Вища рада юстиції у складі: Колесниченка В.М. - головуючого, Бондика В.А., Висоцького В.І., Гаврилюка М.І., Завальнюка В.В., Ізовітової Л.П., Кравченка К.Т., Отрош І.О., Пилипчука П.П., Сафулька С.Ф., Татькова В.І., Удовиченка О.С., Фесенка Л.І., розглянувши скаргу судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова Миколи Олександровича від 22 січня 2008 року на рішення кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу від 18 січня 2008 року, та висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 21 лютого 2012 року,
встановила:
Шильнов Микола Олександрович, Верховною Радою Криму 17 травня 1995 року обраний суддею Залізничного районного суду м. Сімферополя, Верховною Радою України 20 квітня 2000 року обраний суддею цього ж суду безстроково. Стаж роботи суддею становить 16 років.
Згідно з характеристикою, наданою головою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Афендіковим С.М., суддя Шильнов М.О. характеризується позитивно.
Кваліфікаційною комісією суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу 18 січня 2008 року за наслідками розгляду подання члена Ради суддів України ОСОБА_1 від 11 січня 2007 року прийнято рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова М.О. у зв’язку зі спливом терміну застосування дисциплінарного стягнення.
У своїй скарзі до Вищої ради юстиції суддя Шильнов М.О. просить рішення кваліфікаційної комісії суддів скасувати, оскільки вважає його незаконним.
Вища рада юстиції дійшла висновку, що скарга судді Шильнова М.О. підлягає розгляду з таких підстав.
У Принципі 17 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/42 та 40/146 Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначається, що звинувачення або скарга, що надійшли на суддю в ході виконання ним своїх судових і професійних обов’язків, повинні бути невідкладно і безсторонньо розглянуті згідно з відповідною процедурою. Суддя має право на відповідь і справедливий розгляд.
Крім того, Принцип шостий Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року, передбачає, що коли судді не виконують своїх обов’язків ефективно та неупереджено або коли мають місце дисциплінарні порушення, повинні бути вжиті всі необхідні заходи, за умови, що вони не впливають на незалежність правосуддя.
Держава має розглянути можливість створення – відповідно до закону – спеціального повноважного органу, який повинен накладати санкції та вживати дисциплінарні заходи, якщо такі заходи не вживає суд. У законі повинна бути передбачена відповідна процедура для того, щоб суддя, якого це стосується, міг скористатись, по меншій мірі, гарантованою судовою процедурою, передбаченою у Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Йдеться, зокрема, про розгляд справи упродовж розумного строку та право відповіді на будь-яке висунуте обвинувачення.
На час вирішення питання про дисциплінарну відповідальність судді Шильнова М.О. дисциплінарне провадження стосовно суддів місцевих судів здійснювала відповідна кваліфікаційна комісія суддів (стаття 98 Закону України «Про судоустрій України»). Рішення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів можуть бути оскаржені до Вищої ради юстиції.
При цьому, з огляду на викладене, судді має бути забезпечений справедливий, неупереджений, безсторонній розгляд дисциплінарної справи стосовно нього кваліфікаційною комісією суддів та можливість оскаржити рішення, постановленого за наслідками її розгляду, до Вищої ради юстиції.
Тобто незалежно від того, чи покладається відповідальність певним дисциплінарним рішенням, чи ні, якщо рішення тією чи іншою мірою негативно впливає на права особи, зокрема право на ділову репутацію, за особою має визнаватись право на оскарження такого рішення.
Отже, якщо дисциплінарну справу проти судді закрито чи відмовлено у її відкритті не з реабілітуючих підстав і якщо відповідним рішенням кваліфікаційної комісії суддів як встановлені визначаються факти порушень суддею закону, недобросовісної, нефахової поведінки, то рішення підлягає оскарженню до Вищої ради юстиції суддею, якого стосуються відповідні звинувачення.
З рішення кваліфікаційної комісії суддів від 18 січня 2008 року стосовно судді Шильнова М.О. вбачається, що кваліфікаційною комісією встановлено факт дисциплінарного проступку судді, однак дисциплінарне стягнення до нього не застосовано лише у зв’язку зі сплином встановленого для цього строку.
Наведеному не суперечить зміст статті 46 Закону України «Про Вищу раду юстиції», оскільки метою цих норм є захист прав судді, якого не задовольняє постановлене стосовно нього рішення.
