Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами попередньої перевірки заяви Кріуліної Галини Анатоліївни, Янушевич Ірини Анатоліївни стосовно суддів Центрального районного суду міста Миколаєва Черенкової Наталії Петрівни, апеляційного суду Миколаївської області Темнікової Валентини Іванівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 лютого 2017 року за вхідним № КО-937/0/7-17 надійшла заява Кріуліної Г.А., Янушевич І.А. на неправомірні, на їхню думку, дії суддів Центрального районного суду міста Миколаєва Черенкової Н.П., апеляційного суду Миколаївської області Темнікової В.І. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Миколаївської міської ради, Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області, третя особа – ОСОБА_5, про визнання недійсними окремих пунктів рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку та договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи вказану заяву передано члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойком А.М. проведено попередню перевірку заяви Кріуліної Г.А., Янушевич І.А., за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Центрального районного суду міста Миколаєва Черенкової Н.П., апеляційного суду Миколаївської області Темнікової В.І.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів слід відмовити з огляду на таке.
Перевіркою встановлено, що у провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебувала цивільна справа № 490/13097/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Миколаївської міської ради, Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області, третя особа – ОСОБА_5, про визнання недійсними окремих пунктів рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку та договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 листопада 2015 року (суддя Черенкова Н.П.) позов задоволено частково. Визнано недійсними пункти 8, 8.1, 8.2, 9, 9.1, 9.2 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради від 19 червня 2009 року № 35/54, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 502547 загальною площею 1000 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 83 кв. м, розташованої АДРЕСА_1, укладений між Миколаївською міською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 21 грудня 2015 року стягнуто з відповідачів на користь позивача сплачений нею судовий збір.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 1 грудня 2016 року (судді Темнікова В.І., Прокопчук Л.М., Царюк Л.М.) рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 листопада 2015 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 502547 загальною площею 1000 кв. м, розташовану АДРЕСА_1, та договору оренди земельної ділянки площею 83 кв. м, розташованої АДРЕСА_1, скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У заяві Кріуліна Г.А. та Янушевич І.А. висловлюють незгоду з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій та посилаються, зокрема, на те, що судді не дослідили належним чином всі обставини справи та дійшли помилкового висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущений.
Заявники також зазначають, що судом апеляційної інстанції грубо порушено норми процесуального права під час залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Зокрема, заявники посилаються на те, що суд апеляційної інстанції не витребував копії спадкової справи, яка б підтверджувала, що ОСОБА_7 є єдиним спадкоємцем відповідача ОСОБА_3.
Крім того, заявники вказують на те, що суддею Черенковою Н.П. допущено зволікання з видачею вмотивованого судового рішення.
У письмових поясненнях суддя Черенкова Н.П. зазначила, що в її провадженні дійсно перебувала вказана цивільна справа, за результатами розгляду якої 23 листопада 2015 року були проголошені вступна та резолютивна частини рішення. З моменту проголошення резолютивної частини рішення 5-денний строк сплив 28 листопада 2015 року. При цьому 28 та 29 листопада 2017 року припадали на вихідні дні.
Посилаючись на частину третю статті 222 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на час розгляду вказаної справи), згідно з якою особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складення або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді, суддя Черенкова Н.П. вважає, що не порушувала норм процесуального права, оскільки копію повного судового рішення вручено ОСОБА_8 як представнику відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 1 грудня 2015 року.
На підтвердження наведеного суддею Черенковою Н.П. надано копію розписки ОСОБА_8 про отримання 1 грудня 2015 року повного тексту судового рішення від 23 листопада 2015 року.
Суддя апеляційного суду Миколаївської області Темнікова В.І. також надала пояснення, в яких зазначила, що в її провадженні перебувала вказана цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яку підтримав правонаступник останньої ОСОБА_7, та ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 листопада 2015 року.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 1 лютого 2016 року зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
8 серпня 2016 року на запит суду від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_9 надійшов лист, у якому нотаріус повідомила, що до неї звернувся чоловік ОСОБА_3 – ОСОБА_10 із заявою про відмову від прийняття спадщини, та додала копію заяви ОСОБА_10 про відмову від прийняття спадщини на користь їхньої дочки ОСОБА_7.
23 вересня 2016 року ухвалою апеляційного суду Миколаївської області було відновлено провадження у справі для вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_3.
