X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
18.06.2020
1878/0/15-20
Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 про притягнення судді Київського апеляційного адміністративного суду Петрика І.Й. до дисциплінарної відповідальності

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Київського апеляційного адміністративного суду Петрика Ігоря Йосиповича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 20 грудня 2019 року за вхідним № 6689/0/6-19 надійшла скарга судді Київського апеляційного адміністративного суду Петрика І.Й. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата, дисциплінарний орган) від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Скарга на рішення Дисциплінарної палати суддею Петриком І.Й. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 грудня 2019 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М.

21 січня 2020 року за вхідним № 318/1/6-20 надійшли додаткові пояснення судді Петрика І.Й. до скарги на рішення Дисциплінарної палати від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19.

Суддя вважає, що оскаржуване рішення не узгоджується з вимогами статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки встановлені у дисциплінарній справі обставини не відповідають дійсності; оскаржуване рішення не обґрунтоване належними доказами та не містить мотивів відхилення чи спростування наданих ним пояснень і доказів, що їх підтверджують. На переконання судді, надані ним пояснення щодо обставин, зазначених у дисциплінарній скарзі, в оскаржуваному рішенні спотворені. Суддя Петрик І.Й. стверджує, що рішення від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 прийнято Дисциплінарною палатою з порушенням норм матеріального права, не дотримано порядку прийняття і розгляду дисциплінарної скарги.

У скарзі та додаткових поясненнях до цієї скарги суддя Петрик І.Й. зазначає про неможливість, на його думку, використання зібраних у кримінальному провадженні доказів для підтвердження наявності дисциплінарного проступку, доки їм не буде надано оцінку судом у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку.

17 червня 2020 року (вхідний № 318/5/6-20) на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Петрика І.Й. від 16 червня 2020 року, у якому, окрім іншого, йдеться про прийняття оскаржуваного рішення поспішно, без його участі (всупереч, як вказує суддя, його клопотанням) та неповноважним складом Дисциплінарної палати. При цьому автор скарги зазначає, що два члени Дисциплінарної палати (прізвища не зазначено) підлягали відводу та самовідводу. Суддя Петрик І.Й. вважає, що його було позбавлено законних прав заявляти відводи та брати участь у засіданні Дисциплінарної палати особисто.

З огляду на зазначене скаржник висловив прохання скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 та закрити дисциплінарне провадження, або, як зазначено у додаткових поясненнях, залишити дисциплінарну скаргу без розгляду.

21 січня та 25 лютого 2020 року на засіданнях Вищої ради правосуддя питання про розгляд скарги судді Петрика І.Й. на рішення Дисциплінарної палати від 9 грудня 2019 року виключені із проектів порядків денних через відсутність кворуму. 13 лютого 2020 року розгляд питання відкладено у зв’язку із надходженням від судді Петрика І.Й., адвокатів Хоруженка В.А. і Кармазіна Ю.А. клопотань про ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи. 16 березня 2020 року питання за скаргою судді Петрика І.Й. виключено із проекту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя 17 березня 2020 року у зв’язку із запровадженням у Вищій раді правосуддя додаткових заходів щодо запобігання поширенню респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19.

Суддю Петрика І.Й., його представників – адвокатів Готіна О.М., Кармазіна Ю.М., Клим Л.В., Хоруженка В.А., скаржника – Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) повідомлено про дату, час і місце засідання Вищої ради правосуддя в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Суддя Петрик І.Й. у засідання Вищої ради правосуддя не прибув. 17 червня 2020 року надіслав на електронну адресу Вищої ради правосуддя клопотання про відкладення розгляду його скарги на рішення Дисциплінарної палати від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19, зазначивши про свою тимчасову непрацездатність. Вищою радою правосуддя відмовлено у задоволенні цього клопотання. У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник судді Петрика І.Й. – адвокат Готін О.М. Представник НАБУ у засідання Вищої ради правосуддя не прибув.

Під час засідання Вищої ради правосуддя 18 червня 2020 року представник судді Петрика І.Й. – адвокат Готін О.М. надав письмові пояснення, у яких висловив прохання задовольнити скаргу судді Петрика І.Й., скасувати вказане рішення Дисциплінарної палати та закрити дисциплінарне провадження стосовно судді Петрика І.Й.

