X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
10.06.2020
1766/3дп/15-20
Про відмову у притягненні судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської М.Б. до дисциплінарної відповідальності

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Говорухи В.І., членів Гречківського П.М., Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецову Л.А., розглянувши у режимі відеоконференції дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської Марії Борисівни,

встановила:

Зелінська Марія Борисівна Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 444/2017 призначена на роботу на посаді судді Солом’янського районного суду міста Києва.

3 квітня 2019 року до Вищої ради правосуддя за вх. № 3571/0/8-19 надійшла скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ, Національне бюро) на дії судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської М.Б. під час розгляду справи № 760/17879/18.

У скарзі вказано, що 27 серпня 2018 року слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Зелінська М.Б. у справі № 760/17879/18 за клопотанням представника товариства з обмеженою відповідальністю «Парі» (далі – ТОВ «Парі»), яке не є ні стороною, ні учасником кримінального провадження, – адвоката Білявського Я.М. постановила незаконну та необґрунтовану ухвалу, якою частково задовольнила клопотання адвоката Білявського Я.М. та встановила органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ процесуальний строк два місяці: для проведення слідчих дій, визначених ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року, а саме для виклику та опитування заявника Особа 1, дослідження документів, які має у своєму розпорядженні Особа 1, для прийняття рішення про закінчення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 березня 2020 року № 800/3дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської М.Б. з підстав можливої наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості істотне порушення суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).

Суддя та скаржник повідомлені про розгляд дисциплінарної справи 10 червня 2020 року шляхом надіслання відповідних запрошень, а також розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оголошення про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників справи Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя запропонувала сторонам взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати 10 червня 2020 року в режимі відеоконференції.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення судді Зелінській М.Б. процесуальних гарантій та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копія ухвали про відкриття дисциплінарної справи надсилалась на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 10 червня 2020 року відбулось у режимі відеоконференції за участю судді Зелінської М.Б., представника судді – адвоката Іщенко Ю.А. та представника скаржника – Ліпа О.П.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, пояснення представника скаржника, який брав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, судді Зелінської М.Б., представника судді, дослідивши матеріали дисциплінарної справи та письмові пояснення судді, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Зелінської М.Б. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Кратка Д.М. від 15 червня 2018 року у справі № 760/12569/18 задоволено скаргу громадянки Особа 1 на постанову прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Федоренка Івана Євгеновича від 1 серпня 2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ від 16 червня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, та скасовано постанову прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Федоренка І.Є. від 1 серпня 2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ від 16 червня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

У вказаній ухвалі суддею, зокрема, було зазначено, що «слідчий суддя погоджується, що при проведенні досудового розслідування детектив (слідчий) чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об’єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.

Однак, враховуючи ту обставину, що органом досудового розслідування не було допитано заявника у даному кримінальному провадженні ‒ громадянку Особа 1, за заявою якої було відкрито кримінальне провадження, стосовно відомих їй обставин ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, яка як пояснила має у своєму розпорядженні документи, що мають значення для з’ясування всіх обставин розслідуваного кримінального правопорушення, яка і оскаржує відповідну постанову, а також те, що на її думку не було встановлено розмір збитків, у зв’язку із незаконною на думку скаржника видачею спеціальних дозволів на надрокористування відповідним юридичним особам, є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Слідчий суддя, вважає, що провівши допит, в якості свідка громадянки Особа 1, а також при наданні нею додаткових документів, якщо вони мають значення для досудового розслідування для з’ясування всіх обставин розслідуваного кримінального правопорушення, то у органу досудового розслідування будуть підстави, або для закриття даного кримінального провадження, або проведення досудового розслідування при наявності для цього підстав».

Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської М.Б. від 27 серпня 2018 року клопотання адвоката Білявського Я.М. в інтересах ТОВ «Парі» про встановлення процесуального строку для проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ задоволено частково.

Встановлено органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ процесуальний строк два місяці для проведення слідчих дій, зазначених в ухвалі слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року, а саме для виклику та опитування заявника Особа 1, дослідження документів, які має у своєму розпорядженні Особа 1, та прийняття рішення про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ.

Обов’язок із виконання ухвали щодо проведення слідчих та процесуальних дій у визначений слідчим суддею строк покладено на орган досудового розслідування, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора ‒ процесуального керівника у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 5 вересня 2018 року апеляційну скаргу детектива слідчої групи ‒ детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Ліпи О.П. на ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року, якою задоволено частково клопотання адвоката Білявського Я.М. в інтересах ТОВ «Парі» про встановлення процесуальних строків проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ та встановлено органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ процесуальний строк два місяці для проведення слідчих дій, зазначених в ухвалі слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року, повернено особі, яка її подала.

У наданих суддею Зелінською М.Б. поясненнях щодо суті дисциплінарної справи вказано, що клопотання адвоката Білявського Я.М. про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ від 16 червня 2015 року подано до суду не в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), а саме в порядку клопотання про встановлення процесуальних строків на підставі статей 28, 114 КПК України.

Вказане кримінальне провадження на момент подання зазначеного вище клопотання перебувало на стадії досудового розслідування. Протоколом автоматизованого розподілу вказане клопотання було визначено судді Зелінській М.Б. як слідчому судді Солом’янського районного суду міста Києва.

У зазначеній справі ТОВ «Парі» як юридична особа, стосовно якої фактично розпочато та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ (допитано директора, витребувано документи, виконано ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів,), має такі самі процесуальні права, як і сторона захисту, з-поміж яких ‒ право на отримання професійної правничої допомоги, право подавати клопотання, оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого тощо.

