Вища рада юстиції у складі: Колесниченка В.М. - головуючого, Бондика В.А., Висоцького В.І., Завальнюка В.В., Ізовітової Л.П., Кравченка К.Т., Кузьміна Р.Р., Отрош І.О., Пилипчука П.П., Удовиченка О.С., Фесенка Л.І., розглянувши скаргу судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Цалко Алли Анатоліївни на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 4491/Дп-11 від 30 листопада 2011 року, матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за вказаною скаргою, та висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 27 березня 2012 року,
встановила:
Цалко Алла Анатоліївна з липня 1991 року працює на посаді судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим, Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2001 року обрана на посаду судді цього ж суду безстроково. Стаж роботи суддею становить 20 років.
Згідно з характеристикою, наданою головою Ялтинського міського суду Руденком В.В. 20 березня 2012 року, суддя Цалко А.А. характеризується позитивно.
24 січня 2012 року до Вищої ради юстиції надійшла скарга судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Цалко А.А. на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 листопада 2011 року про припинення дисциплінарної справи стосовно неї (копію рішення суддя Цалко А.А. отримала 13 грудня 2011 року, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України скарга надійшла 13 січня 2012 року).
Вища рада юстиції дійшла висновку, що скарга судді Цалко А.А. підлягає розгляду з таких підстав.
У Принципі 17 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/42 та 40/146 Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначається, що звинувачення або скарга, що надійшли на суддю в ході виконання ним своїх судових і професійних обов’язків, повинні бути невідкладно і безсторонньо розглянуті згідно з відповідною процедурою. Суддя має право на відповідь і справедливий розгляд.
Крім того, Принцип шостий Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року, передбачає, що коли судді не виконують своїх обов’язків ефективно та неупереджено або коли мають місце дисциплінарні порушення, повинні бути вжиті всі необхідні заходи, за умови, що вони не впливають на незалежність правосуддя.
Держава має розглянути можливість створення – відповідно до закону – спеціального повноважного органу, який повинен накладати санкції та вживати дисциплінарні заходи, якщо такі заходи не вживає суд. У законі повинна бути передбачена відповідна процедура для того, щоб суддя, якого це стосується, міг скористатись, по меншій мірі, гарантованою судовою процедурою, передбаченою у Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Йдеться, зокрема, про розгляд справи упродовж розумного строку та право відповіді на будь-яке висунуте обвинувачення.
Відповідно до статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження стосовно суддів місцевих судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККС України). Рішення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів можуть бути оскаржені до Вищої ради юстиції.
При цьому, з огляду на викладене, судді має бути забезпечений справедливий, неупереджений, безсторонній розгляд дисциплінарної справи стосовно нього кваліфікаційною комісією суддів та можливість оскаржити рішення, постановлене за наслідками її розгляду, до Вищої ради юстиції.
Тобто незалежно від того, чи покладається відповідальність певним дисциплінарним рішенням, чи ні, якщо рішення тією чи іншою мірою негативно впливає на права особи, зокрема право на ділову репутацію, за особою має визнаватись право на оскарження такого рішення.
Отже, якщо дисциплінарну справу проти судді закрито чи відмовлено у її відкритті не з реабілітуючих підстав і якщо відповідним рішенням кваліфікаційної комісії суддів як встановлені визначаються факти порушень суддею закону, недобросовісної, нефахової поведінки, то рішення може бути оскаржено до Вищої ради юстиції суддею, якого стосуються відповідні звинувачення.
З рішення ВККС України № 4491/Дп-11 від 30 листопада 2011 року вбачається, що кваліфікаційна комісія суддів встановила факт дисциплінарного проступку судді, однак дисциплінарне стягнення до неї не застосовано у зв’язку з закінченням встановленого законом строку.
Наведеному не суперечить зміст статті 46 Закону України «Про Вищу раду юстиції», оскільки метою цих норм є захист прав судді, якого не задовольняє постановлене стосовно нього рішення.
Рішення ВККС України від 30 листопада 2011 року прийнято за наслідками перевірки звернення народного депутата України ОСОБА_1 від 18 квітня 2011 року зі скаргою ОСОБА_2 про притягнення судді Цалко А.А. до відповідальності за порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України при розгляді скарги ОСОБА_2 на постанову від 20 серпня 2010 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 18 листопада 2009 року та порушення кримінальної справи.
ВККС України дійшла висновку, що суддя Цалко А.А. внаслідок неналежного ставлення до службових обов’язків не дотрималась вимог кримінально-процесуального законодавства під час розгляду скарги ОСОБА_2, що призвело до порушення конституційних прав громадянина на справедливий та неупереджений суд.
Водночас у рішенні ВККС України зазначено, що з моменту вчинення суддею Цалко А.А. дисциплінарного проступку закінчився строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У скарзі до Вищої ради юстиції суддя Цалко А.А. просить рішення ВККС України від 30 листопада 2011 року скасувати, провадження у дисциплінарній справі закрити. Зазначає, що винесена нею постанова від 23 листопада 2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 є законною, а рішення ВККС не містить посилання на порушені нею норми закону.
За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі судді Цалко А.А., проведеної за дорученням Голови Вищої ради юстиції, член Вищої ради юстиції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги судді Цалко А.А.
