Вища рада юстиції, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2012 року про внесення подання про звільнення судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Романа Івановича (за дії, вчинені на посаді судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області) за порушення присяги, висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 28 травня 2013 року,
встановила:
Брегей Роман Іванович Указом Президента України від 23 грудня 2005 року № 1824/2005 призначений на посаду судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2011 року № 2934-VІ обраний суддею цього ж суду безстроково, Постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року № 3336-VІ обраний на посаду судді Кіровоградського окружного адміністративного суду. Стаж роботи суддею становить 7 років. Згідно з характеристикою, наданою головою Кіровоградського окружного адміністративного суду Мирошниченком В.С., характеризується позитивно.
Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – ВККС України) за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Семенової Л.П., прийнято рішення від 26 квітня 2012 року № 2800/дп-12 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення Брегея Р.І. з посади судді Кіровоградського окружного адміністративного суду (за дії, вчинені на посаді судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області) за порушення присяги.
Згідно з висновком ВККС України суддя Брегей Р.І. при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України (далі – КК України), не вжив належних та необхідних заходів для розгляду справи у найкоротші терміни, не забезпечив дотримання принципів кримінального судочинства щодо невідворотності покарання для суб’єктів злочину, охорони прав і законних інтересів потерпілих у справі осіб, у зв’язку з чим настали негативні наслідки його процесуальних дій, які істотно порушують права потерпілих осіб у справі і підривають авторитет правосуддя.
У своїх запереченнях від 19 травня 2012 року, додаткових запереченнях від 08 червня 2012 року та від 09 лютого 2013 року суддя Брегей Р.І. не погодився з висновками ВККС України про порушення ним присяги судді. Зокрема, зазначив, що висновки ВККС України про доведеність вини підсудних та можливість завершити розгляд кримінальної справи ще у вересні 2010 року з постановленням обвинувального вироку не відповідає статті 62 Конституції України, оскільки вина підсудних не встановлена обвинувальним вироком суду. Повторна експертиза у справі була призначена своєчасно, спрямована на усунення порушення прав обвинувачених, допущених на досудовому слідстві, поставлені перед експертами питання прямо стосувалися предмету судового розгляду. Самовідвід у справі заявлений суддею за наявності для цього підстав. Тяганини при розгляді справи допущено не було, а судовий процес відповідав завданню кримінального судочинства, встановленому статтею 2 Кримінально-процесуального кодексу України (жоден невинний не повинен бути покараний).
За наслідками перевірки, проведеної за дорученням Голови Вищої ради юстиції, член Вищої ради юстиції дійшов висновку про відсутність підстав для внесення подання про звільнення Брегея Р.І. з посади судді Кіровоградського окружного адміністративного суду (за дії, вчинені на посаді судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області) за порушення присяги за рекомендацією ВККС України від 26 квітня 2012 року (довідка від 26 лютого 2013 року).
На засіданні 28 травня 2013 року секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції відхилити рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2012 року про внесення подання про звільнення Брегея Р.І. з посади судді Кіровоградського окружного адміністративного суду (за дії, вчинені на посаді судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області) за порушення присяги.
Вивчивши матеріали дисциплінарної справи та матеріали проведеної членом Вищої ради юстиції перевірки, Вища рада юстиції дійшла висновку, що рекомендація ВККС України підлягає відхиленню, з огляду на таке.
До Компаніївського районного суду Кіровоградської області 05 листопада 2008 року надійшла для розгляду кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 140 КК України. Справу передано у провадження судді Брегею Р.І., який з 03 до 23 листопада 2008 року перебував у відпустці відповідно до наказу від 13 жовтня 2008 року № 33/В.
Підсудні у кримінальній справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 140 КК України (неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником), а саме: працюючи медичними працівниками – лікарями-хірургами-стоматологами відділення щелепно-лицевої хірургії Кіровоградської обласної лікарні, в період часу з 19 по 26 листопада 2007 року неналежно виконали свої професійні обов’язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення щодо надання медичної допомоги ОСОБА_3 (1980 року народження), що призвело до її смерті 26 листопада 2007 року.
Кримінальна справа налічувала 3 томи, обвинувальний висновок складався з 85 аркушів, по справі необхідно було допитати 2 підсудних, 3 потерпілих та 16 свідків (всі є медичними працівниками).
Попередній розгляд справи суддя Брегей Р.І. призначив на 28 листопада 2008 року.