У судовому засіданні 17 жовтня 2016 року задоволено клопотання про витребування у нотаріуса відомостей стосовно того, чи зверталася ОСОБА_7 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, чи є у нотаріуса відомості про фактичне прийняття нею спадщини та чи видавалося їй свідоцтво про право на спадщину.
27 жовтня 2016 року на запит суду від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_11 надійшов лист № 168/01-16 про те, що ОСОБА_7 не зверталася із заявою про прийняття спадщини. Однак на підставі довідки ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 1» міста Миколаєва від 16 грудня 2015 року № 3995 ОСОБА_7 на момент смерті матері за фактом реєстрації (прописки) за однією адресою з матір’ю фактично прийняла спадщину. Свідоцтво про право на спадщину їй не видавалося.
Крім того, нотаріусом надіслані до суду копії матеріалів спадкової справи № 14/2015 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, у яких містилися і копії таких документів: заяви ОСОБА_10 про відмову від прийняття спадщини на користь його дочки ОСОБА_7, довідки ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 1» міста Миколаєва від 16 грудня 2015 року № 3995, листа нотаріуса від 17 грудня 2015 року, адресованого ОСОБА_7, в якому останній було повідомлено про заведення спадкової справи № 14/2015, згідно з якою вона після відмови від спадщини ОСОБА_10 є єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3, та запропоновано надати оригінали відповідних документів, необхідних для отримання свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 2 листопада 2016 року до участі у справі була залучена ОСОБА_7 як відповідач у справі, оскільки вона є правонаступником відповідача ОСОБА_3. При цьому колегією суддів було враховано матеріали зазначеної вище спадкової справи.
З огляду на те, що на день смерті ОСОБА_3 з нею за однією адресою були зареєстровані тільки її чоловік ОСОБА_10 та дочка ОСОБА_7, чоловік ОСОБА_10 відмовився від прийняття спадщини на користь дочки ОСОБА_7, а також враховуючи те, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 інші особи протягом шести місяців після її смерті не звернулися, суддя Темнікова В.І. вважає, що колегія суддів ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 2 листопада 2016 року правомірно залучила до участі у справі ОСОБА_7 як відповідача у справі, оскільки вона є правонаступником відповідача ОСОБА_3
Суддя Темнікова В.І. також зазначила, що відповідно до норм Цивільного кодексу України відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, в тому числі і на нерухоме майно, але позбавляє його можливості здійснювати своє право власності в повному обсязі (розпорядження тощо).
Суддею Темніковою В.І. зауважено, що під час розгляду справи по суті апеляційним судом були ретельно досліджені та оцінені в сукупності всі матеріали справи, у тому числі і ті, на які посилаються заявники у скарзі.
Встановлені попередньою перевіркою обставини не дають підстав вважати, що у діях вказаних суддів наявні ознаки дисциплінарного проступку.
Перевіркою не встановлено, що суддею Черенковою Н.П. допущено зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення.
Доводи заявників про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_3 з огляду на встановлені попередньою перевіркою обставини є безпідставними.
Інші доводи заявників свідчать про фактичну незгоду із рішеннями Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 листопада 2015 року та апеляційного суду Миколаївської області від 1 грудня 2016 року у вказаній справі.
Не погоджуючись із цими рішеннями, заявники намагаються здійснити переоцінку доводів та мотивів, якими керувалися судді при їх ухваленні, а також вказують на можливі помилки, які, як вони вважають, допустили судді.
Переоцінка мотивів та доводів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Незгода заявників з доводами та мотивами суддів, наведеними ними в судових рішеннях, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи.
Крім того, під час попередньої перевірки заяви Кріуліної Г.А. та Янушевич І.А. встановлено, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій оскаржено відповідачами до суду касаційної інстанції. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2017 року касаційну скаргу відповідачів відхилено, рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 23 листопада 2015 року в нескасованій частині та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 1 грудня 2016 року залишено без змін.
Оскільки підстав для притягнення суддів Центрального районного суду міста Миколаєва Черенкової Н.П., апеляційного суду Миколаївської області Темнікової В.І. до дисциплінарної відповідальності не встановлено, а доводи заяви зводяться до незгоди із судовими рішеннями, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів слід відмовити.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Центрального районного суду міста Миколаєва Черенкової Наталії Петрівни, апеляційного суду Миколаївської області Темнікової Валентини Іванівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
