X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
17.07.2020
2188/1дп/15-20
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Батюка В.В.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Дубини Максима Борисовича на дії судді Броварського міськрайонного суду Київської області Батюка Василя Вікторовича,

 

встановила:

 

8 липня 2020 року за вхідним № Д-4053/0/7-20 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга адвоката Дубини М.Б. на дії судді Броварського міськрайонного суду Київської області Батюка В.В. під час розгляду справи № 359/3506/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 8 липня 2020 року № Д-4053/0/7-20 вказану скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.

Здійснивши попередню перевірку матеріалу, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Батюка В.В. з огляду на таке.

У скарзі адвокат Дубина М.Б. зазначає, що 22 серпня 2019 року ним через канцелярію суду було подано клопотання про призначення запасного судді у справі № 359/3506/19, проте, незважаючи на наявність вказаного клопотання, останнє не було розглянуто колегією суддів Броварського міськрайонного суду Київської області у складі головуючого судді Батюка В.В., суддів Білик Г.О., Петришиної Н.М. у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 30 вересня 2019 року.

На думку скаржника, таке недотримання вимог кримінального процесуального закону має наслідком у вигляді істотного впливу на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд, доступ до правосуддя та забезпечення розумних строків судового розгляду, створює передумови ухвалення судового рішення незаконним складом суду.

Крім цього, адвокат Дубина М.Б. посилається на непідтвердження суддею Білик Г.О. здатності здійснювати правосуддя у Броварському міськрайонному суді Київської області, оскільки за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення про зупинення кваліфікаційного оцінювання судді Білик Г.О. до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження. Також, на переконання скаржника, наявність кримінального провадження щодо судді Білик Г.О., де останній повідомлено про підозру (обвинувачення), ставить її під час розгляду справи № 359/3506/19 у залежне становище від сторони обвинувачення – прокуратури.

У зв’язку із викладеним адвокат Дубина М.Б. просить притягнути суддю Броварського міськрайонного суду Київської області Батюка В.В. до дисциплінарної відповідальності.

Попередньою перевіркою встановлено таке.

22 серпня 2019 року до Броварського міськрайонного суду Київської області захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 було подано клопотання про призначення запасного судді у справі № 359/3506/19.

В обґрунтування вказаного клопотання захисник послався на те, що вказана вище справа стосується обвинувачення трьох осіб у вчиненні особливо тяжких злочинів, а тому з урахуванням значного обсягу матеріалів та значної кількості процесуальних дій (у справі подано численні цивільні позови, 17 потерпілих, 8 епізодів, велика кількість осіб, що будуть викликатися на допити) стає очевидним те, що для розгляду справи № 359/3506/19 необхідний значний час.

30 вересня 2019 року відбулося підготовче судове засідання у справі № 359/3506/19, за результатами якого обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _________________ від 11 травня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною четвертою статті 187, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 262, частиною третьою статті 28, пункту 6 частини другої статті 115, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною четвертою статті 187, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 262, частиною третьою статті 28, пунктом 6 частини другої статті 115 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною четвертою статті 187, частиною першою статті 263, частиною другою статті 289, статтею 290, частиною третьою статті 262, частиною третьою статті 28, пункту 6 частини другої статті 115 КК України, призначено до судового розгляду на 10 жовтня 2019 року; прийнято до розгляду цивільні позови потерпілих ОСОБА_5,    ОСОБА_6 та представника потерпілих ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди; строк тримання під вартою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 продовжено по 28 листопада 2019 року.

Статтею 320 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

Із вказаної норми вбачається, що рішення про необхідність призначення запасного судді приймає виключно суд, що здійснюватиме судове провадження. При цьому необхідність призначення запасного судді відповідно до вказаної норми визначається самим судом, виходячи із того, чи були до призначенням підготовчого судового засідання встановлені обставини, що для здійснення судового провадження потрібен буде значний час.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).

Вказуючи, що під час прийняття ухвали 30 вересня 2019 року за результатами підготовчого судового засідання судом не вирішено питання про призначення запасного судді, скаржник ствердив, що це істотного впливає на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд, доступ до правосуддя та забезпечення розумних строків судового розгляду, а також створює передумови ухвалення судового рішення незаконним складом суду, однак не послався на жодну обставину чи інші фактичні дані, які б свідчили, що відповідні факти мали місце або виникли у зв’язку із цим. У свою чергу, імовірність настання таких наслідків не може слугувати підставою для дисциплінарної відповідальності судді Броварського міськрайонного суду Київської області Батюка В.В. на момент проведення перевірки за цією скаргою.

Більше того, відповідно до статті 320 КПК України питання необхідності призначення запасного судді покладається виключно на суд, що здійснюватиме судове провадження.

З огляду на вказане, попередньою перевіркою не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у діях судді Батюка В.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку із не призначенням запасного судді.

Щодо доводів скаржника стосовно того, що суддею Білик Г.О. не підтверджено здатності здійснювати правосуддя у Броварському міськрайонному суді Київської області, а також її залежного становища від сторони обвинувачення – прокуратури, необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що до Вищої ради правосуддя не надходило повідомлень від судді Броварського міськрайонного суду Київської області Білик Г.О. про втручання у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя у справі № 359/3506/19.

Крім того, статтею 131 Конституції України визначено, що до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Відповідно до частини одинадцятої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців.

Згідно із частинами першою – третьою статті 155-1 КПК України рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно відповідати вимогам частини другої статті 155 цього Кодексу.

За результатами попередньої перевірки встановлено, що рішення про відсторонення судді Броварського міськрайонного суду Київської області Білик Г.О. Вищою радою правосуддя не приймалося, а відтак будь-яких підстав для обґрунтованих тверджень про неможливість здійснення суддею Білик Г.О. обов’язку щодо здійснення правосуддя у справі № 359/3506/19, немає.

Крім того, положеннями статей 75, 76 КПК України визначено підстави відводу щодо судді.

Відповідно до частин третьої-п’ятої статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, ОСОБА_2 не позбавлений права заявити відвід судді Білик Г.О. з підстав, які на його думку, унеможливлюють розгляд нею справи № 359/3506/19.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до статті 35 КПК України у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує, зокрема об’єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Враховуючи положення вказаної норми процесуального закону, головуючий у справі не бере участі у визначенні колегії суддів для розгляду конкретного судового провадження. Більше того, несанкціоноване втручання в автоматизовану систему документообігу суду тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, скарга в частині доводів щодо неможливості участі судді Білик Г.О. у розгляді вказаної вище кримінальної справи також не містить відомостей про наявність у діях судді Батюка В.В. ознак дисциплінарного проступку судді, передбаченого частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

З огляду на встановлені під час попередньої перевірки обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарна скарга адвоката Дубини М.Б. не містить відомостей про наявність у діях судді Броварського міськрайонного суду Київської області Батюка В.В. ознак дисциплінарного проступку судді, передбаченого частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області Батюка Василя Вікторовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                     В.В. Шапран

 

Члени Першої Дисциплінарної                                               

палати Вищої ради правосуддя                                       Н.С. Краснощокова

 

 

                                                                                              Т.С. Розваляєва

 

 

                                                                                               С.Б. Шелест