У зв’язку із знаходженням всіх учасників по кримінальній справі у м. Кіровограді та з метою оптимізації роботи, суддя Брегей Р.І. прийняв рішення про розгляд справи у виїзних засіданнях у Ленінському районному суді м. Кіровограда, що, згідно з поясненнями судді, в подальшому призвело до виникнення необхідності досягнення згоди між учасниками кримінальної справи стосовно часу проведення судових засідань, а також узгодження з керівництвом Ленінського районного суду м. Кіровограда питання щодо наявності вільних залів для слухання справи.
18 листопада 2008 року до суду надійшла заява прокурора про відвід судді Брегея Р.І., у зв’язку з чим у засіданні, призначеному на 28 листопада 2008 року, було оголошено перерву. Справу направлено для розгляду заяви до апеляційного суду Кіровоградської області, оскільки суддя Брегей Р.І. на той час одночасно обіймав посаду голови суду.
Постановою голови апеляційного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2008 року відхилено заяву прокурора про відвід головуючого. Кримінальна справа надійшла до суду першої інстанції з апеляційного суду Кіровоградської області 12 грудня 2008 року.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2008 року справу призначено до судового розгляду на 22 січня 2009 року. Цього ж дня також прийнято рішення про фіксацію судового розгляду технічними засобами.
22 січня 2009 року в судове засідання не з’явився підсудний ОСОБА_1 (1938 року народження) у зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у Кіровоградській обласній лікарні з 21 січня 2009 року. Підсудний ОСОБА_1 також направив до суду заяву про відмову в застосуванні акту амністії. Розгляд справи був відкладений до 16 лютого 2009 року.
16 лютого 2009 року в судове засідання не з’явився підсудний ОСОБА_1, якого з 17 лютого 2009 року направлено для лікування до Кіровоградської обласної психіатричної лікарні. Судом направлено запити до медичних закладів та відкладено розгляд справи до 16 березня 2009 року.
16 березня 2009 року судове засідання не відбулося у зв’язку з відрядженням судді Брегея Р.І. з 16 по 27 березня 2009 року до Дніпропетровського регіонального відділення Академії суддів України для участі в курсах підвищення кваліфікації суддів місцевих судів, вперше призначених на посаду (наказ суду від 03 березня 2009 року № 13).
03 квітня 2009 року в судове засідання з’явилися учасники судового засідання, потерпілі перед початком судового слідства подали цивільні позови, у яких зазначили іншого цивільного відповідача та просили визнати цивільним позивачем неповнолітнього сина померлої. Суд виніс ухвалу про залучення іншого цивільного позивача та відповідача. У зв’язку з цим оголошено перерву з метою повідомлення Кіровоградської обласної лікарні про залучення її до участі в справі у якості відповідача.
30 квітня 2009 року прокурором оголошено резолютивну частину обвинувачення, розгляд справи відкладено до 28 травня 2009 року.
28 травня 2009 року суд визначився з порядком проведення судового слідства: допит підсудних, потерпілих, свідків та дослідження матеріалів справи. Цього дня розпочато допит підсудної ОСОБА_2, оголошено перерву у зв’язку з відсутністю електропостачання в суді.
17 червня 2009 року суд продовжив допит підсудної ОСОБА_2, задовольнив клопотання сторін про витребування речових доказів та історії пологів померлої та клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 та представника ОСОБА_1 про оголошення перерви в судовому засіданні перед допитами у зв’язку з великою кількістю нових показань підсудної ОСОБА_2.
В період з 07 липня по 09 серпня 2009 року суддя перебував у відпустці відповідно до наказу від 19 червня 2009 року № 19/В.
11 серпня 2009 року допитано підсудного ОСОБА_1, оголошено перерву у зв’язку з клопотанням потерпілої ОСОБА_4 про погане самопочуття.
27 серпня 2009 року судом допитано потерпілих, задоволено клопотання захисника підсудного ОСОБА_1 про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.
18 вересня 2009 року підсудні надали додаткові пояснення за результатами допиту потерпілої ОСОБА_4, суд відклав розгляд справи на 22 жовтня 2009 року у зв’язку з неявкою потерпілої та її представника. Про відкладення розгляду справи клопотав також інший потерпілий у справі, який є чоловіком потерпілої ОСОБА_4, та повідомив про перебування у відпустці їх представника з 05 по 19 жовтня 2009 року.