Доводи адвоката Готіна О.М. ґрунтуються, зокрема, на позиції щодо презумпції невинуватості судді Петрика І.Й., неможливості використати матеріали досудового розслідування, зокрема протоколи НС(Р)Д, під час розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, недоведеності позапроцесуального спілкування судді Петрика І.Й. з ОСОБА – 1 як особою, яка є учасником судової справи, оскільки останній не брав участі у справі під час її розгляду судами першої та апеляційної інстанцій.

Вища рада правосуддя, дослідивши доводи скарги судді Петрика І.Й. та долучені до неї документи, додаткові поясненнях судді від 20 січня 2020 року та його клопотання від 17 червня 2020 року, письмові пояснення представника судді Петрика І.Й – адвоката Готіна О.М., матеріали дисциплінарної справи стосовно цього судді, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М., усні пояснення адвоката Готіна О.М., дійшла висновку, що скарга судді Петрика І.Й. не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Петрик Ігор Йосипович Указом Президента України від 20 березня 1996 року № 202/96 призначений на посаду судді арбітражного суду Харківської області, Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2512-VI обраний безстроково на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Із наданої головою Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б. характеристики, яка міститься в матеріалах дисциплінарної справи, вбачається, що суддя Петрик І.Й. відповідальний, у спілкуванні ввічливий, щирий, коректний. Чітко дотримується строків розгляду справ, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.

18 вересня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга НАБУ, підписана Директором А.Ситником, щодо неналежної поведінки судді Київського апеляційного адміністративного суду Петрика І.Й. під час розгляду справи № 826/16498/16 у складі колегії. 

Ухвалою Дисциплінарної палати від 23 вересня 2019 року № 2530/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Петрика І.Й.

Рішенням Дисциплінарної палати від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 суддю Київського апеляційного адміністративного суду Петрика І.Й. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

За змістом оскаржуваного рішення підставами для притягнення судді Петрика І.Й. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Дисциплінарною палатою обставини, які вказують, що мало місце позапроцесуальне спілкування судді Петрика І.Й., який брав участь у розгляді справи № 826/16498/16 як член колегії суддів, із ОСОБА – 1, який діяв в інтересах учасника справи, щодо розгляду цієї судової справи.

На переконання Дисциплінарної палати, суддя Петрик І.Й. грубо порушив норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, чим допустив істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, Дисциплінарною палатою під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що згідно з відомостями веб-порталу «Судова влада України» здійснено автоматизований розподіл у справі № 826/16498/16 від 8 листопада 2016 року, сторонами у якій є Міністерство екології та природних ресурсів України (далі – Міністерство) і товариство з обмеженою відповідальністю «Безпечні технології утилізації» (далі – ТОВ «БТУ»), обрано доповідача/головуючого – суддю Мельничука В.П., учасників колегії – суддів Петрика І.Й., Мацедонську В.Е.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду Мельничука В.П. від 9 листопада 2016 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою представника Міністерства на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, якою частково задоволено клопотання представника ТОВ «БТУ» про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ «БТУ» до Міністерства про визнання протиправним та скасування рішення, закінчено підготовку до розгляду справи апеляційним судом та призначено її до розгляду на 17 листопада 2016 року.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2016 року у складі головуючого судді Мельничука В.П., суддів Мацедонської В.Е., Петрика І.Й. апеляційну скаргу представника Міністерства Іванюк Н.В. залишено без задоволення, а ухвалу судді окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року – без змін.

З оскаржуваного рішення вбачається, що Дисциплінарною палатою досліджені долучені до дисциплінарної скарги копії документів: протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтролю особи від 8 грудня 2016 року, протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, відеоспостереження за особою від 20 грудня 2016 року, протоколу, складеного за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 8 грудня 2016 року, копії протоколу допиту свідка ОСОБА – 2 від 1 грудня 2016 року тощо, та встановлено таке.

30 листопада 2016 року відбулася зустріч судді Петрика І.Й. та ОСОБА – 1, під час якої співрозмовники обговорювали передачу грошових коштів у сумі 5000 доларів США за прийняття «потрібного» рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Міністерства у справі № 826/16498/16.

