Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарг Панаті В.Ф. стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Васильченко Олени Георгіївни,
встановила:
10 та 17 лютого 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшли скарги Панаті Василя Федоровича (вхідні реєстраційні № П-738/0/7-17, П-738/1/7-17) стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Васильченко Олени Георгіївни.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 10 та 17 лютого 2017 року скарга передана члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку скарг, за результатами якої складено висновок із пропозицією залишити без розгляду дисциплінарні скарги Панаті В.Ф. стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Васильченко О.Г.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
У скаргах автор стверджує, що під час розгляду кримінальної справи № _____________ суддею Васильченко О.Г. порушено правила суддівської етики, не забезпечено повного, об’єктивного та неупередженого розгляду справи, порушено норми процесуального права та права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд. У скарзі вказано на те, що суддя не надала можливості ОСОБА_1 ознайомитися з матеріалами кримінального провадження за участі перекладача, а також не було враховано його заперечення щодо призначення справи до розгляду та про продовження запобіжного заходу, а після оголошення обвинувачення головуючий не встановив його особу та місце проживання. У зв’язку з викладеним, у скаргах висловлено прохання притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
На розгляді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області перебувала кримінальна справа № _____________ за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 2 листопада 2016 року призначено по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № _________________ від 2 липня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України, судовий розгляд на 13 грудня 2016 року. Продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області строком на 60 діб, по 31 грудня 2016 року включно.
Вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним за частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України та призначено покарання за частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України у вигляді двох років позбавлення волі, визнано винним за частиною другою статті 307 КК України та призначено покарання за частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю, окрім житла. Згідно частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточно покарання ОСОБА_1 у вигляді шести років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю, окрім житла.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 9 листопада 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі № _____________.
У письмових поясненнях суддя Васильченко О.Г. зазначила, що 6 квітня 2016 року вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 визнано винним та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. Ухвалою апеляційного суду Донецької області вирок скасовано. В ухвалі зазначено, що підставою скасування вироку є те, що слідчий повинен був надати обвинуваченому можливість отримати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє та забезпечити участь перекладача, при новому розгляді суду слід вирішити питання на відповідність обвинувального акту вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням положень пункту 18 частини третьої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України.
24 жовтня 2016 року в провадження судді надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 складений українською та російською мовами, реєстр матеріалів досудового розслідування складений українською та російською мовами, розписка захисника про отримання копії обвинувального акта та інших матеріалів справи, розписка ОСОБА_1 згідно якої у присутності понятих він відмовився від отримання процесуальних документів українською та російською мовою, довідка про те, що на ім’я начальника СІ-7 міста Маріуполя для вручення ОСОБА_1 спрямовані процесуальні документи українською та російською мовами, а саме копії обвинувального акта, копія підозри, ухвала суду. До участі у справі залучені перекладачі Київського обласного бюро перекладів.
2 листопада 2016 року проведено підготовче судове засідання за участю ОСОБА_1 та перекладача, ухвалою суду провадження призначене до судового розгляду.
20 грудня 2016 року в судовому засіданні оголошений обвинувальний акт, встановлений порядок дослідження доказів по справі, оголошено перерву для ознайомлення обвинуваченого з матеріалами справи, який у свою чергу відмовився від ознайомлення.
23 грудня 2016 року обвинувачений за участі перекладача та захисника частково ознайомлений з матеріалами справи.
30 січня 2017 року після надходження відповідної заяви, захисник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи.
31 січня 2017 року ОСОБА_1 знову надано матеріали для ознайомлення.
6 лютого 2017 року обвинувачений за участі перекладача та захисника був ознайомлений з матеріалами справи.
9 лютого 2017 року обвинуваченим було направлене клопотання про надання йому копії документів наданих прокурором з перекладом на російську мову.
13 лютого 2017 року ОСОБА_1, за участю перекладача та захисника, ознайомлений з матеріалами справи.
28 лютого 2017 року обвинувачений за участю перекладача та захисника ознайомився з матеріалами справи в повному обсязі, про що надана відповідна розписка.
10 березня 2017 року після надання перекладу перекладачем Київського обласного бюро перекладів матеріалів справи які обвинувачений просив перекласти, відповідні копії були направлені до Маріупольського СІ УДПтСУ в Донецькій області для вручення ОСОБА_1.
Все вищезазначене свідчить, що обвинувачений був повністю ознайомлений з матеріалами кримінального провадження у передбаченому законом порядку.
Поясненнями судді спростовуються твердження ОСОБА_1 про те, що йому не надавалась змога ознайомитись з матеріалами за участі перекладача, так як вказані матеріали надавались для ознайомлення неодноразово.
У ході попередньої перевірки встановлено, що згідно копії технічного запису судового засідання від 2 листопада 2016 року, долученого до скарги, після повторного запитання судді стосовно думки обвинуваченого щодо можливості призначення справи до судового розгляду, ОСОБА_1 відповів ствердно, захисник також не заперечував щодо цього, чим спростовуються аргументи скарги в цій частині.
Стосовно інших аргументів автора скарги, у тому числі можливих процесуальних порушень, то вони можуть бути оцінені судом апеляційної інстанції під час перегляду справи № _____________, по якій відкрито апеляційне провадження.
Засоби для виправлення суддівських помилок слід передбачити відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави (пункт 21 Великої хартії суддів (Основоположні принципи).
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 25 Київських рекомендацій щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
За таких обставин, враховуючи зміст скарг, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарги Панаті В.Ф. ґрунтуються лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом, а факти, які у них зазначені, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Васильченко О.Г.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Керуючись статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарні скарги Панаті Василя Федоровича стосовно судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Васильченко Олени Георгіївни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура