Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Гусака М.Б., Комкова В.К. та залученого з Третьої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кравченко Наталії Вікторівни стосовно судді апеляційного суду Харківської області Савенка Миколи Євгенійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 14 грудня 2017 року від Кравченко Н.В. надійшла дисциплінарна скарга щодо неналежної, на думку автора скарги, поведінки судді апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є. під час апеляційного перегляду кримінального провадження № _____________ за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
У дисциплінарній скарзі Кравченко Н.В. зазначає про здійснення суддею Савенком М.Є. під час судового засідання 31 жовтня 2017 року психологічного тиску на обвинувачену ОСОБА_1. На думку скаржника, суддя безпідставно стверджував про відсутність у матеріалах справи документів, що підтверджують поважність причин неявки обвинуваченої та її захисника у попередні судові засідання, висловив бажання залучити до участі як захисника обвинуваченої іншого адвоката з системи безоплатної вторинної правової допомоги за наявності чинної угоди між обвинуваченою та адвокатом Кучером О.В. та відсутності заяви про відмову від послуг захисника, а також допустив висловлювання щодо можливої зміни обвинуваченій запобіжного заходу. Вказані дії скаржник кваліфікує як дупущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, прояв неповаги до учасників судового процесу.
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 14 грудня 2017 року дисциплінарну скаргу Кравченко Н.В. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кравченко Н.В. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є. з огляду на таке.
У провадженні апеляційного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження № _____________ за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2015 року призначено апеляційний перегляд кримінального провадження № _____________ за скаргою прокурора на вирок Київського районного суду міста Харкова від 13 червня 2014 року стосовно ОСОБА_1.
Відповідно до довідки про рух кримінального провадження № _____________ за період з 23 липня 2015 року по 3 січня 2018 року судовий розгляд відкладався 28 разів, зокрема 14 разів під час перебування кримінального провадження у провадженні судді Савенка М.Є. Вказані відкладення були зумовлені неявкою обвинуваченої та її захисника, а також необхідністю нового захисника ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
Як убачається з журналу судового засідання від 31 жовтня 2017 року та підтверджується його технічною фіксацією за допомогою звукозаписувального засобу, суддею Савенком М.Є. було задоволено клопотання обвинуваченої про відкладення судового засідання у зв’язку з неявкою її захисника.
Відповідно до частини другої статті 47 КПК України захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
Доводи автора скарги на здійснення суддею Савенком М.Є. під час судового засідання 31 жовтня 2017 року психологічного тиску на обвинувачену ОСОБА_1 не підтвердились під час проведення попередньої перевірки, оскільки відповідно до технічної фіксації судового засідання суддею Савенком М.Є. було з’ясовано поважність причин повторної неявки захисника у судове засідання 31 жовтня 2017 року та наголошено на необхідності надання доказів на підтвердження цих фактів. Вказані дії судді реалізовані ним у межах наданих Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) повноважень та з метою дотримання вимог частини першої статті 318 КПК України, якою регламентовано, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Наслідки неприбуття захисника у судове засідання регламентовані статтею 324 КПК України, якою передбачено, що якщо у судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів для прибуття їх до суду. У разі якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини третьої статті 324 КПК України якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з’явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.
Згідно з технічною фіксацією судового засідання від 31 жовтня 2017 року, з урахуванням поведінки захисника обвинуваченої, суддею Савенком М.Є. було роз’яснено обвинуваченій зміст частини третьої статті 324 КПК України та з’ясовано думку обвинуваченої щодо можливого залучення судом до розгляду справи захисника з системи безоплатної вторинної правової допомоги.
Стосовно доводів автора скарги про допущення суддею Савенком М.Є. під час судового засідання від 31 жовтня 2017 року висловлювання щодо можливої зміни обвинуваченій запобіжного заходу необхідно зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. У письмових поясненнях суддею зазначено, що з огляду на наведену правову норму, з урахуванням поведінки обвинуваченої, суд не виключав можливості заявлення прокурором клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу для забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов’язків, про що їй і було роз’яснено.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначається Кодексом суддівської етики.
Однак Кравченко Н.В. у своїй скарзі щодо неправомірних дій судді апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є. не зазначив, які саме норми Кодексу суддівської етики було порушено суддею.
Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено підстави дисциплінарної відповідальності судді, а саме зазначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема у зв’язку із допущенням суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, прояву неповаги до учасників судового процесу.
Відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
При проведенні попередньої перевірки не встановлено обставин, які б вказували на допущення суддею Савенком М.Є. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, свідчить про прояв неповаги до учасників судового процесу.
Згідно з частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кравченко Н.В. та доданих до неї матеріалів встановлено, що у діях судді апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є. відсутні ознаки дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Харківської області Савенка Миколи Євгенійовича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.П. Худик
