X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
26.06.2020
1984/1дп/15-20
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Маловацького О.В., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарними скаргами Алісіменка Сергія Олександровича, Назарчука Олександра Ілліча, Данилевич Світлани Анатоліївни, Ткачова Євгена Валерійовича, Орленка Сергія Олександровича, акціонерного товариства «ПроКредит Банк» в особі адвоката Грішиної Наталії Олександрівни, Легенчук-Дімбензі Ірини Миколаївни, Тижук Олександри Володимирівни, Михайленко Надії Михайлівни, Базілевського Олександра Володимировича, Маланка Ігоря Васильовича, адвоката Каченюка Олега Ігоровича, який діє в інтересах Хоменко Діни Іванівни, адвоката Глазунова Ігоря Юрійовича, який діє в інтересах Пліса Олега Миколайовича, Клєстова Віталія Валерійовича стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Жанни Олександрівни,

встановила:

 

Корнілова (Бернацька) Жанна Олександрівна Указом Президента України від 5 серпня 1998 року № 846/98 призначена на посаду судді Радянського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Указом Президента України від 23 жовтня 2001 року переведена на роботу на посаді судді новоутвореного Шевченківського районного суду міста Києва, Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року переведена на роботу на посаді судді Печерського районного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 5 лютого 2004 року № 1464-VI обрана на посаду судді Печерського районного суду міста Києва безстроково, Постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року № 1238-VI обрана на посаду судді Вищого господарського суду України безстроково, рішенням Вищої ради правосуддя від 23 жовтня 2018 року № 3199/0/15-18 переведена на посаду судді Подільського районного суду міста Києва.

До Вищої ради правосуддя 31 липня 2019 року за вхідним № А-4396/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Алісіменка С.О. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16488/18.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 31 липня 2019 року № 758/16488/18 вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 грудня 2019 року № 3561/1дп/15-19 за скаргою Алісіменка С.О. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

До Вищої ради правосуддя 4 лютого 2019 року за вхідним № О-825/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Орленка С.О. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_1 про арешт майна (справа № 758/16140/18).

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 березня 2020 року № 679/1дп/15-20 за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Орленка С.О. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

До Вищої ради правосуддя 5 серпня 2019 року за вхідним № 207/5/13-19 надійшла дисциплінарна скарга акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (далі – АТ «ПроКредит Банк», Банк) в особі адвоката Грішиної Н.О. на неналежну поведінку судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. (справа № 458/15507/18).

До Вищої ради правосуддя 2 вересня 2019 року за вхідним № Т-4946/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Тижук О.В. на неналежну поведінку судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. (справа № 758/446/19).

Ухвалами Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2020 року № 570/2дп/15-20 та № 572/2дп/15-20 відкрито дисциплінарні справи стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. за скаргою АТ «ПроКредит Банк» в особі адвоката Грішиної Н.О. та скаргою Тижук О.В.

До Вищої ради правосуддя 16 вересня 2019 року за вхідним № Б-5191/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Базілевського О.В. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16486/18.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2020 року № 542/1дп/15-20 за скаргою Базілевського О.В. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

До Вищої ради правосуддя 19 листопада, 26 та 27 грудня 2019 року за вхідними №№ Т-6322/0/7-19, Т-6322/2/7-19, Т-6322/3/7-19 надійшли дисциплінарні скарги адвоката Ткачова Є.В. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. за дії, вчинені під час розгляду справи № 758/9473/19.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 січня 2020 року № 224/3дп/15-20 за скаргами адвоката Ткачова Є.В. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

До Вищої ради правосуддя 11 грудня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга Маланка І.В. (єдиний унікальний номер М-6701/0/7-19) на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. (справа № 758/6541/19).

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 березня 2020 року № 755/1дп/15-20 за скаргою Маланка І.В. відкрито дисциплінарне провадження стосовно судді Корнілової Ж.О.

До Вищої ради правосуддя 11 грудня 2019 року за вхідним № М-6699/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Михайленко Н.М. на неналежну поведінку судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. (справа № 758/13415/19).

До Вищої ради правосуддя 24 грудня 2019 року за вхідним № Л-3779/3/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Легенчук-Дімбензі І.М. на неналежну поведінку судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16232/18.

Ухвалами Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 лютого 2020 року № 571/2дп/15-20 та № 573/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. за скаргами Легенчук-Дімбензі І.М. та Михайленко Н.М.

До Вищої ради правосуддя 27 грудня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга Назарчука О.І. (єдиний унікальний номер Н-6988/0/7-19) на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/9802/19.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2020 року № 304/3дп/15-20 за скаргою Назарчука О.І. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

До Вищої ради правосуддя 13 січня 2020 року за вхідним № К-313/0/7-20 надійшла дисциплінарна скарга адвоката Каченюка О.І., який діє в інтересах Хоменко Д.І., на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/9503/19.

До Вищої ради правосуддя 21 січня 2020 року за вхідним № Г-516/0/7-20 надійшла дисциплінарна скарга адвоката Глазунова І.Ю., який діє в інтересах Пліса О.М., на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/10818/19.

Ухвалами Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 березня 2020 року № 836/3дп/15-20 та № 837/3дп/15-20 відкрито дисциплінарні справи стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. за скаргою адвоката Каченюка О.І., який діє в інтересах Хоменко Д.І., та скаргою адвоката Глазунова І.Ю., який діє в інтересах Пліса О.М.

До Вищої ради правосуддя 27 січня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга Данилевич С.А. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. (єдиний унікальний номер Д-617/0/7-20) під час розгляду справи № 758/16974/188.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 5 лютого 2020 року № 305/3дп/15-20 за скаргою Данилевич С.А. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 30 січня 2020 року № 250/0/15-20 обʼєднано дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., відкриту за скаргами адвоката Ткачова Є.В., з дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою за скаргою Алісіменка С.О., в одну дисциплінарну справу і передано її на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 11 лютого 2020 року об’єднано об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., відкриту за дисциплінарними скаргами Алісіменка С.О., адвоката Ткачова Є.В., з об’єднаною дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою за дисциплінарними скаргами Назарчука О.І., Данилевич С.А., в одну дисциплінарну справу і передано її на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2020 року об’єднано дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. за скаргою Базілевського О.В., з об’єднаною дисциплінарною справою, відкритою стосовно цієї судді за скаргою Алісіменка С.О., скаргами адвоката Ткачова Є.В., скаргою Назарчука О.І., скаргою Данилевич С.А., в одну дисциплінарну справу. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 27 лютого 2020 року № 627/0/15-20 об’єднано об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., відкриту за скаргами адвоката Ткачова Є.В., Алісіменка С.О., з об’єднаною дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою за скаргами Тижук О.В., Легенчук-Дімбензі І.М., АТ «ПроКредит Банк» в особі адвоката Грішиної Н.О., Михайленко Н.М., в одну дисциплінарну справу і передано її на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 березня 2020 року об’єднано дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., відкриту за скаргами адвоката Ткачова Є.В., Алісіменка С.О., Тижук О.В., Легенчук-Дімбензі І.М., АТ «ПроКредит Банк» в особі адвоката Грішиної Н.О., Михайленко Н.М., Маланка І.В., з дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою за скаргою Орленка С.О., в одну дисциплінарну справу. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

До Вищої ради правосуддя 30 березня 2020 року надійшла скарга Клєстова В.В. від 26 березня 2020 року (єдиний унікальний номер К-1962/0/7-20) на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час здійснення правосуддя у справі № 758/2181/20.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 травня 2020 року № 1142/1дп/15-20 за скаргою Клєстова В.В. відкрито дисциплінарне провадження стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 9 квітня 2020 року № 938/0/15-20 об’єднано об’єднану дисциплінарну справу стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., відкриту за скаргами адвоката Глазунова І.Ю., який діє в інтересах Пліса О.М., адвоката Каченюка О.І., який діє в інтересах Хоменко Д.І., з об’єднаною дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою за скаргами Алісіменка С.О., адвоката Ткачова Є.В., Назарчука О.І., Данилевич С.А., Базілевського О.В., Тижук О.В., Легенчук-Дімбензі І.М., АТ «ПроКредит Банк» в особі адвоката Грішиної Н.О., Михайленко Н.М., Маланка І.В., Орленка С.О., в одну дисциплінарну справу і передано її на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 травня 2020 року об’єднано дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. за скаргою Клєстова В.В., із об’єднаною дисциплінарною справою, відкритою стосовно вказаної судді за скаргами адвоката Глазунова І.Ю., який діє в інтересах Пліса О.М., адвоката Каченюка О.І., який діє в інтересах Хоменко Д.І., Алісіменка С.О., адвоката Ткачова Є.В., Назарчука О.І., Данилевич С.А., Базілевського О.В., Тижук О.В., Легенчук-Дімбензі І.М., АТ «ПроКредит Банк» в особі адвоката Грішиної Н.О., Михайленко Н.М., Маланка І.В., Орленка С.О., в одну дисциплінарну справу. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної дисциплінарної справи доручено члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.

Розгляд об’єднаної дисциплінарної справи призначено на 26 червня 2020 року.

Суддя та скаржники повідомлені про розгляд об’єднаної дисциплінарної справи 26 червня 2020 року шляхом надіслання відповідних запрошень поштою, а також розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оголошення про запрошення їх на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Роз’яснено учасникам можливість проведення засідання Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання.

У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з’явились суддя Корнілова Ж.О., скаржник Орленко С.О., представник скаржника Алісіменка С.О. – Венгаренко Т.А.

Інші скаржники в засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 26 червня 2020 року не прибули, клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції не надали.

Відповідно до частини п’ятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. З огляду на наведене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для розгляду дисциплінарної справи без їх участі.

У засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 26 червня 2020 року Орленко С.О. заявив клопотання про об’єднання його дисциплінарної скарги на дії судді Корнілової Ж.О. (вх. № О-825/1/7-19, доповідач – член Вищої ради правосуддя Прудивус О.В.) з об’єднаною дисциплінарною справою, що розглядається.    

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в задоволенні зазначеного клопотання Орленка С.О., оскільки дисциплінарна справа за вказаною скаргою не відкрита, проводиться попередня перевірка.  

У засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 26 червня 2020 року суддя Корнілова Ж.О. підтримала надані нею письмові пояснення від 12 червня 2020 року та додаткові пояснення, надані 26 червня 2020 року. Скаржник Орленко С.О. та представник скаржника Алісіменка С.О. – Венгаренко Т.А. підтримали подані дисциплінарні скарги та просили притягнути суддю Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності.

Заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С., суддю Корнілову Ж.О., скаржника Орленка С.О., представника скаржника Алісіменка С.О. – Венгаренко Т.А., врахувавши надані суддею письмові пояснення, вивчивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

Скарга Алісіменка С.О. унікальний № А-4396/0/7-19 (справа № 758/16488/18)

До Вищої ради правосуддя 31 липня 2019 року за вхідним № А-4396/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Алісіменка С.О. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16488/18.

У скарзі зазначено, що у провадженні судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. перебуває цивільна справа № 758/16488/18 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, третя особа – ПАТ «Авант-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» ОСОБА_4, про стягнення заборгованості.

У своїй скарзі Алісіменко С.О. стверджує про невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та зазначає, що провадження у справі відкрито 19 грудня 2018 року та на час подання дисциплінарної скарги, тобто на 18 липня 2019 року, справа до розгляду по суті не призначалась.

На ухвалу суду від 21 грудня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову скаржник подав апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 4 квітня 2019 року, однак на час подання цієї дисциплінарної скарги, тобто станом на 18 липня 2019 року, апеляційна скарга до апеляційного суду не направлена.

На підставі викладеного скаржник просив притягнути суддю Подільського районного суду міста Києва Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктами «а, «г» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів.

Під час розгляду дисциплінарної справи з довідки про рух справи № 758/16488/18, наданої головою Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В., та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр) встановлено таке.

14 грудня 2018 року до Подільського районного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, третя особа – ПАТ «Авант-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант-Банк» ОСОБА_4, про стягнення заборгованості.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2018 року справу розподілено до провадження судді Корнілової Ж.О.