22 жовтня 2009 року судом додатково допитано підсудних, потерпілих та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6. Того ж дня судом оголошено перерву в судовому засіданні до 05 листопада 2009 року та викликано для допиту ще чотирьох свідків.
05 листопада 2009 року судове засідання не відбулося у зв’язку з хворобою головуючого Брегея Р.І. (відповідно до довідки секретаря ОСОБА_7 суддя Брегей Р.І. перебував на лікарняному з 03 до 11 листопада 2009 року).
01 грудня 2009 року в судове засідання не з’явилися захисник ОСОБА_8 у зв’язку з хворобою, представник потерпілих та прокурор.
18 грудня 2009 року судом допитано свідків, оголошено перерву до 25 січня 2010 року.
25 січня 2010 року судове засідання не відбулося у зв’язку з відрядженням судді на засідання Вищої ради юстиції (наказ про відрядження від 22 січня 2010 року № 5).
22 лютого 2010 року судом допитано свідків, задоволено клопотання захисника підсудного ОСОБА_1 про допит 3 свідків, які не допитувались під час досудового слідства, витребувано книгу записів виклику лікарів.
26 березня 2010 року судом допитано свідка. У цьому ж судовому засіданні судом змінено порядок дослідження доказів (дослідження висновку експертів, а надалі – допит решти свідків). Під час дослідження висновку судово-медичної експертизи суд дійшов висновку про допит експертів, які проживають у м. Києві, та відклав розгляд справи до 27 квітня 2010 року.
27 квітня 2010 року судом допитано свідка, відкладено розгляд справи до 19 травня 2010 року у зв’язку з неявкою експертів. Направлено листи директору Київського бюро судово-медичної експертизи з приводу надання пояснень щодо неявки експертів та запит до органів досудового слідства.
19 травня 2010 року до суду з’явився голова експертної комісії ОСОБА_9 та надав показання. Судом допитано за клопотанням потерпілої свідка, якого не допитували на стадії досудового слідства. Прокурором заявлено клопотання про обов’язковий допит інших експертів, яке судом задоволено.
17 червня 2010 року судом допитано експертів ОСОБА_10, ОСОБА_11 та додатково допитано підсудних.
02 липня 2010 року в судове засідання не з’явився прокурор, потерпілі та їхній представник, судом винесено окрему постанову щодо неявки прокурора.
З 13 липня 2010 року по 11 серпня 2010 року суддя Брегей Р.І. перебував у плановій відпустці відповідно до наказу від 21 червня 2010 року № 20-В.
Наступне судове засідання суд призначив на 02 вересня 2010 року з урахуванням перебування представника потерпілих у відпустці з 01 по 31 серпня 2010 року.
31 серпня 2010 року до суду надійшло клопотання прокурора, яка підтримувала державне обвинувачення, про відкладення розгляду справи у зв’язку з відпусткою. Того ж дня від іншого прокурора, якому доручено підтримувати державне обвинувачення, до суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення дати розгляду.
02 вересня 2010 року суд відклав розгляд справи на 27 вересня 2010 року.
27 вересня 2010 року судом винесено постанову про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої доручено експертам Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України. Зокрема, суд встановив, що при проведенні комісійної судово-медичної експертизи (висновок від 15 квітня 2008 року № 70/К) експерти не вимагали надання результатів клінічно-анатомічної конференції та висновків комісії відомчого розслідування, як це передбачено пунктом 24 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичних експертиз, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року № 6.
Судом направлено до Кіровоградської обласної лікарні листа від 28 вересня 2010 року з проханням про проведення у найкоротші строки клінічно-анатомічної конференції з рецензією медичної документації і відомчого розслідування щодо смерті 26 листопада 2007 року у медичному закладі ОСОБА_3.
08 жовтня 2010 року з медичного закладу надійшов запит про надання додаткової медичної документації, на виконання якого цього ж дня були надані медична карта стаціонарного хворого з рентген-знімком та історія пологів ОСОБА_3.
12 листопада 2010 року до суду надійшов протокол клінічно-анатомічної конференції.
15 листопада 2010 року судом направлено до Головного бюро судово-медичної експертизи постанову від 27 вересня 2010 року про проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи з медичними документами.
