Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Особа_1 стосовно судді Христинівського районного суду Черкаської області Олійника Миколи Федоровича
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 жовтня 2017 року, на підставі пункту 31 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», передано з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України дисциплінарну скаргу Особа_1 від 25 вересня 2015 року про допущення суддею Христинівського районного суду Черкаської області Олійником М.Ф. істотних порушень норм процесуального права під час розгляду справи за заявою Особа_1 про визнання недієздатним Особа_2 (706/50/15-ц)
З наведених підстав скаржник просила притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 27 жовтня 2017 року дисциплінарну скаргу (1354/0/20-17) передано для здійснення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Лесько А.О.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Особа_1 член Першої Дисциплінарної палати Лесько А.О. внесла пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Христинівського районного суду Черкаської області Олійника М.Ф.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Лесько А.О., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Христинівського районного суду Черкаської області Олійника М.Ф. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Як встановлено попередньою перевіркою, рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 5 травня 2015 року у задоволенні заяви Особа_1, заінтересована особа: орган опіки та піклування Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання Особа_2 недієздатним відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання особи недієздатною, суд першої інстанції виходив з того, що між заявником по справі та особою, яку вона просить визнати недієздатною, існує майновий спір, а допитані в судовому засіданні свідки, сільський голова, завідуючий амбулаторії загальної практики сімейної медицини пояснили, що підстав для визнання особи недієздатною немає у зв’язку з тим, що Особа_2 веде нормальний активний спосіб життя, має багато друзів, самостійно водить автомобіль, скарг від сусідів та односельчан на нього не надходило.
У скарзі Особа_1 зазначає, що суддею порушено строки розгляду справи та не витребувано з Христинівського РВ МВС України письмові докази про її звернення до правоохоронних органів з причин завдання їй тілесних ушкоджень Особа_2; суддею протиправно надавалися в судовому засіданні консультації іншим учасникам процесу; безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, а також у винесенні окремої ухвали за фактом спричинення Особа_1 легких тілесних ушкоджень.
У наданих по суті скарги поясненнях суддя Олійник М.Ф. зазначає, що розгляд зазначеної справи ним проводився у складі одного судді та двох народних засідателів. В судовому засіданні неодноразово оголошувалися перерви у зв’язку з необхідністю виклику свідків по справі та в результаті задоволення клопотань представника заявника про надання часу для врегулювання спору між заявником та її вітчимом. Також пояснено, що судом були витребувані та досліджені в судовому засіданні матеріали кримінального провадження №_________________ за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, та матеріали за заявами Особа_1 від 19 липня 2014 року та 20 липня 2014 року про вчинення щодо неї правопорушень Особа_2, і після дослідження яких в судовому засіданні підстав для винесення у справі окремої ухвали не було. Суддя також пояснив, що зважаючи на те, що Особа_1 на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, скарг від односельчан та сільського голови на поведінку Особа_2 не надходило, натомість він характеризується позитивно, підстав для призначення судово-психіатричної експертизи не було.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду першої інстанції не переглядалося в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Тобто, Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріоні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, що встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Таким чином, незгода скаржника із постановленим суддею рішенням не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням та вона не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Христинівського районного суду Черкаської області Олійника М.Ф.
Враховуючи викладені вище обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Христинівського районного суду Черкаської області Олійника Миколи Федоровича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
В.В. Шапран