Вища рада юстиції, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, скаргу судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова М.О., заслухавши доповідача, вважає, що скарга судді підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Кваліфікаційна комісія суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу встановила, що суддя Шильнов М.О. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Агропромислове підприємство «Південагротранс» (далі – ТОВ «АП «Південагротранс»), ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень зборів учасників ТОВ «Агропромислове підприємство «Південагротранс» № 01/07/06 від 1 липня 2006 року та № 27/07/06 від 27 липня 2006 року порушив вимоги цивільного процесуального законодавства України.
Так, до Залізничного районного суду м. Сімферополя 12 вересня 2006 року звернувся ОСОБА_2 з вищезазначеним позовом, а 13 вересня із заявою про його забезпечення.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова М.О. від 14 вересня 2006 року відкрито провадження у справі.
Кваліфікаційна комісія суддів вважає, що дана ухвала прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки за даними позовної заяви ТОВ «АП «Південагротранс» розташоване в м. Оріхові Запорізької області. Відповідно до частини другої статті 109 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред'являються до суду за місцем їх знаходження. Крім того, ОСОБА_3 є відповідачем у справі не як приватна особа, а як генеральний директор ТОВ «АП «Південагротранс». Зі змісту позовної заяви не вбачається будь-яких позовних вимог до відповідача як до фізичної особи. Факт реєстрації відповідача в м. Сімферополі не міг бути підставою для розгляду позовної заяви в Залізничному районному суді м. Сімферополя. Крім того, відповідно до положень статті 29 Цивільного кодексу України фізична особа може мати декілька місць мешкання. Як генеральний директор підприємства відповідач не може не проживати за місцем його знаходження.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14 вересня 2006 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення зборів учасників ТОВ «АП «Південагротранс» № 01/07/06 від 1 липня 2006 року;
- зупинення дії рішення зборів учасників ТОВ «АП «Південагротранс» № 27/07/06 від 27 липня 2006 року;
- заборони ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 здійснювати повноваження, що належать до компетенції генерального директора згідно з статутом підприємства; представляти товариство у будь-яких органах (державних і недержавних), судах і господарських судах, як в Україні, так і за її межами; укладати від імені товариства будь-які угоди та договори; видавати довіреності на укладання угод, договорів та представництва; видавати накази і розпорядження, інші локальні акти з питань діяльності товариства; здійснювати кадрове керівництво підприємством; приймати рішення про подання претензій та позовів від імені товариства до українських та іноземних фізичних та юридичних осіб згідно із чинним законодавством; приймати рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; делегування повноважень іншим особам, у тому числі заступникам та керівникам структурних підрозділів;
- зупинення дії всіх довіреностей на представництво інтересів ТОВ «АП «Південагротранс», виданих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6;
- зупинення дії всіх довіреностей, виданих від ТОВ «АП «Південагротранс» на праві передоручення;
- заборони ліквідаторам, будь-яким посадовим особам, учасникам ТОВ «АП «Південагротранс» та їх представникам за дорученнями вчиняти дії щодо реорганізації та ліквідації ТОВ «АП «Південагротранс»;
- заборони органу реєстрації за місцем державної реєстрації ТОВ «АП «Південагротранс» (м. Запоріжжя) та фактичного місця знаходження (м. Оріхів) вчиняти дії щодо ліквідації та реорганізації ТОВ «АП «Південагротранс».
Кваліфікаційна комісія суддів у своєму рішенні зазначила, що за змістом ухвали про забезпечення позову, винесеної суддею Шильновим М.О. 14 вересня 2006 року, встановлено фактичне місцезнаходження ТОВ «АП «Південагротранс», а саме в тексті вказано: «...заборонити органу реєстрації за місцем державної реєстрації ТОВ «АП «Південагротранс» (м. Запоріжжя) та фактичного місця знаходження (м. Оріхів) вчиняти певні дії щодо ліквідації та реорганізації ТОВ «АП «Південагротранс».
Таким чином, кваліфікаційна комісія суддів дійшла висновку, що суддею Шильновим М.О. при розгляді питання про прийняття позовної заяви Ханеня В.А. до свого провадження і винесення ухвали про забезпечення позовних вимог грубо порушені статті 109, 110, 112, 151-153 Цивільного процесуального кодексу України.
Кваліфікаційна комісія суддів у своєму рішенні зазначила, що відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про статус суддів» скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено умисного порушення закону або несумлінності, які спричинили за собою істотні наслідки. Але комісією встановлено, що суддею Шильновим М.О. було допущено умисне порушення Цивільного процесуального кодексу України, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці. Оскільки ініціатору подання стало відомо про порушення, допущені суддею Шильновим М.О., у грудні 2006 року, кваліфікаційна комісія суддів дійшла висновку, що строк для застосування дисциплінарного стягнення до нього закінчився, та прийняла рішення про закриття дисциплінарного провадження.