Відповідно до частини першої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

19 грудня 2018 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) у вказаній справі відкрито провадження, визначено справу розглядати у порядку загального провадження та призначено справу до розгляду на 18 січня 2019 року.

20 грудня 2018 року до суду надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 21 грудня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, в межах суми позовних вимог – 2 999 998,63 гривні згідно з переліком, наведеним в ухвалі.

Копію ухвали Подільського районного суду міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову від 21 грудня 2018 року надано судом для внесення до ЄДРСР 29 грудня 2018 року.

18 січня 2019 року розгляд справи відкладено на 14 березня 2019 року у зв’язку із неявкою сторін та з таких саме підстав відкладено на 8 квітня 2019 року.

8 квітня 2019 року секретар судового засідання склав довідку про зняття справи з розгляду у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Розгляд справи відкладено на 2 жовтня 2019 року.

2 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено на 11 листопада 2019 року у зв’язку із неявкою сторін і з таких самих підстав відкладено на 9 грудня 2019 року.

15 листопада 2019 року відповідно до протоколу судового засідання вирішувалось питання про внесення виправлень до ухвал суду від 19 грудня 2018 року та від 21 грудня 2018 року.

6 березня 2020 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) відмовлено в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. від розгляду цієї справи.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року (суддя Корнілова Ж.О.) позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

З наведеного вище вбачається, що суддя Корнілова Ж.О. вказаних вимог закону не дотрималась. Справу № 758/16488/18 передано їй на розгляд 14 грудня 2018 року. Провадження у справі відкрито 19 грудня 2018 року, а рішення у справі ухвалено 13 березня 2020 року.

Тобто справа перебувала у провадженні судді Корнілової Ж.О. майже один рік три місяці, що перевищує встановлений статтею 210 ЦПК України строк розгляду справи майже на один рік.

Із довідки про рух справи вбачається, що тривалість інтервалів між судовими засіданнями у цій справі становить від одного до двох місяців. Причини відкладення справи – неявка учасників справи в судове засідання.

Судове засідання, призначене на 8 квітня 2019 року, було відкладено суддею на півроку – на 2 жовтня 2019 року у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

З наданих головою суду Васильченком О.В. відомостей встановлено, що за період з 8 квітня по 2 жовтня 2019 року (178 календарних днів) суддя Корнілова Ж.О. була відсутня на робочому місті у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю загалом 60 календарних днів (з 8 квітня по 17 травня, з 19 по 26 червня, з 11 по 14 липня та з 2 по 9 серпня 2019 року) та 32 календарних дні перебувала у відпустках (28–30 травня, 12–13 червня, 18 червня, 2–27 вересня 2019 року).

Відповідно до пункту 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно із частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16488/18, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею під час розгляду справи порушено вимоги статті 210 ЦПК України, не вжито заходів щодо дотримання розумних строків розгляду судової справи, внаслідок чого порушено визначене статтею 55 Конституції України право скаржника на судовий захист, що свідчить про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Стосовно доводів дисциплінарної скарги щодо несвоєчасного направлення апеляційної скарги ОСОБА_3 до апеляційного суду встановлено таке.

За даними офіційного веб-порталу «Судова влада України», апеляційна скарга ОСОБА_3 у справі № 758/16488/18 надійшла до суду 4 квітня 2019 року.

Частиною одинадцятою статті 153 ЦПК України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з пунктами 15.5, 15.10 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6–9, 11, 14–16, 19–23, 37–39 частини першої статті 353 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

В інших випадках до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Інформація про надходження апеляційної скарги в цивільній справі вноситься до автоматизованої системи документообігу суду (далі – АСДС). На першій сторінці апеляційної скарги проставляється штамп вхідної кореспонденції із зазначенням дати надходження документа до суду та реєстраційного номера документа.

Після надходження до суду усіх апеляційних скарг у цивільній справі або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги вони разом зі справою надсилаються до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їх надходження надсилаються до апеляційного суду (пункт 27.4 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 в редакції, чинній на час подання до суду апеляційної скарги).

З наданої головою Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В. інформації вбачається, що відповідно до супровідного листа суду № К-213/111 контрольна справа № 758/16488/18 була направлена до Київського апеляційного суду 21 листопада 2019 року.

З наведеного вбачається, що копії матеріалів справи з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року, що надійшла до суду 4 квітня 2019 року, були направлені до апеляційного суду 21 листопада 2019 року, тобто більш ніж через сім місяців.

Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Частиною першою статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Суддя Корнілова Ж.О. в наданих поясненнях зауважила, що про наявність вказаної апеляційної скарги їй було невідомо, оскільки скаргу судді передано не було.

Листом від 24 червня 2020 року № 1/456/2020 голова Подільського районного суду міста Києва Васильченко О.В. повідомив Вищу раду правосуддя про те, що згідно відомостей, що містяться в автоматизованій системі документообігу КП «Д-3» 4 квітня 2019 року було зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року про забезпечення позову.

Дана апеляційна скарга перебувала на контролі у відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ.

Разом з тим, скаржник додав до дисциплінарної скарги копію відповіді голови Подільського районного суду міста Києва Васильченка О.В. (лист від 12 червня 2019 року № 5/496/2019) на звернення його адвоката щодо ненаправлення апеляційної скарги до апеляційного суду, у якій зазначено, що станом на 12 червня 2019 року справа перебувала у провадженні судді Корнілової Ж.О. та до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ не здана, суддя Корнілова Ж.О. перебувала у відпустці.

За даними, наданими головою суду Васильченком О.В. суддя Корнілова Ж.О. перебувала у відпустці 12–13 червня 2019 року.

Тобто, з моменту надходження 4 квітня 2019 року апеляційної скарги до Подільського районного суду міста Києва та до 12 червня 2019 року справу не було передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ для підготовки та направлення її копій, необхідних для розгляду апеляційної скарги, до апеляційного суду разом з матеріалами справи.

Своєчасне направлення копій матеріалів справи з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу про забезпечення позову відповідальними працівниками відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ неможливе без передачі суддею відповідних матеріалів до вказаного відділу.

З наведеного вбачається, що несвоєчасне надання суддею Корніловою Ж.О. матеріалів справи до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ зумовило порушення встановленого пунктом 27.4 Інструкції строку направлення копій матеріалів справи з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Копії матеріалів справи з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року про забезпечення позову були направлені до апеляційного суду 21 листопада 2019 року, тобто більш ніж через сім місяців після надходження апеляційної скарги до суду.

При цьому, згідно листа голови суду, до 12 червня 2019 року справу не було передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ.

Несвоєчасне надання суддею Корніловою Ж.О. матеріалів справи до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ для підготовки та направлення до апеляційного суду її копій, необхідних для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу про забезпечення позову, є порушенням положень статей 2, 17 ЦПК України та статті 129 Конституції України, що вплинуло на можливість своєчасної реалізації скаржником його права на апеляційне оскарження судового рішення в розумні строки.

Вказане свідчить про наявність у діях судді Корнілової Ж.О. складу дисциплінарного проступку, передбаченого, підпунктами «а», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості).

Крім того, ухвала Подільського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року надіслана судом для внесення до ЄДРСР 29 грудня 2018 року.

Згідно із частинами четвертою – шостою статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи.

Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Згідно із частинами другою, третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Пунктом 1 розділу ІІ та пунктом 1 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується електронним цифровим підписом судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду – електронними цифровими підписами усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до цього Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.

Копію судового рішення від 21 грудня 2018 року внесено до ЄДРСР 29 грудня 2018 року, тобто з порушенням строку, встановленого частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» (пізніше на 7 днів).

Разом із тим пунктами 1, 2 розділу Х Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень передбачено, що обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

У разі надсилання до Реєстру судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним ЕЦП (за наявності у табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез’ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказами про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до Реєстру особа, визначена наказом голови суду, в якому зберігається судова справа. У разі відсутності такого наказу електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до Реєстру голова суду, в якому зберігається судова справа, або особа, яка виконує його обов’язки.

Наказом голови Подільського районного суду міста Києва Бородія В.М. від 8 жовтня 2018 року в Подільському районному суді міста Києва особами, відповідальними за надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень, що виносилися суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронної копії судового рішення втратили можливість їх підписання власним електронним цифровим підписом (за наявності у табелі робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез’ясованих причин, через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, згідно з наказами про відрядження, про відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), було визначено таких працівників: керівника апарату ОСОБА_5, головного спеціаліста ОСОБА_6.

Листом від 28 травня 2020 року № 1-397/2020 голова суду Васильченко О.В. повідомив, що у 2018 році суддя Корнілова Ж.О. у відпустках та на лікарняних не перебувала.

Тобто в період постановлення ухвали Подільського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову обов’язок щодо своєчасного надсилання електронного примірника цієї ухвали для її внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладався на суддю Корнілову Ж.О.

Наявність даних із ЄДРСР про надсилання копії ухвали Подільського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року до Реєстру 29 грудня 2018 року, посилання скаржника на ненадсилання йому судом вказаної копії ухвали суду та на отримання копії цієї ухвали лише 25 березня 2019 року під час ознайомлення з матеріалами справи дають підстави для висновку, що повний текст ухвали суду від 21 грудня 2018 року до 29 грудня 2018 року виготовлений не був, що свідчить про порушення суддею Корніловою Ж.О. строку виготовлення ухвали суду, визначеного частиною п’ятою статті 259 ЦПК України та пунктом 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, на сім днів.

Разом з тим, у Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

Згідно з наданими виконувачем обов’язків голови Подільського районного суду міста Києва Отвіновським П.Л. статистичними показниками роботи судді Корнілової Ж.О. за період із 1 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року:

до провадження судді надійшло 873 цивільні справи, 1 298 кримінальних справ та 42 справи в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України);

розглянуто 35 цивільних справ, 908 кримінальних справ та 4 справи за правилами КАС України;

залишок нерозглянутих справ становить 877 цивільних справ, 405 кримінальних справ та 41 справу на правилами КАС України.

З урахуванням наведеного навантаження, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що порушення строку виготовлення повного тексту ухвали Подільського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року та порушення строку внесення вказаної ухвали до Єдиного державного реєстру судових рішень на сім днів зумовлено об’єктивними причинами.

Згідно вимог статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у випадку допущення умисного або внаслідок недбалості порушення, а в даному конкретному випадку не встановлено фактичних даних на підтвердження допущення суддею Корніловою Ж.О. зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасного надання суддею копії рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень в результаті умисних чи внаслідок недбалості дій.

Вказані обставини свідчать про відсутність у діях судді Корнілової Ж.О. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання суддею копії рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з тим, кваліфікуючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16488/18, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність в її діях складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

Скарга Назарчука О.І. унікальний № Н-6988/0/7-19 (справа № 758/9802/19)

До Вищої ради правосуддя 27 грудня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга Назарчука О.І. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. (єдиний унікальний номер Н-6988/0/7-19).

Скаржник вважає, що суддею Корніловою Ж.О. порушено строки розгляду справи № 758/9802/19, визначені Цивільним процесуальним кодексом України.

Під час розгляду дисциплінарної справи на запит члена Вищої ради правосуддя головою Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В. надано довідку про рух справи № 758/9802/19, з якої встановлено таке.

Справа № 758/9802/19 за заявою ОСОБА_7, заінтересована особа – Шевченківська районна державна адміністрація міста Києва, про встановлення факту надійшла до Подільського районного суду міста Києва 29 липня 2019 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи було визначено суддю Корнілову Ж.О.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року заяву ОСОБА_7 про встановлення факту було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

Листом від 29 липня 2019 року копії ухвали у справі було надіслано ОСОБА_7 та Шевченківській районній державній адміністрації міста Києва.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 16 серпня 2019 року заяву ОСОБА_7 про встановлення факту було визнано неподаною та повернуто її з доданими до неї матеріалами заявнику.

Листом від 16 серпня 2019 року копію ухвали у справі було надіслано ОСОБА_7.