1 грудня 2016 року під час телефонної розмови з ОСОБА – 1 суддя Петрик І.Й. з мобільного телефону ОСОБА – 2 (помічника судді) повідомив про свою зайнятість та запевнив у можливості «спілкування» з його помічником.

Того самого дня (1 грудня 2016 року) під час зустрічі у кафе «Северин Наливайко» ОСОБА – 1 передав ОСОБА – 2 конверт з обумовленими грошовими коштами.  Того самого дня цей конверт був вилучений зі службового кабінету судді Петрика І.Й. під час обшуку.

За даними проколу допиту свідка ОСОБА – 2 від 1 грудня 2016 року, суддя Петрик І.Й. вранці 1 грудня 2016 року попросив його зустрітися з раніше незнайомою йому особою в кафе «Наливайко» для отримання та подальшої передачі судді Петрику І.Й. документів, на що ОСОБА – 2    погодився. Після зустрічі ОСОБА – 2 у службовому кабінеті судді Петрика І.Й. передав йому отриманий конверт.

Суддя Петрик І.Й., заперечуючи висновок Дисциплінарної палати про наявність у його діях дисциплінарного проступку, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки, за твердженнями судді, цей висновок містить посилання на основний та «практично» єдиний доказ – протокол, складений за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтролю особи від 8 грудня 2016 року, який свідчить про нібито його зустріч із ОСОБА – 1. Суддя вважає вказаний протокол «недостовірним» документом. На підтвердження своїх доводів посилається на висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2019 року № 19/23/1/75-СЕ/19 (міститься у матеріалах дисциплінарної справи). Відповідно до висновку, як вказує суддя, зміст окремих наданих на дослідження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НС(Р)Д), зафіксованих на технічному носії інформації, не відповідає (не є повністю тотожним) змісту протоколу за результатами НС(Р)Д від 8 грудня 2016 року.

Твердження адвоката Готіна О.М., зазначені у письмових поясненнях, ґрунтуються, зокрема, на тому, що матеріали НС(Р)Д, протокол обшуку, які долучені НАБУ до дисциплінарної скарги стосовно судді Петрика І.Й., не можуть бути допустимими доказами у дисциплінарному провадженні стосовно цього судді, оскільки отримані під час досудового розслідування у межах кримінального провадження стосовно судді Петрика І.Й. та можуть бути оцінені компетентним судом.

Доводи судді Петрика І.Й. та адвоката Готіна О.М. не беруться до уваги з огляду на те, що в межах дисциплінарного провадження стосовно судді не можуть бути оцінені докази, зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів визначається спеціальним законодавством, процедура доказування під час такого провадження не містить обмежень щодо допустимості доказів.

Оскаржуване рішення дисциплінарним органом прийнято з урахуванням відомостей, наявних у матеріалах НС(Р)Д, у сукупності з інформацією, яку містять інші матеріали кримінального провадження стосовно судді Петрика І.Й.: протокол допиту свідка ОСОБА – 2 від 1 грудня 2016 року, повідомлення про підозру судді Петрику І.Й. від 6 грудня 2016 року тощо. Однак Дисциплінарна палата під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Петрика І.Й. не надавала оцінку цим матеріалам кримінального провадження.

Звертає на себе увагу суперечливість доводів судді Петрика І.Й. та його представника – адвоката Готіна О.М. Зокрема, суддя та адвокат зазначають, що зібрані у кримінальному провадженні докази не можуть бути використані для підтвердження дисциплінарного проступку, за який суддю Петрика І.Й. притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Водночас скарга судді містить твердження, що Дисциплінарна палата не надала оцінку тому, що НАБУ під час досудового розслідування не вчинило дій для отримання даних та інформації з камер відеоспостереження щодо зустрічей ОСОБА – 1 з будь-ким біля приміщення суду. Суддя зазначає, що під час дисциплінарного провадження неодноразово заявляв про відмінності між обставинами та фактами, відображеними у протоколі допиту свідка ОСОБА – 1, і тими, на яких ґрунтується дисциплінарна скарга НАБУ із посиланням на цей протокол. Окрім того, суддя Петрик І.Й. на підтвердження доводів скарги щодо відсутності у його поведінці протиправних дій посилався на протокол допиту свідків – суддів Мельничука В.П. (головуючий у справі) та Мацедонської В.Е., відповідно до пояснень яких, як зауважує суддя, він не спонукав їх до відкладення розгляду справи, не запитував про перебіг розгляду справи і не мав жодних пропозицій щодо розгляду справи.

