Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарги Забєліної М.О. стосовно судді апеляційного суду Харківської області Кругової Світлани Самуїлівни,
встановила:
8 листопада 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Забєліної Марії Олександрівни (вхідний реєстраційний № З-6883/0/7-17) стосовно дій судді апеляційного суду Харківської області Кругової Світлани Самуїлівни.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу від 8 листопада 2017 року скарга передана члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Харківської області Кругової С.С.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Автор скарги стверджує, що суддя Кругова С.С. розглядаючи справу № 635/7457/15-ц неодноразово відкладала розгляд справи за клопотаннями позивача, але відмовила у відкладенні розгляду справи після надходження відповідного клопотання від її представника. Також суддя долучила нові докази, які подані ОСОБА_1., що на думку автора скарги є порушенням норм процесуального права. Крім того, суддя не взяла всі аргументи Забєліної М.О. до уваги та не спростувала їх при прийнятті рішення по справі. У зв’язку із викладеним у скарзі висловлене прохання притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2015 року відкрито провадження у справі № 635/7457/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ майна.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 квітня 2016 року у справі № 635/7457/15-ц частково задоволені позовні вимоги Болотнікова Є.О.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 7 липня 2016 року скасоване заочне рішення від 11 квітня 2016 року.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 4 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 2 жовтня 2017 року скасовано рішення Харківського районного суду Харківської області від 4 квітня 2017 року і ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі № 635/7457/15-ц.
У ході попередньої перевірки встановлено, що наведені у скарзі доводи про те, що суддя долучила до матеріалів справи докази з порушенням норм процесуального права не вказують на допущення дій, які є підставою для дисциплінарної відповідальності, так як відповідно до частини другої статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Стосовно аргументів Забєліної М.О. про те, що суддя Кругова С.С. не задовольнила клопотання її представника про відкладення розгляду справи не може вказувати на порушення процесуального законодавства, адже відповідно до частини першої статті 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.
Таким чином, відкладення розгляду справи та оцінка доказів є частиною дискреційних повноважень судді і саме на суд покладено визначення поважності причин неявки сторін або подання доказів.
Крім того, з тексту рішення апеляційного суду Харківської області від 2 жовтня 2017 року вбачається, що воно не є явно немотивованим та в ньому наведені підстави відхилення доводів зазначених в апеляційній скарзі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
За таких обставин з огляду на зміст скарги Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга зводиться до незгоди із судовим рішенням, а відомості, які у ній зазначено, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Харківської області Кругової Світлани Самуїлівни.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Харківської області Кругової Світлани Самуїлівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