У довідці про рух справи також зазначено, що відповідно до розписки, наявної в матеріалах справи, копію ухвали суду від 16 серпня 2019 року ОСОБА_7 було отримано 16 серпня 2019 року.

У дисциплінарній скарзі Назарчук О.І. посилається на невжиття суддею Корніловою Ж.О. заходів щодо розгляду його заяви про встановлення факту протягом строку, встановленого законом.

19 лютого 2020 року від ОСОБА_7 до Вищої ради правосуддя надійшла заява про повернення його дисциплінарної скарги без розгляду. Скаржник вказує, що ця дисциплінарна скарга подана не ним особисто, а його представником.

Разом із тим із дисциплінарної скарги вбачається, що вона підписана особисто ОСОБА_7.

Згідно з пунктом 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Положеннями частини третьої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Встановлено, що справа № 758/9802/19 надійшла до провадження судді Корнілової Ж.О. 29 липня 2019 року і того самого дня було постановлено ухвалу про залишення заяви ОСОБА_7 про встановлення факту без руху, що узгоджується з положеннями частини першої статті 185 ЦПК України.

У своїй заяві про залишення дисциплінарної скарги без розгляду ОСОБА_7 вказує, що ухвалу про залишення його заяви без руху було він отримав у день її постановлення – 29 липня 2019 року.

Частина п’ята статті 205 ЦПК України передбачає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

16 серпня 2019 року заяву про встановлення факту визнано неподаною та повернуто її із доданими до неї матеріалами заявнику, який не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, тобто в межах строку, встановленого частиною п’ятою статті 205 ЦПК України.

Як зазначено у наданій головою суду довідці про рух справи та вбачається із заяви про відмову від дисциплінарної скарги Назарчука О.І., ухвалу суду від 16 серпня 2019 року про повернення заяви про встановлення факту ОСОБА_7 отримав у день її постановлення.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя або безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Як встановлено під час дисциплінарного провадження, заява про встановлення факту надійшла до провадження судді 29 липня 2019 року, того самого дня була залишена без руху ухвалою судді, яку скаржник також отримав 29 липня 2019 року, після чого в межах строку, визначеного частиною п’ятою статті 205 ЦПК України, 16 серпня 2019 року суд постановив ухвалу про залишення заяви неподаною та повернення її заявнику.

Ухвалу суду про повернення заяви про встановлення факту ОСОБА_7 отримав у день її постановлення.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/9802/19, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність в її діях складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя або безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Скарги адвоката Ткачова Є.В. №№ Т-6322/0/7-19, Т-6322/2/7-19, Т-6322/3/7-19 (справа № 758/9473/19)

До Вищої ради правосуддя 19 листопада, 26 та 27 грудня 2019 року за вхідними №№ Т-6322/0/7-19, Т-6322/2/7-19, Т-6322/3/7-19 надійшли дисциплінарні скарги адвоката Ткачова Є.В. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., вчинені нею під час розгляду справи № 758/9473/19, із проханням притягнути її до дисциплінарної відповідальності.

У скарзі № Т-6322/0/7-19 зазначено, що 22 липня 2019 року адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 звернувся до Подільського районного суду міста Києва в порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), проте станом на день звернення зі скаргою (8 листопада 2019 року) справа не розглянута. Зокрема, з відповідей голови цього суду Васильченка О.В. та виконувача обов’язків голови суду Отвіновського П.Л. від 5 серпня, 9 вересня та 23 жовтня 2019 року щодо розгляду скарги адвокату стало відомо, що вказаній справі присвоєно єдиний унікальний номер 758/9473/19, автоматизованою системою документообігу суду для її розгляду визначено слідчого суддю Корнілову Ж.О. Крім того, станом на дату надання відповідей на запити інформація в системі документообігу суду щодо розгляду справи відсутня, справа № 758/9473/19 перебуває у провадженні судді Корнілової Ж.О.

У скарзі № Т-6322/2/7-19 йдеться про те, що 9 грудня 2019 року адвокат ОСОБА_8 отримав ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2019 року про повернення скарги. Вказаною ухвалою, на думку скаржника, суддя безпідставно відмовила в розгляді справи по суті скарги, а невчасне надсилання копії цієї ухвали адвокату ОСОБА_8 мало наслідком незаконне утримання ОСОБА_9 протягом двох місяців до закінчення досудового розслідування в установі, яка не передбачена для утримання осіб, до яких застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Зі змісту скарги № Т-6322/3/7-19 вбачається, що суддя Корнілова Ж.О. допустила зволікання з виготовленням рішення у справі № 758/9473/19 та внесенням його до ЄДРСР, оскільки ухвала від 22 липня 2019 року надіслана судом до Реєстру 2 грудня 2019 року.

У зв’язку із викладеним скаржник просив притягнути суддю Корнілову Ж.О. до відповідальності в порядку дисциплінарного провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи з наданих на запит члена Вищої ради правосуддя копій матеріалів справи № 758/9473/19 встановлено таке.

22 липня 2019 року адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 звернувся зі скаргою до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва в порядку статті 206 КПК України, в якій просив зобов’язати начальника ІТТ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_10, старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 повернути підозрюваного ОСОБА_9 до державної установи «Київський слідчий ізолятор», оскільки він як особа, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинен утримуватися саме там.

Зокрема, у скарзі вказував, що із 6 травня 2019 року ОСОБА_9 всупереч вимогам статті 4 Закону України «Про переднє ув’язнення» та за відсутності відповідного рішення суду утримується в ізоляторі тимчасового тримання Головного управління Національної поліції України в місті Києві за адресою: місто Київ, проспект Косогірний, 7 (Подільський район).

Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 22 липня 2019 року вказану скаргу передано судді Корніловій Ж.О.

Згідно з копіями матеріалів справи 22 липня 2019 року слідчим суддею Корніловою Ж.О. постановлено ухвалу про повернення скарги адвоката ОСОБА_8  на бездіяльність начальника ІТТ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_10, старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_11 для подання до належного суду.

Суддя Корнілова Ж.О. мотивувала ухвалу тим, що з огляду на загальні засади правил підсудності, визначених статтею 32 КПК України, розгляд скарг проводиться за місцем розташування органу досудового розслідування. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

В ухвалі суду також зазначено, що з доданих до матеріалів скарги документів вбачається, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № ___________________699 є Головне слідче управління Національної поліції України.

Враховуючи, що скарги подаються за місцем розташування органу досудового розслідування, скарга підлягає поверненню для подання до належного суду, оскільки органом, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, є Головне слідче управління Національної поліції України. Зі змісту ухвали також вбачається, що вказане рішення не підлягає оскарженню.

У своїй дисциплінарній скарзі № Т-6322/2/7-19 адвокат Ткачов Є.В. вказує, що вказаною ухвалою суддя безпідставно відмовила в розгляді справи по суті скарги, а невчасне направлення копії цієї ухвали адвокату ОСОБА_8 мало наслідком незаконне утримання ОСОБА_9 протягом двох місяців до закінчення досудового розслідування в установі, яка не передбачена для утримання осіб, до яких застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Зі змісту дисциплінарної скарги вбачається, що скаржник посилається на неправильний порядок вирішення суддею Корніловою Ж.О. скарги, в якій адвокат ОСОБА_8 просив у порядку статті 206 КПК України прийняти рішення про законність тримання його підзахисного ОСОБА_9 під вартою саме в ізоляторі тимчасового тримання ГУ НП в місті Києві. Скаржник вважає, що слідчий суддя помилково повернула скаргу на підставі положень статті 304 КПК України, якою передбачений порядок вирішення скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, чим відмовила скаржнику в доступі до правосуддя.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини.

Зокрема, згідно із частиною першою цієї статті кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Тобто положеннями частини першої статті 206 КПК України передбачено, що кожному підданому арешту, триманню під вартою забезпечено право на правовий захист, процесуальні форми якого визначені в частинах другій – дев’ятій цієї статті.

Отже, стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема, наявності судового рішення тощо) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.

Проте на відміну від порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбаченого статтями 303–308 КПК України, стаття 206 КПК України встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.

Як вбачається зі скарги адвоката ОСОБА_8, на підставі постанови старшого слідчого ГСУ НП України ОСОБА_11 від 3 травня 2019 року про застосування заходів безпеки переведено ОСОБА_9 для утримання до ІТТ ГУ НП в місті Києві за адресою: місто Київ, провулок Косогірний, 7.

Враховуючи, що ОСОБА_9 перебуває під вартою в ІТТ ГУ НП в місті Києві, відповідно до вимог частини першої статті 206 КПК України з питань дотримання його прав захисник має право звернутися до суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа тримається під вартою.

Вказана адреса належить до територіальної юрисдикції Шевченківського району міста Києва, а тому подана скарга не підлягає розгляду в порядку статті 206 КПК України слідчим суддею Подільського районного суду міста Києва, куди звернувся зі скаргою адвокат ОСОБА_8.

Отже, стосовно доводів дисциплінарної скарги про постановлення слідчим суддею ухвали від 22 липня 2019 року про повернення скарги без дотримання процедури, яка передбачена кримінальним процесуальним законом, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить з того, що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку, зокрема порушення ним процесуального закону та вчинення дій, які не відповідають завданням кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. від 22 липня 2019 року скаргу адвоката ОСОБА_8 було йому повернуто для подання до належного суду на підставі пункту 2 частини другої статті 304 КПК України.

У поданій адвокатом ОСОБА_8 скарзі порушувалось питання, яке захисник чітко визначив як таке, що подається в порядку статті 206 КПК України, а не в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбаченому статтями 303–308 КПК України.

Ознакою складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є незаконна відмова в доступі до правосуддя та унеможливлення реалізації учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного умислу або грубої необережності (пункт 66 Рекомендації від 17 листопада 2010 року CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки). Згідно з пунктом 69 цієї Рекомендації дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов’язки ефективно та належним чином.

Крім того, Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) і Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи вважають, що дія чи бездіяльність судді можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо вони вчинені умисно або з грубою необережністю (пункт 19 Спільного висновку щодо проекту Закону «Про дисциплінарну відповідальність суддів Республіки Молдова»), а дисциплінарне провадження, як правило, має порушуватися в разі грубої і неприпустимої професійної поведінки судді (пункт 35 цього Спільного висновку).

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою 14 жовтня 2015 року Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Таким чином, орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, не уповноважений перевіряти законність судового рішення, а зобов`язаний перевірити дії судді під час ухвалення такого рішення в частині наявності порушень, які є підставою для застосування дисциплінарної відповідальності, та оцінити наслідки саме цих дій.

З огляду на зміст Закону України «Про судоустрій і статус суддів» шкідливими є негативні наслідки, що настають для учасників процесу, зокрема у вигляді перешкоджання реалізації наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Доводи дисциплінарної скарги про відмову в доступі до правосуддя з огляду на постановлення слідчим суддею ухвали про повернення скарги на підставі положень статті 304 КПК України без вирішення скарги по суті є неспроможними з огляду на положення статті 206 КПК України, яка передбачає можливість звернення зі скаргою в порядку цієї статті до слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа тримається під вартою, тобто у цьому випадку – до Шевченківського районного суду міста Києва, а не до Подільського районного суду міста Києва, куди адвокат ОСОБА_8 подав свою скаргу.

Здійснюючи правосуддя, суддя, має право на власне тлумачення закону, у тому числі й таке, що відрізняється від загальноприйнятого. Таке тлумачення повинне бути добросовісним. З ухвали судді Корнілової Ж.О. від 22 липня 2019 року про повернення скарги для подання до належного суду вбачається, що суддею було обґрунтовано власне розуміння відповідних положень процесуального законодавства.

Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості (права) звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти різного роду клопотання, оскаржувати до слідчого судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

У практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права.

Право на доступ до правосуддя не є необмеженим. У встановлених законом випадках воно може обмежуватись. У своїй практиці Європейський Суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у частині першій статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

Повернення слідчим суддею скарги, розгляд якої цим судом не передбачений з огляду на подання скарги з порушенням правил територіальної юрисдикції суду, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, як про це йдеться в дисциплінарній скарзі.

