X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
21.10.2020
2892/1дп/15-20
Про залишення без розгляду дисциплінарної скарги Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» в особі адвоката Боври Д.Ю. стосовно суддів Миколаївського апеляційного суду Міняйла М.П., Куценко О.В., Чебанової-Губарєвої Н.В.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., Маловацького О.В., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» в особі адвоката Боври Дениса Юрійовича стосовно суддів Миколаївського апеляційного суду Міняйла Миколи Павловича, Куценко Оксани Василівни, Чебанової-Губарєвої Наталі Валентинівни,

 

встановила:

 

26 червня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» в особі адвоката Боври Дениса Юрійовича (далі – скаржник) за єдиним унікальним вхідним номером 159/1/13-20 на дії суддів Миколаївського апеляційного суду Міняйла М.П., Куценко О.В., Чебанової-Губарєвої Н.В. під час розгляду справи № 520/12933/17, в якій скаржник просить притягнути суддів до дисциплінарної відповідальності з підстав: умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.

Зокрема скаржник зазначає, що ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у справі № 520/12933/17 суддями Міняйлом М.П., Куценко О.В. та Чебановою-Губарєвою Н.В. не враховано вимоги частини четвертої статті 370, частини першої статті 372, пункту 2 частини першої та частини другої статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) щодо вмотивованості судового рішення.

Також скаржник посилається, що колегією суддів апеляційного суду не було досліджено доводи апелянтів, що призвело, на думку скаржника, до порушення норм Кримінального процесуального кодексу України та прийняття незаконного рішення у справі.

Зокрема, автор скарги зазначає, що розгляд клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області Стукала Ю.В. від 16 квітня 2020 року про арешт майна було призначено до розгляду на 12 травня 2020 року, однак справа неодноразово відкладалася за відсутності вагомих підстав. На думку скаржника, викладені ним обставини вказують на бездіяльність слідчого судді Шишкіна О.В. та безпідставне затягування розгляду справи № 638/5393/20 протягом розумного строку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 26 червня 2020 року вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закону № 1402-VIII) дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі – Закон № 1798-VIII), з урахуванням вимог цього Закону.

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає: попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті, а також розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону 1798-VIII).

Відповідно до пунктів 1 і 4 частини першої статті 43 Закону 1798-VIII член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, а за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

За результатами попередньої перевірки скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєва Т.С. запропонувала дисциплінарну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» в особі адвоката Боври Д.Ю. стосовно суддів Миколаївського апеляційного суду Міняйла М.П., Куценко О.В., Чебанової-Губарєвої Н.В. залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Перевіркою дисциплінарної скарги встановлено таке.

Вироком Київського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2017 року засуджені Особа_1, Особа_2, Особа_3 за скоєння кримінально караних діянь до відповідних мір покарання.

Постановою Верховного Суду колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 квітня 2018 року в зв’язку з неможливістю розподілу справ між суддями Апеляційного суду Одеської області у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів, які мають право брати участь у зазначеному кримінальному провадженні, та відсутністю судді палати з розгляду кримінальних справ, який би міг бути визначений суддею-доповідачем, що унеможливлює утворити новий склад суду, справа направлена до Апеляційного суду Миколаївської області для розгляду по суті.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційні скарги представника ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» - адвоката Сільницького І.В., представника ДП «Укртранснафтопродукт» - Пясецького Д.В., захисника Курченка С.М. - адвоката Поліщука С.М., генерального директора ЗАТ « РУР ГРУП С.А.» Бузики С.Л., директора ТОВ «Нафта Регіон Сервіс» Муляренка В.І. залишені без задоволення, а вирок Київського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2017 року - без змін.

Не погоджуючись з вироком Київського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2017 року та ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року, представником ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» - адвокатом Сільницьким І.В. до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду подано касаційну скаргу.

З інформації, розміщеної на офіційному вебпорталі «Судова влада України», вбачається, що станом на момент проведення попередньої перевірки розгляд касаційної скарги захисника Сільницького І.В. в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду не завершено.

Ухвалою від 14 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ПАТ «Одеського нафтопереробного заводу» - адвоката Сільницького І.В. на вирок Київського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2017 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 червня 2020 року.

Чергове судове засідання по розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції призначено на 28 жовтня 2020 року.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією доповідача з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до статті 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 14 Закону № 1402-VIII учасники судового процесу та інші особи, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Зокрема, таке право передбачене і Кримінальним процесуальним кодексом України.

Вища рада правосуддя згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону № 1798-VIII не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII дисциплінарна скарга залишається без розгляду та має бути повернута скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини Дисциплінарна палата вважає, що всі викладені у скарзі доводи адвоката Боври Д.Ю. в інтересах ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтею 43, пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя,

 

ухвалила:

 

дисциплінарну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» в особі адвоката Боври Дениса Юрійовича стосовно суддів Миколаївського апеляційного суду Міняйла Миколи Павловича, Куценко Оксани Василівни, Чебанової-Губарєвої Наталі Валентинівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                  В.В. Шапран

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                  Н.С. Краснощокова

 

                                                                          О.В. Маловацький

 

                                                                            С.Б. Шелест