У письмових поясненнях адвоката Готіна О.М. щодо спростування доводів оскаржуваного рішення йдеться про: надіслання до суду обвинувального акта за обвинуваченням судді Петрика І.Й. у вчиненні злочину, відомості про який не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань; підписання повідомлення про підозру судді Петрику І.Й. керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. під час перебування за межами України; недостовірність протоколів НС(Р)Д; складення та підписання обвинувального акта стосовно судді Петрика І.Й. поза межами позапроцесуальних строків тощо. Під час засідання Вищої ради правосуддя 18 червня 2020 року адвокат наголошував на провокаційному, на його переконання, характері кримінального провадження стосовно судді Петрика І.Й.

Зазначені адвокатом обставини стосуються здійснення саме досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно судді Петрика І.Й., можуть бути перевірені в установленому кримінальним процесуальним законодавством порядку та дослідженню Вищою радою правосуддя під час розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді Петрика І.Й. до дисциплінарної відповідальності не підлягають.

Суддя Петрик І.Й. та адвокат Готін О.М. акцентують увагу на позиції Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та Вищої ради правосуддя, яка, як вони зазначають, полягає у неможливості використання зібраних у кримінальному провадженні доказів для підтвердження наявності дисциплінарного проступку, доки їм не буде надано оцінку судом у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку.

При цьому суддя та адвокат посилаються на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 квітня 2019 року №№ 1106/3дп/15-19, 1106/3дп/15-19 стосовно суддів Мінаєва І.М. і Войтенко Т.В. відповідно; на рішення Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2018 року № 461/0/15-18 стосовно прокурора Божила С.Б. та від 12 квітня 2018 року № 1096/0/15-18 стосовно заступника прокурора Ковальової О.В.

Аналогічні правові висновки, як зазначає суддя Петрик І.Й., закріплені у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року (справа № 9901/507/18), відповідно до якого відмовлено у задоволенні позову про скасування рішення Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2018 року № 461/0/15-18 стосовно прокурора Божила С.Б. Це рішення суду касаційної інстанції Великою Палатою Верховного Суду не переглядалось.

На противагу зазначеному суддею Петриком І.Й. щодо позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, наведеної у рішенні від 25 червня 2018 року (справа № 9901/507/18), слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 800/395/17 (провадження № 11-370заі18), 2 жовтня 2018 року у справі № 9901/454/18 (№ П/9901/454/18, провадження № 11-628заі18), 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (№ П/9901/141/18, провадження № 11-513заі18) дійшла висновків, що встановлені дисциплінарним органом під час дисциплінарних проваджень факти та обставини мають значення для прийняття рішень про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності в межах компетенції, визначеної законом; підстави, які б вказували, що дисциплінарним органом вирішувалось питання про обґрунтованість обвинувачення прокурорів чи доведено їхню вину у вчиненні кримінальних правопорушень, відсутні. Дисциплінарний орган перевірив обставини в частині дотримання прокурорами як посадовими особами органів прокуратури вимог, визначених законом, та наявності в їхніх діях складу дисциплінарних проступків.

У цих постановах Великої Палати Верховного Суду вказано також, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів прийняті на підставі відомостей, що містяться в матеріалах кримінальних проваджень стосовно цих прокурорів, у тому числі і матеріалах НС(Р)Д, однак ґрунтуються на самостійних правових підставах та стосуються обставин саме цих справ.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові, ухваленій у справі № 9901/454/18 (П/9901/454/18, провадження № 11-628заі18), зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) не є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X.v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C.v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Безумовним є зміст положень статті 62 Конституції України та інших норм національного законодавства України і міжнародних актів, на які посилаються суддя Петрик І.Й. у скарзі та доповненнях до неї та адвокат Готін О.М. у письмових поясненнях, зокрема стосовно того, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Суддя Петрик І.Й. та адвокат Готін О.М. вказують також, що дисциплінарне провадження та оскаржуване рішення Дисциплінарної палати є передчасними, оскільки висновки дисциплінарного органу ґрунтуються на неперевірених і таких, що не відповідають дійсності, матеріалах досудового розслідування кримінального провадження, яке перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. При цьому суддя зазначає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності особи не може передувати перевірці матеріалів досудового розслідування компетентним судом або доведеності винуватості особи вироком суду, який набрав законної сили.