Підстав для розгляду скарги по суті, як про це зазначає скаржник, у судді Корнілової Ж.О. не було з огляду на наведене вище.

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення зі скаргою в порядку статті 206 КПК України до слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа тримається під вартою, не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Стосовно доводів скарги про несвоєчасне отримання адвокатом ОСОБА_8 ухвали Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2019 року, що мало наслідком незаконне утримання під вартою ОСОБА_9 протягом двох місяців до закінчення досудового розслідування, в наданих поясненнях суддя Корнілова Ж.О. зазначила, що копію вказаної ували суду адвокат отримав в день її постановлення, на підтвердження чого суддею додано до пояснень копію довідкового листа справи з особистим підписом адвоката ОСОБА_8 про отримання копії ухвали саме 22 липня 2020 року.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/9473/19, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

У своїй дисциплінарній скарзі № Т-6322/0/7-19 Ткачов Є.В. посилається на невжиття суддею заходів щодо розгляду справи № 758/9473/19 протягом строку, встановленого законом.

Зі змісту скарги № Т-6322/3/7-19 вбачається, що суддя Корнілова Ж.О. допустила зволікання з виготовленням рішення у справі № 758/9473/19 та внесенням його до ЄДРСР, оскільки ухвала від 22 липня 2019 року надіслана судом до Реєстру 2 грудня 2019 року.

Відповідно до листа виконувача обов’язків голови Подільського районного суду міста Києва Отвіновського П.Л. від 5 серпня 2019 року за № 5/776/2019 та листів голови Подільського районного суду міста Києва Васильченка О.В. від 9 вересня 2019 року № 5/269/2019, від 23 жовтня 2019 року № 5/1261/2019 справа № 758/9473/19 перебуває у провадженні судді Корнілової Ж.О. Інформація про рух справи відсутня.

Згідно пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Як встановлено під час дисциплінарного провадження, ухвалу про повернення скарги було постановлено слідчим суддею Корніловою Ж.О. 22 липня 2019 року, тобто в день розподілення скарги до провадження судді, та того самого дня 22 липня 2019 року вручено скаржнику – адвокату ОСОБА_8.

Відповідно до інформації, наявної в ЄДРСР, копія ухвали від 22 липня 2019 року надіслана до Реєстру 2 грудня 2019 року, тобто з порушенням строку, визначеного частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» (пізніше на чотири місяці десять днів).

Наказом голови Подільського районного суду міста Києва Бородія В.М. від 29 грудня 2018 року в Подільському районному суді міста Києва особою, відповідальною за підписання електронним цифровим підписом (далі – ЕЦП) судових рішень, вироків, рішень, постанов, наказів, ухвал, які були ухвалені чи постановлені судом, та надсилання електронних копій судових рішень – вироків, рішень, постанов, наказів, ухвал до Реєстру електронних копій судових рішень, що ухвалювалися під головуванням судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., було визначено секретаря судового засідання ОСОБА_12.

Згідно з наданими копіями наказів від 29 листопада 2016 року № 117 та від 30 вересня 2019 року № 154 ОСОБА_12 працював на посаді секретаря судового засідання Подільського районного суду міста Києва з 29 листопада 2016 року по 30 вересня 2019 року.

З наведеного вбачається, що відповідальність за підписання електронним цифровим підписом та надсилання електронних копій судових рішень, що ухвалювалися під головуванням судді Корнілової Ж.О. на час постановлення ухвали від 22 липня 2019 року, була покладена наказом голови суду на секретаря судового засідання ОСОБА_12.

Разом із тим обов’язок формування електронного примірника судового рішення в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі положеннями пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу X Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень покладається саме на суддю, який ухвалив таке рішення.

У межах здійснення дисциплінарного провадження голові Подільського районного суду міста Києва Васильченку О.В. було направлено запит стосовно внесення ухвали від 22 липня 2019 року до автоматизованої системи документообігу суду комп’ютерної програми «Д-3».

У відповідь на вказаний запит листом від 28 травня 2020 року № 1/397/2020 голова суду Васильченко О.В. повідомив Вищу раду правосуддя, що ухвала Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2019 року у справі № 758/9473/19 була внесена суддею Корніловою Ж.О. до автоматизованої системи документообігу суду комп’ютерної програми «Д-3» 2 грудня 2019 року.

Наявність даних про внесення суддею Корніловою Ж.О. ухвали суду від 22 липня 2019 року до автоматизованої системи документообігу суду комп’ютерної програми «Д-3» лише 2 грудня 2019 року, даних з ЄДРСР про надання копії цієї ухвали для її внесення до Реєстру також 2 грудня 2019 року, свідчить про порушення строку внесення судового рішення до ЄДРСР, визначеного частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» на чотири місяці десять днів.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді від 22 липня 2019 року про повернення скарги було постановлено суддею Корніловою Ж.О. в день розподілення скарги до її провадження, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/973/19 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду скарги протягом строку, встановленого законом.

Разом із тим, кваліфікуючи дії слідчого судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/9473/19, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Скарга акціонерного товариства «ПроКредит Банк» в особі адвоката Грішиної Н.О. № 207/5/13-19 (справа № 758/15507/18-ц)

До Вищої ради правосуддя 5 серпня 2019 року за вхідним № 207/5/13-19 надійшла дисциплінарна скарга акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (далі – АТ «ПроКредит Банк», Банк) в особі адвоката Грішиної Н.О. на неналежну поведінку судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., яка полягає у безпідставному затягуванні розгляду цивільної справи № 458/15507/18.

Автор скарги зазначила, що із грудня 2018 року у провадженні судді Корнілової Ж.О. на розгляді перебуває вказана справа, яка на час подання скарги не розглянута, що свідчить про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Також вказує про наявність у справі двох ухвал: від 11 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та від 14 грудня 2018 року про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження.

Станом на день подання скарги, як наголосила скаржник, отримати інформацію щодо дати судового засідання вони не мають змоги, неодноразові звернення до канцелярії суду, секретаря та помічника судді результатів не дали.

На переконання автора скарги, такі дії судді містять склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості допущення суддею незаконної відмови у доступі до правосуддя, істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм прав та виконання процесуальних обов’язків; безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом), та є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що в провадженні судді Корнілової Ж.О. перебувала на розгляді цивільна справа № 758/15507/18 за позовною заявою АТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_13 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

З інформації, яка міститься в ЄДРСР, вбачається, що у справі постановлено дві ухвали.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 11 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 6 лютого 2019 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 14 грудня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23 січня 2019 року.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 16 березня 2020 року позовні вимоги АТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_13 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволено в повному обсязі.

Вказане рішення від 16 березня 2020 року надіслано судом до ЄДРСР 17 березня 2020 року, що узгоджується з положеннями частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень».

26 лютого 2020 року до Вищої ради правосуддя від адвоката Грішиної Н.О. надійшла заява про залишення цієї дисциплінарної скарги без розгляду, однак згідно з пунктом 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Отже, у своїй дисциплінарній скарзі адвокат Грішина Н.О. посилається на невжиття суддею Корніловою Ж.О. заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Вказує на порушення судом порядку розгляду справи з огляду на постановлення суддею двох ухвал про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження та в порядку спрощеного позовного провадження.

Скаржник також вказує, що, незважаючи на неодноразові звернення до суду, Банк не міг отримати інформацію щодо стану розгляду справи та про дати судових засідань, оскільки судові повістки на адресу Банку не надходили.

Адвокатом Грішиною Н.О. до скарги додано копії листів суду за підписом голови Подільського районного суду міста Києва Бородія В.М. від 21 березня, 23 квітня, 25 липня 2019 року, які підтверджують неодноразові звернення АТ «ПроКредит Банк» до суду із проханням повідомити про рух справи.

Отже, під час дисциплінарного провадження встановлено, що до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява АТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_13 про стягнення 34550,45 дол. США, 15181,74 грн інфляційних втрат, 3344,03 грн – 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання та 14739,32 грн судового збору.

Згідно із частиною першою статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. від 11 грудня 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, зокрема, справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною шостою статті 277 ЦПК України передбачено, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

З наведеного вище вбачається, що вказана справа про стягнення заборгованості, ціна позову в якій перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесена до категорії справ, визначених частиною четвертою статті 274 ЦПК України, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. від 14 грудня 2018 року у справі було відкрито загальне позовне провадження.

В ухвалі про відкриття провадження визначено, що, враховуючи вимоги статті 189, частини четвертої статті 274 ЦПК України, суддя дійшла висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Відповідно до частин четвертої, п’ятої статті 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи – у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Отже, з урахуванням положень статей 19, 274 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд правомірно дійшов висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що не суперечить положенням частини шостої статті 277 ЦПК України.

У рішенні суду від 16 березня 2020 року зазначено, що до початку судового засідання позивач АТ «ПроКредит Банк» подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Таким чином, оцінюючи вказані обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/15507/18-ц складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

Відповідно до частини третьої статті 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно із частинами першою, другою статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Заочне рішення у справі ухвалено 16 березня 2020 року.

Тобто справа перебувала у провадженні судді Корнілової Ж.О. більш ніж 2 роки 3 місяці, що перевищує встановлений статтею 210 ЦПК України строк розгляду справи більш ніж на два роки.

Таким чином, оцінюючи вказані обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/15507/18-ц складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Скарга Легенчук-Дімбензі І.М. № Л-3779/3/7-19 (справа № 758/16232/18)

До Вищої ради правосуддя 24 грудня 2019 року за вхідним № Л-3779/3/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Легенчук-Дімбензі І.М. на неналежну поведінку судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., яка полягає у безпідставному затягуванні розгляду цивільної справи № 758/16232/18.

Автор скарги зазначила, що 6 грудня 2018 року подала до суду зазначений позов, який надійшов до провадження судді Корнілової Ж.О. Станом на день подання скарги – 18 грудня 2019 року суддею Корніловою Ж.О. не вчинено жодних процесуальних дій. У реєстрі судових рішень відсутні будь-які ухвали та рішення у вказаній справі. Неодноразові письмові звернення до суду із проханням надати інформацію стосовно руху вказаної справи результату не дали.

Легенчук-Дімбензі І.М. наголосила, що такі дії судді порушують її права та свідчать про безпідставне затягування розгляду справи, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що згідно з інформацією з офіційного веб-порталу «Судова влада України», а саме зі Звіту про автоматичний розподіл судових справ між суддями, справа № 758/16232/18 була розподілена для одноособового розгляду судді Корніловій Ж.О. 10 грудня 2018 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 10 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_15 до ОСОБА_16 про розірвання шлюбу. Визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Тобто провадження у справі відкрито в межах строку, визначеного статтею 187 ЦПК України.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року вказаний позов про розірвання шлюбу задоволено.

У рішенні суду зазначено, що до початку судового засідання позивач подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала, щодо ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Легенчук-Дімбензі І.М. у скарзі зазначає, що безпідставне затягування суддею розгляду справи порушує її права. Вказує, що вона неодноразово (24 квітня, 16 травня, 24 червня, 7 жовтня та 31 жовтня 2019 року) зверталась до суду з листами щодо затягування розгляду справи. У відповідях за підписом голови суду Бородія В.М. зазначалось, що справа перебуває у судді Корнілової Ж.О. на розгляді,  вказані звернення будуть передані судді .

З наведеного вище вбачається, що справа перебувала у провадженні судді Корнілової Ж.О. один рік два місяці, що на одинадцять місяців перевищує встановлений статтею 210 ЦПК України строк розгляду справи.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16232/18, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Скарга Тижук О.В. № Т-4946/0/7-19 (справа № 758/446/19)

До Вищої ради правосуддя 2 вересня 2019 року за вхідним № Т-4946/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Тижук О.В. на неналежну поведінку судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., яка полягає у безпідставному затягуванні розгляду цивільної справи № 758/446/19 за заявою ОСОБА_17  про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.