Суддя зазначила, що ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Кратка Д.М. від 15 червня 2018 року встановлено, що в постанові про закриття кримінального провадження від 1 серпня 2017 року зазначено як підставу для його закриття те, що слідчим не здобуто доказів, які б свідчили про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, та фактично вичерпано процесуальні можливості отримання таких доказів у подальшому.

Станом на момент розгляду клопотання адвоката Білявського Я.М. суддею Зелінською М.Б. і, як стверджує суддя Зелінська М.Б., до цього часу зазначена ухвала слідчого судді Кратка Д.М. не виконана.

Враховуючи, що клопотання адвоката Білявського Я.М. було подано не як скарга в порядку статті 303 КПК України, а саме як клопотання в порядку статей 28, 114 КПК України, суддя вважає, що вона мала повноваження та правові підстави для прийняття такого процесуального рішення.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 10 червня 2020 року представник скаржника не заперечував тієї обставини, що ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Кратка Д.М. від 15 червня 2018 року в частині необхідності проведення додаткових слідчих дій та ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської М.Б. від 27 серпня 2018 року органом досудового розслідування не виконані, але вважав, що суддя втрутилась в дискреційні повноваження органу досудового розслідування та прокурора.

Суддя та її представник у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя підтримали надані письмові пояснення. Суддя зауважила, що, на її думку, підставою для подання зазначеної скарги була відсутність можливості оскарження в апеляційному порядку прийнятої суддею ухвали.

Оцінюючи встановлені обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.

Відповідно до статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 3 КПК України передбачено, що саме до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У статті 7 КПК України зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості тощо.

В силу положень статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження ‒ суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

З ухвали від 27 серпня 2018 року вбачається, що слідчий суддя Зелінська М.Б. прийняла рішення, яким встановила органу досудового слідства процесуальний строк два місяці для проведення слідчих дій, зазначених в ухвалі слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року, та прийняття рішення про закінчення досудового розслідування, керуючись

Згідно зі статтею 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством;

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

9-1) існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Слідчий, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

2. Кримінальне провадження закривається судом:

1) у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

3. Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.

Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини. Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

5. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

6. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

7. Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов’язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

8. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

9. Якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.

10. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Зелінська М.Б. в ухвалі від 27 серпня 2018 року як мотив прийняття зазначеного рішення вказала, що слідчий складає постанову про закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення, відсутності в діянні складу кримінального правопорушення або у разі набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою за умови, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Також суддя зазначила, що після з’ясування всіх обставин кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування будуть підстави або закрити кримінальне провадження, або проводити досудове розслідування за наявності для цього підстав, про що вказано в ухвалі слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року.

Слідчим суддею при прийнятті ухвали від 27 серпня 2018 року також враховано принцип змагальності сторін, закріплений у статті 22 КПК України, який передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 11 січня 2019 року у справі № 760/17879/18, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 5 лютого 2019 року, в задоволенні заяви детектива Ліпи О.П. від 28 вересня 2018 року про часткове роз’яснення ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року у справі № 760/17879/18 (провадження 1-кс/760/9301/18) та порядку її виконання ‒ відмовлено.

Зокрема, суддею в зазначеній ухвалі вказано, що «відповідно до статей 21, 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Наведені у заяві доводи не є такими, що звільняють органи досудового розслідування від обов’язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили. При цьому вимоги заяви щодо роз’яснення судового рішення у справі № 760/17879/18 шляхом конкретного визначення, яке саме процесуальне рішення має бути прийнято органом досудового розслідування, є некоректними та такими, що виходять за межі повноважень слідчого судді.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення заяви детектива Ліпи О.П. про роз’яснення ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року у справі № 760/17879/18, оскільки судове рішення є зрозумілим і роз’яснення не потребує, а зазначені ним у заяві мотиви не є підставою для роз’яснення».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 КПК України досудове розслідування ‒ стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

З наведеного вбачається, що суддею встановлено органу досудового розслідування строк у межах процесуальних строків для прийняття рішення про закінчення досудового розслідування, яке може бути реалізовано у межах компетенції органу досудового розслідування закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Із характеристики, наданої виконувачем обов’язків голови Солом’янського районного суду міста Києва Коробенком С.В., вбачається, що суддя Зелінська М.Б. за час роботи на посаді судді зарекомендувала себе як висококваліфікований спеціаліст, користується повагою та авторитетом у колективі суду. До виконання обов’язків ставиться сумлінно, ініціативна, вимоглива до себе. Систематично працює над удосконаленням професійних навичок, володіє високим рівнем культури спілкування. Виконує обов’язки судді-спікера.

З відомостей, наданих Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, та даних веб-сайту Вищої ради правосуддя вбачається, що суддя Зелінська М.Б. до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.

З огляду на встановлені обставини, надані суддею пояснення, дослідивши копію матеріалів кримінального провадження, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне відмовити у притягненні судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської М.Б. до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження стосовно неї.

Відповідно до пункту 12.37 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.38 зазначеного Регламенту, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

Керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

відмовити у притягненні судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської Марії Борисівни до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Зелінської Марії Борисівни припинити.

Рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                  В.І. Говоруха

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                  П.М. Гречківський

 

                                                                                      Л.Б. Іванова

 

                                                                                      В.В. Матвійчук