Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Блажівської О.Є., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Сумської обласної прокуратури стосовно судді Зарічного районного суду міста Сум Сибільова Олексія Валерійовича,
встановила:
31 березня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 267/0/13-21 надійшла скарга Сумської обласної прокуратури на дії судді Зарічного районного суду міста Сум Сибільова О.В. під час розгляду справи № 591/6482/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 31 березня 2021 року вказану скаргу для проведення попередньої перевірки передано члену Вищої ради правосуддя Болотіну С.М.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та, зокрема, наявність підстав щодо залишення її без розгляду та повернення скаржнику.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Сумської обласної прокуратури член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотін С.М. склав висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Сумської обласної прокуратури без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.
У поданій скарзі Сумська обласна прокуратура вказує, що ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду міста Сум Сибільова О.В. від 24 березня 2021 року частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та застосовано вказаний запобіжний захід стосовно підозрюваного до 21 травня 2021 року включно із визначенням розміру застави в сумі 181 600 гривень.
Водночас скаржник зауважує, що клопотання про застосування запобіжного заходу містило прохання не визначати розмір застави для підозрюваного, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, а також посилання на те, що підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 255-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України) відповідно до вимог пункту 4 частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) слідчий суддя має право не визначати розмір застави.
Сумська обласна прокуратура також зауважує, що ОСОБА_1 був затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення у порядку статті 208 КПК України, оскільки матеріали кримінального провадження містили дані про можливу його втечу з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Скаржник також зазначає, що під час розгляду вказаного клопотання суддя Сибільов О.В. безпідставно відхилив клопотання прокурора про дослідження матеріалів клопотання, які мали значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу без визначення розміру застави та, як наслідок, суддя надав підозрюваному можливість ухилитися від кримінальної відповідальності.
За таких обставин Сумська обласна прокуратура вважає, що висновок суду про можливість застосування до підозрюваного застави не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а суддею Сибільовим О.В. з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону допущено неповноту розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином скаржник просить притягнути суддю Зарічного районного суду міста Сум Сибільова О.В. до дисциплінарної відповідальності.
Водночас попередньою перевіркою встановлено, що 24 березня 2021 року до Зарічного районного суду міста Сум надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, який підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255-1, частиною першою статті 355 КК України.
Цього самого дня зазначене клопотання надійшло до провадження слідчого судді Зарічного районного суду міста Сум Сибільова О.В. (справа № 591/6482/20, провадження № 1-кс/591/808/21).
Ухвалою слідчого судді Сибільова О.В. від 24 березня 2021 року вказане клопотання задоволено частково та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 травня 2021 року включно із визначенням розміру застави у сумі 181 600 гривень та з покладенням відповідних процесуальних обов’язків у випадку внесення такої застави.
Зі змісту ухвали слідчого судді від 24 березня 2021 року вбачається, що слідчий суддя вважав переконливими доводи прокурора про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, що, на думку слідчого судді, підтверджувалося наданими суду матеріалами кримінального провадження, з яких вбачалася наявність достатньої інформації, яка могла переконати стороннього спостерігача в причетності підозрюваного до вчинення протиправних дій, які зумовлюють предмет досудового розслідування.
Слідчий суддя також вважав доведеними наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрювався, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, йому можуть бути відомі певні відомості щодо злочинної діяльності, зокрема, особи причетні до цієї діяльності, а також можливі свідки у справі, їх місцезнаходження, а також інші необхідні для слідства відомості, обізнаність про які може бути використана підозрюваним для негативного впливу на слідство.
З-поміж іншого, слідчий суддя, вважаючи доведеним наявність вищевказаних ризиків та враховуючи характер кримінальних правопорушень, за якими оголошена підозра (висловлення погроз на адресу певних осіб) та суворість покарання, яке загрожує особі, виходив з того, що підозрюваний не має постійного офіційного джерела доходів, має зв’язки в кримінальному середовищі, що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, що, як наслідок, свідчить про неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів стосовно нього.
Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя Сибільов О.В., врахувавши похилий вік підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання, відсутність судимостей та погашення попередніх судимостей задовго до вчинення дій, які зумовлюють характер розслідування, значний час, що минув з початку досудового розслідування провадження (розслідування тривало з липня 2020 року), вважав, що наявні підстави для визначення розміру застави як альтернативи триманню під вартою, тягар якого здатен стримати підозрюваного від порушення покладених на нього обов’язків.
Варто зауважити, що пунктом 2 частини першої статті 309 КПК України визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Відповідно до частини другої статті 392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок перевірки апеляційним судом ухвал слідчого судді визначений статтями 422–422-1 КПК України. Разом із тим суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина перша статті 404 КПК України).
Пунктом 3 частини першої статті 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з частиною першою статті 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що доводи дисциплінарної скарги Сумської обласної прокуратури щодо визначення підозрюваному застави, необґрунтованого, на думку скаржника, відхилення слідчим суддею Сибільовим О.В. клопотання про дослідження матеріалів клопотання можуть бути перевірені судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Зі змісту скарги вбачається, що доводи її автора зводяться до оцінки правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права. З огляду на характер та предмет спірних правовідносин, на які вказує скаржник, обставини, викладені ним у дисциплінарній скарзі можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Водночас Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Дисциплінарне провадження щодо суддів має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності здійснення судочинства та не може бути спрямовано на оцінку судових рішень, які мають переглядатися лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на зазначене дисциплінарну скаргу Сумської обласної прокуратури стосовно судді Зарічного районного суду міста Сум Сибільова О.В. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.
На підставі викладеного Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 106–108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Сумської обласної прокуратури стосовно судді Зарічного районного суду міста Сум Сибільова Олексія Валерійовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя О.В. Прудивус
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська
В.В. Саліхов