Автор скарги зазначила, що 14 січня 2019 року подала до суду вказану заяву, проте станом на день подання скарги – 30 серпня 2019 року суддею Корніловою Ж.О. не вчинено у справі жодних процесуальних дій. В ЄДРСР відсутні будь-які судові рішення у вказаній справі.

Безпідставне затягування розгляду справи, як наголосила Тижук О.В., свідчить про бездіяльність судді Корнілової Ж.О., що порушує право її дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку, а також про порушення строків розгляду справи, визначених статтею 167 ЦПК України, та є відмовою у доступі до правосуддя.

На підставі зазначених обставин ОСОБА_17 просила притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що відповідно до інформації з офіційного веб-порталу «Судова влада України», а саме зі Звіту про автоматичний розподіл судових справ між суддями, справа № 758/446/19 за заявою про видачу судового наказу була розподілена для одноособового розгляду судді Корніловій Ж.О. 14 січня 2019 року.

Згідно із частиною п’ятою статті 165 ЦПК України у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи – боржника.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. від 28 січня 2019 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_17 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_18.

В наданих Вищій раді правосуддя поясненнях суддя Корнілова Ж.О. зазначила, що 28 січня 2019 року до Державної фіскальної служби України суддею було направлено запит про надання інформації щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника – ОСОБА_18.

22 січня 2020 року Подільським районним судом міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) за заявою ОСОБА_17 видано судовий наказ.

Тижук О.В. у скарзі зазначає, що безпідставне затягування суддею розгляду справи порушує права малолітнього ОСОБА_19, 2017 року народження, на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку.

Також до скарги Тижук О.В. додано лист Подільського районного суду міста Києва за підписом голови суду Васильченка О.В., з якого вбачається, що вказана справа перебуває на розгляді у провадженні судді Корнілової Ж.О. Станом на 1 серпня 2019 року провадження у справі не відкрито, справу до розгляду не призначено.

20 лютого 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява Тижук О.В. про залишення її дисциплінарної скарги без розгляду, проте згідно з пунктом 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Частиною першою статті 167 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, – протягом п’яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – боржника.

Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

З наведеного вбачається, що суддею порушено встановлений статтею 167 ЦПК України строк розгляду заяви про видачу судового наказу майже на один рік.

Оцінюючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/446/19, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить з того, що підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження (умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду).

Отже, вказаною нормою конкретно визначено, що незаконна відмова в доступі до правосуддя (в тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви) має бути умисною або вчиненою внаслідок недбалості та повинна мати певні наслідки, зокрема такі, що унеможливили б реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвели б до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

Крім того, у наведеній нормі визначено, що вчинення суддею дій, передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 вказаного Закону, зумовлюють певні наслідки, зокрема унеможливлюють реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвели до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

Отже, передбачений законодавцем дисциплінарний проступок (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») має пряму вказівку на фактичне настання певного наслідку, який має бути встановлено під час притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (при застосуванні вказаної норми).

З наведеного вище вбачається, що заяву про видачу судового наказу було розглянуто Подільським районним судом міста Києва 22 січня 2020 року з порушенням строку, визначеного статтею 167 ЦПК України, майже на один рік.

Вказаним судовим наказом було стягнуто з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_17  на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше п’ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 10 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/446/19, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

Водночас під час дисциплінарного провадження встановлено порушення суддею Корніловою Ж.О. норм статті 167 ЦПК України та строку розгляду заяви про видачу судового наказу (майже на один рік), що охоплюється складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Скарга Михайленко Н.М. № М-6699/0/7-19 (справа № 758/13415/19)

До Вищої ради правосуддя 11 грудня 2019 року за вхідним № М-6699/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Михайленко Н.М. на неналежну поведінку судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., яка полягає у безпідставному затягуванні розгляду цивільної справи № 758/13415/19 за позовною заявою ОСОБА_20 до ОСОБА_21 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.

Автор скарги зазначила, що 22 жовтня 2019 року подала до суду вказану позовну заяву, проте станом на день подання скарги – 11 грудня 2019 року суддею Корніловою Ж.О. не вчинено жодних процесуальних дій. В ЄДРСР відсутні будь-які судові рішення у вказаній справі.

Безпідставне затягування розгляду справи, як наголосила Михайленко Н.М., свідчить про бездіяльність судді Корнілової Ж.О., що порушує її права та права дітей на утримання, що призводить до погіршення умов життя.

На підставі зазначених обставин Михайленко Н.М. просила притягнути суддю Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи головою суду Васильченком О.В. надано довідку про рух справи, з якої вбачається, що справу № 758/13415/19 за позовною заявою ОСОБА_20 до ОСОБА_21 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини розподілено для одноособового розгляду судді Корніловій Ж.О. 22 жовтня 2019 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 23 грудня 2019 року у справі відкрито провадження та визначено справу розглядати за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Михайленко Н.М. у скарзі зазначає, що через безпідставне затягування суддею розгляду справи вона позбавлена можливості стягувати аліменти на своє утримання та утримання дітей, що призводить до погіршення умов їх життя.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що в ЄДРСР (http://reyestr.court.gov.ua/) та на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (https://court.gov.ua/fair/), крім ухвали про відкриття провадження у справі, відсутня інформація щодо прийняття суддею Корніловою Ж.О. будь-яких процесуальних рішень у справі № 758/13415/19.

До додаткових письмових пояснень, поданих 26 червня 2020 року, суддя Корнілова Ж.О. додала копію заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року у справі № 758/13415/19 про часткове задоволення позову ОСОБА_20. Проте, станом на день розгляду дисциплінарної справи вказане рішення до ЄДРСР не внесено.

З наведеного вбачається, що суддя Корнілова Ж.О. не вчиняла будь-яких дій щодо розгляду вказаної справи протягом строку, встановленого законом. Справа перебувала у провадженні судді Корнілової Ж.О. протягом шести місяців, що перевищує встановлений статтею 275 ЦПК України строк розгляду справи на чотири місяці.

Вказані дії судді Корнілової Ж.О. охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Скарга Базілевського О.В № Б-5191/0/7-19 (справа № 758/16486/18)

До Вищої ради правосуддя 16 вересня 2019 року за вхідним № Б-5191/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Базілевського О.В. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16486/18.

Скаржник посилається на те, що 14 грудня 2018 року подав до суду позовну заяву про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту. На день звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя (16 вересня 2019 року) суддя Корнілова Ж.О. позовну заяву не розглянула, що, на переконання скаржника, свідчить про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Зазначає, що 7 серпня 2019 року подав через канцелярію суду заяву про відкликання позовної заяви у справі № 758/16486/18, яку суддя Корнілова Ж.О. також не розглянула.

Крім того, у скарзі вказано, що суддя Корнілова Ж.О. «позиціонує себе виключно як слідча суддя та майже не розглядає цивільні справи». Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» із 4 грудня 2018 року по 29 липня 2019 року до провадження судді розподілено 392 цивільні справи. За цей період розглянуто лише 11 цивільних справ (копію довідки додано до дисциплінарної скарги).

З огляду на вказане скаржник просить притягнути суддю Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи з довідки про рух справи № 758/16486/18, наданої головою Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В., встановлено, що 14 грудня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями судді Корніловій Ж.О. було розподілено для розгляду справу за позовом ОСОБА_22 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 24 січня 2019 року у справі відкрито загальне позовне провадження.

Призначено підготовче засідання на 24 лютого 2019 року.

У зв’язку з неявкою сторін 24 лютого 2019 року суддя Корнілова Ж.О. відклала розгляд справи на 8 квітня 2019 року.

8 квітня 2019 року справу було знято з розгляду у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю судді Корнілової Ж.О.

2 жовтня 2019 року позивачу, відповідачу та третій особі було надіслано судові повістки про виклик до суду у судове засідання на 21 жовтня 2019 року.

У дисциплінарній скарзі Базілевський О.В. посилається на невжиття суддею Корніловою Ж.О. заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Вказує, що 7 серпня 2019 року подав до суду заяву про відкликання його позовної заяви, за результатами якої судом не було прийнято процесуального рішення у справі.

Копію вказаної заяви з відміткою суду про отримання 7 серпня 2019 року додано скаржником до дисциплінарної скарги.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що в ЄДРСР (http://reyestr.court.gov.ua/) та на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (https://court.gov.ua/fair/), крім ухвали про відкриття провадження у справі, відсутня інформація щодо прийняття суддею Корніловою Ж.О. будь-яких процесуальних рішень у справі № 758/16486/16.

Справа перебуває у провадженні судді Корнілової Ж.О. більш ніж один рік чотири місяці, що перевищує встановлений статтею 210 ЦПК України строк розгляду справи більш ніж на один рік один місяць.

Перерва між засіданнями, призначеними на 8 квітня та 21 жовтня 2019 року, становить більш ніж пів року.

Крім того, заяву про відкликання позовної заяви, подану до канцелярії суду 7 серпня 2019 року, також не розглянуто.

У додаткових письмових поясненнях, поданих 26 червня 2020 року, суддя Корнілова Ж.О. зазначила, що розгляд справи відкладено на 15 липня 2020 року, проте щодо причин тривалості розгляду цієї справи пояснень не надала.

З наведеного вбачається, що суддя Корнілова Ж.О. не вчиняла будь-яких дій щодо розгляду вказаної справи протягом строку, встановленого законом.

Вказані обставини свідчать про порушення суддею Корніловою Ж.О. під час розгляду справи № 758/16486/16 вимог статті 210 ЦПК України, які охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Скарга Маланка І.В. від 9 грудня 2019 року № М-6701/0/7-19 (справа № 758/6541/19)

До Вищої ради правосуддя 11 грудня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга Маланка І.В. від 9 грудня 2019 року (єдиний унікальний номер М-6701/0/7-19) на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О., зокрема безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом (справа № 758/6541/19).

За вказаних обставин Маланка І.В. просить притягнути суддю Подільського районного суду міста Києва Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи з наданої головою суду Васильченком О.В. довідки про рух справи встановлено, що протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями, справу № 758/6541/19 за позовом ОСОБА_23 до ОСОБА_24, третя особа – ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування завданої майнової шкоди розподілено до провадження судді Корнілової Ж.О. 20 травня 2019 року.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 22 травня 2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

До додаткових письмових пояснень, поданих 26 червня 2020 року, суддя Корнілова Ж.О. додала копію заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року у справі № 758/6541/19 про задоволення позову  ОСОБА_23. Проте, станом на день розгляду дисциплінарної справи вказане рішення до ЄДРСР не внесено.

Згідно зі статтею 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З наведеного вбачається, що суддя Корнілова Ж.О. не вчиняла будь-яких дій щодо розгляду вказаної справи протягом строку, встановленого законом.

Отже, справа № 758/6541/19 перебувала у провадженні судді Корнілової Ж.О. один рік та один місяць, що на 11 місяців перевищує встановлений статтею 275 ЦПК України строк розгляду справи.

Вказані порушення суддею Корніловою Ж.О. під час розгляду справи № 758/6541/19 вимог статті 275 ЦПК України охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Скарга адвоката Каченюка О.І., який діє в інтересах Хоменко Д.І., № К-313/0/7-20 (справа № 758/9503/19)

До Вищої ради правосуддя 13 січня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Каченюка О.І., який діє в інтересах Хоменко Д.І. (вхідний № К-313/0/7-20), на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/9503/19.

Скаржник вважає, що суддею Корніловою Ж.О. порушено строки розгляду справи № 758/9803/19, визначені ЦПК України.

Під час розгляду дисциплінарної справи з наданої головою Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В. довідки про рух справи встановлено, що 22 липня 2019 року протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями справу № 758/9503/19 за позовом ОСОБА_25 до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», третя особа – A.B.S. Factoring, про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування за транспортування гелікоптером та зобов’язання сплатити кошти на користь третьої особи розподілено судді Корніловій Ж.О.

У дисциплінарній скарзі скаржник посилається на невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Вказує, що офіційний веб-портал «Судова влада України» та ЄДРСР не містять даних про рух вказаної справи.