У судовому засіданні 08 грудня 2010 року оголошено листа експертної установи, що надійшов до суду 30 листопада 2010 року. У листі повідомлялось про те, що експертиза може бути проведена не раніше як через три роки, у зв’язку з чим судом призначено судове засідання на 22 грудня 2010 року для вирішення питання про зміну експертної установи.
22 грудня 2010 року судом задоволено клопотання підсудних про включення (за наявності згоди) до складу комісії експертів завідуючого кафедри хірургічної стоматології медичної академії післядипломної підготовки ОСОБА_12. Проти зміни експертної установи потерпілі заперечували. Цього ж дня суд направив матеріали кримінальної справи до експертної установи.
23 грудня 2010 року закінчились повноваження судді Брегея Р.І. До виконання обов’язків суддя Брегей Р.І. приступив 14 лютого 2011 року. Того ж дня ним було подано заяву про самовідвід, обґрунтовану отриманням його дружиною – ОСОБА_13 та сином – ОСОБА_14 медичної допомоги від підсудного ОСОБА_1 та свідка по даній кримінальній справі ОСОБА_6; справу було передано у провадження іншого судді цього ж суду – Мумиги І.М.
17 травня 2011 року матеріали кримінальної справи повернуті головним бюро судово-медичної експертизи до Компаніївського районного суду Кіровоградської області з висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи від 08 квітня 2011 року.
18 листопада 2011 року Компаніївський районний суд Кіровоградської області під головуванням судді Мумиги І.М. виніс постанову про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 140 КК України, у зв’язку з амністією, кримінальну справу відносно нього закрито.
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2011 року, винесеною під головуванням судді Мумиги І.М., ОСОБА_2 звільнена від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений частиною першою статті 140 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальна справа відносно неї закрита. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2012 року зазначена постанова залишена без змін.
Згідно з вказаною вище інформацією про рух кримінальної справи, більшість судових засідань відбулися з періодичністю від близько двох тижнів до одного місяця. Лише у двох випадках перерва між судовими засіданнями становила близько двох місяців: з 17 червня по 11 серпня 2009 року – у зв’язку з необхідністю надання перерви представникові потерпілої та захиснику підсудного ОСОБА_1 перед допитами для ознайомлення з показаннями допитаної підсудної ОСОБА_2 та перебуванням судді у плановій щорічній відпустці з 07 липня по 09 серпня 2009 року; з 02 липня по 27 вересня 2010 року – внаслідок нез’явлення у судове засідання прокурора, потерпілих та їх представників, перебування судді у щорічній плановій відпустці з 13 липня по 11 серпня 2010 року, перебування представника потерпілої у відпустці з 01 серпня по 31 серпня 2010 року, надходження 31 серпня 2010 року клопотання прокурора про відкладення розгляду справи у зв’язку з відпусткою та клопотання іншого прокурора, якому було доручено підтримувати державне обвинувачення, про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. Отже, висновки ВККС України про те, що часові проміжки між судовими засіданнями в середньому складали один-два місяці, не відповідають обставинам справи.
При цьому, відповідно до частини першої статті 280 чинного на момент розгляду справи Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі – КПК України), у випадку, коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні в зв’язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в зв’язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з’явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів. Статтями 288, 289, 290, 292, 312 КПК України судді надано можливість відкласти розгляд справи у випадку неявки у судове засідання підсудного, прокурора, захисника, потерпілого, свідків та експертів, а також у випадках призначення додаткової або повторної експертизи. Таким чином, матеріалами дисциплінарної справи підтверджується те, що всі перерви та відкладення під час розгляду кримінальної справи були оголошені суддею Брегеєм Р.І. з підстав, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
Що стосується питання правомірності та обґрунтованості заявлення суддею Брегеєм Р.І. самовідводу, слід зазначити, що відповідно до вимог § 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У зв’язку з тим, що впродовж січня-лютого 2011 року підсудним ОСОБА_1 надавалась медична допомога членам сім'ї судді Брегея Р.І. (перебування його дружини на лікуванні у хірургічному відділенні, медичний огляд та консультація щодо хвороби сина), 14 лютого 2011 року суддею було заявлено самовідвід, мотивований тим, що в подальшому прокурор та потерпілі можуть виявити для себе наявність обставин, що викликають сумнів в об’єктивності судді Брегея Р.І., і сам суддя не вважає себе в повній мірі об’єктивним при розгляді даної справи.
Статтею 54 КПК України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи, зокрема, при наявності обставин, які викликають сумнів в його об’єктивності.
