Вища рада юстиції у складі: Колесниченка В.М. – головуючого, Бондика В.А., Гаврилюка М.І., Завальнюка В.В., Ізовітової Л.П., Кобилянського М.Г., Кравченка К.Т., Отрош І.О., Пилипчука П.П., Татькова В.І., Удовиченка О.С., розглянувши скаргу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Наталії Пантиліївни від 28 грудня 2011 року на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 3994/Дп-11 від 17 листопада 2011 року, матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за вказаною скаргою, та висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 15 травня 2012 року,
встановила:
Нікітенко Наталія Пантиліївна рішенням Запорізької обласної Ради народних депутатів від 27 вересня 1991 року обрана народним суддею Ленінського районного народного суду м. Запоріжжя. Постановою Верховної Ради України від 10 липня 1997 року обрана на посаду судді цього суду безстроково. Стаж роботи суддею становить 20 років.
Згідно з характеристикою, наданою головою Ленінського районного суду м. Запоріжжя Савченко Г.В., суддя Нікітенко Н.П. характеризується позитивно.
Суддя Нікітенко Н.П. 28 грудня 2011 року звернулась до Вищої ради юстиції зі скаргою на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 3994/Дп-11 від 17 листопада 2011 року, яким її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Дане рішення прийнято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – ВККС України) за наслідками перевірки членом ВККС України звернень голови Запорізької обласної ради Матвієнка П.Д. від 14 січня 2011 року щодо порушень, допущених суддею Нікітенко Н.П. при розгляді таких цивільних справ:
- № 2-10859/2010 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради, треті особи: комунальна установа «Обласний кардіологічний диспансер», голова Запорізької обласної ради ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької обласної ради № 6 від 8 вересня 2010 року;
- № 2-10868/2010 за позовом ОСОБА_1 до голови Запорізької обласної ради ОСОБА_2, Запорізької обласної ради, третя особа - комунальна установа «Обласний кардіологічний диспансер», про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Запорізької обласної ради № 119-св від 21 серпня 2010 року, скасування догани.
За висновком ВККС України, суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. через неналежне ставлення до службових обов’язків допустила істотні порушення норм процесуального права, необґрунтовано вжила заходів забезпечення позовів у цивільних справах № 2-10859/2010 та № 2-10868/2010. На думку ВККС України, в діях судді Нікітенко Н.П. наявні передбачені статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
У скарзі до Вищої ради юстиції суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. просить рішення ВККС України від 17 листопада 2011 року скасувати. Вважає, що ВККС України, застосовуючи дисциплінарне стягнення, не врахувала всіх обставин розгляду згаданих вище цивільних справ, не перевірила наявність передбачених законом підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Зазначила, що при розгляді цивільних справ № 2-10859/2010 та № 2-10868/2010 не допустила навмисного порушення закону чи несумлінності, а саме скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, істотні наслідки постановлення нею ухвал про забезпечення позову відсутні.
За наслідками перевірки, проведеної на підставі доручення Голови Вищої ради юстиції, член Вищої ради юстиції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. (довідка від 5 квітня 2012 року).
На засіданні 15 травня 2012 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції скаргу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Н.П. від 28 грудня 2011 року залишити без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 3994/Дп-11 від 17 листопада 2011 року стосовно неї – без змін.
Вивчивши матеріали дисциплінарної справи, цивільних справ № 2-10859/2010 та № 2-10868/2010, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, Вища рада юстиції вважає, що скарга судді Нікітенко Н.П. не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Встановлено, що 22 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до голови Запорізької обласної ради ОСОБА_2, Запорізької обласної ради, третя особа - комунальна установа «Обласний кардіологічний диспансер», про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Запорізької обласної ради № 119-св від 21 серпня 2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного лікаря комунальної установи «Обласний кардіологічний диспансер» ОСОБА_1» (справа № 2-10868/2010).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2010 року, постановленою суддею Нікітенко Н.П., вжито заходи забезпечення позову. До вирішення судом вказаної цивільної справи зупинено дію рішення Запорізької обласної ради № 6 від 8 вересня 2010 року, згідно з яким позивача ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря комунальної установи «Обласний кардіологічний диспансер».
Цього ж дня постановлена ще одна ухвала про забезпечення позову, якою до вирішення судом вказаної цивільної справи заборонено Запорізькій обласній раді розглядати питання та приймати рішення щодо звільнення головного лікаря комунальної установи «Обласний кардіологічний диспансер» ОСОБА_1, заборонено голові Запорізької обласної ради, Запорізькій обласній раді вносити зміни до розпорядження голови Запорізької обласної ради № 119-св від 21 серпня 2010 року.
