Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Волковицькою Наталею Олександрівною за заявами Данелії Ніни Володимирівни та голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловського Андрія Валерійовича стосовно судді Ржищівського міського суду Київської області Козіної Світлани Миколаївни,
встановила:
до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 2 липня та 16 грудня 2014 року надійшли заяви Данелії Н.В. від 26 червня 2014 року та голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В. від 16 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Ржищівського міського суду Київської області Козіної С.М. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Заявники зазначили, що суддя Козіна С.М. прийняла рішення про накладення адміністративного стягнення на особу, яка була учасником масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі статті 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу. У зв’язку з чим суддя підлягає перевірці відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Разом з тим, заявою від 5 липня 2014 року Данелія Н.В. повідомила, що заява від 26 червня 2014 року, подана від її імені, є сфальсифікованою, оскільки вона особисто або через уповноваженого представника не зверталась до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції і в діях судді Козіної С.М. не вбачає будь-яких порушень її прав та інтересів.
Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Для реалізації цього Закону була утворена Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК, Комісія).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року зі дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, а заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно зі статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців зі дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення. Відповідне повідомлення опубліковане у газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
Листом секретаря ТСК Соловйової М.М. від 16 березня 2016 року № 3636/0/9-16 заяви голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В. та Данелії Н.В. стосовно судді Ржищівського міського суду Київської області Козіної С.М. та пов’язані з їх розглядом матеріали направлено для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції, оскільки ТСК не встигла прийняти рішення щодо них до закінчення своїх повноважень.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 18 травня 2016 року вказані заяви передано члену Вищої ради юстиції Волковицькій Н.О. для проведення перевірки.
На засіданні 19 липня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти ухвалу про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищівського міського суду Київської області Козіної С.М.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Волковицьку Н.О., врахувавши висновок дисциплінарної секції та письмові пояснення судді, Вища рада юстиції погоджується з висновком про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищівського міського суду Київської області Козіної С.М. з огляду на таке.
Указом Президента України від 24 січня 2007 року № 40/2007 Козіна Світлана Миколаївна призначена на посаду судді Ржищівського міського суду Київської області строком на п’ять років. Рішенням Ради суддів України «Про призначення голів та заступників голів місцевих загальних судів» № 131 від 7 листопада 2008 року призначена головою Ржищівського міського суду Київської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 9 лютого 2012 року № 4375-VI обрана на посаду судді безстроково.
Рішенням Вищої ради юстиції від 11 липня 2012 року № 875/0/15-12 призначена на посаду голови Ржищівського міського суду Київської області строком на п’ять років, з 11 липня 2012 року по 10 липня 2017 року. На виконання вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» достроково припинила повноваження голови суду.
Рішенням зборів суддів Ржищівського міського суду Київської області від 18 квітня 2014 року № 5 обрана на посаду голови суду строком на один рік.
Рішенням зборів суддів Ржищівського міського суду Київської області від 17 квітня 2015 року № 1 обрана на посаду голови суду строком на два роки.
Зі змісту характеристики, наданої головою апеляційного суду Київської області, видно, що суддя Козіна С.М. за час роботи зарекомендувала себе як професійний грамотний суддя, сумлінно ставиться до роботи, має високий рівень теоретичної підготовки, уміло використовує свої знання у практичній роботі, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Дисциплінарних стягнень не має.
8 січня 2014 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла адміністративна справа про адміністративне правопорушення за статтею 1222 КУпАП стосовно ОСОБИ_1
До матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 144411 від 3 січня 2014 року та рапорт від 30 грудня 2013 року.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказала, що з протоколом не згодна, працівники ДАІ її не зупиняли, про що можуть підтвердити свідки, які знаходились у автомобілі, а також відеозапис автомобільного реєстратора.
Справі присвоєно реєстраційний номер 374/2/14-п.
Розглянувши справу, суд встановив, що 29 грудня 2013 року о 13 годині на 20 км а/д Київ-Овруч водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем КІА «Соренто», д.н.з. _______, не виконала вимогу працівника ДАІ про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, продовжила подальший рух. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п.2.4 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала.
За результатами розгляду вказаної справи суддя Козіна С.М. 14 січня 2014 року прийняла постанову про притягнення ОСОБИ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 1222 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 (шість) місяців.
У постанові зазначено, що незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБОЮ_1, її вина у скоєнні адміністративного правопорушення доводиться матеріалами адміністративної справи в повному обсязі:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 3 січня 2014 року, який складено відносно ОСОБИ_1 у зв’язку із вчиненням останньою правопорушення, передбаченого статтею 1222 КУпАП;
- рапортом ІДПС взводу № 2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 30 грудня 2013 року, згідно з яким зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Надалі постановою Ржищівського міського суду Київської області від 28 лютого 2014 року у вказаній справі (суддя Козіна С.М.) ОСОБУ_1 було звільнено від адміністративної відповідальності за статтею 1222 КУпАП на підставі статті 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність деяких законів України» від 21 лютого 2014 року.