Таким чином, суддя Брегей Р.І. заявив самовідвід на виконання вимог кримінально-процесуального закону та з метою забезпечення неупередженого судового розгляду, дотримання прав обвинувачених і потерпілих.
Що стосується висновків ВККС України про несвоєчасне прийняття суддею рішення про проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи, Вища рада юстиції вважає за необхідне зазначити наступне.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 6 «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції» роз’яснено, що передбачений главою 23 КПК України попередній розгляд справи є важливою самостійною стадією кримінального процесу, в якій суддя зобов’язаний у строки, визначені в статті 241 КПК України, на підставі ретельного вивчення матеріалів справи перевірити, чи достатньо підстав для призначення справи до судового розгляду.
До прийняття рішення про призначення справи до судового розгляду у справі, що надійшла від прокурора, суд послідовно з’ясовує щодо кожного з обвинувачених питання, передбачені статтею 237 КПК України. Суддею встановлюється, чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
З’ясуванню, зокрема, підлягає питання забезпечення обвинуваченому права на захист, оскільки порушення вказаного права є беззаперечною підставою для скасування вироку апеляційним судом.
Разом із цим, питання про належність, достовірність та допустимість зібраних доказів (в тому числі висновку експерта), можливо дослідити та вирішити лише в процесі судового слідства відповідно до порядку його проведення, визначеного суддею.
З матеріалів проведеної членом Вищої ради юстиції перевірки вбачається, що підставами призначення повторної експертизи було встановлення судом факту порушення прав підсудних на стадії досудового слідства при проведенні експертизи (позбавлення обвинувачених прав, передбачених статтею 197 КПК України, а саме: заявити відвід експертові, просити про призначення експерта з числа вказаних ними осіб, просити про постановку перед експертизою додаткових питань, давати пояснення експертові, пред’являти додаткові документи), виявлення протиріч в експертному висновку, та, відповідно, виникнення сумнівів у правильності висновку експерта.
Оскільки за приписами статті 246 КПК України основною умовою повернення справи на додаткове розслідування при попередньому розгляді справи суддею є такі порушення вимог цього Кодексу під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, то під час проведення попереднього засідання 25 грудня 2008 року у суду не було підстав для повернення справи.
При цьому, статтею 312 КПК України суду в ході судового слідства надано можливість усунути неповноту та неправильність досудового слідства, а також зазначені вище порушення прав підсудних шляхом призначення повторної експертизи.
Згідно з порядком проведення судового слідства, визначеного суддею Брегеєм Р.І. в судовому засіданні 28 травня 2009 року, призначення повторної експертизи було можливим лише після допиту підсудних, потерпілих, свідків, експертів та дослідження експертного висновку, що судом і було зроблено у найближчі строки після їх допиту – 27 вересня 2010 року.
Слід зауважити, що 17 квітня 2012 року у даній кримінальній справі апеляційним судом Кіровоградської області винесено окрему ухвалу, в якій зазначено, що допущені досудовим слідством порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визначені статтею 197 КПК України, були усунуті лише під час розгляду кримінальної справи в Компаніївському районному суді Кіровоградської області шляхом винесення постанови від 27 вересня 2010 року про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи та винесенням постанови від 22 грудня 2010 року про включення у комісію експертів певного фахівця в галузі медицини, проведення якої було закінчено лише 08 квітня 2011 року. Допущені досудовим слідством порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, які призвели до порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визначених статтею 197 КПК України, призвели до порушення судом першої інстанції розумних строків розгляду кримінальної справи по суті. З огляду на наведені обставини колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області ухвалила проінформувати прокурора Кіровоградської області про допущені досудовим слідством порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час проведення досудового слідства по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для відповідного реагування.
Крім того, як вбачається із додаткових заперечень судді Брегея Р.І. від 08 червня 2012 року на рекомендацію ВККС України від 26 квітня 2012 року, 30 травня 2012 року до апеляційного суду Кіровоградської області надійшов лист заступника прокурора Кіровоградської області Іваніщева О. від 28 травня 2012 року. В листі повідомлялося, що прокуратурою Кіровоградської області розглянуто окрему ухвалу від 17 квітня 2012 року, причини допущених в ході розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вимог КПК проаналізовані на оперативній нараді, за наслідками якої прокурору Ленінського району м. Кіровограда суворо вказано на неприпустимість таких випадків в майбутньому, а прокурорам області направлено інформаційний лист з метою попередження таких порушень в майбутньому при розслідуванні кримінальних справ.
