Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Бойка А.М., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Житомирської обласної ради стосовно судді Богунського районного суду міста Житомира Полонця Сергія Миколайовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 7 грудня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Житомирської обласної ради від 1 вересня 2016 року за вх. № 2342/0/20-17, надіслана Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі пункту 1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якій скаржник вказує на неналежну поведінку судді Богунського районного суду міста Житомира Полонця С.М. під час розгляду цивільної справи № 295/6067/16-ц за позовом ОСОБА 1 до Житомирської обласної ради про визнання рішення протиправним, визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Автор скарги вказує, що суддею Полонцем С.М. під час розгляду вказаної справи навмисно порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Також зазначає про порушення суддею правила відводу та видачу завідомо незаконного виконавчого листа.
Вказані обставини, на думку скаржника, є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменко І.А. висновком від 31 січня 2018 року запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Полонця С.М. на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Богунського районного суду міста Житомира Полонця С.М. з огляду на таке.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, що встановлені главою 4 розділу II Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Полонець Сергій Миколайович Постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 249-VІІ обраний суддею Богунського районного суду міста Житомира безстроково.
У провадженні судді Богунського районного суду міста Житомира Полонця С.М. перебувала на розгляді вказана справа.
Під час розгляду справи представником Житомирської міської ради заявлено відвід судді Полонцю С.М. з тих підстав, що його батько працює у Житомирській обласній раді, що викликає сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 18 серпня 2016 року у задоволенні заяви про відвід відмовлено, оскільки заявлена обставина не є підставою для відводу судді.
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 18 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення четвертої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання «Про відміну рішення обласної ради від 10 вересня 2015 року № 1954 та звільнення з посади» від 31 березня 2016 року № 197. Визнано незаконним звільнення ОСОБА 1 з посади директора комунальної установи «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради з 31 березня 2016 року за пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю. Поновлено ОСОБА 1 на посаді директора комунальної установи «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради з 31 березня 2016 року.
У скарзі голова Житомирської обласної ради ОСОБА 2 вказує, що суддею необґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про відвід, що, на думку скаржника, свідчить про недбале ставлення судді до виконання своїх обов’язків та призвело до ухвалення незаконного рішення.
Також скаржником зазначено, що суддею видано незаконний виконавчий лист, в якому боржником визначено комунальну установу «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради, яка не є відповідачем у справі та не була залучена до участі у розгляді справи.
Вказані обставини, на думку скаржника, свідчать про невиконання суддею своїх професійних обов’язків, порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя та є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідності.
У своїх поясненнях суддя Полонець С.М. зазначив, що під час розгляду вказаної цивільної справи ним не було допущено порушення норм процесуального права, недбалого ставлення до виконання своїх професійних обов’язків.
Що стосується посилання скаржника на відмову у задоволенні заяви про відвід, суддя зазначив, що перебування його батька у трудових відносинах із відповідачем на умовах контракту у виконавчому апараті, який не відноситься до складу керівництва, не є підставою для відводу судді. Доказів наявності інших обставин, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості, представником відповідача не надано.
За результатами розгляду вказаної справи було ухвалено рішення про задоволення позову.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 13 жовтня 2016 року виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа, виданого Богунським районним судом міста Житомира, та у графі «Боржник» замість «комунальна установа «Обласна база спеціального медичного постачання» Житомирської обласної ради» зазначено «Житомирська обласна рада міста Житомира».
Крім того, суддя Полонець С.М. зазначив, що ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 2 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції від 18 серпня 2016 року залишено без змін. На цей час справа перебуває на розгляді у суді касаційної інстанції, рішення у справі ще не ухвалено.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС вказує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Як зазначено у пункті 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року), тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
З аналізу змісту доводів дисциплінарної скарги убачається, що вони фактично зводяться до незгоди із процесуальними діями судді та заперечень результату судового розгляду справи.
Крім того, рішення суду першої інстанції було переглянуто судом апеляційної інстанції, яким була надана належна оцінка доводам скаржника.
Таким чином, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що доводи, викладені у скарзі Житомирської обласної ради, зводяться лише до незгоди з рішенням судді, а тому не свідчать про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Скарга не містить відомостей про допущення суддею дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності.
Незгода із судовим рішенням не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Богунського районного суду міста Житомира Полонця Сергія Миколайовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
