Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. за результатами перевірки повідомлення судді Львівського окружного адміністративного суду Гавдика Зіновія Володимировича про втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 10 квітня 2020 року (вхідний № 1880/0/6-20) надійшло повідомлення судді Львівського окружного адміністративного суду Гавдика З.В. про втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку народного депутата України Особа_1 під час розгляду справи № _____________.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 10 квітня 2020 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. для проведення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Львівського окружного адміністративного суду Гавдика З.В. та запропонувала звернутися до Верховної Ради України стосовно вжиття заходів щодо недопущення народним депутатом України Особа_1 дій, що можуть бути розцінені як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Шелест С.Б., Вища рада правосуддя встановила таке.
У провадженні судді Львівського окружного адміністративного суду Гавдика З.В. перебуває справа № _______________ за позовом Особа_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа – Львівське комунальне підприємство «Зелене місто» (далі – ЛПК «Зелене місто»), про визнання протиправними і скасування рішень.
У повідомленні суддя зазначає, що 22 листопада 2019 року Особа_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
28 січня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили рішенням суду у вказаній справі, а саме зупинити дію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1343 від 7 грудня 2018 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ЛКП «Зелене місто» механіко-біологічного комплексу перенавантаження та переробки твердих побутових відходів на _________».
Ухвалою суду від 29 січня 2020 року вказане клопотання позивача задоволено. Зупинено дію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1343 7 грудня 2018 року «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ЛКП «Зелене місто» механіко-біологічного комплексу перенавантаження та переробки твердих побутових відходів на ____________».
Того самого дня судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та здійснено заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
27 березня 2020 року на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшло депутатське звернення народного депутата України Особа_1, яка не є стороною або учасником вказаної справи, щодо невиконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № ___________. 30 березня 2020 року вказане звернення передано судді Гавдику З.В.
У депутатському зверненні народний депутат України Особа_1 на підставі статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України», просить: «1. Розглянути депутатське звернення та зобов’язати суб’єкта владних повноважень – Львівського міського голову, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, та у разі наявності підстав притягнути винних осіб до встановленої законом відповідальності. 2. Про результати розгляду депутатського звернення, повідомити у строк, встановлений чинним законодавством».
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. вважає таке звернення втручанням у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя у справі № ____________, провадження у якій триває.
На підтвердження наведеного суддею Гавдиком З.В. додано до повідомлення копію звернення народного депутата України Особа_1.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її.
Згідно з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
У постанові Пленуму від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» Верховний Суд України надав роз’яснення, в тому числі про таке: «…встановлене статтею 86 Конституції України право народного депутата України на запит є обмеженим і не поширюється на питання, пов’язані зі здійсненням правосуддя у конкретних справах. Звернення народного депутата України з вимогою чи пропозицією до судів, голів судів або безпосередньо до суддів з питань здійснення правосуддя у конкретній справі є неприпустимим і не підлягає розгляду. Залежно від характеру і змісту таких запитів та звернень їх слід розцінювати як втручання в судову діяльність. Вмотивовування таких запитів і звернень посиланнями на законодавство, що визначає порядок розгляду звернень громадян, статус народних депутатів України чи депутатів місцевих рад тощо, не повинні братися до уваги в силу положень частини другої статті 126 Конституції України».
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 86 Конституції України, пунктом 7 частини першої статті 6 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому цим Законом і законом про регламент Верховної Ради України.
За приписами частини другої статті 7 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.
Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об’єднань громадян з питань, пов’язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.
Депутатське звернення – викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, що належать до їх компетенції.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року № 4-рп/99 (справа про запити народних депутатів України) встановлене статтею 86 Конституції України право народного депутата України на запит є обмеженим і не поширюється на питання, пов’язані із здійсненням правосуддя у конкретних справах. Звернення народного депутата України як члена парламенту з вимогою чи пропозицією до судів, голів судів або безпосередньо до суддів саме з питань здійснення правосуддя у тих чи інших конкретних справах є неприпустимим.
Таким чином, звертаючись до суду у справі № _____________ із проханням зобов’язати суб’єкта владних повноважень – Львівського міського голову подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, за наявності підстав притягнути винних осіб до встановленої законом відповідальності, а також розглянути звернення та повідомити у строк, встановлений законодавством, про результати його розгляду, народний депутат України Особа_1, яка не є у вказаній справі учасником судового процесу, діяла не у спосіб та поза межами повноважень, визначених чинним законодавством України.
Такі дії народного депутата України Особа_1 можуть бути розцінені як неправомірний вплив на судову владу, втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, що негативно позначається на авторитеті правосуддя та підриває незалежність судової влади.
За приписами статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Враховуючи наведене, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя шляхом звернення до Верховної Ради України.
З огляду на викладене та керуючись статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 23.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
звернутися до Верховної Ради України стосовно вжиття заходів щодо недопущення народним депутатом України Особа_1 дій, що можуть бути розцінені як втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
