пропонуємо підпункт 3 пункту 25 розділу І законопроекту№ 8607 після слів «працівників секретаріату» доповнити словами «та патронатної служби».

 

8. Відповідно до загальних вимог нормотворчої техніки проекти законів та нормативно-правових актів мають раціонально, адекватно врегульовувати суспільні відносини; правові норми, які вони містять, повинні бути стислими, чіткими і недвозначними. Законопроект № 8607 узгоджений із принципами і нормами Конституції України та в цілому відповідає вимогам нормотворчої техніки, оскільки підготовлений на виконання вимог законодавства та має на меті приведення низки законодавчих актів України у відповідність із Законом № 2147-VIII.

 

З огляду на викладене Вища рада правосуддя підтримує законопроект № 8607 та пропонує прийняти його за умови врахування зазначених вище пропозицій Вищої ради правосуддя.