Із матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що Дисциплінарна палата в межах наданих їй законом повноважень не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення Петрика І.Й. у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йдеться у дисциплінарній скарзі, а лише перевірила викладені у скарзі НАБУ обставини на предмет дотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, забезпечення ним прав людини і основоположних свобод під час розгляду справи № 826/16498/16 у складі колегії суддів Київського апеляційного суду. Дисциплінарна палата під час дисциплінарного провадження встановила факти і з’ясувала обставини, що мають значення виключно для прийняття дисциплінарним органом рішень в межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Петрика І.Й. Дисциплінарна палата самостійно надала оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановила у діях судді ознаки дисциплінарного проступку та ухвалила рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, дисциплінарним органом встановлювалась наявність чи відсутність у діях судді Петрика І.Й. складу дисциплінарного проступку, а не кримінального правопорушення.

З огляду на зазначене аргументи судді Петрика І.Й. та адвоката Готіна О.М. щодо неможливості використання у дисциплінарному провадженні доказів, здобутих під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також щодо порушення принципу презумпції невинуватості непереконливі.

Доводи скарги судді Петрика І.Й. про те, що Дисциплінарною палатою не взято до уваги ту обставину, що ОСОБА – 1 не брав участь у розгляді справи № 826/16498/16 як представник ТОВ «БТУ», та не досліджено копію протоколу допиту свідка ОСОБА – 1 від 25 листопада 2016 року, яка була надана представником НАБУ під час засідання Дисциплінарної палати 9 грудня 2019 року, коли було прийнято оскаржуване рішення, та твердження судді про відсутність негативних наслідків його дій не заслуговують на увагу з огляду на таке.

 

 

У рішенні Дисциплінарної палати вказано, що доводи представника судді Петрика І.Й. – адвоката Клим Л.В. про те, що ОСОБА – 1 не був учасником судового процесу, спростовуються копією протоколу допиту свідка ОСОБА – 1 від 25 листопада 2016 року та копією довіреності від 15 листопада 2016 року, якою директор ТОВ «БТУ» уповноважив ОСОБА – 1 бути представником товариства, в тому числі в судах усіх інстанцій, до 20 березня 2017 року.

Метою дисциплінарного провадження є встановлення наявності чи відсутності дисциплінарного проступку судді, ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а не захист прав чи інтересів окремих осіб. Процесуальний статус ОСОБА – 1, як і результати розгляду апеляційної скарги у справі № 826/16498/16 колегією суддів, у складі якої брав участь суддя Петрик І.Й., розгляд кримінального провадження стосовно цього судді не мають будь-якого правового значення для здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Петрика І.Й. Дисциплінарна палата перевірила викладені у скарзі НАБУ обставини та вказала про події і факти, які містяться у матеріалах досудового розслідування стосовно Петрика І.Й. Такі події і факти зазначені в розрізі дотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Окрім того, як зазначила Дисциплінарна палата, інформація про події, що були предметом розгляду, набула розголосу в засобах масової інформації та спричинила негативну оцінку діяльності суду громадськістю, зокрема щодо чесності та непідкупності суддів, що, безумовно, мало негативний вплив на авторитет не лише Київського апеляційного адміністративного суду, а й судової системи в цілому.

Суддя Петрик І.Й. вважає помилковими та недоцільними обґрунтування рішення дисциплінарного органу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому стверджує, що в оскаржуваному рішенні йдеться про матеріали досудового розслідування  корупційного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, а тому під час вирішення питання про притягнення його дисциплінарної відповідальності слід застосовувати пункт 9 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, той факт, що суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією. У цьому випадку, як вказує суддя Петрик І.Й., стосовно нього обвинувального вироку немає.

