X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
01.07.2020
2016/2дп/15-20
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Артеменка І.А., Прудивуса О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. за результатами попередньої перевірки скарги Цибенка Вадима Геннадійовича стосовно судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Наталії Володимирівни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Цибенка В.Г. (вх. № Ц-3122/0/7-20 від 15 травня 2020 року) на дії судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. під час здійснення правосуддя у справі № 428/1709/19.

Як зазначено у скарзі, суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. не вжила заходів щодо розгляду справи № 428/1709/19 у межах визначених законом строків, внаслідок чого провадження у вказаній справі закрито у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених частиною другою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15 травня 2020 року скаргу Цибенка В.Г. передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є., вивчивши висновок та матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. з огляду на таке.

13 лютого 2019 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП.

При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений із порушенням вимог чинного законодавства, що унеможливлювало прийняття законного й обґрунтованого рішення.

Зокрема, судом зазначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 130 КУпАП.

Частиною другою статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з доданих матеріалів, ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП. Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 жовтня 2018 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП. Проте, за висновками суду, представники поліції склали протокол за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області (суддя Бойко Н.В.) від 13 лютого 2019 року адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 повернено до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП ДПП) для належного оформлення та усунення недоліків.

22 березня 2019 року суддя Бойко Н.В. надіслала на адресу УПП ДПП адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та копію постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 лютого 2019 року у справі № 428/1709/19.

16 квітня 2019 року до Сєвєродонецького міського суду Луганської області повернулись адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 після доопрацювання.

16 квітня 2019 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 428/1709/19 передана для розгляду судді Бойко Н.В.

16 квітня 2019 року ОСОБА_1 як особі, щодо якої складено адміністративний матеріал, надіслано повідомлення про виклик до суду на 26 квітня 2019 року та попереджено його, що у разі неявки до суду з поважних причин або у разі неповідомлення про причини неприбуття справа може бути розглянута за його відсутності.

17 травня 2019 року ОСОБА_1 як особі, щодо якої складено адміністративний матеріал, надіслано повідомлення про виклик до суду на 3 червня 2019 року та попереджено, що у разі неявки до суду з поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття справа може бути розглянута за його відсутності.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 3 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП.

Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статей 221, 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема органів внутрішніх справ (Національної поліції), а розглядати – районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді). За приписами частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення; справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 130 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (частина друга статті 276 КУпАП).

Згідно із вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Статтею 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення, зокрема за статтею 130 цього Кодексу, розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частиною першою статті 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та встановлено, зокрема, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за її відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 277-2 цього Кодексу повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

За змістом пунктів 17, 106, 116 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення; бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку, а у разі невручення такого листа з поважних причин він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня надходження листа до об’єкта поштового зв’язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 245 завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із приписами статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 КУпАП визначено обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи; копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено (стаття 285 КУпАП).

За приписами статті 38 КУпАП у справах цієї категорії стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Статтею 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (пункт 7).

Продовження строків накладення адміністративних стягнень КУпАП не передбачено, у разі їх закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення) попри встановлення судом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У цьому випадку правопорушник не несе за свою протиправну поведінку, яка є джерелом серйозної потенційної небезпеки для життя та здоров’я учасників дорожнього руху, установленої законом міри відповідальності, яка застосовується, в тому числі, з метою його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, а отже, не виконуються завдання цього Кодексу, у тому числі через незадовільну роботу державних інституцій, зокрема суду.

Таким чином, з огляду на наведене слід зробити висновок, що питання  своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та накладення стягнення на осіб, визнаних винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених вказаною нормою, із дотриманням строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення. Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні.

На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. суддя Бойко Н.В. надала пояснення, з яких  вбачається, що адміністративні матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності надіслано на доопрацювання, оскільки, на її думку, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду собі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого особою має доводитись у суді.

На думку судді, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи в  такий  спосіб, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому 13 лютого 2019 року вона ухвалила постанову про повернення матеріалу для належного оформлення та усунення недоліків.

У своїх поясненнях суддя звертає увагу, що вказані вище адміністративні матеріали повернулись із доопрацювання після закінчення двомісячного строку з дати первісного подання цього матеріалу.

Згідно з доводами судді справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 26 квітня 2019 року.

Судове засідання, призначене на 26 квітня 2019 року, не відбулось, у зв’язку із неявкою у суд особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також у зв’язку із відсутністю у суду відомостей про своєчасне повідомлення такої особи про розгляд справи, що, на думку судді, позбавило її можливості розглянути справу по суті.

У зв’язку із викладеним розгляд справи № 428/1709/19 відкладено на 3 червня 2019 року.

У період з 17 травня 2019 року по 31 травня 2019 року суддя перебувала у щорічній основній відпустці відповідно до наказу голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 квітня 2019 року № 36/В.

