Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону України «Про засади державної політики перехідного періоду», який надійшов до Вищої ради правосуддя з Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (лист від 26 травня 2021 року № 22/7.1-2807-21).
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів із питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
За результатами розгляду вказаного законопроєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону України «Про засади державної політики перехідного періоду», який надійшов до Вищої ради правосуддя з Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (лист від 26 травня 2021 року № 22/7.1-2807-21).
2. Надіслати консультативний висновок до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя В.К. Грищук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
3 червня 2021 року № 1245/0/15-21
КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК
щодо законопроєкту «Про засади державної політики перехідного періоду»
1. Проєкт Закону України «Про засади державної політики перехідного періоду» (далі – законопроєкт) надісланий до Вищої ради правосуддя Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України листом від 26 травня 2021 року № 22/7.1-2807-21.
Як вбачається із пояснювальної записки до законопроєкту, він розроблений з метою належного законодавчого врегулювання державної політики перехідного періоду – комплексу заходів із протидії збройній агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України та забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях, подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, реінтеграції тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців, розбудови сталого миру та неповторення окупації.
Законопроєктом пропонується уніфікувати підходи як щодо тимчасово окупованих частин Донецької і Луганської областей, так і щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які є тимчасово окупованими територіями та на яких діють окупаційні адміністрації Російської Федерації, а також запровадити розподіл регулювання на конфліктний та постконфліктний періоди, що дасть змогу визначити певний алгоритм дій держави під час реінтеграції тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців, деокупації тимчасово окупованих територій, включаючи питання демілітаризації, розв’язання гуманітарних проблем, відновлення правосуддя, національний діалог тощо.
Крім того, як зазначено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, цей законопроєкт впорядковує існуючу профільну термінологію, що дасть змогу усунути розбіжності між визначеннями в різних нормативно-правових актах, а також запроваджує терміни, які розкривають його новели, «передбачає втрату чинності низкою законів та постанов, що стосуються статусу тимчасово окупованих територій, а також щодо Автономної Республіки Крим у переддень здобуття незалежності України та у перші роки після цього».
2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Усі проєкти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів, та загальніше будь-які законопроєкти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи як рекомендація[1].
3. Вища рада правосуддя як конституційний орган у системі судоустрою підтримує необхідність забезпечення належного законодавчого врегулювання державної політики перехідного періоду як комплексу заходів із подолання наслідків міжнародного збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною, а також тимчасової окупації Російською Федерацією окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, реінтеграції деокупованих територій та розбудови сталого миру.
26 січня 2021 року Вища рада правосуддя надала консультативний висновок щодо проєкту Закону України «Про державну політику перехідного періоду», який надійшов до Вищої ради правосуддя з Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (лист від 29 грудня 2020 року № 22/6-2-4727/20), в якому наголошувала, що суб’єкт законодавчої ініціативи, запроваджуючи відповідні законодавчі зміни, має також передбачати механізми їх реалізації, консолідувати законодавчі позиції для вироблення єдиного підходу до визначення підсудності розгляду судових справ та забезпечення ефективного доступу громадян до правосуддя. Крім того, законотворча робота має бути системною, узгодженою, виваженою і здійснюватися в межах єдиної визначеної концепції. Реформи мають бути спрямовані на розвиток судової системи та покращення доступу до правосуддя.
Слід зазначити, що Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було враховано зауваження та застереження Вищої ради правосуддя.
Зокрема, законопроєктом враховано застереження Вищої ради правосуддя щодо погодження Вищою радою правосуддя порядку формування кадрового резерву державних службовців у системі правосуддя для роботи на деокупованих територіях, видів інформації для розміщення в реєстрі кадрового резерву державних службовців для роботи на деокупованих територіях, порядку її використання та порядку функціонування такого реєстру тощо, оскільки до внесення відповідних змін до профільного закону, який визначає повноваження Вищої ради правосуддя, – Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя не може бути залучена до погодження вказаних порядків.
Також з метою уникнення колізій у правозастосуванні норм законодавства, які регулюють питання переведення суддів, зокрема у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, підпунктом 10 пункту 4 розділу V «Прикіцінцеві та перехідні положення» законопроєкту передбачено, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнається таким, що втратив чинність, із дня набрання чинності цим Законом, крім, зокрема, статті 16, яка втрачає чинність з 1 січня 2025 року та гарантує суддям, які працювали в судах України на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і виявили бажання переїхати у зв’язку з її тимчасовою окупацією Російською Федерацією, право на переведення на посаду судді до суду на іншій території України.
Таким чином, враховано пропозицію Вищої ради правосуддя щодо необхідності узгодження норм законопроєкту з нормами Закону України від 4 червня 2020 року № 679-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», згідно з якими Вища рада правосуддя у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює без рекомендації чи подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про переведення судді відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а в разі закінчення у такого судді п’ятирічного строку повноважень вносить Президенту України подання про призначення на посаду судді до суду, визначеного в рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про переведення, якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом.
Крім того, з тексту законопроєкту виключено поняття «правосуддя перехідного періоду» як таке, що не має визначень у чинному законодавстві, є доволі дискусійним та містить широкий спектр підходів до його розуміння, а також не має конституційного підґрунтя.
Розроблення Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України законопроєкт «Про засади державної політики перехідного періоду», який охоплює різні сфери здійснення державної політики: економічні відносини, доступ до правосуддя, питання інформаційної безпеки, формування кадрового резерву тощо, є дуже важливим кроком, оскільки його прийняття дасть можливість покращити регулювання, усунути колізії та розбіжності в законодавстві, сприятиме захисту прав та свобод громадян України тощо.
З огляду на зазначене Вища рада правосуддя в межах повноважень, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя», підтримує підготовлений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України проєкт Закону України «Про засади державної політики перехідного періоду».
[1] Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства, пункт 87.