У розрізі зазначеного слід зауважити, що Дисциплінарною палатою дисциплінарну справу відкрито на підставі дисциплінарної скарги, доводи якої стосувалися саме факту здійснення досудового розслідування стосовно судді Петрика І.Й., а не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення. З огляду на встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини та факти дисциплінарним органом прийнято рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Адвокат Готін О.М. у письмових поясненнях та у засіданні Вищої ради правосуддя вказав, що Дисциплінарна палата дійшла висновку про можливість притягнення судді Петрика І.Й. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у позапроцесуальному спілкуванні судді зі стороною у справі. Однак, на думку адвоката, Дисциплінарна палата рішення про відкриття дисциплінарної справи за цим дисциплінарним проступком не приймала, а скаржник звернувся до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою з приводу іншого дисциплінарного проступку, вчиненого суддею Петриком І.Й. При цьому адвокат посилався на положення частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», згідно з якою, якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.

Вища рада правосуддя вважає такі доводи адвоката Готіна О.М. безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до абзаців першого та четвертого пункту 12.9 глави 12 розділу ІІ Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами попереднього вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, доповідач складає висновок; у разі виявлення під час попередньої перевірки додаткових фактів та підстав для дисциплінарної відповідальності судді, про які не зазначено у скарзі, про це зазначається у висновку.

У дисциплінарній скарзі НАБУ висловлено прохання притягнути суддю Петрика І.Й. до дисциплінарної відповідальності на підставі підпункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу). При цьому у дисциплінарній скарзі йдеться про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно судді Петрика І.Й.

В ухвалі Дисциплінарної палати від 23 вересня 2019 року № 2530/2дп/15-19, якою відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Київського апеляційного адміністративного суду Петрика І.Й., зазначено, що під час попередньої перевірки скарги НАБУ встановлено, що суддя Петрик І.Й. брав участь у розгляді справи № 826/16498/16 як член колегії суддів, а зазначені у скарзі відомості можуть свідчити про позапроцесуальне спілкування судді з учасником процесу під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

 

В оскаржуваному рішенні вказано, що під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою встановлено, що суддя Петрик І.Й. брав участь у розгляді справи № 826/16498/16 як член колегії суддів і встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини не залишають у дисциплінарного органу сумніву стосовно позапроцесуального спілкування щодо розгляду судової справи судді Петрика І.Й. з ОСОБА – 1, який діяв в інтересах учасника справи.

Отже, дисциплінарну справу стосовно судді Петрика І.Й. відкрито саме у зв’язку із встановленням Дисциплінарною палатою обставин, які, на її думку, можуть свідчити про позапроцесуальне спілкування судді з учасником процесу.

Тому посилання адвоката Готіна О.М. на положення частини десятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яка стосується стадії розгляду дисциплінарної справи, а не її відкриття, безпідставні.

Вища рада правосуддя критично ставиться до категоричного висновку Дисциплінарної палати про відсутність сумніву у тому, що суддя Петрик І.Й. спілкувався з ОСОБА – 1 щодо розгляду судової справи у позапроцесуальний спосіб. Водночас Вища рада правосуддя вважає, що дисциплінарним органом встановлено обставини, які вказують, що мало місце позапроцесуальне спілкування судді Петрика І.Й. з ОСОБА – 1 не як з учасником  справи, а особою, яка відповідно до оскаржуваного рішення діяла в інтересах учасника справи.

У клопотанні судді Петрика І.Й. від 16 червня 2020 року йдеться, зокрема, про прийняття оскаржуваного рішення поспішно, без його участі (як вказує суддя, всупереч його клопотанням) та неповноважним складом Дисциплінарної палати. Також суддя зазначає, що два члени Дисциплінарної палати (прізвища не зазначено) підлягали відводу та самовідводу. Суддя Петрик І.Й. вважає, що він був позбавлений законних прав заявляти відводи та особисто брати участь у засіданні Дисциплінарної палати.

Доводи судді Петрика І.Й. безпідставні з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за участю судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та скаржника.

Суддя, скаржник можуть брати участь у розгляді справи самостійно та/або через свого представника (частина друга цієї статті).

Частиною третьою статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у разі відсутності судді, скаржника розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя без їх участі за виключенням випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону.