3 червня 2019 року у вказаній справі судом ухвалено постанову, якою, зокрема, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Із довідки про рух справи № 428/1709/19, наданої головою Сєвєродонецького міського суду Луганської області, вбачається таке.

13 лютого 2019 року до суду надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1, який був зареєстрований в системі документообігу суду з присвоєнням справі номера 428/1709/19.

13 лютого 2019 року здійснено автоматизований розподіл справи № 428/1709/19 між суддями та визначено головуючим суддею суддю Бойко Н.В. Цього самого дня справу № 428/1709/19 передано судді Бойко Н.В. для розгляду.

13 лютого 2019 року суддя Бойко Н.В. ухвалила постанову, якою адміністративний матеріал повернула УПП ДПП для належного оформлення та усунення недоліків.

16 квітня 2019 року до суду повторно надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 після доопрацювання. За результатами автоматизованого розподілу справи № 428/1709/19 між суддями головуючим суддею визначено суддю Бойко Н.В.

16 квітня 2019 року справу № 428/1709/19 передано судді Бойко Н.В. для розгляду.

17 травня 2019 року здійснено виклик ОСОБА_1 до суду на 3 червня 2019 року як особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

3 червня 2019 року суддя Бойко Н.В. ухвалила постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків передбачених частиною другою статті 38 КУпАП.

Проте з матеріалів справи № 428/1709/19 вбачається, що постанову, якою повернуто адміністративний матеріал УПП ДПП для належного оформлення та усунення недоліків, надіслано суддею 22 березня 2019 року, тобто через 38 днів після ухвалення відповідної постанови.

Крім того, на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. головою Сєвєродонецького міського суду Луганської області надано відомості щодо справ, переданих для розгляду судді Бойко Н.В. у період з 13 лютого 2020 року по 3 червня 2020 року, з яких вбачається, що за вказаний період судді Бойко Н.В. надійшло 28 адміністративних матеріалів про притягнення осіб до відповідальності за керування транспортними засобами або суднами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за результатом розгляду яких:

12 осіб притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення (в тому числі після повернення адміністративних матеріалів на доопрацювання);

13 адміністративних матеріалів повернуто для виправлення недоліків в оформленні;

11 проваджень у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, закрито, у тому числі  з  підстав закінчення строків, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП.

Як наголошено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) від 17 жовтня
2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків (пункт 7).

Згідно з висновком ВССУ розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту (пункт 3 постанови), строки розгляду справ не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через призначення судових засідань із великими інтервалами, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків (пункт 7 постанови).

У пункті 11 вказаної постанови ВССУ вказав, що судам слід дотримуватись вимог статей 277, 277-2, 278 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та враховувати, що строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 цього Кодексу, не можуть бути продовжені, у зв’язку із чим підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно починати у найкоротші терміни після надходження до провадження судді протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. ВССУ також звернув увагу судів, що у разі відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні – з дня його виявлення), і можливості зупинення цього строку не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП (пункт 12).

При цьому ВССУ наголосив, що суди не повинні ігнорувати факти недотримання встановлених КУпАП вимог, що призвели до порушення строків накладення адміністративного стягнення. Ураховуючи, що КУпАП не передбачено можливості винесення будь-якого процесуального документа за такі дії, судам слід реагувати, надсилаючи листи відповідним організаціям і посадовим особам, які можуть звернути увагу на зазначені факти.

У пункті 22 зазначеної постанови ВССУ також роз’яснив, що судам апеляційної інстанції слід постійно аналізувати якість та своєчасність розгляду цивільних справ, кримінальних проваджень і справ про адміністративні правопорушення; вживати передбачених законом заходів щодо суддів, які допускають факти зволікання, що порушують права суб’єктів права на судовий захист та дискредитують авторитет судової влади; регулярно узагальнювати практику дотримання судами процесуальних строків розгляду справ; аналізувати та усувати причини порушень строків розгляду справ.

Обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці суду, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних органів.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

У розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги в зазначеному відношенні, охоплює весь період провадження.

Обов’язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність створення ЄСПЛ переліку взаємопов’язаних критеріїв. У пункті 116 рішення ЄСПЛ від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів» (пункт 67 рішення ЄСПЛ у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції»).

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Бойко Н.В. могло бути допущено безпідставне затягування розгляду справи та/або не було вжито належних та/або своєчасних заходів, у тому числі контролю, для дотримання строку розгляду справи та її вирішення до закінчення строку накладення стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто у розумний строк.

Згідно із приписами частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що обставини, викладені у скарзі, можуть вказувати на наявність у діях судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зазначене свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В.

При цьому Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Наталії Володимирівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                           М.П. Худик

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                            І.А. Артеменко

                                                                 

                                                                                               

                                                                                                     О.В. Прудивус