X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
06.04.2017
757/0/15-17
Про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо судоустрою та статусу суддів» (реєстраційний № 6102)

До Вищої ради правосуддя 20 березня 2017 року надійшло звернення Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя щодо надання висновку стосовно проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо судоустрою і статусу суддів)» (реєстраційний № 6102), внесеного на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Німченком В.І.

Пунктом 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.

Вища рада правосуддя, розглянувши проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо судоустрою і статусу суддів)» (реєстраційний № 6102 від 20 лютого 2017 року), дійшла висновку про недоцільність прийняття зазначеного законопроекту.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

1. Затвердити консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо судоустрою і статусу суддів)» (реєстраційний № 6102 від 20 лютого 2017 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Німченком В.І.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

 

 

Заступник Голови

Вищої ради правосуддя                                                    В.Е. Беляневич

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення Вищої ради правосуддя

від 6 квітня 2017 року № 757/0/15-17

 

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроекту № 6102

                                                    

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо судоустрою і статусу суддів)» від 20 лютого 2017 року реєстраційний     № 6102 (далі – законопроект № 6102) внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Німченком В.І.

Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту № 6102, суб’єкт законодавчої ініціативи зазначає, що він спрямований на вдосконалення законодавства щодо призначення суддів, недопущення політичного впливу та дискримінаційного підходу в процедурі призначення, а також на зміцнення незалежності судової влади в Україні та довіри до неї з боку суспільства.

З пояснювальної записки до законопроекту №  6102 вбачається, що «метою його прийняття є вдосконалення законодавства у сфері формування суддівського корпусу з урахуванням запровадження масштабної судової реформи, ліквідацію касаційних спеціалізованих судів, створення Верховного Суду, набуттям чинності Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя».

Зокрема, законопроектом № 6102 пропонується внести зміни до статей 80, 81  Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якими визначити, що подання Вищої ради правосуддя про призначення судді є обов’язковим для видачі відповідного указу Президентом України.

На думку автора законопроекту № 6102, добір та підвищення суддів по службі мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, які попередньо визначені законом чи компетентними органами влади. Прийняття таких рішень уповноваженими органами влади має базуватися на заслугах, з урахуванням кваліфікації, вмінь та потенціалу, необхідних для вирішення справ при застосуванні закону, зберігаючи повагу до людської гідності.

 

2. Щодо суті запропонованих законопроектом № 6102 змін Вища рада правосуддя зазначає про таке. Відповідно  до  частини  першої  статті  128  Конституції  України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка вносить подання про призначення судді на посаду.

Приписами пункту 12 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що  Верховний Суд України і Вищий арбітражний суд України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до статті 125 цієї Конституції, але не довше ніж п’ять років.

Згідно з частиною першою статті 80 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів. Відповідно до частини другої вказаної статті Президент України видає указ про призначення судді не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання Вищої ради правосуддя.

Стаття 81 зазначеного Закону визначає порядок призначення на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду за спеціальною процедурою. Згідно з ним після проходження відповідних перевірок, оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді, така рекомендація разом із відповідними матеріалами надсилається до Вищої ради правосуддя для розгляду. Вища рада правосуддя розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду у вищий спеціалізований суд або Верховний Суд та ухвалює відповідне рішення.

Згідно з Проміжним висновком Європейської комісії «За демократію через право» щодо змін до Конституції України Венеціанська комісія підтримала «церемоніальну роль» Президента та вказала на те, що «призначення суддів Главою держави, який діє відповідно до пропозиції Вищої ради правосуддя, має за мету обмежити політичний вплив та партійний тиск на суддів (…) та [має] ... схвалюватися». Венеціанська комісія у висновку вкотре повторила  свою рішучу підтримку пропозиції щодо того, щоб судді призначалися на посаду Президентом (який відіграватиме виключно формальну, церемоніальну роль) за поданням (обов’язковим) Вищої ради правосуддя.[1], [2]

З огляду на викладене Вища рада правосуддя вважає, що роль Президента України у питанні призначення суддів на посади є достатньо регламентованою нормами Конституції України та законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», які були схвально оцінені Венеціанською комісією, а отже, не потребує додаткового законодавчого забезпечення.

 

3. Законопроект № 6102 не відповідає вимогам нормопроектної техніки, оскільки правові норми, які містять проекти законів та нормативно-правових актів, повинні бути стислими, чіткими і недвозначними Так, у розділі II «Прикінцеві положення» зазначено, що «цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування». Проте законопроект № 6102 не містить перехідних положень, а тому не зрозуміло, чи поширюються його норми на подання про призначення суддів, що були прийняті Вищою радою правосуддя до набрання чинності вказаним проектом. Таким чином, у разі внесення запропонованих змін до чинного законодавства з питань судоустрою і статусу суддів виникне правова колізія.

         

Виходячи з викладеного, Вища рада правосуддя не підтримує законопроект № 6102 та вважає його прийняття недоцільним.

 

 

 


[1] Висновок Венеціанської комісії CDL-AD(2013)014, пп. 11–14.

[2] Висновок Венеціанської комісії CDL-PI(2015)016, пп. 27.