Вивчивши матеріали дисциплінарної справи, копії матеріалів за скаргою ОСОБА_2 на постанову від 20 серпня 2010 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи, Вища рада юстиції вважає, що скарга судді Цалко А.А. підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Вищою радою юстиції встановлено, що 17 листопада 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на постанову виконуючого обов’язки заступника прокурора м. Ялти молодшого радника юстиції ОСОБА_3 від 20 серпня 2010 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 18 листопада 2009 року та порушення кримінальної справи. Відповідно до цієї постанови, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи скасована та порушена кримінальна справа за фактом підробки документа, пов’язаного зі зміною керівника ТОВ ТЗФ «Агросервіс», та його подальшого використання за ознаками злочину, передбаченого частинами першою, третьою статті 358 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
23 листопада 2010 року Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим (суддя – Цалко А.А.) винесено постанову про залишення скарги ОСОБА_2 без задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.
Вказана ухвала мотивована тим, що судом першої інстанції не дано оцінки поясненням свідків, доказам по справі та обставинам, викладеним у скарзі ОСОБА_2.
Встановлено, що 14 грудня 2010 року вказана справа за скаргою ОСОБА_2 на підставі статті 38 Кримінально - процесуального кодексу України направлена для розгляду до Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим.
Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано постанову виконуючого обов’язки прокурора м. Ялти ОСОБА_3 від 20 серпня 2010 року.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 лютого 2011 року постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року залишено без зміни.
З матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що під час здійснення дисциплінарного провадження суддя Цалко А.А. неодноразово інформувала ВККС України про перегляд постанови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року та ухвали апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 лютого 2011 року у суді касаційної інстанції (клопотання від 11 листопада 2011 року, пояснення від 25 листопада 2011 року). Однак вказана обставина не була взята ВККС України до уваги.
8 грудня 2011 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ винесено ухвалу, якою постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 лютого 2011 року скасовано, матеріали скарги направлено на новий судовий розгляд.
В мотивувальній частині ухвали суду касаційної інстанції зазначено, що суд першої інстанції вдався не до перевірки наявності приводу до порушення кримінальної справи та достатності даних, які вказують на наявність ознак злочинів, передбачених частиною першою, третьою статті 358 КК України, а до оцінки документів, хоча суд мав досліджувати і оцінювати їх лише при розгляді справи по суті. Суд апеляційної інстанції дані порушення не усунув.
Вища рада юстиції встановила, що аналогічні посилання містяться у мотивувальній частині постанови Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року.
В подальшому, 26 січня 2012 року, Білогірським районним судом Автономної Республіки Крим винесено постанову про залишення без задоволення скарги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2. Вказана постанова скасована ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року, а матеріали направлено на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
З огляду на вищенаведене, Вища рада юстиції вважає, що суддя Цалко А.А. не допустила умисного порушення закону чи неналежного ставлення до службових обов’язків, а тому в її діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
Крім того, Вища рада юстиції не погоджується з висновками ВККС України щодо пропущеного строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (у разі наявності в діях судді дисциплінарного проступку).
У рішенні ВККС України від 30 листопада 2011 року зазначено, що, аналізуючи строки застосування до судді Цалко А.А. дисциплінарного стягнення, днем вчинення проступку є 23 листопада 2010 року - день винесення постанови суддею Цалко А.А., а тому з моменту вчинення суддею дисциплінарного проступку закінчився строк притягнення названої судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття ВККС України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
З інформації, наданої Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим листом за вихідним № Р-33 від 21 березня 2012 року, вбачається:
- відповідно до наказу № 2-121/ОК від 28 січня 2011 року суддя перебувала у щорічній основній відпустці з 7 по 18 лютого 2011 року;
- відповідно до наказу № 20-110/ОК від 15 червня 2011 року судді надано відпустку без збереження заробітної плати з 20 по 24 червня 2011 року;
- відповідно до наказу № 23-110/ОК від 6 липня 2011 року суддя перебувала в щорічній та додатковій відпустках з 2 серпня по 9 вересня 2011 року;
- відповідно до наказу № 43-110/ОК від 1 листопада 2011 року суддя Цалко А.А. перебувала у відпустці без збереження заробітної плати 7 листопада 2011 року;
- відповідно до довідки Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим № Р-33 від 20 березня 2012 року суддя перебувала на лікарняному 16 та 17 листопада 2011 року.
Таким чином, без урахування часу тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці строк притягнення судді Цалко А.А. до дисциплінарної відповідальності закінчився 21 січня 2012 року.
З огляду на вищенаведене, ВККС України прийняла рішення про припинення дисциплінарної справи стосовно судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Цалко Алли Анатоліївни у зв’язку з закінченням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності за відсутності законних для цього підстав.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 27, 46 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом «а» пункту 7 § 3 глави 2 розділу I, главою 4 розділу II Регламенту Вищої ради юстиції, Вища рада юстиції
вирішила:
1. Скаргу судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Цалко Алли Анатоліївни на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 4491/Дп-11 від 30 листопада 2011 року задовольнити.
2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 4491/Дп-11 від 30 листопада 2011 року стосовно судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Цалко Алли Анатоліївни скасувати.
3. Провадження у дисциплінарній справі стосовно судді Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Цалко Алли Анатоліївни закрити.
Голова Вищої ради юстиції В.М. Колесниченко
