Вища рада юстиції, розглянувши заяву та додані до неї матеріали про звільнення Шипка Володимира Васильовича з посади судді Київського апеляційного господарського суду у відставку, а також висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад,
встановила:
Шипко Володимир Васильович _____ року народження. З грудня 1982 року по грудень 1985 року працював на посаді державного арбітра Волинського облдержарбітражу, з липня по жовтень 1992 року – на посаді арбітра арбітражного суду Волинської області, з серпня 2003 року – суддя Київського апеляційного господарського суду, Верховною Радою України 10 квітня 2008 року обраний суддею безстроково.
14 липня 2016 року до Вищої ради юстиції надійшла заява Шипка В.В. від 14 липня 2016 року про відставку.
Відповідно до частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
З матеріалів про звільнення Шипка В.В. з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку вбачається, що він на час розгляду вказаної заяви Вищою радою юстиції (згідно з вищевказаною нормою закону) має 16 років 3 місяці стажу роботи на посаді судді.
Разом з тим, Вища рада юстиції вважає, що суддя Шипко В.В. набув достатнього для відставки стажу роботи протягом дії Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року.
Так, пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 405-XI, встановлено: до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
З матеріалів убачається, що Шипко В.В., крім стажу роботи на посаді судді, має також 4 роки 6 місяців стажу, який складається з періоду проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР (з листопада 1974 року по листопад 1976 року), половини строку навчання за денною формою у Київському ордені Леніна державному університеті ім. Т.Г. Шевченка (з липня 1977 по жовтень 1982 року). Отже, загальний стаж роботи Шипка В.В. становить 20 років та 9 місяців, що дає йому право на звільнення з посади судді у відставку.
Частиною першою статті 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
У рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) зазначено: « Незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпечення державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту… Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів».
Висновок про те, що зменшення обсягу гарантій незалежності суддів суперечить Конституції України також покладено в основу рішень Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці).
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
З огляду на викладене, незважаючи на те, що чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») при визначенні права судді на відставку не передбачає зарахування половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, враховуючи, що Шипко В.В. набув таке право до моменту набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», який не передбачає позбавлення права на відставку суддів, які набули його до набрання цим Законом чинності, секція вважає, що Шипко В.В. може бути звільнений з посади судді у відставку.
Секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад рекомендувала прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Шипка В.В. з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
На підставі викладеного Вища рада юстиції, керуючись пунктом 9 частини п’ятої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 24, 27, 31 Закону України «Про Вищу раду юстиції»,
вирішила:
внести подання до Верховної Ради України про звільнення Шипка Володимира Васильовича з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