Частиною першою статті 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

З ЄДРСР вбачається, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 липня 2019 року (суддя Корнілова Ж.О.) вказану справу передано для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва, тобто з дотриманням вимог частини першої статті 187 ЦПК України, якою передбачений п’ятиденний строк з дня надходження позовної заяви для вирішення судом питання про можливість відкриття провадження у справі.

Таким чином, оцінюючи дії судді Корнілової Ж.О., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді під час розгляду справи № 758/9503/19 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Разом із тим, ухвала суду від 23 липня 2019 року була надіслана судом до ЄДРСР 7 березня 2020 року.

У межах здійснення дисциплінарного провадження було зроблено запит до голови Подільського районного суду міста Києва Васильченка О.В. щодо надання копії наказів про визначення у Подільському районному суді міста Києва осіб, відповідальних за  підписання та надсилання судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень із січня 2018 року по день надання відповіді на вказаний запит.

Листом від 28 травня 2020 року № 1/397/2020 голова суду Васильченко О.В. надав відповідь та додав два зазначені вище накази голови суду від 8 жовтня 2018 року № 27 та від 29 грудня 2018 року № 55 про визначення осіб, відповідальних за підписання ЕЦП судових рішень та надсилання їх до ЄДРСР. Зокрема, наказом від 29 грудня 2018 року № 55 відповідальною особою було визначено секретаря судового засідання ОСОБА_12, якого в подальшому 30 вересня 2019 року було звільнено.

Наказом голови Подільського районного суду міста Києва Васильченко О.В. від 4 грудня 2019 року № 69 відповідальною особою за підписання ЕЦП судових рішень – вироків, рішень, постанов, наказів, ухвал, які були ухвалені чи постановлені судом та надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень, що ухвалювались під головуванням судді Корнілової Ж.О., визначено секретаря судового засідання ОСОБА_26.

Тобто на час постановлення ухвали Подільського районного суду міста Києва від 23 липня 2019 року відповідальність за надсилання та підписання судових рішень, що ухвалювались суддею Корніловою Ж.О., була покладена на секретаря судового засідання ОСОБА_12, якого в подальшому 30 вересня 2019 року було звільнено. З 4 грудня 2019 року відповідальність за надсилання та підписання судових рішень, що ухвалювались суддею Корніловою Ж.О., була покладена на секретаря судового засідання ОСОБА_26.

Разом із тим, пунктом 1 розділу X Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень обов’язок формування електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі покладається саме на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

У разі надсилання до ЄДРСР тих судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним ЕЦП, такі електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до Реєстру особа, визначена наказом голови суду, в якому зберігається судова справа.

Листом від 28 травня 2020 року № 1/397/2020 голова суду Васильченко О.В. повідомив, що ухвала Подільського районного суду міста Києва від 23 липня 2019 року у справі № 758/9503/19 була внесена до автоматизованої системи документообігу суду комп’ютерної програми «Д-3» секретарем судового засідання ОСОБА_26 7 березня 2020 року.

Вказане дає підстави для висновку, що до 7 березня 2020 року текст вказаної ухвали виготовлений не був, що з урахуванням положень частини першої статті 187 ЦПК України та пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень порушує строк виготовлення ухвали Подільського районного суду міста Києва від 23 липня 2019 року на сім місяців дванадцять днів.

Кваліфікуючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/9503/19, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення).

Скарга адвоката Глазунова І.Ю., який діє в інтересах Пліса О.М., № Г-516/0/7-20 (справа № 758/10818/19)

До Вищої ради правосуддя 21 січня 2020 року за вхідним № Г-516/0/7-20 надійшла дисциплінарна скарга адвоката Глазунова І.Ю., який діє в інтересах Пліса О.М., на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/10818/19.

У дисциплінарній скарзі Глазунов І.Ю. зазначає, що 22 серпня 2019 року до Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_27 та ОСОБА_28 подали позовну заяву до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії. Однак станом на 20 січня 2020 року провадження у справі № 758/10818/19 не відкрито, в ЄДРСР відсутня будь-яка інформація.

Скаржник вважає, що суддею порушено вимоги статті 187 ЦПК України, якою встановлено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

У дисциплінарній скарзі адвокат Глазунов І.Ю. посилається на невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та просить притягнути суддю Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи з інформації з офіційного веб порталу «Судова влада України», а саме зі Звіту про автоматичний розподіл судових справ між суддями, встановлено, що справу № 758/10818/19 за позовною заявою ОСОБА_27 та ОСОБА_28 до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії розподілено для одноособового розгляду судді Корніловій Ж.О. 22 серпня 2019 року.

Частиною другою статті 186 ЦПК України передбачено, що про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до інформації, наявної в ЄДРСР, у справі № 758/10818/19 суддею Корніловою Ж.О. постановлено ухвалу від 22 серпня 2019 року, якою у відкритті провадження у цій справі відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України (заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства), тобто в межах строку, встановленого частиною другою статті 186 ЦПК України.

Вказане свідчить про відсутність у діях судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/10818/19 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Водночас ухвала Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року суддею надіслана до Реєстру лише 10 березня 2020 року.

З наведеного вище наказу голови суду від 29 грудня 2018 року № 55 вбачається, що на час постановлення ухвали Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року відповідальність за підписання ЕЦП та надсилання до ЄДРСР судових рішень, що ухвалювались суддею Корніловою Ж.О., була покладена на секретаря судового засідання ОСОБА_12, якого в подальшому 30 вересня 2019 року було звільнено.

З 4 грудня 2019 року згідно наказу голови Подільського районного суду міста Києва Васильченко О.В. № 69 відповідальною особою за підписання ЕЦП судових рішень – вироків, рішень, постанов, наказів, ухвал, які були ухвалені чи постановлені судом та надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень, що ухвалювались під головуванням судді Корнілової Ж.О., визначено секретаря судового засідання ОСОБА_26.

Разом із тим пунктом 1 розділу X Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень обов’язок формування електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі покладається саме на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

Листом від 28 травня 2020 року № 1-397/2020 голова суду Васильченко О.В. повідомив, що ухвала Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року у справі № 758/10818/19 була внесена до автоматизованої системи документообігу суду комп’ютерної програми «Д-3» 10 березня 2020 року.

Вказане дає підстави для висновку, що до 10 березня 2020 року текст ухвали Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року виготовлений не був, що порушує строк виготовлення вказаної ухвали суду від 22 серпня 2019 року (з урахуванням положень частини другої статті 186 ЦПК України та пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень) на шість місяців і 16 днів.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/10818/19, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення).

 

Скарга Данилевич С.А. № Д-617/0/7-20 (справа № 758/16974/18)

До Вищої ради правосуддя 27 січня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга Данилевич С.А. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. (єдиний унікальний номер Д-617/0/7-20).

Скаржник вважає, що суддею Корніловою Ж.О. порушено строки розгляду справи № 758/16974/188, визначені ЦПК України.

Під час розгляду дисциплінарної справи з наданих головою суду Васильченком О.В. копій матеріалів справи № 758/16974/18 встановлено, що 26 грудня 2018 року ОСОБА_29 звернулася до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_30 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Справа № 758/16974/18 на підставі автоматизованого розподілу розподілена судді Подільського районного суду міста Києва Корніловій Ж.О. 26 грудня 2018 року.

У дисциплінарній справі Данилевич С.А. посилається на невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Вказує, що станом на день подання дисциплінарної справи (24 січня 2020 року) провадження у справі не відкрито. Заяву про відвід судді Корнілової Ж.О., подану до суду 11 червня 2019 року, також не розглянуто.

20 лютого 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява Данилевич С.А. про повернення її дисциплінарної скарги без розгляду, однак згідно з пунктом 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та визначено справу розглядати як малозначну за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Згідно з наявними в матеріалах справи розписками копії ухвали про відкриття провадження отримано позивачем ОСОБА_29 та відповідачем у справі ОСОБА_30 26 грудня 2018 року особисто.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва (суддя Корнілова Ж.О.) від 9 січня 2019 року позов ОСОБА_29 до ОСОБА_30 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено повністю.

Згідно з розписками, наявними в матеріалах справи, про призначене на 9 січня 2019 року судове засідання ОСОБА_29 та ОСОБА_30 були повідомлені особисто під розписку 26 грудня 2018 року.

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_29 від 9 січня 2019 року про розгляд справи без її участі.

Копію рішення суду від 9 січня 2019 року згідно з наявними в матеріалах справи розписками було отримано ОСОБА_29 та ОСОБА_30 особисто в день ухвалення рішення.

Отже, з наведеного вище вбачається, що справа № 758/16974/18 була розподілена до провадження судді Корнілової Ж.О. 26 грудня 2018 року і того самого дня було постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження, що узгоджується з положеннями частини першої статті 187 ЦПК України.

Рішення у справі ухвалено 9 січня 2019 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 275 ЦПК України.

Таким чином, кваліфікуючи дії судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16974/18, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність в її діях складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та підпунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незаконна відмова в доступі до правосуддя та безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Скарга Клєстова В.В. № К-1962/0/7-20 (справа № 758/2181/20)

До Вищої ради правосуддя 30 березня 2020 року надійшла скарга Клєстова В.В. (єдиний унікальний номер К-1962/0/7-20) на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час здійснення правосуддя у справі № 758/2181/20 (провадження № 2-з/758/47/20).

Автор скарги просив притягнути суддю Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду заяви про забезпечення позову протягом строку, встановленого законом.

Під час розгляду дисциплінарної справи з наданих головою суду Васильченком О.В. копій матеріалів справи № 758/2181/20 встановлено, що 18 лютого 2020 року до Подільського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_31 до Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України» про забезпечення позову до подання позову. Заявник просив заборонити Всеукраїнській громадській організації «Федерація водного поло України» та головним судейським колегіям організації не допускати ОСОБА_31 як арбітра/рефері до участі у суддівстві змагань відкритого чемпіонату України та інших змагань серед чоловіків та юніорів з водного поло до набрання чинності рішенням суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19 лютого 2020 року справу № 758/2181/20 передано судді Корніловій Ж.О.

Автор скарги просив притягнути суддю Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування та невжиття заходів щодо розгляду заяви про забезпечення позову протягом строку, встановленого законом.

Відповідно до статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті.

Згідно частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 1 частини першої статті 152 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору – якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

В наданих поясненнях суддя Корнілова Ж.О. зазначила, що з огляду на положення статей 152, 27 ЦПК України суддею 14 квітня 2020 року перевірено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місце знаходження відповідача Всеукраїнської громадської організації «Федерації водного полу України» (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 3/34, офіс 21-22; код ЄДРПОУ 33745638), витяг з вказаного реєстру додано суддею до своїх пояснень, з якого вбачається, що відповідач у справі знаходиться на території Подільського району міста Києва.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

З копії матеріалів справи № 758/2181/20 встановлено, що 18 лютого 2020 року суддя Корнілова Ж.О. на виконання частини шостої статті 187 ЦПК України надіслала запит стосовно заявника (майбутнього позивача) ОСОБА_31 до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби в місті Києві.

З матеріалів справи неможливо встановити дату надходження до суду відповіді на запит судді, сама довідка датована 21 лютого 2020 року.

Як зазначалось, ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову постановлена суддею Корніловою Ж.О. 14 квітня 2020 року.

Отже, судове рішення у цій справі було постановлено з порушенням строків, визначених статтею 153 ЦПК України (пізніше майже на два місяці).

Копії матеріалів справи не місять доказів вчинення суддею будь-яких дій у справі в період із 21 лютого по 13 квітня 2020 року.

Крім того, частиною шостою статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Отже, по-перше, такі дії суддя зобов’язаний вчинити для встановлення місця реєстрації відповідача у справі, а не позивача (заявника), по-друге, така вимога нормами ЦПК України визначена саме для позовних заяв.

Глава 10 ЦПК України «Забезпечення позову» не містить положень, які зобов’язують суддю чи надають йому право вчиняти дії щодо встановлення місця реєстрації відповідача та/чи позивача.

