Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко Майї Володимирівни на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року № 1288/2дп/15-17,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 19 червня 2017 року надійшла скарга (вх. № 1201/0/6-17) судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року № 1288/2дп/15-17 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 19 червня 2017 року доповідачем щодо вказаної справи визначено члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М.

Скаргу судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. подано з дотриманням вимог та у строки, які визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

За результатами проведеної перевірки член Вищої ради правосуддя Бенедисюк І.М. дійшов висновку, що скарга судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. підлягає задоволенню (висновок від 14 листопада 2017 року).

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В., прокуратура Дніпропетровської області повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибула суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М., суддю Бутенко М.В., дійшла висновку, що скарга судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року № 1288/2дп/15-17 підлягає задоволенню з огляду на таке.

До Вищої ради юстиції 29 лютого 2016 року з Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) надійшла заява прокурора Дніпропетровської області Р.Федика від 11 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

У заяві прокурор Дніпропетровської області зазначив, що суддя Бутенко М.В. у справах № 216/508/14-к, № 216/509/14-к, № 216/510/14-к, № 216/511/14-к обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період із 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», через їхню участь у таких акціях, у зв’язку із чим стосовно судді необхідно провести перевірку відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 вказаного Закону.

Також у заяві вказано, що під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддею не були з’ясовані всі обставини, зазначені у статтях 177, 178 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Вказану заяву відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» було передано ТСК для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції.

Статтею 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) та частиною другою статті 42 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII) встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року № 1288/2дп/15-17 суддю Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання Вищій раді правосуддя про звільнення її з посади судді.

Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Бутенко М.В. Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено такі обставини.

27 січня 2014 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли клопотання слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області Особа_1, погоджені заступником прокурора міста Кривого Рогу Особа­­_2 (справи № 216/508/14-к, № 216/509/14-к, № 216/510/14-к) та прокурором прокуратури міста Кривого Рогу Особа_3 (справа № 216/511/14-к), у кримінальному провадженні № _________про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваних Особа_4, Особа_5, Особа_6, Особа_7.

Як зазначено у клопотаннях, 27 січня 2014 року близько 12 години автомобіль ВАЗ 2170 «Калина», номерний знак НОМЕР, який належить Особа_8, під керуванням Особа_7 під’їхав до центрального входу адміністративної будівлі Криворізької міської ради. Також у цьому автомобілі перебували Особа_6, Особа_5 та Особа_4. Вказані особи з метою організації масових заворушень, заподіяння насильства громадянам та працівникам правоохоронних органів, які здійснюють охорону громадського порядку, залучення до масових заворушень інших осіб, з метою підпалу будівлі Криворізької міської ради, умисно, діючи злагоджено з єдиним умислом, кинули в бік адміністративної будівлі Криворізької міської ради три пляшки із запальною сумішшю та підпаленими саморобними ґнітами і каністру ємністю 10 літрів із легкозаймистою речовиною та підпаленим ґнітом.

Крім того, Особа_7, Особа_6, Особа_4 та Особа_5 кинули в бік працівників міліції пляшку з легкозаймистою речовиною та підпаленим ґнітом, від розбиття якої зайнялося полум’я на одязі працівників міліції, а також намагалися завдати їм ударів бейсбольною битою в життєво важливі органи.

Органами досудового слідства дії Особа_7, Особа_6, Особа_4 та Особа_5 кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 294 (масові заворушення) та статтею 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу) Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Також у клопотаннях зазначено, що вина підозрюваних повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідка Особа_9, протоколом обшуку від 27 січня 2014 року, протоколами оглядів від 27 січня 2014 року та іншими матеріалами провадження в їх сукупності. З огляду на те, що Особа_7, Особа_6, Особа_4 та Особа_5 підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти авторитету органів влади, не працюють (при цьому зі змісту клопотання стосовно Особа_7. вбачається, що він працює директором ПП «Чекомас»), перебуваючи на волі, можуть продовжити злочинну діяльність та змінити місце проживання, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів унеможливлює запобігання зазначеному ризику, слідчий просив застосувати стосовно них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалами слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. від 27 січня 2014 року клопотання слідчого задоволені: застосовано до підозрюваних Особа_4, Особа_5, Особа_6 та Особа_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Визначено строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання підозрюваних.

Як зазначено в ухвалах, із наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що Особа_4, Особа_5, Особа_6 та Особа_7 обґрунтовано підозрюються у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років.

Захисники підозрюваних оскаржили ухвали слідчого судді Бутенко М.В. від 27 січня 2014 року до апеляційного суду Дніпропетровської області, який апеляційні скарги захисників в інтересах підозрюваних залишив без задоволення, а ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області – без змін.

У подальшому ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 лютого 2014 року (суддя Мясоєдова О.М.) задоволено клопотання заступника прокурора міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Особа_2 та звільнено Особа_7, Особа_6, Особа_4 та Особа_5, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 294, статтею 348 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі статті 1 Закону України від 29 січня 2014 року № 737-VII «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».