Порядок розгляду дисциплінарної справи регулюється статтею 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до частин першої, п’ятої цієї статті розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники; неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Згідно із частиною восьмою статті 49 вказаного Закону учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Вищої ради правосуддя не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. За наявності таких обставин член Вищої ради правосуддя повинен заявити самовідвід.

За наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, відвід члену Вищої ради правосуддя може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу (частина друга статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Зі змісту рішення Дисциплінарної палати від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 вбачається, що суддя Петрик І.Й. про засідання Дисциплінарної палати 9 грудня 2019 року повідомлений своєчасно та належним чином шляхом надіслання 2 грудня 2019 року відповідного запрошення на електронну адресу Київського апеляційного адміністративного суду, а також розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оголошення про запрошення його на засідання Дисциплінарної палати.

На засідання Дисциплінарної палати суддя Петрик І.Й. втретє не з’явився. У засідання прибули представник судді Петрика І.Й. – адвокат Клим Л.В. та представник НАБУ – Соболь А.Г.

На підставі частини третьої статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарною палатою прийнято рішення про розгляд дисциплінарної справи за відсутності судді.

З огляду на положення частини другої статті 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя Петрик І.Й. та його представник вправі були заявити відвід членам Дисциплінарної палати у разі наявності обґрунтованих підстав, однак таким правом не скористалися.

Заслуховуванням технічного запису засідання Дисциплінарної палати 9 грудня 2019 року, на якому прийнято оскаржуване рішення, та зі змісту протоколу цього засідання встановлено, що відводи членам Дисциплінарної палати не заявлялися.

Щодо неповноважності складу Дисциплінарної палати та підстав заявлення самовідводів окремими членами Дисциплінарної палати суддя не навів будь-яких обґрунтувань. 

Із приводу дослідження решти доводів скарги судді Петрика І.Й. з урахуванням доповнень до неї та тверджень адвоката Готіна О.М. у письмових поясненнях слід зазначити, що ЄСПЛ у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з’їздом суддів України від 22 лютого 2013 року, визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Положення міжнародних документів та законодавства України визначають, що суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Дії судді Петрика І.Й., який брав участь у розгляді справи № 826/16498/16, що полягають у позапроцесуальному спілкуванні з ОСОБА – 1, який діяв в інтересах учасника справи, на думку Вищої ради правосуддя, порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді, викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.

Вища рада правосуддя, оцінивши обставини, встановлені під час перевірки скарги на рішення Дисциплінарної палати від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 про притягнення судді Київського апеляційного адміністративного суду Петрика І.Й. до дисциплінарної відповідальності, вважає, що доводи судді та його представника ‒ адвоката Готіна О.М. не спростовують викладених у цьому рішенні висновків про вчинення суддею Петриком І.Й. дисциплінарного проступку та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.

 

Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: умисне або внаслідок недбалості допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із частиною дев’ятою статті 109  цього Закону істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнано, зокрема, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 3 частини п’ятої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Вища рада правосуддя вважає, що Дисциплінарна палата, з огляду на умисний та грубий характер порушень, допущених суддею Київського апеляційного адміністративного суду Петриком І.Й., що свідчать про порушення норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, врахувавши позитивну характеристику судді та відсутність дисциплінарних стягнень, дійшла обґрунтованого висновку, що застосування до судді Петрика І.Й. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді є єдино необхідним та пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя без змін.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.3–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

 

 

вирішила:

 

залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 грудня 2019 року № 3386/2дп/15-19 про притягнення судді Київського апеляційного адміністративного суду Петрика Ігоря Йосиповича до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене у порядку та строки, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                                      А.А. Овсієнко

 

Члени Вищої ради правосуддя                                       

                                                                                              О.Є. Блажівська

                                                                                              В.І. Говоруха

                                                                                              П.М. Гречківський

                                                                                              В.І. Данішевська

                                                                                              Л.Б. Іванова

                                                                                              Н.С. Краснощокова

                                                                                              О.В. Маловацький

                                                                                              В.В. Матвійчук

                                                                                              Т.С. Розваляєва

                                                                                              В.В. Шапран

                                                                                              Л.А. Швецова

                                                                                              С.Б. Шелест