Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами попередньої перевірки скарги адвоката Савченка Євгена Олександровича стосовно судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова Олександра Миколайовича та доданих до неї матеріалів,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 січня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Савченка Є.О. від 6 січня 2017 року з проханням притягнути суддю Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова О.М. до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені під час постановлення ухвал про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до Особа_1 (справа № 236/2431/16-к).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 22 лютого 2017 року скаргу адвоката Савченка Є.О. передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Малашенковій Т.М.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенковою Т.М. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують надану у ньому пропозицію щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова О.М.
Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., дослідивши висновок члена Другої Дисциплінарної палати та матеріали перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова О.М. з огляду на таке.
Ткачов Олександр Миколайович Постановою Верховної Ради України від 13 травня 2010 року № 2195-VI обраний суддею Краснолиманського міського суду Донецької області безстроково.
Як убачається зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, 12 жовтня, 8 грудня 2016 року ухвалами судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова О.М. продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до Особа_1, без письмового клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу.
На думку скаржника, такі дії судді Ткачова О.М. свідчать про порушення ним приписів статей 181, 199 Кримінального процесуального кодексу України, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат Савченко Є.О. у скарзі також зазначає, що в судовому засіданні яке відбулося 21 грудня 2016 року, суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачов О.М. упереджено ставився до сторони захисту, здійснював тиск на неї тощо.
Крім того, у скарзі зазначено про нерозгляд заяви адвоката Савченка Є.О. про відвід судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова О.М.
Під час проведення попередньої перевірки скарги адвоката Савченка Є.О. встановлено таке.
Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 серпня 2016 року стосовно Особа_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 15 жовтня 2016 року.
В ухвалі Краснолиманського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2016 року (копію додано до скарги) зазначено, що, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням Особа_1 у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою, третьою статті 185 Кримінального кодексу України, суддя Ткачов О.М. встановив, що Особа_2 не надала суду будь-яких документів на підтвердження того, що вона є прокурором, як і документів, які підтверджують її повноваження на участь в судовому засіданні, в матеріалах справи такі документи відсутні.
Перевіривши матеріали, заслухавши заявлені клопотання та думку осіб, які брали участь в судовому засіданні, суд вважав, що справу неможливо призначити до судового розгляду у зв’язку з неявкою в судове засідання прокурора, який має відповідні повноваження.
Отже, ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2016 року підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням Особа_1 у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою, третьою статті 185 Кримінального кодексу України, відкладено на 2 листопада 2016 року, а Особа_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 9 грудня 2016 року.
Крім того, 8 грудня 2016 року у судове засідання не прибула більшість потерпілих відповідно до списків, зазначених в обвинувальних актах, тому ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області кримінальну справу № 236/2431/16-к відкладено та продовжено Особа_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 3 лютого 2017 року.
Згідно зі статтею 176 Кримінального процесуального кодексу України запобіжними заходами є особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно із частиною першою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Слід звернути увагу, що відповідно до частини третьої статті 36 Кримінального процесуального кодексу України участь прокурора в суді є обов’язковою, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Прокурор, здійснюючи свої повноваження в конкретному кримінальному провадженні, повинен бути готовим до виклику до суду та участі в підготовчому судовому засіданні для здійснення своїх процесуальних функцій.
Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду (частина друга статті 314 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно із частиною другою статті 318 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Сторонами кримінального провадження є: з боку обвинувачення – прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України (у провадженнях, що здійснюються у формі приватного обвинувачення, а також у випадку відмови прокурора від обвинувачення), з боку захисту – підозрюваний, обвинувачений (підсудний), особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їхні захисники та законні представники (пункт 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України).
Кримінальний процесуальний закон також вимагає дотримання під час підготовчого судового засідання засад змагальності та диспозитивності з тим, щоб сторони кримінального провадження могли максимально чітко і точно донести до суду свою позицію. Такі вимоги чітко і повно забезпечують дотримання основних засад судочинства, визначених статтею 129 Конституції України, щодо рівності всіх учасників процесу, їх змагальності в наданні ними суду своїх доказів, що відповідає також вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова О.М.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова Олександра Миколайовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