Оцінюючи дії судді Бутенко М.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила:

під час здійснення дисциплінарного провадження встановлено обставини, які свідчать про невиконання слідчим суддею Бутенко М.В. функції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів підозрюваних;

слідчим суддею Бутенко М.В. порушено норми кримінального процесуального закону (пункт 4 частини першої статті 196, пункт 2 частини першої статті 372 КПК України), оскільки жодна із вказаних ухвал не містить посилань на докази, які підтверджують висновки суду;

в ухвалах слідчого судді Бутенко М.В. зазначено: «суд врахував особи підозрюваних у вчиненні особливо тяжкого злочину проти авторитету органів влади, що дає суду підстави вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України; при цьому в ухвалах від 27 січня 2014 року відсутнє обґрунтування наявності хоча б одного з таких ризиків, вони ґрунтуються лише на припущенні їх існування»;

ухвали слідчого судді Бутенко М.В. не містять посилань на докази, які досліджені нею, та свідчать про те, що жоден з інших, більш м’яких видів запобіжних заходів, не пов’язаних із позбавленням свободи, не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваних;

слідчий суддя Бутенко М.В. при вирішенні питання застосування запобіжного заходу до Особа_4, Особа_5, Особа_6 та Особа_7 не з’ясувала таких обставин, зокрема міцність соціальних зв’язків підозрюваних у місці їх постійного проживання, наявність у них родин та утриманців, стан здоров’я підозрюваних, та не оцінила в сукупності обставин, зазначених у статті 178 КПК України;

під час судових засідань суддя запитувала Особа_6, чи може він давати пояснення, а Особа_7 дозволила давати пояснення сидячи, що може свідчити про зовнішні ознаки незадовільного стану здоров’я підозрюваних.

Водночас суддя Бутенко М.В. вважає рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року № 1288/2дп/15-17 незаконним, упередженим, прийнятим із порушенням норм чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню з таких підстав:

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не враховано того, що під час прийняття рішень суддя Бутенко М.В. у межах своїх повноважень, надавши оцінку обставинам справи, реалізувала свої дискреційні повноваження без ознак упередженості та свавілля, прийнявши рішення, за які відповідно до норм міжнародного та національного права не може бути притягнуто до відповідальності;

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя перевищила свої повноваження та всупереч імперативним приписам чинного законодавства здійснила оцінку доказів матеріалів справи, чим фактично переглянула судове рішення, що належить виключно до компетенції судів вищих інстанцій, а не органів, що здійснюють дисциплінарне провадження;

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя всупереч вимогам законодавства не прийняла ухвалу про залишення без розгляду заяви про проведення спеціальної перевірки стосовно судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», поданої прокурором Дніпропетровської області Р.Федиком, оскільки така заява подана поза межами повноважень Р.Федика та без достатніх підстав, що порушує принципи незалежності суддів;

у рішенні неправильно вирішено питання про застосування строків, у межах яких до судді можуть бути застосовані наслідки дисциплінарних справ, чим порушено право судді на справедливий та неупереджений розгляд справи.

Вища рада правосуддя вважає необґрунтованим твердження судді Бутенко М.В. про те, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу на підставі документа, який не відповідає вимогам законодавства, оскільки, на думку судді Бутенко М.В., законодавством не передбачено право посадових осіб органів прокуратури з власної ініціативи звертатись до ТСК з метою перевірки діяльності суддів.

Статтею 121 Конституції України (у редакції, чинній на день звернення прокурора Дніпропетровської області із заявою про проведення перевірки щодо судді Бутенко М.В.) встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, зокрема, нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до статті 1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на день звернення прокурора Дніпропетровської області із заявою про проведення перевірки щодо судді Бутенко М.В.) (далі – Закон № 1789-XII) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Принципами організації і діяльності прокуратури, передбаченими статтею 6 Закону № 1789-XII, є, зокрема, захист у межах своєї компетенції прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак та вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Таким чином, дисциплінарну справу стосовно судді Бутенко М.В. відкрито за заявою прокурора Дніпропетровської області, який діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Суддя Бутенко М.В. у скарзі зазначає, що під час прийняття рішення вона реалізувала свої дискреційні повноваження без ознак упередженості та свавілля, прийнявши рішення відповідно до вимог законодавства, але Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не врахувала цього. Також суддя вказує, що членами Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя перевищено свої повноваження та всупереч імперативним приписам чинного законодавства здійснено оцінку доказів матеріалів справи та переглянуто судове рішення, що належить виключно до компетенції судів вищих інстанцій, а не органів, що здійснюють дисциплінарне провадження.

Як свідчить оскаржуване рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, в ухвалах слідчого судді Бутенко М.В. від 27 січня 2014 року вказано, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні Особа_7, Особа_6, Особа_4 та Особа_5 кримінальних правопорушень вбачається з наданих суду матеріалів кримінального провадження, проте в ухвалах слідчого судді Бутенко М.В. не міститься посилань на конкретні докази, які обґрунтовують встановлені судом обставини.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вказує на те, що ухвали слідчого судді Бутенко М.В. не містять посилань на докази, які досліджені нею, та свідчать про те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не пов’язаних із позбавленням свободи, не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваних.