З огляду на вищевикладене, висновки ВККС України щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку між призначенням суддею Брегеєм Р.І. повторної комісійної судово-медичної експертизи та звільненням підсудних від кримінальної відповідальності, а також про невиправдано тривалий розгляд справи не відповідають матеріалам кримінальної справи.
Щодо висновків ВККС України про те, що «особи, вина яких була повністю доведена в судовому засіданні, а розгляд справи фактично можливо було завершити у вересні 2010 року з постановленням обвинувального вироку, змогли уникнути кримінального покарання за скоєння тяжкого злочину», слід зазначити таке.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доти, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Презумпція невинуватості особи є однією з найважливіших гарантій прав і законних інтересів особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину.
Згідно зі статтею 321 КПК України суди постановляють вироки ім’ям України.
Вироком є акт правосуддя, який за своїм змістом має бути законним та обґрунтованим, заснованим на беззаперечних доказах, містити висновок про винність або невинуватість обвинуваченого (підсудного) і вирішувати справу по суті.
Обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом постановлено не було, а тому твердження ВККС України про доведеність вини підсудних є передчасним, безпідставним та необґрунтованим.
Разом із цим, відповідно до частини першої статті 140 КК України, за якою обвинувачуються підсудні, невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, що, згідно зі статтею 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Враховуючи наведене, висновки ВККС України про те, що в результаті дій судді Брегея Р.І. підсудні змогли уникнути кримінального покарання за скоєння тяжкого злочину, також не знайшли свого підтвердження.
З листа в.о. голови Компаніївського районного суду Кіровоградської області Варакіної Н.Б. від 03 липня 2011 року № 2050 вбачається також, що протягом 2008 року у цьому суді працювало фактично двоє суддів з трьох передбачених штатним розписом. Станом на 01 січня 2009 року працювало двоє суддів та була вільна вакансія судді до 23 липня 2009 року. З вказаної дати суд працював у складі трьох суддів, при цьому у судді Брегея Р.І. були відсутні повноваження судді з 23 грудня 2010 року до 03 лютого 2011 року.
Також слід зазначити, що з 11 жовтня 2007 року по 08 червня 2011 року Брегей Р.І. обіймав посаду голови Компаніївського районного суду Кіровоградської області, у зв’язку з чим здійснював відповідні адміністративні повноваження. При цьому, з довідки про показники роботи судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області Брегея Р.І. вбачається, що протягом 2008-2010 років суддя мав високі показники роботи та низький відсоток скасованих судових рішень, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Так, у 2008 році суддею Брегеєм Р.І. було розглянуто 102 кримінальні справи, з яких 2 вироки, ухвали, постанови було скасовано, 349 цивільних та адміністративних справ, з яких 4 судових рішення було скасовано, 793 справи про адміністративні правопорушення, з яких змінено – 1 постанову.
У 2009 році було розглянуто 60 кримінальних справ, з яких 3 вироки, ухвали, постанови було скасовано, 2 – змінено, 219 цивільних та адміністративних справ, з яких 1 судове рішення було скасовано, 395 справ про адміністративні правопорушення, у яких не було скасованих та змінених постанов.
У 2010 році розглянуто 69 кримінальних справ, з яких 1 вирок, ухвалу, постанову було скасовано, 1363 цивільних та адміністративних справи, з яких 1 судове рішення було скасовано, 104 справи про адміністративні правопорушення, у яких не було скасованих та змінених постанов.
Статтями 6, 10 чинного на момент розгляду справи Закону України «Про статус суддів» передбачено, що судді, серед іншого, повинні: при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків; не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності. Приймаючи присягу, суддя зобов’язується чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим.
Підсумовуючи наведене вище, Вища рада юстиції дійшла висновку, що підстав для внесення подання про звільнення Брегея Р.І. з посади судді за порушення присяги не встановлено.
Вища рада юстиції, керуючись статтями 27, 30 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом «а» пункту 7 § 3 глави 2 розділу І § 2.2 глави 1 розділу ІІ Регламенту Вищої ради юстиції,
вирішила:
відхилити рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2012 року про внесення подання про звільнення Брегея Романа Івановича з посади судді Кіровоградського окружного адміністративного суду (за дії, вчинені на посаді судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області) за порушення присяги.
