Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Нікітюк Тетяни Геннадіївни стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Волошина Сергія Васильовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 жовтня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Нікітюк Т.Г. про порушення суддею Вінницького міського суду Вінницької області Волошиним С.В. норм процесуального права під час прийняття ухвали про закриття провадження у справі № 127/11213/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання нечинним та скасування рішення Вінницької міської ради в частині щодо приватизації підвальних приміщень, зобов’язання утриматись від вчинення дій.
У зв’язку з викладеним автор скарги просила притягнути суддю Вінницького міського суду Вінницької області Волошина С.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2017 року дисциплінарну скаргу Нікітюк Т.Г. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Нікітюк Т.Г. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Волошина С.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Волошина С.В. з огляду на таке.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2017 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання нечинним та скасування рішення Вінницької міської ради в частині щодо приватизації підвальних приміщень, зобов’язання утриматись від вчинення дій закрито.
Висновок суду про закриття провадження був обґрунтований тим, що з урахуванням роз’яснень Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Вищого адміністративного суду України цей спір належить до компетенції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу Нікітюк Т.Г. задоволено повністю, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2017 року скасовано, справу направлено до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.
У дисциплінарній скарзі Нікітюк Т.Г. посилається на те, що під час прийняття 26 липня 2017 року ухвали про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що дана категорія спорів належить до компетенції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства, суддею Волошиним С.В. було допущено істотне порушення норм процесуального права, яке стало підставою для скасування судового рішення апеляційною інстанцією. На думку автора скарги, наведені обставини є підставою для притягнення судді Вінницького міського суду Вінницької області до дисциплінарної відповідальності, передбаченої підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Як убачається з ухвали апеляційного адміністративного суду Вінницької області, підставою для скасування ухвали першої інстанції та направлення справи для продовження судового розгляду до місцевого суду був необґрунтований висновок суду першої інстанції про те, що дана категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено вищою інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
У зв’язку з викладеним доводи автора скарги стосовно порушення суддею Волошиним С.В. норм процесуального права під час прийняття ухвали про закриття провадження у справі не може буто взято до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.
Незгода автора скарги із прийнятою суддею ухвалою не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно твердження автора скарги про допущення суддею поведінки, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, що є окремою підставою для дисциплінарної відповідальності останнього, всупереч статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у дисциплінарній скарзі Нікітюк Т.Г. не зазначено фактичних даних на підтвердження вчинення суддею вказаного дисциплінарного проступку, а зазначена нею в скарзі інформація також зводиться до незгоди із постановленою ухвалою від 26 липня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Нікітюк Т.Г. та доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди із ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2017 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Волошина Сергія Васильовича.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Волошина Сергія Васильовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
