Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О. Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг народного депутата України Гузя Ігоря Володимировича стосовно судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовського Олександра Анатолійовича та доданих до них матеріалів,
встановила:
до Вищої ради юстиції 1 та 2 листопада 2016 року надійшли два примірники дисциплінарної скарги народного депутата України Гузя І.В. від 31 жовтня 2016 року з проханням притягнути суддю Волинського окружного адміністративного суду Лозовського О.А. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з допущенням, на думку скаржника, поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 10 листопада 2016 року скаргу народного депутата України Гузя І.В. передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Малашенковій Т.М.
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».
12 січня 2017 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя.
20 жовтня 2017 року до Вищої ради правосуддя з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла дисциплінарна скарга народного депутата України Гузя І.В. від 22 вересня 2016 року аналогічного змісту.
Згідно з пунктом 31 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до протоколу передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради правосуддя від 13 листопада 2017 року скаргу народного депутата України Гузя І.В. передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Малашенковій Т.М.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенковою Т.М. проведено попередню перевірку скарг, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують надану у ньому пропозицію щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовського О.А.
Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., дослідивши висновок члена Другої Дисциплінарної палати та матеріали перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовського О.А. з огляду на таке.
Лозовський Олександр Анатолійович Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 446-VII обраний суддею Волинського окружного адміністративного суду безстроково.
Як вбачається зі змісту скарг народного депутата України Гузя І.В., суддю Волинського окружного адміністративного суду Лозовського О.А. 3 вересня 2016 року затримано працівниками правоохоронних органів за керування автомобілем у нетверезому стані, у зв’язку із чим складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 вересня 2016 року справу № 158/1945/16-п про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо Лозовського О.А. закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 цього Кодексу.
Як зазначає народний депутат України Гузь І.В., Ківерцівський районний суд Волинської області під час розгляду справи № 158/1945/16-п не витребував ні відео з нагрудних камер патрульних, ні показань свідків, а також не залучив до розгляду справи як свідків інспекторів патрульної поліції міста Луцька.
Крім того, скаржник інформує, що суддя Лозовський О.А. під час слухання його справи у Ківерцівському районному суді Волинської області повідомив, що є власником автомобіля, за кермом якого він перебував. При цьому згідно з деклараціями про доходи за 2014, 2015 роки суддя Лозовський О.А. не володіє жодним автомобілем.
На думку народного депутата України Гузя І.В., суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А. своїми діями порушує суддівську етику, що підриває авторитет правосуддя, тому він порушує питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Під час проведення попередньої перевірки скарг народного депутата України Гузя І.В. член Вищої ради правосуддя надіслав запити: судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовському О.А. з повідомленням про можливість надання пояснень з приводу зазначених подій; голові Ківерцівського районного суду Волинської області Костюкевичу О.К. з проханням надати оригінали матеріалів справи № 158/1945/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності Лозовського О.А. за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення; начальнику Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукову Є.О. з проханням надати всі наявні у Департаменті патрульної поліції та його співробітників відомості, що дадуть можливість встановити обставини подій, які, за твердженням народного депутата України Гузя І.В., мали місце 3 вересня 2016 року.
Відповіді на вказані запити члена Вищої ради правосуддя надійшли на адресу Вищої ради правосуддя і враховані при здійсненні попередньої перевірки скарг народного депутата України Гузя І.В.
В оригіналі матеріалів справи № 158/1945/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності Лозовського О.А. за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення міститься протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 458949, складений 3 вересня 2016 року о 10:40 стосовно Лозовського Олександра Анатолійовича, 1976 року народження, громадянина України. Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що під час його оформлення суддя Лозовський О.А. зазначив, що є тимчасово безробітним. Також у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно Лозовського О.А., вказується, що о 09:40 в місті Луцьку по вулиці Набережній, 9, водій Лозовський О.А. керував автомобілем марки «____________», д.н.з. ___________, у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився за допомогою алкотестера «Драгер» № 1845 у зв’язку з виявленням таких ознаками: запаху алкоголю з ротової порожнини, нечіткої мови, хиткої ходи. Водій Лозовський О.А. відмовився від надання пояснень та підписання цього протоколу.
Із наданих управлінням патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції відеоматеріалів вбачається, що 3 вересня 2016 року у місті Луцьку приблизно о 09:40 співробітники патрульної поліції зупинили автомобіль марки «__________», д.н.з. __________, з якого з місця водія (з переднього лівого сидіння) вийшов гр. Лозовський О.А. (як встановлено в подальшому співробітниками патрульної поліції).
Відеозаписом (мітка часу 00:00:05, файл 20160903192657001736) підтверджується, що співробітники патрульної поліції пропонували Лозовському О.А. пройти медичне обстеження на визначення стану сп’яніння у наркологічному диспансері, від чого останній відмовився.
Статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху та пред’явити для перевірки документи.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 2.9 Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він складений стосовно Лозовського О.А., 1976 року народження, громадянина України, у графі «місце роботи» зазначено, що він є тимчасово безробітним.
Наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» передбачено проведення відповідного огляду щодо суддів лише за їх згодою. Зокрема, якщо суддя керує транспортним засобом у стані сп’яніння, йому пропонується припинити керування. Огляд на визначення стану сп’яніння зазначених осіб у медичних закладах проводиться тільки в разі їх згоди. У такому разі працівник підрозділу дорожньо-патрульної служби повідомляє про вказаний випадок командирові підрозділу дорожньо-патрульної служби і діє згідно з його рішеннями. У зазначених випадках командирові підрозділу необхідно запросити на місце виявлення правопорушення представника органу, у якому ця особа працює, або представника органу вищого рівня.
У постанові Ківерцівського районного суду Волинської області, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо Лозовського О.А. закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 цього Кодексу, у відомостях про місце роботи зазначено, що Лозовський О.А. тимчасово не працює.
Друга Дисциплінарна палата погоджується з висновком члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М., що неповідомлення суддею Лозовським О.А. свого місця роботи, а також відомостей щодо статусу судді, який передбачає особливий порядок дій правоохоронних органів під час проведення відповідного огляду судді, який керує транспортним засобом у стані сп’яніння, свідчить про недотримання суддею Волинського окружного адміністративного суду Лозовським О.А. високих стандартів поведінки судді.
Вказані факти, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, є обставинами, які викликають сумнів у дотриманні суддею Лозовським О.А. високих стандартів поведінки судді та є підставою вважати його дії такими, що можуть містити ознаки порушення вимог пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Статтею 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, який затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики (затверджений V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 року, зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року) суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя (стаття 10 Кодексу).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Принципи), зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.
Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2 Принципів).
У пункті 22 Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовського О.А.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовського Олександра Анатолійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