З наведеного вбачається, що направлення суддею Корніловою Ж.О. не передбаченого нормами процесуального закону запиту щодо встановлення місця реєстрації заявника (майбутнього позивача) ОСОБА_31 та розгляд заяви про забезпечення позову з порушенням майже на два місяці строку, визначеного статтею 153 ЦПК України, свідчать про наявність у діях судді під час розгляду справи № 758/2181/20 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

Скарга Орленка С.О. № О-825/0/7-19 (справа № 758/16140/18)

До Вищої ради правосуддя 4 лютого 2019 року за вхідним № О-825/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Орленка С.О. на дії судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О. під час розгляду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_35 про арешт майна (справа № 758/16140/18).

У скарзі Орленко С.О. зазначає, що суддя Корнілова Ж.О. розглянула клопотання про арешт майна без його повідомлення та участі як підозрюваного у кримінальному провадженні № ________________441 від 15 листопада 2018 року, а також без участі прокурора та адвоката. Крім того, посилається на зволікання з виготовленням суддею Корніловою Ж.О. ухвали Подільського районного суду міста Києва від 7 грудня 2018 року у справі № 758/16140/18, несвоєчасне надання суддею копії вказаної ухвали для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З огляду на викладене просить притягнути суддю Подільського районного суду міста Києва Корнілову Ж.О. до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи зі скарги та доданих до неї документів, а також із копії матеріалів справи № 758/16140/18 встановлено, що 7 грудня 2018 року до Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_35 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2018 року № _______________441 за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 206-2 Кримінального кодексу України.

Цього самого дня згідно із протоколом автоматизованого визначення слідчого судді справу передано до провадження судді Подільського районного суду міста Києва Корнілової Ж.О.

Ухвалою судді Корнілової Ж.О. від 7 грудня 2018 року клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_35 задоволено, накладено арешт на тимчасово вилучене під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_36 майно згідно з переліком, наведеним в ухвалі.

Клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею Корніловою Ж.О. без участі учасників провадження, зокрема без участі підозрюваного ОСОБА_36 та адвоката.

Згідно з відомостями офіційного веб-порталу «Судова влада України» та ЄДРСР ухвалу не оскаржено в апеляційному порядку.

Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом (частина третя статті 21 КПК).

Частиною першою та другою статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Статтями 134–136 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Матеріали справи № 758/16140/18 містять заяву прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_35  від 7 грудня 2018 року про розгляд клопотання про арешт майна у справі № 758/16140/18 без його участі.

Копії матеріалів справи № 758/16140/18 не містять документів на підтвердження вжиття судом заходів щодо належного повідомлення підозрюваного ОСОБА_36 та його адвоката про розгляд клопотання про арешт майна у цій справі.

В наданих Вищій раді правосуддя поясненнях суддя Корнілова Ж.О. повідомила, що підозрюваний ОСОБА_36 та його адвокат не викликались в судове засідання на підставі положень частини другої статті 172 КПК України.

Однак в ухвалі слідчого судді від 7 грудня 2018 року про арешт майна не наведено мотивів прийняття чи відхилення доводів слідчого щодо розгляду цього питання без виклику згаданих у частині першій статті 172 КПК осіб, у тому числі й власника майна, а також наявності або відсутності підстав для розгляду клопотання про арешт без виклику таких осіб.

З наведеного встановлено, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею 7 грудня 2018 року без судового виклику вказаних осіб та без їхньої участі, що є істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Застосовуючи положення статті 6 Конвенції, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що Конвенція вимагає від держав-сторін вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 (пункт 77 рішення у справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» від 4 березня 2014 року). Порушенням права на справедливий суд визнавався судовий розгляд без повідомлення особи за її відомим місцем проживання (пункт 97 та інші рішення у справі «Schmidt v. Latvia» від 27 квітня 2017 року). Поза всяким сумнівом, право на справедливий судовий розгляд буде тим більше порушено, якщо особа взагалі не була залучена до судового розгляду, в результаті якого було вирішене питання про її права.

Положеннями статей 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, серед іншого, зобов’язані при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції та законів України, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 7 вказаного Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Згідно із частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом.

Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною першою статті 27 КПК України передбачено, що учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду та у праві на ознайомлення з процесуальними рішеннями й отримання їх копій. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків, установлених законом.

З наведеного вище вбачається, що всупереч імперативним вимогам статті 172 КПК України суддя Корнілова Ж.О. не вжила заходів щодо повідомлення підозрюваного ОСОБА_36 та його адвоката про розгляд клопотання про накладення арешту на майно, що позбавило їх можливості висловити свою позицію з приводу доцільності арешту тимчасово вилученого під час особистого обшуку ОСОБА_36 майна та зумовило порушення його права на справедливий суд.

Крім того, відповідно до частин шостої, сьомої статті 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали: фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, – при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів; підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, третій особі – при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації; підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження, – при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, фізичній чи юридичній особі, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження, – при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що матеріали справи № 758/16140/18 містять розписку прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_35 від 7 грудня 2018 року про отримання копії ухвали Подільського районного суду міста Києва від 7 грудня 2018 року.

Водночас вказана ухвала суду надіслана ОСОБА_36 лише 21 січня 2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру вихідної кореспонденції, тобто з порушенням строку, встановленого частиною сьомою статті 173 КПК України, на 44 дні.

Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДРСР, електронну копію повного тексту ухвали Подільського районного суду міста Києва від 7 грудня 2018 року у справі № 758/16140/18 надіслано до ЄДРСР 9 січня 2019 року, тобто з порушенням строку, встановленого частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», на 32 дні.

Наказом голови Подільського районного суду міста Києва Бородія В.М. від 8 жовтня 2018 року було визначено особами, відповідальними в Подільському районному суді міста Києва за надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень, що виносилися суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронної копії судового рішення втратили можливість їх підписання власним електронним цифровим підписом (за наявності у табелі робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез’ясованих причин, через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, згідно з наказами про відрядження, про відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), таких працівників: керівника апарату ОСОБА_37, головного спеціаліста ОСОБА_38.

Листом від 28 травня 2020 року № 1-397/2020 голова суду Васильченко О.В. повідомив, що у 2018 році та в період із 1 по 9 січня 2019 року суддя Корнілова Ж.О. у відпустках та на лікарняних не перебувала.

Отже, має місце порушення строку надсилання копії ухвали Подільського районного суду міста Києва від 7 грудня 2018 року підозрюваному ОСОБА_36 та несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

Порушення строку надсилання копії ухвали Подільського районного суду міста Києва від 7 грудня 2018 року підозрюваному ОСОБА_36, несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР, невиконання вимог статті 172 КПК України та неповідомлення підозрюваного та його адвоката про розгляд у суді клопотання про накладення арешту на майно свідчать про наявність у діях судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справи № 758/16140/18 складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та підпунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, та несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР).

Таким чином, оцінюючи встановлені під час дисциплінарного провадження обставини та кваліфікуючи дії судді, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність у діях судді Корнілової Ж.О. під час розгляду справ №№ 758/16488/18, 758/9473/19, 758/15507/18-ц, 758/16232/18, 758/446/19, 758/13415/19, 758/16486/16, 758/6541/19, 758/9503/19, 758/10818/19, 758/2181/20, 758/16140/18 порушень, що становлять склади дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

А саме встановлено наявність складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, у справах:

№ 758/16488/18 (скарга Алісіменка С.О.) – порушено встановлений статтею 210 ЦПК України строк розгляду справи майже на один рік (справа перебувала у провадженні судді із 14 грудня 2018 року по 13 березня 2020 року);

№ 758/15507/18-ц (скарга адвоката Грішиної Н.О.) – порушено встановлений статтею 210 ЦПК України строк розгляду справи більш ніж на два роки (провадження у справі відкрито 11 грудня 2018 року, а рішення у справі ухвалено 16 березня 2020 року);

№ 758/16232/18 (скарга Легенчук-Дімбензі І.М.) – порушено встановлений статтею 210 ЦПК України строк розгляду справи на одинадцять місяців (справа перебувала у провадженні судді з 10 грудня 2018 року по 10 лютого 2020 року);

№ 758/446/19 (скарга Тижук О.В.) – порушено встановлений статтею 167 ЦПК України строк розгляду заяви про видачу судового наказу майже на один рік (судовий наказ перебував у провадженні судді із 14 січня 2019 року по 22 січня 2020 року);

№ 758/13415/19 (скарга Михайленко Н.М.) – порушено встановлений статтею 275 ЦПК України строк розгляду справи більш ніж на чотири місяці (справа перебувала у провадженні судді з 22 жовтня 2019 року, рішення у справі ухвалено 24 червня 2020 року);

№ 758/16486/18 (скарга Базілевського О.В.) – порушено встановлений статтею 210 ЦПК України строк розгляду справи більш ніж на один рік один місяць (справа перебуває у провадженні судді із 14 грудня 2018 року та на цей час не розглянута);

№ 758/6541/19 (скарга Маланка О.В.) – порушено встановлений статтею 275 ЦПК України строк розгляду справи більш ніж на 11 місяців (справа перебувала у провадженні судді з 20 травня 2019 року по 24 червня 2020 року);

№ 758/2181/20 (скарга Клєстова В.В.) – порушено визначений статтею 153 ЦПК України строк розгляду заяви про забезпечення позову більш ніж на два місяці (заява перебувала у провадженні судді з 19 лютого 2020 року по 14 квітня 2020 року);

зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення - у справах:

№ 758/9503/19 (скарга адвоката Каченюка О.І.) – з урахуванням положень частини першої статті 187 ЦПК України та пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень порушення строку виготовлення ухвали суду на сім місяців дванадцять днів (ухвала Подільського районного суду міста Києва від 23 липня 2019 року виготовлена 7 березня 2020 року);

№ 758/10818/19 (скарга Глазунова І.Ю.) – з урахуванням положень частини другої статті 186 ЦПК України та пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень порушення строку виготовлення ухвали суду на шість місяців і 16 днів (ухвала Подільського районного суду міста Києва від 22 серпня 2019 року до 10 березня 2020 року виготовлена не була);

несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень у справах:

№ 758/9473/19 (скарга Ткачова Є.В.) – порушено строк внесення судового рішення до ЄДРСР, визначений частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», на чотири місяці десять днів (текст ухвали Подільського районного суду міста Києва від 22 липня 2019 року до 2 грудня 2019 року внесено до Реєстру не було);

№ 758/16140/18 (скарга Орленка С.О.) – порушення строку, встановленого частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», на 32 дні (копію повного тексту ухвали Подільського районного суду міста Києва від 7 грудня 2018 року надіслано до ЄДРСР 9 січня 2019 року).

В наданих Вищій раді правосуддя поясненнях суддя Корнілова Ж.О. зазначила, що у грудні 2018 року та на початку січня 2019 року вона зверталась до голови Подільського районного суду міста Києва із доповідними про те, що технічно внести рішення і ухвали до автоматизованої системи документообігу суду та відправити до ЄДРСР було неможливо. Крім цього, більшість судових рішень внесено до автоматизованої системи документообігу суду вночі, які в подальшому не відправлялись до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження її звернень чи інформування про несправність автоматизованої системи документообігу суду суддя Корнілова Ж.О. не надала. Крім того, суддя Корнілова Ж.О. посилалась на значне навантаження, відсутність помічника, наявність лише одного секретаря судових засідань, у той час, як з іншими суддями працюють два і більше секретарів.   

З наданих головою Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В. відомостей вбачається, що суддя Корнілова Ж.О. у 2018 році у відпустках та на лікарняних не перебувала.

У 2019 році перебувала:

у відпустках – 32 календарних дні (28–30 травня, 12–13 червня, 18 червня, 2–27 вересня);

на лікарняних – загалом 197 календарних днів (10–11 січня, 23 січня – 1 лютого, 4–20 лютого, 8–17 квітня, 18 квітня – 17 травня, 19–26 червня, 11–14 липня, 2–9 серпня, 16–18 жовтня, 1–8 листопада, 13–20 грудня).

