Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї матеріали про звільнення Слізевич Надії Георгіївни з посади судді Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області у відставку,
встановила:
Слізевич Надія Георгіївна, ____ року народження, Постановою Верховної Ради України від 10 липня 1997 року № 440/97-ВР обрана безстроково суддею Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області.
До Вищої ради правосуддя 30 листопада 2017 року надійшла заява судді Слізевич Н.Г. про звільнення з посади у відставку.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області у листі від 5 лютого 2018 року № 03-173/18 повідомило Вищу раду правосуддя, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 жовтня 2015 року № 66/зп-15 суддю Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області Слізевич Н.Г. з 4 вересня 2015 року було прикріплено до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області строком на шість місяців. Після закінчення зазначеного строку (4 березня 2016 року) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області наказ голови Слов’янського міськрайонного суду Донецької області про тимчасове прикріплення судді Слізевич Н.Г. до цього суду, виданий відповідно до рішення Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 11, не надходив.
Зі змісту рішення Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 11 убачається, що Рада суддів України, враховуючи положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 (зі змінами), статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції», рішень Ради суддів України від 25 квітня 2014 року № 18 та від 23 грудня 2014 року № 76, статей 131, 133, 144, 145, 148, 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», рекомендувала: суддів місцевих загальних судів Донецької області, які були прикріплені до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області відповідно до пункту 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та строк прикріплення яких закінчився, з дня, наступного за днем закінчення строку такого прикріплення, тимчасово прикріпити до цього ж суду (пункт 2); головам апеляційного суду Київської області, Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, Рубіжанського міського суду Луганської області, господарського суду міста Києва та господарського суду Київської області видати відповідні накази щодо тимчасового прикріплення суддів, зазначених у пунктах 2–6 резолютивної частини цього рішення, та їх фінансового забезпечення в частині виплати посадового окладу судді. Такі накази видати на підставі власноручно написаної заяви судді, поданої голові відповідного суду (пункт 8).
Слов’янський міськрайонний суд Донецької області повідомив, що протягом 2015–2017 років суддя Слізевич Н.Г. не зверталася із заявою про тимчасове прикріплення до зазначеного суду. Станом на 2 лютого 2018 року суддя Слізевич Н.Г. у встановленому порядку до штату суду того самого рівня і спеціалізації не прикріплена.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Статтею 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено повноваження Вищої ради правосуддя щодо звільнення судді з посади за загальними обставинами.
Частиною першою цієї статті до загальних обставин віднесено розгляд на засіданні Вищої ради правосуддя питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Підстави для звільнення судді з посади у відставку або за власним бажанням регламентовані статтею 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Отже, зміст Конституції України та законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя» свідчить про те, що суддю може бути звільнено у відставку з посади судді. Проте згідно з установленими обставинами Слізевич Н.Г. не працює на посаді судді з 4 вересня 2015 року, у тому числі не виконує інших, ніж здійснення правосуддя, обов’язків, покладених на суддю чинним законодавством.
Водночас із доданих до заяви про відставку документів вбачається, що судді Слізевич Н.Г. 8 квітня 2017 року виповнилося шістдесят п’ять років. Як зазначено вище, заява Слізевич Н.Г. про звільнення у відставку надійшла 30 листопада 2017 року.
Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 126 Конституції України повноваження судді припиняються у разі досягнення суддею шістдесяти п’яти років.
Частиною першою статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що повноваження судді припиняються з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років.
Не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність підстав для застосування обов’язкових норм частини сьомої статті 126 Конституції України, частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо припинення повноважень судді Слізевич Н.Г. з наступного дня після досягнення нею шістдесяти п’яти років – 9 квітня 2017 року.
На підставі викладеного Вища рада правосуддя, керуючись статтями 3, 30, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
залишити без розгляду заяву Слізевич Надії Георгіївни про звільнення з посади судді Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області у відставку.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
