Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В. В., членів Краснощокової Н. С., Маловацького О. В., Шелест С. Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т. С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Трохименко О. В. стосовно судді Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Л. А.,
встановила:
До Вищої ради правосуддя 28 лютого 2020 року за вхідним номером № Т-1453/0/7-20 надійшла дисциплінарна скарга Трохименко Олени Василівни стосовно судді Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Лілії Андроніківни.
У скарзі Трохименко О. В. посилається на неправомірні дії судді Грипіч Л. А. при розгляді справи № ___________. Зокрема, на невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Автор скарги також стверджує, що суддею Грипіч Л. А. не розглянута заява про відвід головуючого судді.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2020 року скаргу передано для проведення попередньої перевірки Розваляєвій Т. С.
За результатами попередньої перевірки скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєва Т. С. запропонувала відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Л. А.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т. С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією доповідача з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
До Костопільського районного суду Рівненської області надійшла цивільна справа за позовом Трохименко Олени Василівни до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець Алла Григорівна про скасування державної реєстрації права власності на будинок, визнання договорів дарування недійсними, визнання права власності в порядку спадкування.
За результатами протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 грудня 2019 року головуючим суддею визначена Грипіч Лілія Андроніківна.
14 лютого 2020 року позивачка Трохименко О. В. подала заяву про відвід головуючого судді Грипіч Л. А. у справі № __________.
В заяві вказала, що суддя Грипіч Л. А. раніше розглядала спір в іншій справі за позовом Трохименко О. В. щодо того самого житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Отже, на її думку, суддя буде упереджена при розгляді справи № __________, оскільки новий спір стосується тих самих обставин, фактів та доказів.
Згідно електронного примірника ухвали Костопільського районного суду Рівненської області в особі судді Грипіч Л. А. підготовче засідання у справі № _____________ було призначено на 26 лютого 2020 року на 11-30 годин.
Заява про відвід надійшла до суду 14 лютого 2020 року.
З наданих суддею Грипіч Л. А. пояснень і документів вбачається, що з 17 до 25 лютого 2020 року суддя перебувала на лікарняному.
До канцелярії суду 26 лютого 2020 року від відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх адвоката ОСОБА_3 надійшли письмові клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідачі просили надати строк адвокату для підготовки та подачі відзиву на позов, а адвокат висловив прохання особистої присутності під час розгляду заяви про відвід судді Грипіч Л. А.
Заявлені клопотання були задоволені, судове засідання 26 лютого 2020 року не відбулося. Справа призначена на 3 березня 2020 року.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області в складі головуючого судді Грипіч Л. А. від 3 березня 2020 року з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, задоволено заяву Трохименко О. В. про відвід судді Грипіч Л. А.
У подальшому у відповідності до статті 33 ЦПК України справу № _____________ передано для повторного автоматизованого розподілу у відповідності до статті 33 ЦПК України.
Ухвалою судді Костопільського районного суду Рівненської області Левчук В. В. від 10 березня 2020 року підготовче засідання призначено на 9 квітня 2020 року.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу передбачений статтею 40 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, частини сьома-восьма цієї норми визначають, що питання про відвід судді вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Вимоги до дисциплінарної скарги та порядок її подання встановлено статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, пунктом 3 частини другої вказаної статті встановлено, що скарга повинна містити конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає підстави дисциплінарної відповідальності судді. Так, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) умисне або внаслідок недбалості: а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу; г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу; д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);
2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
4) умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей.
Отже посилання в скарзі Трохименко О. В. на неправомірні дії судді Грипіч Л. А. під час розгляду справи № _________ не знайшло свого підтвердження в ході попередньої перевірки.
Попередньою перевіркою дисциплінарної скарги встановлено відсутність обставин, які можуть свідчити про наявність у діях судді Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Л. А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, керуючись статтею 43-45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Трохименко Олени Василівни стосовно судді Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Лілії Андроніківни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В. В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н. С. Краснощокова
О. В. Маловацький
С. Б. Шелест