У скарзі до Вищої ради юстиції суддя Шильнов М.О. зазначив, що 11 січня 2007 року член Ради суддів України ОСОБА_1 звернувся до кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу з поданням про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства, допущені ним при розгляді вказаної цивільної справи.
Кваліфікаційна комісія суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу рішенням від 6 липня 2007 року закрила дисциплінарне провадження стосовно нього, обмежившись обговорюванням. Кваліфікаційна комісія суддів не знайшла підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності із застосуванням мір дисциплінарного стягнення. У рішенні зазначено, що суддею порушені норми Цивільного процесуального кодексу України та невірно визначено підсудність справи, проте прийнята суддею ухвала про забезпечення позову не вплинула на господарську діяльність ТОВ «АП «Південагротранс» і не заподіяла шкоди.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 5 листопада 2007 року задоволена скарга члена Ради суддів України ОСОБА_1, вищевказане рішення кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу від 6 липня 2007 року скасовано. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України направлено до окружної кваліфікаційної комісії суддів для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова М.О. із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення.
Рішенням кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу від 18 січня 2008 року дисциплінарне провадження стосовно судді Шильнова М.О. було закрито у зв’язку з закінченням строку для застосування дисциплінарного стягнення.
Таким чином, кваліфікаційна комісія суддів по одному і тому ж питанню прийняла різні по суті рішення.
Вища рада юстиції вважає, що доводи судді Шильнова М.О. заслуговують на увагу, оскільки кваліфікаційна комісія вже дала оцінку порушенням, допущеним суддею при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «АП «Південагротранс», ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень зборів учасників ТОВ «Агропромислове підприємство «Південагротранс» № 01/07/06 від 1 липня 2006 року та № 27/07/06 від 27 липня 2006 року.
Вища рада юстиції також зазначає, що відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій України» (чинного на час прийняття вищезазначених рішень кваліфікаційними комісіями суддів) особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалося питання, у разі незгоди з цим рішенням мають право оскаржити його в порядку і строки, передбачені цим Законом. Порядок оскарження рішень у дисциплінарній справі судді було визначено статтею 101 вказаного Закону, відповідно до вимог якої рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності могло бути оскаржено до Вищої ради юстиції. Оскарження таких рішень до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Закон не передбачав. Таким чином, рішення від 5 листопада 2007 року, яким було скасовано рішення кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу від 6 липня 2007 року, прийнято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за межами повноважень, визначених законом.
Крім того, суддя Шильнов М.О. у своїй скарзі зазначив, що кваліфікаційна комісія суддів в оскаржуваному рішенні послалася на частину другу статті 31 Закону України «Про статус суддів». Однак прийняті ним рішення у цивільній справі не скасовувались та не змінювались, набрали законної сили. Вважає, що кваліфікаційною комісією суддів не вказано та не встановлено істотних наслідків, які нібито були допущені ним при розгляді вищезазначеної справи.
Вищою радою юстиції встановлено, що ухвалою судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова М.О. від 2 жовтня 2006 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «АП «Південагротранс», ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень зборів учасників ТОВ «Агропромислове підприємство «Південагротранс» № 01/07/06 від 1 липня 2006 року та № 27/07/06 від 27 липня 2006 року передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2006 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_7, яка діяла в інтересах ОСОБА_2, відхилено, вищевказану ухвалу місцевого суду залишено без змін.
Апеляційний суд у своїй ухвалі зазначив, що висновки суду першої інстанції про підсудність справи Ленінському районному суду м. Запоріжжя є правильними і відповідають нормам цивільного процесуального законодавства України, які діють на цей час, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для відхилення апеляційних скарг та залишення ухвали суду від 2 жовтня 2006 року без змін.
Крім того, Вищою радою юстиції встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 8 травня 2007 року провадження у вищезазначеній цивільній справі закрито у зв’язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Заходи по забезпеченню позову, вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14 вересня 2006 року – скасовано.
Враховуючи викладене, Вища рада юстиції, керуючись статтею 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом «а» пункту 7 § 3 глави 2 розділу I Регламенту Вищої ради юстиції,
вирішила:
1. Скаргу судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова Миколи Олександровича від 22 січня 2008 року задовольнити.
2. Рішення кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу від 18 січня 2008 року стосовно судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова Миколи Олександровича скасувати.
3. Провадження у дисциплінарній справі стосовно судді Залізничного районного суду м. Сімферополя Шильнова Миколи Олександровича закрити.
Голова Вищої ради юстиції В.М. Колесниченко