Отже зі змісту постанови вбачається, що вина ОСОБИ_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 1222 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо неї, та рапортом інспектора ДПС ДАІ ГУ МВС України у м. Києві. Будь-яких інших доказів справа не містить. Фактично у справі знаходиться супровідний лист, протокол про адміністративне правопорушення, ксерокопія рапорту (ніким не засвідчена), заявка на отримання повістки, довідка про доставку sms-повідомлення, постанова від 14 січня 2014 року, розписка про отримання копії постанови, всього на 7 аркушах. Крім того, у справі з 8 по 12 аркуші знаходяться: супровідний лист на адресу ДАІ про направлення копії постанови, довідка про доставку sms-повідомлення, постанова від 28 лютого 2014 року, розписка про отримання копії постанови від 28 лютого 2014 року та заява старшого прокурора про ознайомлення зі справою.
У поданих до Вищої ради юстиції поясненнях суддя Козіна С.М. зазначила, що справу № 374/2/14-п було розглянуто за участю ОСОБИ_1, яка свою вину не визнала, але пояснення надавати відмовилась.
Того самого дня ОСОБІ_1 було вручено копію постанови від 14 січня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Після прийняття Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність деяких законів України» на особистому прийомі судді від ОСОБИ_1 стало відомо про те, що дана справа була пов’язана з проведенням мирних зібрань.
У зв’язку з цим на підставі вказаного Закону суддя Козіна С.М. постановою суду від 28 лютого 2014 року звільнила ОСОБУ_1 від адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 була присутня при розгляді справи.
Згідно зі статтею 2 Закону України ««Про судоустрій і статус суддів» у редакції станом на 14 січня 2014 року суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 вказаного Закону суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов’язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так суддя Козіна С.М. не обґрунтувала надання переваги протоколу про адміністративне правопорушення від 3 січня 2014 року та рапорту інспектора ДПС від 30 грудня 2013 року, не дослідила при цьому пояснення ОСОБИ_1, не з’ясувала наявність пояснень свідків та запису автореєстратора, на які посилалась ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, всупереч положенням статей 251–252 КУпАП суддя Козіна С.М. не оцінила рапорт інспектора ДПС на предмет належності та допустимості, а саме стосовно того, чи може рапорт, складений відповідно до вимог пункту 2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23 серпня 2012 року № 747, як внутрішній документ МВС України, бути доказом вчинення особою порушення Правил дорожнього руху, тим більше, що в матеріалах справи знаходиться ніким не засвідчена ксерокопія рапорту.
Порушуючи обов’язок, покладений на суддю статтею 280 КУпАП, Козіна С.М. не з’ясувала, чи були вчинені адміністративні правопорушення безпосередньо громадянкою ОСОБОЮ_1, оскільки під час складання протоколу від 3 січня 2014 року остання заперечувала факт вчинення правопорушення, водночас як у рапорті працівника ДПС відомості про особу порушника відсутні.
Також суддею не виконані вимоги статті 33 КУпАП, якою встановлені правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, та не з’ясовані дійсні обставини, що можуть пом’якшувати або обтяжувати відповідальність, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також характер вчиненого правопорушення.
Обираючи санкцію ОСОБІ_1, суддя застосувала найсуворіший вид адміністративного стягнення, передбаченого статтею 1222 КУпАП, – позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, без будь-якої мотивації.
Посилання на врахування судом характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її майнового стану, відношення до вчиненого та ступеню вини жодним чином не підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, з матеріалів перевірки видно, що суддею Ржищівського міського суду Київської області Козіною С.М. під час розгляду справи не було дотримано вимог щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та вирішення їх у відповідності із законом, що викликає сумнів у її об’єктивності та неупередженості.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Конституційний Суд України у пункті 4.2 рішення № 23-рп/2010 (справа за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) наголосив, що статтями 245, 247, 249, 252, 280 КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб’єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. У сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. Положення зазначених статей передбачають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.
Вказані порушення норм адміністративного права можуть свідчити про те, що Козіною С.М. було знехтувано обов’язком судді щодо здійснення правосуддя у чіткій відповідності із законом та на засадах верховенства права, тобто вчинено дії, які суперечать вимогам пункту 1 частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час прийняття постанови від 14 січня 2014 року), згідно з яким суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
За нормами статті 55 вказаного Закону присяга судді вимагає від нього об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Порушенням присяги у розумінні частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (в редакції, чинній на момент прийняття постанови від 14 січня 2014 року) визнавалося, в тому числі, вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Допущені суддею Козіною С.М. порушення норм права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБИ_1 свідчать про несумлінне ставлення судді до виконання своїх обов’язків, викликають сумнів у її об’єктивності та неупередженості. Вказане порочить звання судді та принижує авторитет правосуддя, у зв’язку з чим в її діях вбачаються ознаки порушення присяги.
За змістом норм законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції» в редакції, яка була чинною на момент вчинення суддею вказаних вище дій, законодавцем не були встановлені строки давності притягнення судді до відповідальності з підстав порушення присяги.
Чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що такий строк не може бути більшим ніж три роки із дня вчинення проступку (частина четверта статті 96 Закону).
Запровадження такого строку є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли строк законодавством визначений не був, а тому в силу положень статті 58 Конституції України повинен бути застосований.
Виходячи із встановлених обставин, зазначений строк застосування дисциплінарного стягнення не сплинув. Таким чином, перешкод для розгляду питання про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги не вбачається.
З огляду на зазначене Вища рада юстиції вважає, що є підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Ржищівського міського суду Київської області Козіної Світлани Миколаївни.
Вища рада юстиції, враховуючи викладене, керуючись статтею 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Ржищівського міського суду Київської області Козіної Світлани Миколаївни.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