Постановляючи вказані ухвали, суд дійшов висновку, що неприйняття заходів по забезпеченню позову дійсно в подальшому може зробити неможливим виконання рішення суду, в зв’язку з чим права позивача не будуть захищені.
29 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Запорізької обласної ради, треті особи: комунальна установа «Обласний кардіологічний диспансер», голова Запорізької обласної ради ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування згаданого вище рішення Запорізької обласної ради № 6 від 8 вересня 2010 року (справа № 2-10859/2010).
Одночасно з позовом позивачем подано до Ленінського районного суду м. Запоріжжя заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя (суддя Нікітенко Н.П.) від 29 жовтня 2010 року вказану заяву задоволено. До вирішення судом цивільної справи заборонено Запорізькій обласній раді вносити зміни до рішення Запорізької обласної ради № 6 від 8 вересня 2010 року, зупинено дію вказаного рішення, заборонено Запорізькій обласній раді розглядати питання та приймати рішення щодо звільнення позивача.
Вищою радою юстиції встановлено, що ухвалами апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2010 року за наслідками розгляду апеляційних скарг Запорізької обласної ради ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя про забезпечення позову від 26 жовтня 2010 року (справа № 2-10868/2010) та 29 жовтня 2010 року (справа № 2-10859/2010) були скасовані, заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову залишені без задоволення.
За висновком апеляційного суду, оскаржувані ухвали постановлені з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, суд першої інстанції не мотивував необхідності застосування передбачених цими ухвалами заходів забезпечення позовів, а вжиті заходи є неспівмірними позовним вимогам.
Так, за змістом статей 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, в тому числі шляхом заборони вчиняти певні дії.
Згідно з пунктом четвертим постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У пункті п’ятому цієї постанови зазначено, що у справах про захист трудових прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
Апеляційний суд вказав, що, постановляючи ухвали про забезпечення позову від 26 жовтня 2010 року, суд першої інстанції не взяв до уваги вищезазначені роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України та, порушивши вимоги частини третьої статті 152 ЦПК України, обрав спосіб забезпечення позову, який неспівмірний заявленим позовним вимогам.
З приводу ухвали про забезпечення позову від 29 жовтня 2010 року (справа № 2-10859/2010) апеляційний суд також зауважив, що відповідно до пункту 20 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень обласної ради належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників. До таких керівників належить і позивач по справі ОСОБА_1. Оскаржувана ухвала безпосередньо порушує права Запорізької обласної ради як колегіального органу щодо розгляду питань та прийняття рішень про звільнення позивача за будь-якими іншими підставами.
Відповідно до характеристики, наданої головою Ленінського районного суду м. Запоріжжя Савченко Г.В., Нікітенко Н.П. має великий досвід роботи суддею - працює на цій посаді більше 20 років. Суддя Нікітенко Н.П. є висококваліфікованим юристом, постійно працює над підвищенням професійного рівня, систематично вивчає судову практику та зміни до законодавства, має добру фахову підготовку.
На думку Вищої ради юстиції, з огляду на високу кваліфікацію та значний досвід роботи, суддя Нікітенко Н.П. при постановленні ухвал про забезпечення позовів у згаданих вище справах повинна була вірно застосувати вимоги цивільного процесуального законодавства з урахуванням положень постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Також слід зауважити наступне. Обґрунтовуючи свою незгоду з оскаржуваним рішенням ВККС України, суддя Нікітенко Н.П. вказала на те, що статус суддів, їх дисциплінарна відповідальність визначені Законом України «Про статус суддів». Зокрема, у скарзі суддя послалася на положення статей 6, 31 цього Закону. Водночас необхідно зазначити, що на час постановлення вищевказаних ухвал про забезпечення позовів (26 та 29 жовтня 2010 року) даний Закон (крім статей 43 та 44) втратив чинність у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 року.
З огляду на вищенаведене, Вища рада юстиції вважає, що, враховуючи характер проступку, його наслідки, особу судді та ступінь її вини, ВККС України обґрунтовано дійшла висновку про наявність в діях судді Нікітенко Н.П. дисциплінарного проступку та прийняла рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності з накладенням стягнення у виді догани. Отже, скарга судді Нікітенко Н.П. задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладене, Вища рада юстиції, керуючись статтями 27, 46 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом «а» пункту 7 § 3 глави 2 розділу I, главою 4 розділу II Регламенту Вищої ради юстиції,
вирішила:
1. Скаргу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Наталії Пантиліївни від 28 грудня 2011 року залишити без задоволення.
2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 3994/Дп-11 від 17 листопада 2011 року стосовно судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Нікітенко Наталії Пантиліївни залишити без змін.
Голова Вищої ради юстиції В.М. Колесниченко