З огляду на вимоги частини першої статті 178 КПК України суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що зі змісту ухвал від 27 січня 2014 року вбачається, що слідчий суддя Бутенко М.В. при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до Особа_7, Особа_6, Особа_4 та Особа_5 не з’ясовувала таких обставин, зокрема міцність соціальних зв’язків підозрюваних у місці їхнього постійного проживання, наявність у них родин та утриманців, стан здоров’я підозрюваних, та не оцінила в сукупності обставини, зазначені у статті 178 КПК України.

Вища рада правосуддя вважає, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що зміст постановлених суддею Бутенко М.В. ухвал не відповідає повною мірою вимогам, визначеним у статтях 196, 372 КПК України, в тому числі щодо обґрунтованості і дослідження доказів.

Водночас Вища рада правосуддя не погоджується з висновком Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що слідчим суддею Бутенко М.В. необґрунтовано застосовано щодо підозрюваних запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

З матеріалів дисциплінарного провадження, а також з пояснень підозрюваних вбачається, що під час пересування автомобілем підозрюваними порушувались Правила дорожнього руху, провокувалось протистояння зі співробітниками ДПС (на дорогу кидали пляшки з легкозаймистими речовинами). Також біля будівлі Криворізької міської ради підозрювані кидали підпалені пляшки з легкозаймистою речовиною, в тому числі і в бік працівників міліції. У матеріалах дисциплінарного провадження наявна інформація стосовно заподіяння підозрюваними шкоди здоров’ю працівників міліції, зокрема заступнику начальника Криворізького МУ полковнику міліції Особа_10, який отримав перелом кисті лівої руки; начальнику штабу Криворізького МУ полковнику міліції Особа_11, який отримав тілесні ушкодження у вигляді опіків обличчя, тощо.

Також з матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що підозрюваний Особа_7 згідно зі статтею 89 КК України вважався несудимим, проте раніше був засуджений, а підозрюваний Особа_5 був засуджений у 2004 році Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за частиною другою статті 185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки.

Таким чином, Вища рада правосуддя не може погодитись із висновком Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що суддею Бутенко М.В. необґрунтовано застосовано до підозрюваних винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Бутенко М.В. вчинила дії, що порочать звання судді і викликають сумнів у її об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Згідно із частиною другою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на момент постановлення зазначених ухвал) порушенням суддею присяги визнавалося, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.

Водночас дії, які раніше охоплювалися порушенням суддею присяги, чинним законодавством охоплюються ознаками складу істотного дисциплінарного проступку.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що досліджені редакції опису неправомірних дій судді, що є підставою для звільнення його з посади, повністю охоплюють дії, вчинені суддею Бутенко М.В. Вмотивовуючи строк давності притягнення судді Бутенко М.В. до відповідальності, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що запровадження строку давності притягнення судді до відповідальності за дії, які охоплювалися порушенням присяги, а чинним законодавством охоплюються ознаками складу істотного дисциплінарного проступку, є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли такий строк законодавством визначений не був, тому в силу положень статті 58 Конституції України він повинен бути застосований.

Такий висновок Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя вважає передчасним.

Під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження Вищою радою правосуддя не встановлено відомостей, які б підтверджували грубу недбалість чи навмисне порушення закону суддею Бутенко М.В. під час розгляду судових справ № 216/508/14-к, № 216/509/14-к, № 216/510/14-к, № 216/511/14-к та прийняття ухвал у цих справах. Відповідно до протоколу зборів суддів Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року № 17 Бутенко М.В. обрано слідчим суддею з 19 листопада 2013 року, що свідчить про невеликий досвід роботи Бутенко М.В. слідчим суддею.

Вища рада правосуддя вважає, що допущені суддею Бутенко М.В. порушення під час розгляду судових справ № 216/508/14-к, № 216/509/14-к, № 216/510/14-к, № 216/511/14-к і прийняття ухвал у цих справах не містять ознак порушення присяги, натомість містять ознаки дисциплінарного проступку, що на момент прийняття ухвал щодо обрання запобіжних заходів визначався пунктом 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідній редакції.

За таких обставин Вища рада правосуддя вважає що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності сплив з огляду на таке.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Водночас згідно із частиною четвертою статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на час вчинення дисциплінарного проступку суддею Бутенко М.В., дисциплінарне стягнення до судді могло бути застосоване не пізніше шести місяців із дня відкриття провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Виходячи із зазначеної норми Конституції України, приписи частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII, якими збільшено строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, не підлягають застосуванню до правовідносин (момент вчинення дисциплінарного проступку), що виникли до набрання чинності вказаним нормативним актом.

Отже, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Бутенко М.В. закінчився.

Частиною десятою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

Відповідно до пункту 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги Вища рада правосуддя ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року № 1288/2дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко Майї Володимирівни та закрити дисциплінарне провадження.