Крім того, з 18 по 22 листопада 2019 року перебувала на навчанні із підготовки суддів місцевих загальних судів з метою підвищення кваліфікації.

У 2020 році суддя Корнілова Ж.О. перебувала в основній щорічній відпустці з 2 по 17 січня та 12 березня, з 23 по 28 січня суддя перебувала на лікарняному та станом на 28 січня продовжувала хворіти.

З 9 по 13 квітня 2020 року суддя Корнілова Ж.О. перебувала на лікарняному та станом на 13 квітня 2020 року продовжувала хворіти.

Як вбачається з наданої головою Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В. інформації щодо штатної та фактичної чисельності суддів, протягом 2019 року штатним розписом передбачено 21 посаду судді, у вказаний період фактична чисельність суддів становила 11 суддів, з яких звільнені: 25 березня 2019 року – суддя Неганова Н.В., 10 травня 2019 року – суддя Бородій В.М., 1 вересня 2019 року суддя Войтенко Т.В. відсторонена від здійснення правосуддя. Станом на 14 квітня 2020 року правосуддя в Подільському районному суді міста Києва здійснюють 8 суддів.

Згідно з наданими виконувачем обов’язків голови Подільського районного суду міста Києва Отвіновським П.Л. статистичними показниками роботи судді Корнілової Ж.О. за період із 1 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року:

до провадження судді надійшло 873 цивільні справи, 1298 кримінальних справ та 42 справи в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України);

розглянуто 35 цивільних справ, 908 кримінальних справ та 4 справи за правилами КАС України;

залишок нерозглянутих справ становить 877 цивільних справ, 405 кримінальних справ та 41 справу на правилами КАС України.

Відповідно до  наданих головою суду Васильченком О.В. відомостей стосовно навантаження судді Корнілової Ж.О. за період із 1 січня по 31 березня 2020 року:

до провадження судді надійшло 1054 цивільних справи, 41 адміністративна справа, 528 кримінальних проваджень (слідчий суддя);

розглянуто 31 цивільну справу та 145 кримінальних проваджень (слідчий суддя);

залишок нерозглянутих справ – 1022 цивільні справи, 45 адміністративних справ, 367 кримінальних проваджень (слідчий суддя).

Згідно з наданою головою Подільського районного суду міста Києва Васильченком О.В. характеристикою суддя Корнілова Ж.О. розглядає цивільні, адміністративні справи, скарги та справи кримінального провадження, може розглядати справи будь-якої категорії. Під час розгляду судових справ суддя Корнілова Ж.О. докладає зусиль щодо покращення розгляду справ. Процесуальні документи складає на належному рівні.

Під час роботи в Подільському районному суді міста Києва суддя   Корнілова Ж.О. зарекомендувала себе професійною грамотною суддею, постійно підвищує свою кваліфікацію в Національній школі суддів України, вивчає нове законодавство та матеріали судової практики, намагається забезпечувати своєчасний та якісний розгляд судових справ.

Суддя Корнілова Ж.О. з повагою ставиться до громадян, у побуті скромна, ввічлива. У колективі користується авторитетом, в цілому на критику реагує правильно.

У подальшій роботі судді Корніловій Ж.О. необхідно ретельно планувати власну роботу, звертати особливу увагу на якість та оперативність розгляду справ, суворо дотримуватися встановлених строків розгляду, не допускати тяганини у справах, удосконалювати рівень знань законодавства та судової практики.

Враховуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).

У пункті 49 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що судді повинні мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно з метою дотримання вимог щодо прийняття рішень у розумний строк.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Недотримання строків розгляду зазначених вище справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Зволікання з виготовленням вмотивованих судових рішень, порушення строків внесення судових рішень до ЄДРСР зумовили систематичні порушення прав осіб, які звернулися до суду за їх захистом, і їх основоположних свобод, у тому числі щодо можливості своєчасного оскарження ухвалених суддею Корніловою Ж.О. судових рішень в апеляційному порядку.

Суддя Корнілова Ж.О. не вживала належних заходів для виконання вимог процесуального закону щодо строків виготовлення текстів судових рішень та їх надіслання до ЄДРСР.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги, що дії судді Корнілової Ж.О. щодо недотримання встановлених законодавством строків розгляду справ, виготовлення вмотивованих судових рішень, надання суддею копій судових рішень для внесення до Реєстру у контексті розгляду судових справ №№ 758/16488/18, 758/9473/19, 758/15507/18-ц, 758/16232/18, 758/446/19, 758/13415/19, 758/16486/16, 758/6541/19, 758/9503/19, 758/10818/19, 758/2181/20, 758/16140/18 в їх системному зв’язку свідчать про наявність, крім суб’єктивних, також об’єктивних причин, зумовлених надмірним навантаженням, ситуацією, яка склалась зі штатною та фактичною чисельністю суддів в Подільському районному суді міста Києва (станом на 14 квітня 2020 року із 21 судді фактично здійснюють правосуддя 8 суддів), тривалим перебуванням судді на лікарняних та у відпустках.

Отже, такі дії судді, кваліфіковані як дисциплінарні проступки, передбачені пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме недотримання строків розгляду зазначених справ, зволікання з виготовленням вмотивованих судових рішень, відсутність судових рішень в ЄДРСР у строки, передбачені законодавством, не мають ознак умислу та свідчать про неналежне ставлення судді Корнілової Ж.О. до службових обов’язків, тобто про недбалість.

Разом із тим саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням допущеної суддею недбалості під час планування та призначення судових засідань, неналежної підготовки справ до розгляду, що мало наслідком затягування їх розгляду, несвоєчасне виготовлення вмотивованих судових рішень, а також несвоєчасне внесення копій судових рішень до ЄДРСР.

Крім того, у справі № 758/16488/18 встановлено несвоєчасне, через сім місяців після надходження до суду апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу про забезпечення позову, направлення до апеляційного суду копій матеріалів справи, необхідних для розгляду вказаної апеляційної скарги.

Зазначене зумовлено несвоєчасним наданням суддею Корніловою Ж.О. матеріалів справи до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ для підготовки та направлення до апеляційного суду її копій, необхідних для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3, яка надійшла до суду 4 квітня 2019 року (за відомостями, наданими головою суду справа станом на 12 червня 2019 року до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ здана не була).

Вказані дії судді є порушенням положень статей 2, 17 ЦПК України та статті 129 Конституції України та призвели до неможливості реалізації в розумні строки скаржником його права на апеляційне оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, якою було накладено арешт на майно скаржника, що свідчить про істотне порушення суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя.

Згідно з положеннями частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; розумні строки розгляду справи судом.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.

Несвоєчасне надання суддею Корніловою Ж.О. матеріалів справи до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ для підготовки та направлення до апеляційного суду її копій, необхідних для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту на його майно, призвело до порушення строків направлення копій матеріалів справи з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, що свідчить про те, що суддя Корнілова Ж.О. не сприяла ОСОБА_3 в ефективній реалізації свого права нарівні з протилежною стороною в розумінні статті 6 Конвенції та не забезпечила справедливого судового розгляду з дотриманням принципів рівності всіх учасників процесу.

Вказані порушення становлять склади дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості).

Крім того, встановлено, що у справі № 758/16140/18 відсутні докази виклику підозрюваного та його адвоката в судове засідання з розгляду клопотання про арешт майна, яке розглянуто слідчим суддею 7 грудня 2018 року без судового виклику осіб, визначених у частині першій статті 172 КПК України, та без їхньої участі.

Невжиття суддею Корніловою Ж.О. всупереч вимогам статей 134–136 КПК України усіх заходів щодо повідомлення сторін про розгляд справи усіма можливими засобами зв’язку свідчить про те, що вона не виконала основні завдання кримінального судочинства щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також забезпечення права осіб на справедливий суд, що унеможливило реалізацію підозрюваним ОСОБА_36  та його адвокатом наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків та призвело до порушення передбаченого статтею 27 КПК України права вказаних осіб на отримання в суді інформації про дату, час і місце судового розгляду, позбавило їх можливості висловити свою позицію з приводу доцільності арешту тимчасово вилученого під час особистого обшуку ОСОБА_36  майна.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов’язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Встановлені обставини свідчать про те, що при постановленні ухвали від 7 грудня 2018 року про надання дозволу на арешт тимчасово вилученого під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_36 майна, суддя Подільського районного суду міста Києва Корнілова Ж.О. допустила істотне порушення норм процесуального права, а саме всупереч вимогам статті 172 КПК України не повідомила підозрюваного та його адвоката про розгляд у суді клопотання про накладення арешту на майно та розглянула вказане клопотання без їхньої участі.

Вказані дії судді становлять склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що надмірне судове навантаження не може бути єдиним виправданням дій судді під час розгляду справ №№ 758/16488/18, 758/16140/18 щодо неповідомлення осіб, визначених частиною першою статті 172 КПК України, про розгляд клопотання про надання дозволу на арешт майна та не надання матеріалів справи до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ для підготовки та направлення до апеляційного суду її копій, необхідних для розгляду апеляційної скарги на ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, що призвело до порушення прав та інтересів учасників вказаних судових проваджень. Зазначене дає підстави вважати, що такі дії судді виходять за межі простої суддівської помилки і є проявом недбалості при здійсненні правосуддя та охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, недотримання суддею приписів процесуального законодавства, зокрема під час розгляду справ №№ 758/16488/18, 758/16140/18, призвело до істотного порушення норм процесуального права, порушення права на справедливий суд, невиконання слідчим суддею покладених на нього обов’язків щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні № 758/16140/18, незабезпечення суддею рівності сторін та порушення права на своєчасне оскарження ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 758/16488/18.

Водночас будь-яких доказів умисності вчиненого проступку при розгляді дисциплінарної справи не встановлено.

За змістом підпунктів «а», «г» пункту 1, пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

Строк притягнення до дисциплінарної відповідальності вказаної судді не сплинув.

Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачено частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Частиною другою вказаної норми цього Закону визначено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погоджується, що Подільський районний суд міста Києва піддається значному навантаженню, бере до уваги та враховує кількість наявних у провадженні судді Корнілової Ж.О. справ, яка свідчить про надмірне суддівське навантаження, і те, що зазначене впливає на строки розгляду справ, виготовлення повних текстів судових рішень та надіслання їх до ЄДРСР.

Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що правосуддя має здійснюватися ефективно і в розумні строки, отже, надмірне навантаження судді не може бути єдиним та достатнім виправданням допущених суддею порушень.

Крім того, Перша Дисциплінарна плата Вищої ради правосуддя констатує, що у відповідних випадках несумлінне використання суддею Корніловою Ж.О. своїх процесуальних повноважень, невжиття нею заходів для забезпечення об’єктивного розгляду справ справедливим судом мали наслідком істотні порушення норм процесуального права, зумовили порушення прав та основоположних свобод осіб, які звернулися до суду за їх захистом.

При обранні виду стягнення, яке має бути застосовано до судді Корнілової Ж.О., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне врахувати, що кількість, вид та характер вчинених проступків свідчать, що ці проступки є типовими й однаковими, мають системний характер і вчинені суддею через її надмірне навантаження. Натомість частина проступків вчинена суддею Корніловою Ж.О. внаслідок недбалості, що призвело до несприятливих наслідків для скаржників.

З огляду на ступінь та форму вини судді Корнілової Ж.О. у вчиненні вказаних проступків, з урахуванням позитивної характеристики судді, відсутності у судді Корнілової Ж.О. непогашених дисциплінарних стягнень, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає пропорційним дисциплінарним стягненням сувору догану –  з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

 

притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Подільського районного суду міста Києва Корнілову Жанну Олександрівну та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                 В.В. Шапран 

                

 

Члени Першої Дисциплінарної                                           

палати Вищої ради правосуддя                                 О.В. Маловацький

 

 

 

                                                                                        Т.С. Розваляєва

 

 

 

                                                                                        С.Б. Шелест